Медицина майбутнього у Скадовську вже сьогодні
Понад 20 років українська медицина намагалася визначити вектор свого розвитку. Експерти Мінохоронздоров'я, Верховної Ради, різні групи вчених вивчали досвід Західної Європи, США і Канади. Спроби застосувати хороші напрацювання інших країн в Україні, що абсолютно відрізняється економічним і соціальним розвитком, менталітетом, не увінчалися успіхом. Проте сьогодні в Україні вже зароджується свій напрям – це інтегрована модель управління медичною допомогою населенню на адміністративній території. Вона заснована на таких принципах: кожна людина повинна отримати медичну допомогу в потрібний час, у потрібному місці, в необхідному обсязі та з мінімальними витратами. Перша ластівка цього проекту – місто Вознесенськ Миколаївської області. Другим повинен стати Скадовськ.
Віктор Турік і Анатолій Голунов (зліва направо) запроваджують передовий досвід завтрашнього дня.
ГОЛОВНИЙ лікар Скадовської центральної районної лікарні Віктор Турік вже декілька років вивчає досвід колег із Вознесенська, і сьогодні очолювана їм медична установа робить перші кроки в реформуванні. Головне, а це фундамент нової системи охорони здоров'я, вже закладене. Поряд із Віктором Ананієвичем — один із творців нової моделі, директор центру комп'ютерних і медико-соціальних технологій Університету «Україна» (м. Київ), керівник групи експертів дорадчої ради комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Анатолій Голунов.
— Мінохоронздоров'я створило групу експертів ще в 2004 році, — розповідає Анатолій Іванович. — Сільський варіант цієї моделі відпрацьовувався в Жовквовському районі Львівської області, міський — на базі поліклініки № 6 Одеси, а повномасштабний — на адміністративній території у Вознесенську. Скадовськ пішов іще далі: «накриває» весь район і розробляє межсекторальний зв'язок зі збереження і зміцнення здоров'я населення з установами освіти, соціальними службами і природоохоронними організаціями. Так, уперше в Україні медустанова формує базу даних джерел питної води із прив'язкою до населених пунктів, вулиць і, що найголовніше, до діагнозів пацієнтів, для подальшого моніторингу.
Чим відрізняється нова модель від традиційної системи охорони здоров'я, яка дісталася Україні ще з радянських часів?! Як пояснюють Анатолій Голунов і Віктор Турік, ключових механізмів декілька. Один із головних — інститут сімейної медицини. Саме на сімейного лікаря, якого, до речі, кожен житель має право вибирати сам, буде покладено надання первинної медичної допомоги. Сімейні лікарі працюють в амбулаторіях сімейної медицини. У Вознесенську, наприклад, вони створені в усіх спальних районах. Населення вже оцінило переваги: щоб потрапити на прийом, не потрібно далеко їхати, стояти в черзі до свого лікаря, а потім до іншого, за додатковою консультацією.
— Навіть якщо вам потрібно пройти кардіограму, потрапити на консультацію до кардіолога, потім, скажімо, невропатолога й окуліста, сімейний лікар і реєстратор складають вам маршрутний лист. Заглянувши в загальну базу даних, вони підбирають день і час, коли ви зможете пройти одне за іншим всі призначення. Перше, від чого ми позбавляємось, — від черг і, звичайно ж, від хвилювання хворих з приводу того, що вони можуть не встигнути на огляд, обстеження, здачу аналізів, — пояснює Віктор Турік.
Одним із головних якісно нових відмінностей інтегрованої моделі є глобальна комп'ютеризація: у кожного лікаря — комп'ютер, під’єднаний і до локальної мережі (дані про пацієнтів, їх історії хвороби, результати аналізів, УЗІ), і, по вертикалі, до бази даних МОЗ (всілякі довідники, протоколи, стандарти надання медичної допомоги і т. д.).
Як вважає Анатолій Голунов, ця модель є дуже великим стимулом для професійного самовдосконалення медиків:
— У нас дуже багато зайвих фахівців. Їх повинно бути набагато менше, але отримувати вони винні набагато більше за свою працю. Причому не просто отримувати, а заробляти. Коли мешканцям Вознесенська дозволили вибирати сімейного лікаря, пішли натовпи людей. Не встигали переформатовувати бази даних. І що вийшло? В одних сімейних лікарів, замість норми 1200 пацієнтів, набралося 2500, а в інших і 500 не було. Відразу виникло питання диференційованої оплати праці.
Інтегрована модель управління медичною допомогою населення передбачає чіткий контроль населення як над витрачанням бюджетних коштів у цілому, так і за наданням конкретної медичної послуги конкретному хворому. Аналогічно використання бюджетних коштів може прослідкувати влада.
— Проте для ефективного розвитку, — зауважує Анатолій Голунов. — медицина повинна побудувати дуже чіткі відносини в суспільстві. Її вплив на здоров'є населення, як доводять світові дослідження, складає всього 8-12%. Існує безліч інших чинників: спосіб життя, живлення, екологія. Тому потрібно говорити прямо і відверто: сьогодні здоров'я нації від медицини не залежить. У лікарню не можна ходити за здоров'ям. Сюди приходять хворі люди. І гроші, які держава виділяє на їх лікування, повинні використовуватися розумно. Ось приклад: дуже багато витрат іде на швидку допомогу. А в яких випадках її викликають? Деколи, на все, що завгодно. І люди не розуміють, що ці гроші «клацають» із їх кишені. Ми ж говоримо про медицину завтрашнього дня як про таку, яка надаватиметься в потрібному місці, в потрібний час, в повному обсязі і при мінімальних витратах.
Сьогодні у Скадовську розпочато навчання фахівців, роботу з населенням, технізацію мережі, практично закінчений загальний реєстр. За сприяння розділу райдержадміністрації з райбюджету були виділені гроші на ремонт приміщення й облаштування амбулаторії загальної практики сімейної медицини, яка вже працює. Населення теж прагне допомогти установі перейти на якісно новий рівень. Так, перше комп'ютеризоване робоче місце сімейного лікаря за свої кошти обладнав місцевий підприємець Петро Шпак. Не приховує керівництво Скадовської ЦРЛ й іншого важливого моменту: могли б набагато раніше почати впроваджувати цей проект, якби заручилися підтримкою вищої влади. Проте тільки нинішній губернатор Микола Костяк відгукнувся із цікавістю, вникнув у ситуацію і почав підтримувати скадовчан на державному рівні.
Тетяна ПІДГОРОДЕЦЬКА.
фото автора.
Газета «Новий день», 18 серпня 2011 року
автор: Тетяна ПІДГОРОДЕЦЬКА
видання: Газета "Новий день", час видання: 2011
22/09/2011
- Рубрики
- Усі
- Інтерв'ю з Президентом
- Інтерв'ю з проректорами
- Дистанційне навчання
- Науково-дослідна робота
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми студентів із інвалідністю