Завдяки творчому пошуку науковців
Понад два місяці тому наш університет відвідав Міністр освіти та науки України С. М. Ніколаєнко. Станіслав Миколайович цікавився різнобічним життям навчального закладу. Господарі не без гордості показували високому гостю новий корпус університету, лабораторії й комп'ютерні класи... Зупинився міністр і біля установки з очищення стічних вод будь-якого ступеня забруднення та водопідготовки для комунальних і технологічних потреб. Пояснення давав директор науково-дослідного інституту «Нетрадиційні джерела енергії та екологія води» Микола Костянтинович Монастирьов.
У зацікавленій розмові, в якій найактивнішу участь узяв Президент університету, доктор технічних наук П. М. Таланчук, йшлося про особливості новинки, про перспективи її впровадження у виробництво. Що й казати, проблема, за яку взялися науковці нашого навчального закладу, вкрай важлива. І в глобальному аспекті, і для України. Як відомо, переважна більшість мешканців нашої України споживають неякісну питну воду. За багатьма показниками вона не тільки небажана, а й небезпечна для пиття. Неякісна вода є однією з причин того, що останніми роки в Україні поширюються такі хвороби, як виразка шлунка, жовчно-кам'яна хвороба, хвороби органів дихання, стенокардія, інфаркт міокарда, холецистит та інші. Додайте до цього численні випадки захворювань на холеру, черевний тиф, гепатит А, дизентерію, сальмонельоз та ще багато болячок, пов'язаних із водними факторами.
Проаналізувавши основні види забруднення води, класичні й сучасні способи її очищення та випробувавши їх на практиці, науковці нашого університету розробили ефективний алгоритм керування якістю води. Пріоритетним напрямком у виборі технології став фізичний, безреагентний вплив на забруднену воду. В основі методів роботи — глибоке озонування в полі ультразвуку із застосуванням електроосмосу, електро-ерозійної коагуляції й фільтрації на активному ультрадисперсному вуглеці. Розроблені також нові технологічні схеми обробки води й відповідно нове апаратне оформлення всього технологічного процесу.
Концептуально установка пропонувалася, передусім, локальним споживачам. Такий підхід дає змогу, по-перше, створити уніфікований модельний ряд устаткування, що дозволяє зменшити його собівартість, а по-друге, знизити навантаження на централізовані комунальні очисні споруди.
Враховуючи те, що в нашій країні надто тривалий і складний шлях від навіть дуже цікавої ідеї до її практичного здійснення, науковці університету виконали безоплатно ряд робіт. Зокрема, очистили воду Азовського моря до рівня питної води, гальванічні стоки одного з машинобудівних заводів. На згаданому підприємстві ступінь витягу іонів важких металів із електроліту (іони міді, хлору, алюмінію, цинку, кадмію, заліза, нікелю, свинцю й олова) становив 99,9 відсотка. Стоки центрального колектора Бортничівської станції аерації (м. Київ) довели практично до рівня дистиляту. Важлива робота пов'язана зі зменшенням у 5-150 разів концентрації шкідливих речовин у стічних водах тютюнової фабрики «Реємстма-Україна». Слід додати до цього переліку послуги, надані ряду шахт Донецького регіону, сільськогосподарських підприємств, Київському міському комунальному господарству та науковим установам столиці.
Здавалося б, успішні комплексні натурні випробування мали б переконати найзапекліших песимістів, однак цього досі не сталося. Ось лише один приклад. Науковці університету почистили підземний фільтрат полігона № 5 Київського міського смітника твердих побутових відходів, довівши його до рівня норм для стічних вод, що скидаються в каналізацію.
У мерії начебто схвально оцінили зроблене. Створили кілька робочих груп, комісій. Цим поки що й обмежилися. Невже чекають екологічного лиха - другого Чорнобиля - і тоді вже терміново шукатимуть кошти і виправлятимуть становище? І лише пізніше констатуватимуть, що все можна було зробити спокійно і завчасно. Невже чиновників-скептиків не переконало те, що спосіб очищення промислових стоків Інституту отримав визнання за кордоном - нещодавно виграв європейський тендер компаній «Imperial Tobacco». До речі, серед 34 учасників тендеру.
Та й на недавньому досить представницькому засіданні Комітету підприємців у сфері енергоефективності його учасники зацікавлено обговорили доповідь М. К. Монастирьова. Читаю рішення зібрання: «Центр високих технологій при Університеті «Україна» розробив універсальний комплекс екологічно чистих технологій, який базується на використанні фізичних та фізико-хімічних безреагентних впливів на забруднену воду і забезпечує глибоке очищення промислових стоків будь-якого виду і ступеня забруднення у проточному режимі до заданих споживчих нормативів.
Наявність істотних переваг перед існуючими способами дає змогу з високою ефективністю очищати морську та шахтну воду до рівня нормативних вимог щодо питної води, гальванічні та водно-органічні стоки підприємств - до рівня вимог щодо каналізаційних стоків, рідинно-органічні стоки птахо-тваринницьких комплексів, фільтрати полігонів твердих побутових відходів - до рівня вимог щодо рибогосподарських стоків».
Водночас у рішенні Комітету справедливо зауважено про недостатню підтримку цих робіт із боку зацікавлених відомств.
А трохи більше місяця тому вже на Міжнародному екологічному конгресі в Ялті, в якому взяли участь 730 фахівців із 28 країн світу, позитивно була оцінена доповідь М. К. Монастирьова і директора УкрНДІ «Водоканалпроект» О. І. Голоблі. У ній ішлося про способи фізико-механічного очищення стоків тютюнової фабрики.
Вже є практичні здобутки у цьому напрямку. Інститут отримав замовлення Київської фабрики «Реємтсма». Виконано проект, який пройшов експертизу в чотирьох міністерствах. На підході - друга частина проекту - робочі креслення будівельної документації.
Є й інші напрацювання. Одне з них стосується «оздоровлення» Бортничівської станції аерації. Але з того, що пишуть міські ЗМІ про цю проблему Харківського масиву, випливає невтішний висновок: наші чиновники чомусь зволікають, працюють з оглядкою, більше довіряють порадам іноземних фахівців.
Але досвід минулих років, сьогоднішні реалії засвідчують: свої умільці не гірше, а в окремих випадках - краще і раціональніше за зарубіжних опонентів розв'язують технічні проблеми. Бо вони, ці проблеми, їм ближчі, більше болять.
Запитую Миколу Костянтиновича і його молодого помічника Романа Шекеру про те, як співпрацюється з адміністрацією нашого навчального закладу. Відповідає старший за віком:
- З Петром Михайловичем Таланчуком повне взаєморозуміння. Приміром, зараз виготовляємо установку, ідею якої Президент університету запозичив в одному зі своїх зарубіжних відряджень.
Дворічна робота науково-дослідного інституту «Нетрадиційні джерела енергії та екології води» переконливо доводить: університетська наука може і повинна бути серйозною та ефективною. Все залежить від людей, які нею займаються або ж керують. І віриться, що наступні кроки НДІ університету будуть ще переконливішими.
Анатолій УРБАН
На знімку: цього разу уважним і зацікавленим слухачем
М. К. Монастирьова був Міністр освіти і науки України С. М. Ніколаснко (праворуч),
Газета «Університет «Україна» №7-8, 2007
автор: Анатолій Урбан
видання: Газета «Університет «Україна» №7-8, 2007, час видання: 2007
03/03/2010
- Рубрики
- Усі
- Інтерв'ю з Президентом
- Інтерв'ю з проректорами
- Дистанційне навчання
- Науково-дослідна робота
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми студентів із інвалідністю