Наше завдання - доступність вищої освіти

НАШЕ ЗАВДАННЯ - ДОСТУПНІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

 

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» існує з 1998 року, це перший вищий навчальний заклад у нашій державі, в якому можуть здобувати вищу освіту діти з фізичними вадами поряд із цілком здоровими.

Мета діяльності Університету «Україна» — надання вищої освіти всім, хто бажає, у тому числі молоді з особливими потребами, через впровадження новітніх технологій навчання.

Університет «Україна» має розгалужену мережу навчання (24 структурні підрозділи по всій Україні), 28 конкурентоспроможних на ринку праці спеціальностей у всіх галузях; майже 17 тисяч студентів, гармонійне поєднання в єдиному комплексі навчальної, наукової та виробничої діяльності, що дозволяє здійснювати ефективне ринкове господарювання та освітянську діяльність.

Президент Університету «Україна» президент Академії Інженерних наук України Петро Михайлович Таланчук докладає багато зусиль для мобілізації можливостей державних установ, громадських вітчизняних та зарубіжних фондів, наукових та науково-методичних центрів для формування вищого навчального закладу нового типу з широким діапазоном спеціальностей і найсучасніших форм здобуття знань.

 

У практику діяльності університету ввійшло проведення щорічних зборів викладачів, студентів і співробітників, на яких підбиваються підсумки досягнутого та визначаються орієнтири на майбутнє. Наводимо виклад доповіді президента ВМУРоЛ «Україна» Таланчука П.М. на таких зборах, що відбулися 30 серпня 2002 року.

На нинішнє зібрання підготовлено досить повний звіт про роботу колективу університету та його філій у 2001—2002 н.р. і необхідно зазначити, що зроблено немало. Ось декілька цифр і фактів. На сьогодні ліцензовано 28 спеціальностей. Ліцензований обсяг по денній і заочній формах навчання складає по 4775 осіб. По базовій структурі у м. Києві — відповідно по 1460 осіб. Повноправно працюють 22 філії, 12 навчально-консультаційних центрів. Контингент студентів на початок 2001/2002 н.р. нараховував 11,9 тис осіб, у тому числі по денній формі 5,9 тис. осіб, по заочній — 6,0 тис. осіб, у м. Києві відповідно 1,1 тис. і 1,2 тис. осіб.

На сьогодні до університету разом із філіями подано 6774 заяви, при цьому на денну форму навчання припадає приблизно дві третини названої цифри.

У цьому році проведено перший випуск з низки спеціальностей і, відповідно, їх акредитовано. Це такі спеціальності, як правознавство, видавнича справа та редагування, бухгалтерський облік, банківська справа, фінанси, облік і аудит, маркетинг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 01.07.02 р. наш університет включено до переліку вищих навчальних закладів, студенти яких проходять військову підготовку на базі інших вищих цивільних або військових навчальних закладів. Навчальний процес в університеті разом із філіями здійснюють 1,4 тис. викладачів, серед яких 6,7% — доктори наук, професори, 40,6% кандидати наук, доценти. По базовій структурі у м. Києві 320 викладачів, у т.ч. докторів наук, професорів — 10%, кандидатів наук, доцентів — 51%.

В умовах загальнодержавної економічної кризи ми створили біля 2-х тисяч робочих місць. Загальна з філіями матеріально-технічна база включає в себе 93,3 тис. м2 навчально-виробничих площ, 73 лабораторії, 181 кабінет, 882 комп'ютери, що становить приблизно 7 студентів денної форми навчання на один комп'ютер. Загальний бібліотечний фонд складає 892,5 тис. примірників, у т.ч. навчальної і наукової літератури 237,6 тис.; у м. Києві 17,0 тис., у т.ч. 16,8 тис. — навчальної і наукової літератури.

За динамікою зростання кількості спеціальностей, філій та контингенту студентів ми не маємо аналогів в Україні.

З першого дня існування університету він заявив про себе як про лідера не лише за кількістю та динамічністю відкритих спеціальностей, не лише за кількістю філій по регіонах України, а в першу чергу у державницькому, загальнолюдському і філософсько-психологічному розумінні.

Ми взяли на себе відповідальність за найпроблемніший прошарок молоді, занедбаний та позбавлений багатьох можливостей, молоді, яка зросла у суспільстві, страждаючому на кризові хвороби, яке саме потребує допомоги, а тому не могло розв'язати всіх проблем соціально незахищених, знедолених верств населення, а на разі і цієї молоді. Ми взяли зобов’язання розвинути і сформувати індивідуальні, соціально самодостатні особистості наших студентів, як у психологічному, так і у професійному плані, користуючись засобами освіти, що базуються на новітніх технологіях, активних і активізуючих методах навчання, здатних стимулювати пробудження та динамічний саморозвиток людини.

Ці освітні засоби будуть доповнені арсеналом психодіагностичних і психоаналітичних методик, які дають можливість з'ясувати потенціал особистості і змоделювати комплексну програму її самореалізації.

Виконання цього зобов'язання включає проведення систематичних маркетингових і соціологічних досліджень, що дозволять з'ясувати життєві потреби всіх і кожного членів колективу, щоб виробити рекомендації щодо їх максимального задоволення у корпоративному університетському просторі.

Процес формування буде доповнений комплексом студентсько-викладацьких, навчально-науково-виробничих підрозділів, бізнес-інкубаторів, які дають можливість студентам спробувати застосувати свої знання на практиці, отримати необхідні вміння і навички, а згодом відчути себе справжнім фахівцем в обраній галузі господарювання, а також обрати шлях або найманого працівника, або приватного бізнесмена. Бізнес-школа і консалтинговий центр повинні не лише дати необхідні знання і навички, а також повинні супроводжувати фахівця і після закінчення університету, надаючи йому консультаційну допомогу, займаючись його подальшим розвитком тощо.

Є ще ряд проблем, на які необхідно зважати при розробці подальшої стратегії розвитку університету.

В силу відомих причин для України характерний украй нерівномірний розподіл потенціалу вищих закладів освіти за регіонами (цей показник, як відомо, розраховується співвідношенням чисельності студентів на 10 000 населення). Такий перекіс призводить до перерозподілу людського капіталу і, далі, до посилення нерівномірності загального соціально-економічного розвитку регіонів. Безумовним лідером за всіма показниками є м. Київ, але навіть між іншими регіонами нерівномірність потенціалу ВНЗ І—II рівнів перевищує у 2 рази (63 у Криму, 149 у Чернівецькій області), a III—IV рівнів — у 5 разів, 104 — у Закарпатській області й 556 — у Харківській). Необхідність згладжування цієї нерівномірності зумовлюється не лише загальнолюдськими принципами рівності та соціальної справедливості, а й міркуваннями економічної доцільності. Особливо актуалізується це завдання в наш час у зв'язку з низьким рівнем життя більшості населення.

У великих містах і навчання, і проживання значно дорожчі, доходи ж сімей у сільській місцевості та невеликих містах значно нижчі. Це у кілька разів зменшує можливості здобути освіту громадянам, які проживають у населених пунктах, де немає вищих навчальних закладів. Більше того, здобувши освіту далеко від дому у великому місті, молодь, як правило, там і працевлаштовується, що призводить до подальшого занепаду периферійних регіонів. Таким чином, у сучасному освітянському просторі чітко виявилися дві суперечливі взаємопов'язані тенденції — глобалізація і регіоналізація.

Глобалізація вищої освіти є наслідком утворення єдиного глобального всесвітнього ринку інтелектуальної праці та інтелектуального капіталу. Виходити на цей ринок як повноцінні суб'єкти мають випускники не тільки столичних, а й регіональних вищих закладів освіти.

Процес регіоналізації вищої освіти набирає на практиці не тільки форм розвитку регіональних вищих закладів освіти. Це також і розширення мережі філій столичних ВНЗ у регіонах.

З цієї об'єктивної ситуації випливає для Університету «Україна» два важливих моменти.

1. Університет може внести свою частку у вирівнювання мережі ВНЗ за рахунок (у першу чергу західних) філій, які б надавали освітні послуги насамперед за допомогою дистанційних технологій навчання. Тому і географію запропонованого нами експерименту впровадження дистанційних технологій навчання слід скоригувати саме в цьому контексті.

2. Оскільки Київ і так переобтяжений значною мірою традиційними спеціальностями, то у базовій структурі доцільно мати на денній формі навчання по одній-дві групи з ліцензованих спеціальностей і використовувати відповідні кафедри як полігони для відпрацювання, а потім тиражування на регіони новітніх навчальних технологій. Відкривати ж у Києві слід тільки новітні спеціальності або спеціальності, які потрібні у регіонах у першу чергу і застосовувати дистанційні навчальні технології.

Дуже важливим напрямком у подальшому розвитку університету є розробка широкого спектру освітніх програм, які б, з одного боку, задовольняли запити самих широких верств населення, а з іншого — були економічно доступними. Йдеться у першу чергу про створення в базовій структурі цілої мережі інститутів.

Для прикладу можна назвати: інститут правознавства, інститут соціальних технологій, інженерно-технологічний інститут, інженерно-економічний  інститут, інститут філології та масових комунікацій, інститут комп'ютерної інженерії, медико-біологічний інститут, інститут гармонії поколінь, інститут реабілітації біженців, інститут резервістів (для військових, звільнених у запас), інститут підвищення кваліфікації, інститут підготовки менеджерів для Міністерства з надзвичайних ситуацій, пеніціарний інститут, інститут експорту освітніх ресурсів України, інститут дистанційної освіти, інститут літературної майстерності тощо.

У здійсненні цих проектів уже зроблені певні кроки.

Крім цього, кожен із інститутів може мати філії у регіонах, які концентрують певний спектр спеціальностей та різноманітних освітніх програм.

Також для забезпечення впровадження дистанційних технологій навчання буде створена додаткова мережа опорних пунктів.

Отже, сьогодні Університет «Україна» переживає етап подальшого визначення спрямованості своєї діяльності.

Уже сформульовані:

місія університету — якісна, доступна вища освіта для людей, які прагнуть повної особистісної самореалізації на користь суспільства;

стратегія розвитку університету гармонійне поєднання в єдиному комплексі навчально-виховної, науково-дослідної та виробничої діяльності, яке забезпечує високу ефективність праці в умовах ринкової економіки;

основна мета діяльності — надання вищої освіти всім бажаючим, у тому числі людям із особливими потребами, через впровадження новітніх технологій навчання.

Для того, аби задумане відбулося, необхідно здійснити цілу низку заходів.

В цьому контексті потребує значного поліпшення якість навчально-виховного процесу. В першу чергу слід здійснити максимальне укомплектування постійного штату викладачів, розробити 100% методичне та дидактичне забезпечення, створити та обладнати лабораторну базу у відповідності зі змістом освіти ліцензованих спеціальностей. Потребує подальших витрат створення комп'ютерних класів - як загальнофакультетських, так і кафедральних. При цьому норматив співвідношення кількості студентів на одну обчислювальну машину повинен бути чітко диференційований у відповідності до спеціальностей. До речі, такі загальноуніверситетські нормативи слід негайно розробити. На цій базі забезпечити вихід в Інтернет, а потім організувати Інтернет-кафе. Звичайно, що цьому повинні передувати курси користувачів Інтернету.

Ми повинні належним чином забезпечити наше студентство навчальною та науковою літературою, виходячи з нормативу — один базовий підручник на кожного студента.

У сьогоднішніх умовах є доцільним створити філії центральної бібліотеки за місцем розташування наших факультетів, об'єднавши їх із бібліотеками шкіл, технікумів, які у перспективі увійдуть до комплексів. Слід подбати також про забезпечення цих філій множильною технікою. І, звичайно ж, слід приступити до розробки проекту максимальної автоматизації бібліотечної мережі на рівні найкращих світових досягнень та з урахуванням Святошинського проекту в м. Києві. Слід створити медіатеку, а також інформаційний центр як підрозділи бібліотеки.

Ми повинні розпочати нелегку роботу з перерозподілу обсягів аудиторних занять і самостійної роботи. Необхідно це співвідношення привести до європейських стандартів, створити при цьому необхідне методичне забезпечення. При проведенні цієї роботи слід намагатися максимально прив'язати навчальний процес до практичної діяльності, використовуючи можливості факультетських та кафедральних науково-навчально-виробничих структур, бізнес-інкубаторів. Рівень підготовки наших випускників необхідно підвищити за рахунок виконання студентами комплексних наукових тем, які закріплюються за ними з 1-го курсу і, як правило, завершуються випускними дипломними роботами або ж дипломними проектами. Ця тематика повинна охоплювати розв'язання реальних проблем. Справу освіти в університеті необхідно перебудувати за принципом: «Навчайся, працюючи», гармонізувавши практичну та фундаментальну підготовку.

Важливим елементом становлення майбутнього фахівця є організація високоякісної практики. Тут слід дотримуватися такого принципу, що місце практики, як правило, повинно стати в перспективі місцем роботи.

Далеко не повністю вичерпані можливості студентського самоврядування в організації навчально-виховного процесу. До речі, слід рішуче розширити його повноваження.

Важливим резервом у поліпшенні якості освіти повинно відіграти створення відділу внутрішнього піару для постійного контролю якості послуг та їх відповідності сподіванням споживачів.

В університеті необхідно створити атмосферу неперервного пошуку в добуванні знань, їх тиражуванні та трансляції.

Методичні семінари, школи педагогічної майстерності та кураторів, менеджерів підприємницької діяльності, постійно діючі різнопрофільні тренінги й круглі столи, обмін досвідом — одним словом, все те, що називається позадипломним навчанням, підвищенням кваліфікації або ж професійним зростанням — повинні стати нормою нашого повсякденного виробничого життя.

Важливим елементом подальшого розвитку Університету «Україна» є здійснення низки заходів, що забезпечують доступність освіти. У широкому плані це означає розробку та запровадження дистанційних технологій освіти різних модифікацій, розробку додаткових програм психологічного та профорієнтаційного тестування, оцінку особливостей сприйняття інформації, створення груп вирівнювання не лише за дисциплінами, а й за недостатньо розвиненими навичками. А з урахуванням особливостей студентського контингенту мова йде про подальший розвиток соціальної програми підтримки людей із особливими потребами в усіх напрямках, розробку та налагодження випуску, а також придбання технічних засобів для забезпечення ефективного навчання студентів із особливими потребами в інтегрованих групах.

Уявляється доцільним здійснення ряду заходів та реорганізація існуючих підрозділів з метою створення умов для особистісної реалізації студентів, йдеться про медико-психолого-педагогічний супровід і постійний моніторинг розвитку особистості кожного члена колективу, розширення медичних послуг, створення психологічної консультації, соціальної служби.

Настав час провести реорганізацію відділу кадрів, старі його повноваження повинні бути змінені на управління людськими ресурсами, що займатиметься кадровими проблемами (тестування, відбір, зарахування, атестація, звільнення). В його функції повинні бути включені працевлаштування, стимулювання праці і мотивація, розвиток персоналу, планування кар'єри тощо. Сюди ж слід включити такі функції, як відбір і підготовку внутрішньоорганізаційних тренерів, систематичне впровадження тренінгових програм різного призначення, створення автоматизованої бази даних розвитку людини, розширення зв'язків із роботодавцями, влаштування аукціонів.

Не можна говорити про навчальний заклад університетського типу, не сказавши хоч декілька слів про науку. Ми повинні виконати ті заходи, що вже розроблені. Нагадаю, що ми маємо тематичні плани наукових досліджень на 2002—2003 н.р., розроблені також і організаційні заходи.

Я хотів до цього додати і ще раз підкреслити необхідність закріплення за кожною кафедрою профільної наукової тематики, здійснення потужного старту студентської науки як складової частини навчально-виховного процесу.

Нагальною проблемою є формування наукових шкіл, створення науково-дослідних та проблемних лабораторій.

В університеті сама атмосфера повинна бути насичена наукою, щодня повинні працювати найрізноманітніші творчі студії, культурні гуртки, бізнес-інкубатори.

Ми повинні розробити систему заохочення та підтримки в отриманні наукових ступенів, у написанні наукових праць та підручників.

Слід приділити особливу увагу розробці комплексної наукової тематики щодо організації навчання в інтегрованому середовищі та моніторингу соціальних особливостей інтегрованого середовища.

Необхідно створити і наповнити спеціалізоване видання Web-сайту «Інтеграція».

Слід розпочати впровадження в нашу практику світової системи оцінки ефективності наукової роботи, суть якої полягає в тому, що за інтегральний критерій оцінки викладача як науковця приймається кількість його праць, опублікованих у журналах із високими ІМРАСТ-індексами та кількість цитувань його праць іншими авторами; публікації в інших виданнях, керівництво аспірантами, участь у наукових конференціях — може бути допоміжним критерієм оцінки роботи.

Важливим завданням університету є наскрізне виховання та навчання. Йдеться про створення профільних комплексів від дитячого садочка до магістратури. Цю роботу повинні проводити всі факультети та кафедри без винятку. Особливу увагу слід приділити трьохрічній підготовці на базі 8-ми класів молодшого спеціаліста з ряду спеціальностей.

В умовах глобалізації слід примножити наші зусилля в міжнародній діяльності.

Особлива увага повинна бути звернена на підготовку та подання проектів отримання грантів у різноманітних міжнародних організаціях. Важливим елементом цієї сфери є налагодження зв'язків і запровадження спільних програм із провідними університетами світу та участь у міжнародних проектах із проблем навчання інвалідів.

Слід посилити роботу по відкриттю філій за кордоном для навчання дітей української діаспори (США, Канада, Молдова, Росія).

Надзвичайно важливим завданням для нас є розвиток матеріально-технічної бази, у першу чергу створення навчальних приміщень. Сьогодні розпочато реконструкцію у Святошино (м. Київ), розробляються проекти навчально-виробничих приміщень.

Головним у цій справі є активізація роботи по залученню інвестицій. На сьогодні, скажемо прямо, особливої активності у цьому напрямку не зафіксовано.

Статус університету передбачає універсальність у навчальній діяльності. Це означає, що повинна здійснюватись стандартизація стилю, навчально-методичного забезпечення, корпоративної культури, послуг, якості обслуговування приміщень, обладнання, меблів.

Це означає постійний пошук нових спеціальностей і спеціалізацій, форм роботи, створення нових продуктів та послуг, курс на звуження спеціалізації структурних підрозділів і відповідне відточування якості їх продуктів та послуг.

Це означає підтримку і розвиток регіональної диверсифікації, упорядкування і комерціалізацію стосунків із філіями, централізацію інтелектуальних функцій.

Нам треба якісно навчати. Але для цього, крім міцної матеріальної бази, нам потрібні нормальні ділові відносини у колективі, команда фахівців. Для її створення пропонується всім нам і кожному окремо удосконалити свою роботу.

Сутність удосконалень полягає у тому, що ми пропонуємо прийняти етичну ділову практику, викладену в документі, який ви отримаєте найближчим часом. Це «Кодекс Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

Говорячи про етику, ми маємо на увазі дещо більше, ніж те, які вчинки ми робимо, як поводимося одне з одним як особистості, як працівники Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». В основі етики лежить питання про те, хто ми є як люди, якими цінностями ми послуговуємося у своїй повсякденній діяльності.

У цьому кодексі ми визначаємо, яка поведінка є правильною і що для нас є неприйнятним. Інакше кажучи, ми формуємо етику відношень у нашому університеті. Сьогодні, коли формуються нові типи взаємостосунків і нові реалії, коли світ навколо нас змінюється швидкими темпами, викладені у цьому Кодексі принципи будуть нам орієнтиром і опорою. Якщо ми проймемося ними і будемо застосовувати їх на практиці, нам вдасться значною мірою подолати невизначеність і знайти відповіді на чималу кількість складних запитань.

Врешті-решт, етика нашого університету — це не просто зібрання законів і постулатів. У практиці вона поширюється на ділове життя і принципи, спираючись на які, ми працюємо зі студентами, домагаємося якості роботи і забезпечуємо професійне зростання наших співробітників. Етика Відкритого міжнародного університету «Україна» — це те, що об'єднує нас як навчальний заклад і як спільноту, яка втілює в життя високу місію.

Основоположний принцип Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» — це «чинити правильно». Це означає, що ми будемо робити правильні вчинки, керуватися правильною мотивацією, що Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» стане не просто закладом, в якому здобувають і творять знання. Наш Університет «Україна» стане школою формування свободи духу людини, розкриття і розвитку її таланту. Фахівці прагнутимуть працювати у такому закладі. Студенти прагнутимуть навчатися у такому закладі. Громада буде зацікавлена у співпраці з таким закладом. Такий університет буде постійно на висоті. Ми сповна зможемо реалізувати місію університету — якісну, доступну вищу освіту для людей, що прагнуть повної особистої самореалізації для суспільної користі.

Насамкінець, не можу не сказати про національну ідею, яка введена у саму назву нашого навчального закладу.

Ставиться завдання ліквідувати незнання письмової та усної української мови у всьому колективі. Глибоке знання мови титульної нації як державної мови, службове спілкування з її допомогою повинно стати візитною карткою Університету.

То ж будемо гідними наших попередників і спільними дружніми зусиллями всього колективу зробимо і свій внесок у розбудову нашої держави, ім'я якої — Україна.

 

Петро Михайлович ТАЛАНЧУК,

президент Університету "Україна",

президент Академії інженерних наук України,

Журнал "Вісті Академії інженерних наук України", 2002 р.

автор: Петро Михайлович ТАЛАНЧУК, президент Університету "Україна", президент Академії інженерних наук України

видання: Журнал "Вісті Академії інженерних наук України", час видання: 2002


07/07/2010