Президент АІН України Таланчук П.М.
ПРО СТАН ТА НАПРЯМКИ РОБОТИ АКАДЕМІЇ ІНЖЕНЕРНИХ НАУК УКРАЇНИ
(Доповідь на загальних зборах Академії 19.05.94)
Шановні колеги, члени Академії інженерних наук України, гості та запрошені!
За дорученням Президії дозвольте щиро привітати всіх Вас із відкриттям чергових загальних зборів Академії інженерних наук, побажати конструктивізму та плідності в усіх Ваших справах. Радий привітати тих учасників зборів, які представляють трудові колективи, органи масової інформації, громадські об'єднання та організації, а також представників парламенту, Уряду України, незалежних наукових та технічних товариств, наших колег та друзів з-за кордону, які знаходяться у цьому залі.
З часу створення Академії виповнилося майже 3 роки, але за цей невеликий термін сталося багато змін у нашій державі, у житті наших людей. Україна вступила на нелегкий шлях державотворення, вступила у світ, де її ніхто не чекав ні на ринку товарів, ні на ринку науково-технічних новацій чи інших продуктів людської праці.
Багаторічна зорієнтованість нашої промисловості на ВПК, застарілість технічного парку в усіх галузях, довготривала робота при централізованому плануванні та розподілі, безініціативність господарських та інженерних кадрів призвели до фактичного розвалу нашої економіки.
Щоб підняти нашу промисловість і сільське господарство, зміцнити вплив інженерів-науковців, інженерів-практиків, мобілізувати інженерно-технічний потенціал держави була створена у червні 1991 року Академія інженерних наук України. Як ми працювали, що нам вдалося і що не вдалося здійснити за цей час, я й хочу Вам доповісти.
За Статутом АІН України будується на ґрунті демократичного управління і самофінансування, колегіальності керівництва, гласності, розвитку ініціативи та підприємництва. З часу проведення останніх загальних зборів, у грудні 1992 р., у складі АІН відбулися певні зміни, дещо змінилася структура. В даний час у рядах Академії нараховується 485 академіків, серед яких 24 — вчені зарубіжних країн.
Колективними членами АІН є 273 підприємства, установи й організації.
На базі наших відділень у співпраці з міністерствами, державними комітетами, підприємствами та іншими установами Академією створено 5 технічних центрів, 4 науково-дослідних інститути та 2 дослідних лабораторії. Окремі з них, потрібно відмітити, досить плідно працюють.
Серед академіків АІН України 286 докторів наук, 7 керівників Міністерств та відомств України, 160 генеральних директорів, керівників великих виробничих об'єднань та науково-технічних центрів. 30 чоловік входять до складу зарубіжних Академій та АН України. Чимало наших колег є лауреатами Державних премій, а багатьом із них присвоєні різні почесні звання і ступені.
У складі інженерної академії за звітний час утворилося три нових відділення: медичної інженерії, яке очолює Іван Федорович Оленович, біотехнології, керівник Генадій Олексійович Нікітін і аерокосмічної техніки, яке очолює Микола Тимофійович Березюк.
Таким чином, до 23-х виросла кількість відділень, центри яких розміщені у 5-х містах України (Харкові, Дніпропетровську, Миколаєві, Херсоні, Києві). Зрозуміло, що кількість членів відділень різна, як і різна ефективність їхньої роботи.
Якщо взяти для прикладу відділення матеріалознавства і металургії, керівник Ю.М. Таран-Жовнір, яке об'єднує півсотні вчених та інженерів-практиків, то у ньому останнім часом створено ще три науково-виробничі підрозділи — НДІ матеріалознавства і металургії, Центр незалежної експертизи і сертифікації та НВП «Укравтоматика».
Відділення має 26 колективних членів, які досить плідно працюють. Прикладом може бути співпраця з Костянтинівським металургійним заводом ім. Фрунзе, де директором академік нашої академії Валентин Андрійович Маякін. Користь від такого співробітництва має і відділення, і завод, про неї детальніше розповість сам директор. Але є і малочисельні відділення (біотехнології, медичної інженерії, нетрадиційних технологій), у яких ще такі успіхи, будемо сподіватись, попереду.
За період, що минув після попередніх зборів, проведено 8 засідань Президії, причому одне (виїзне) у Дніпропетровську. Президія Академії стала співорганізатором двох міжнародних конференцій, організатором співробітництва 6 підприємств України із зарубіжними фірмами.
У рамках розвитку Національної програми по агропромисловому комплексу України нашою Академією разом із Академією аграрних наук 10-12 травня проведено представницьку науково-виробничу конференцію «Інженерні проблеми сільськогосподарського виробництва» за участю 2-х міністерств. Через Академію фінансується державою 2 наукові розробки, що ведуться відділеннями енергетики і матеріалознавства та металургії», загальна сума фінансування яких у цьому році складає біля 6 млрд. крб. 14 відділень Академії у співпраці з державними науковими та науково-дослідними установами беруть участь у розробці 36 окремих науково-технічних програм. Загальний обсяг робіт, що виконується за найактивнішою участю наших відділень, сягає понад 40 млрд. крб.
Потрібно відзначити, що ряд важливих наукових проектів і програм, у роботі яких брали участь академіки АІН, здобули перемоги на міжнародних конкурсах, удостоєні звання лауреатів.
Відомий проект «Саркофаг», розроблений за участю академіків АІН М.3. Згуровського і Ю.І. Якименка у співпраці із французькою компанією «Компенон-бернар», визнаний найкращим у міжнародному конкурсі по вирішенню проблеми ізоляції, знезараженню та переробці залишків післяаварійного блоку Чорнобильської АЕС.
У вересні 1993 року Кабінетом Міністрів (Постанова № 790) схвалено Програму створення системи супутникового зв'язку України як складову Національної програми зв'язку. Розробником названої системи супутникового зв'язку є колектив фахівців за участю академіків М.Ю. Ільченка та А.В. Доровських.
Академік АІН А.А. Рябовол (відділення машинобудування і прогресивних технологій) став співавтором нового відкриття «Явища аномальної взаємодії рентгенівського випромінювання з середовищами, що містять ультрадисперсні частинки». Необхідно повідомити, що це - 12-те відкриття в Україні і приємним є те, що до нього причетний наш академік.
Наведені факти свідчать, що в нашій Академії зосереджено значний потенціал учених, які можуть вирішувати найскладніші проблеми в різних галузях науки і техніки, в організації виробничих процесів, формуванні нових технологій. Однак, економічна криза у країні, а також недоліки у науково-організаційній роботі ряду відділень зокрема, й Академії в цілому, не дали змоги нам організувати ефективне використання цього інтелектуального потенціалу, вивести Академію інженерних наук у перший ряд організацій та закладів, які визначають науково-технічну політику держави.
Дозвольте дещо конкретніше зупинитися на роботі окремих відділень Академії.
Окрім відділення матеріалознавства і металургії, плідна робота якого вже відзначалась раніше, добрих слів заслуговують відділення: машинобудування і прогресивних технологій (керівник Г.Г. Карюк), технології харчової промисловості (керівник І.С. Гулий), важкого і транспортного машинобудування (керівник О.Є. Проволоцький), радіоелектроніки та засобів зв'язку (керівник М.Ю. Ільченко), морської техніки і морських технологій (керівник Д.О. Черненко), технології легкої промисловості (керівник М.П. Березненко).
Позитивні моменти є і в роботі інших відділень, але через пасивність окремих керівників, із одного боку, та недостатню організаційно-методичну роботу апарату Президії АІН, з іншого, вони ще свої можливості реалізовують повільно. Зокрема, у нас із цього приводу є претензії до роботи відділення економіки і фінансування інженерної діяльності (керівник М.О. Гордієнко).
Півтора роки тому, на останніх наших зборах, а потім і на одному із засідань Президії, ми доручали вищезгаданому відділенню, де зосереджено чимало добрих фахівців-фінансистів, економістів і банкірів, розробити ефективний і дійовий фінансово-економічний механізм взаємодії відділень АІН із підприємствами, комерційними і державними структурами, іншими науково-дослідними та технічними центрами, відділень — із Президією, з тим, щоб найефективніше використовувати кожен карбованець на користь науці, на підтримку вчених, гарантійне страхування та фінансування їх проектів. Доручення залишилось, а результату немає.
Дуже повільно набирають обертів відділення підприємництва, менеджменту і права (керівник Л.О. Каніщенко), нетрадиційних технологій (керівник В.В. Козоріз), спецтехніки, кібернетики і конверсії (керівник О.Я. Матов), у яких потенційні можливості досить таки непогані, а результатів ще немає.
Повертаючись до інших відділень, хочу відзначити окремі важливі на перспективу і цікаві, з наукової точки зору, напрацювання, що мають місце.
Відділенням важкого і транспортного машинобудування (керівник О.Є. Проволоцький) зроблений суттєвий внесок у розробку державних програм «Український підшипник» і «Камінь України», які спрямовані на забезпечення наших підприємств «великогабаритними» підшипниками високої точності та потужним обладнанням для обробки граніту й інших твердих матеріалів.
Група академіків цього та інших відділень Академії активно співпрацюють із Міноборони по зміцненню військового щита нашої держави.
Ряд академіків відділення морської техніки і морських технологій взяли участь у розробці затвердженої Президентом України програми цивільного суднобудування до 2000 року.
Відділенням інженерних проблем агропромислового комплексу (керівник Л.А. Васильєвих) розроблені і впроваджуються у практику засоби малої механізації для обробки садів і виноградників, у співпраці з німецькою фірмою «КОНТАК» спроектовано комплекс «ІПАКОН» по безвідходному виробництву м'ясомолочних продуктів, що відповідають західно-європейським стандартам.
Для раціональної переробки шкіряної сировини, яка щорічно сотнями тон ішла у відходи, під керівництвом академіка П.А. Глубіша (відділення технології легкої промисловості) розроблена технологія отримання із хромованої стружки препарату белгід, який успішно використовується на шкіряних підприємствах у Києві, Бердичеві та Вознесенську. Лише у 1993 р. впровадження цього препарату принесло Україні економію значних коштів.
Відділенням біотехнології приділяється значна увага розробці нових підходів і технологій в очистці стічних вод, що містять нафтопродукти, а також розробках складу білкової їжі кормових концентратів для тварин тощо.
Відділенням енергетики (керівник А.В. Праховник) підготовлено понад 30 термінологічних стандартів у галузі енергетики, виконуються 2 наукових проекти по створенню прогресивних енергозберігаючих систем та підвищенню надійності функціонування енергосистем.
Розробки НДІ перспективних технологій, створеного відділенням приладобудування (керівник В.О. Остаф'єв) спільно з міністерствами машинобудування та освіти, пройшли конкурс у Державній технологічній інформаційній службі України з питань захисту спецінформації та критичних технологій.
Розроблені у відділенні інженерної екології (керівник Я.М. Заграй) і введені в експлуатацію на котлах Дарницької ТЕЦ та Одеської ТЕЦ пальники зі зниженим утворенням оксидів азоту на 50% зменшили шкідливі викиди цими котлами в атмосферу.
Але Академія в цілому спрацювала нижче своїх можливостей, що має і суб'єктивні, й об'єктивні причини. Об'єктивні пов'язані зі станом у суспільстві, із кризою в економіці, з відсутністю фінансування науки. Суб'єктивні — із браком відповідальності в окремих наших керівників відділень, віце-президентів та працівників апарату. З небажанням державних структур від ДКНТ до міністерств та KM, комісій Верховної Ради — йти на тісну співпрацю із громадськими організаціями, зокрема з АІН, у вирішенні найактуальніших науково-технічних проблем.
Деякі наші звернення до міністерства сільського господарства і продовольства з приводу можливої заміни частки дизпалива на ріпакову олію, до ДКНТ, до Комітету по стандартизації з приводу участі учених відділення інформатизації в розробці державних та прийомі готових проектів, просто не сприймалися, а на окремі ми навіть не отримали відповіді.
Сьогодні, я вважаю, ми повинні вести мову про пошук нових підходів в організації роботи Академії як громадської організації. Така чисельна організація однодумців, що об'єдналися на добровільних засадах, мала б давати більш вагому віддачу, виступати як впливовий, авторитетний творчий центр інженерної науки. Розумію, що часи зараз нелегкі, інвестування науки гранично скоротились, отримувати позитивні результати все важче. Але ж приклади таких підходів є, про них уже йшла мова і буде вестися далі, отже, причина не лише у труднощах із фінансуванням. Є ще й деякі інші причини.
Ряд наших колег, які ще 2 роки тому дуже хотіли стати членами Академії, зараз, вочевидь, втратили до її справ будь-який інтерес. І тому за пропозицією відділень (згідно прийнятих ними рішень) ми змушені у відповідності зі Статутом Академії розглядати питання про можливе виведення зі складу відділень окремих членів АІН, що повністю втратили зв'язок із відділеннями. Зокрема, внесено пропозиції про виведення по 2 чоловіки з відділень: матеріалознавства і металургії; економіки і фінансування інженерної діяльності; спецтехніки, кібернетики та конверсії.
В інших відділеннях теж є кандидатури на те, щоб потрапити в цей перелік, а в окремих випадках доведеться, напевно, розформовувати цілі відділення. Персонально я не називаю тих, кого рекомендовано вивести, це зробить голова конкурсної комісії. Але хочу загострити Вашу увагу на тому, що виведення академіка зі складу відділення — це не лише оцінка його пасивності та інертності, це й оцінка роботи керівництва відділень, які ще недавно рекомендували і піклувалися про прийом, а потім не зуміли організувати співпрацю з даною людиною.
Наша Академія — об'єднання добровільне, і кожен, хто сюди вступив, узяв на себе певні обов'язки, то ж давайте будемо ці обов'язки виконувати, як то личить освіченим і високоорганізованим людям, фахівцям, які бажають принести користь своїй державі.
Ще одним слабким місцем у нашому існуванні є співпраця з колективними членами, за рахунок яких, треба справедливо це визнати, наша Академія зараз існує. І хоч в окремих відділеннях (матеріалознавства та металургії, технології легкої промисловості та хімічних технологій) академіки допомагають виробничникам, певний досвід такої роботи є, але в інших ця справа організована ще досить слабо, єдиної системи співробітництва, наукового забезпечення їхніх проблем ми не організували. Прошу учасників зборів у виступах запропонувати можливі шляхи поліпшення співробітництва науковців та виробничників.
Шановні колеги! Далі в ході зборів ми маємо приймати доповнення і зміни до Статуту Академії. З цими пропозиціями виступатиме Головний учений секретар. Я ж пропоную внести таке доповнення у Статут, яке б передбачало персональну відповідальність керівників відділень за дотримання фінансової дисципліни.
Шановні товариші! Всі ви дістали нагоду придбати перед зборами перший номер журналу «Вісті Академії інженерних наук України». Вдався він чи не вдався — судити Вам, але вважаю, що це теж є добрим позитивним кроком на шляху становлення і зміцнення нашої Академії. Журнал має стати нашим найдоступнішим аргументом на користь науки, дзеркалом нових ідей та проектів, якими завжди була багата наша земля.
Закликаю всіх керівників відділень, всіх академіків сприяти редакційній колегії у розповсюдженні та популяризації журналу.
За його започаткування та вихід першого номеру ми дякуємо членам редколегії та авторам, що погодились на свої публікації. Будемо сподіватися, що і до наступних номерів журналу будуть надходити змістовні та науково цінні статті і від науковців, і від практиків, рекламні пропозиції та публікації, які інформуватимуть технічну громадськість про історію інженерії України. Історію, до якої були причетні такі всесвітньо відомі вчені як Бардін, Сікорський, Тимошенко, Люлька, Янгель, Корольов, Глушко та десятки інших, імена яких, на превеликий жаль, напівзабуті.
Дещо конкретніше про те, що ми планували, але не здійснили. Створені Президією Академії комісії по видавництву українського технічного словника та енциклопедії, по організації політехнічного музею, по створенню інформаційного банку, по організації наукової і виробничої діяльності практично не працювали і конструктивних пропозицій щодо виконання цих доручень ми не отримали.
Працюючи над окремими галузевими чи спеціально спрямованими виробничо-технічними питаннями, в чому, як Ви переконались, окремі зрушення є, ми випустили з поля зору і не ввійшли до складу розробників глобальних, визначальних програм, що стосуються енергозабезпечення, екології, переробки і використання промислових, гірничих і сільськогосподарських відходів, паперового виробництва і транспортного забезпечення в масштабах держави.
Враховуючи ситуацію, що склалася в економіці, і те, що підйому її найближчим часом очікувати не доводиться, давайте порадимося, як жити і працювати далі. На мою думку, нам — усьому складу Академії — для самоутвердження залишається один шлях. І цей шлях зв'язаний, по-перше, із значним підвищенням організованості, відповідальності в діяльності всіх наших структур і зміцненням виконавської дисципліни, а по-друге, з розробкою ефективного фінансово-економічного механізму функціонування Академії в нинішніх умовах. Це і кредитування, і співпраця з комерційними структурами та зарубіжними фірмами, і страхування розробок та проектів, і матеріальне стимулювання колективів-розробників та окремих академіків.
Виношу цю пропозицію на Ваш розсуд. І ще таке запитання до наших керівників відділень М.О. Гордієнко і Л.О. Каніщенко — чи в змозі ваші академіки розробити такий фінансово-економічний механізм? Чи, можливо, краще цю справу доручити стороннім розробникам, які не є академіками з менеджменту та фінансуванню інженерної діяльності, а візьмуться і вироблять такий механізм.
Спрямовуючи нашу діяльність на найближчі 2-3 роки, ми повинні враховувати і використовувати також той факт, що роль інженера-творця, авторитет його праці серед народних мас почав поступово підніматися. Люди зрозуміли, що сьогодні без інженера-конструктора, технолога, організатора виробництва Україна не зможе вийти з кризи, тому що кінцевим результатом його праці є матеріальні блага, основа життя. Підтвердженням цьому може бути той факт, що у складі новообраної Верховної Ради кількість інженерів найбільша порівняно з представниками інших професій. Наступає час практичних заходів, а не словесних запевнень про реформи.
А тому я вважаю, що пора поставити і перед Президентом, і перед Парламентом України питання про надання Академії інженерних наук державного статусу, звернутися з такою пропозицією до них від імені учасників зборів.
Організовуючи нашу роботу, надалі ми повинні визначити пріоритети у виході із кризи, ми маємо пам'ятати про визначені та прийняті в Україні Національні програми: «Агропромисловий комплекс», «Матеріалознавство», «Екологія». Їх вирішення без інженерної думки, без практичної нашої участі вважаю просто неможливим.
У втіленні програми по Агропромисловому комплексу ми повинні якнайактивніше працювати над:
- розробкою і впровадженням новітніх інтенсивних технологій у рослинництві; тваринництві і переробних галузях;
- розширити вдвічі — втричі машинний ряд сільгосптехніки для різноманітних технологічних процесів;
- впровадженням зручного сучасного розфасовування й упаковки, ефективної переробки та збереження продукції;
- зміцненням наявної та створення нової, спрямованої на поліпшення умов праці селян, інфраструктури сільськогосподарського виробництва.
Вирішення цих завдань, а також розгортання житлового будівництва, будівництва сучасних котеджів у кожному населеному пункті, водо- та газопостачання, транспортне і телекомунікаційне забезпечення дадуть змогу нашим людям відчувати себе людьми, а не знедоленими жертвами сталінської колективізації, до яких нікому і ніколи немає діла, якщо вони вже здали державі хліб і м'ясо.
Для вирішення проблеми поліпшення сільськогосподарського виробництва та екологічних проблем неабияке значення має землевпорядкування, особливо шляхом розширення частки пасовищ та інтенсивного заліснення балок, пагорбів, ярів. Із останнім могла б успішно впоратись освітянська галузь. Цим ми зможемо і збільшити кількість лісонасаджень, і запобігти ерозії ґрунтів, дати чисті повітря і воду, і створити нові зони відпочинку.
В нинішніх умовах, коли Україна фактично вже повністю покрита мережею атомних станцій, і наші люди підсвідомо весь час перебувають під страхом нового Чорнобиля, актуальним для кожного інженера має стати участь у пошуку нових джерел енергії. А природні умови держави дозволяють застосувати енергію припливів та відпливів, сонячні і вітрові джерела енергії, які могли б у багатьох випадках стати замінниками небезпечних атомних реакторів.
У зв'язку з надмірним розорюванням ґрунтів, технічним забрудненням річок та водоймищ, наслідками чорнобильської катастрофи ми маємо як найважливіший, найвагоміший пріоритет для себе визначити екологію та медицину. Певні кроки нашими відділеннями робляться у цьому напрямку, але кардинальних заходів по забороні шкідливих виробництв у містах та поблизу них, розгортання повсюдного роз'яснення про загрозу здоров'ю людей від подальшого розширення окремих виробництв ми ще не ведемо — ні у пресі, ні по радіо, ні у наших «Вістях». Тут відділенням потрібно звернутися до вивчення зарубіжного досвіду.
Нашим завданням залишається всебічне сприяння впровадженню розробок та проектів, напрацьованих вітчизняними ученими. Таких як лазерний комплекс для інвазивного опромінення при лікуванні серцево-судинних захворювань із застосуванням разових волокняно-оптичних світоводів, розроблений групою вчених на чолі з академіком Ю.Ф. Зіньковським (відділення радіоелектроніки та засобів зв'язку). Таких як імунологічний експрес-аналізатор для обстеження та діагностики радіаційних хворих, робота якого базується на використанні оптично-електронних зображень різних органів людини. Цей пристрій розроблено у відділенні медичної інженерії. Подібних перспективних та науково цінних пристроїв і проектів у наших відділеннях напрацьовано чимало, нашим завданням є забезпечення реклами, фінансування і впровадження в життя результатів наукового пошуку вчених.
Шановні колеги! Отже, завдання, проблеми, що стояли перед Академією 2 роки тому, мало змінилися і зараз. Зміцнювати свій вплив, поширювати зв'язки, активно співпрацювати з підприємствами та установами різних форм власності, популяризувати науку — це невідкладне і повсякденне наше завдання. І коли кожен учасник наших зборів пройметься відповідальністю за долю України, внесе свою частку в зміцнення її науково-технічної бази, тоді будемо вважати нашу місію виконаною.
Щиро дякую за увагу.
ВІСТІ АКАДЕМІЇ ІНЖЕНЕРНИХ НАУК УКРАЇНИ,
№2, 1994, С.5-12.
автор: Петро Таланчук, президент Академії інженерних наук України
видання: ВІСТІ АКАДЕМІЇ ІНЖЕНЕРНИХ НАУК УКРАЇНИ, №2, 1994, С.5-12, час видання: 1994
14/06/2010
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське