Петро ТАЛАНЧУК: "Науково-дослідний потенціал України як основа інтелектуального внеску в розвиток сучасної Європи"

Науково-дослідний потенціал України як основа інтелектуального внеску в розвиток сучасної Європи

 

П.М.Таланчук

Президент Відкритого міжнародного університету розвитку

людини «Україна», президент Академії інженерних наук України, академік

Академії педагогічних наук України, доктор технічних наук, професор

 

Історія і розвиток української науки нерозривно пов'язані з історією і розвитком української нації і держави. Українська нація формувалась упродовж тисячоліть на території сучасної України. Історики знаходять її коріння у трипільський культурі, яка розвивалась у Середньому Придніпров'ї у III тисячолітті до нашої ери, у спадщині скіфів, унікальних пам'ятках культури, мистецтва і знань епохи Київської Русі, які збереглися на сьогодні. Справжніми осередками наукової та освітянської думки були Києво-Могилянська й Острозька академії, Київський, Львівський, Харківський, Одеський університети, Київський, Харківський, Львівський політехнічні інститути та ряд інших освітянських центрів.

Значною подією, що відіграла велику роль у розвитку України, стало заснування у листопаді 1918 року Української академії наук, яку очолив видатний учений, академік В.І. Вернадський.

Дещо пізніше в Україні почали створюватись галузеві Академії наук із державною підтримкою. Їх сьогодні є п'ять: аграрних і медичних наук, мистецтва, педагогічних наук і юридична.

Після отримання Україною незалежності, в останні 10-15 років, було створено більше 30 Академій наук зі статусом самоврядних громадських організацій. Серед них є досить потужні структури з високим науковим потенціалом. Саме до таких належать Академія наук вищої школи, Академія інженерних наук України, Академія технологічних наук, Академія будівельної справи тощо.

Спільні зусилля науковців вищої школи та Академій наук різного статусу дали добрі результати: українські вчені зробили вагомий внесок у світову науку, науково-технічний прогрес, розвиток світової культури та економіки.

Зрозуміло, що повний перелік досягнень здобутків українських учених зробити неможливо, тому я хочу звернути увагу лише на окремі свідчення винятково високого рівня наукового пошуку.

Перш за все, слід згадати, що саме українськими вченими започатковувався розвиток цілого ряду нових сучасних напрямів науки. Серед них, зокрема, нелінійна механіка та механіка композиційних матеріалів, молекулярна спектроскопія, фізика екситонних станів, квантова механіка дисипативних систем, електронна хімія та електрохімія неводних розчинів.

Важливим внеском у розвиток науки стали розроблені українськими вченими теорія квазіконформних відображень, теорія тиску гірських порід, теорія глибинного неорганічного походження нафти і газу, електронна теорія каталізу, фітогормональна теорія тропізмів.

У скарбниці творчих досягнень наших учених є багато наукових відкриттів.

У фізиці це, зокрема, надпровідники II роду та квантова дифузія у кристалах, у хімії - фосфазореакція та новий клас хімічних речовин, так звані фосфазосполуки, у біології - вибіркова хімічна чутливість іонних каналів холінорецепторів нейронів.

До найбільш значних результатів слід віднести здійснення вперше в колишньому СРСР штучної ядерної реакції - розщеплення ядра атома літію, одержання «важкої» води, створення першого вітчизняного імпульсного трикоординатного радіолокатора, встановлення можливості прямого термоемісійного перетворення теплової енергії на електричну, з'ясування механізму функціонування мембрани нервової клітини, отримання вперше в світі високоактивного антибіотика рослинного походження.

Саме в Україні, в Академії наук з'явилася перша в континентальній Європі електронна обчислювальна машина та прообраз персонального комп'ютера МІР-1 (машина інженерних розрахунків). Наші вчені розробили теорію цифрових автоматів, що стала науковою основою створення електронно-обчислювальних машин нового покоління, започаткували розвиток кібернетики та інформатики.

Ще в довоєнні роки зусиллями українських учених було здійснено високопродуктивне зварювання під флюсом, а в повоєнні - закладено основи порошкової металургії, електрошлакової технології, промислового синтезу штучних алмазів. Світовий пріоритет, зокрема, мають численні результати досліджень із одержання матеріалів із унікальними властивостями, створення принципово нових методів їх обробки.

Наші вчені й зараз підтверджують свої чільні позиції у світовій науці із багатьох сучасних напрямів математики, теоретичної та експериментальної фізики, астрономії і радіоастрономії, хімії і біології.

Дещо менші досягнення ми маємо у сфері соціальних і гуманітарних наук. Причиною цього є тоталітарний режим і його ідеологічне втручання у творчий процес науковців.

І все ж, навіть за таких умов українські науковці мали певні здобутки й у сфері гуманітарних наук. Широким фронтом, зокрема, у післявоєнні роки розгорнулися дослідження з української мови. Були відроджені дослідження з філософії та правознавства. Виконувалась велика і благородна справа - доведення до широкого читацького загалу спадщини класиків української літератури. Скарбниця світової культури поповнилася унікальними знахідками археологів.

В останні роки і, особливо, з набуттям Україною незалежності гуманітарні і соціальні дослідження дістали дійсно пріоритетний розвиток. Основні зусилля економістів, правознавців, соціологів сконцентрувались на розробці наукових основ економічних реформ, конституційних засад, структурно-інвестиційної та інноваційної політики України.

Історики, археологи, етнографи доклали значних зусиль у дослідженні матеріальних та духовних пам'яток минулого, створенні нової концепції історичного й етнічного розвитку українського народу. Велика увага приділяється розробці проблем народознавства, сходознавства, міжнаціональних відносин тощо.

На цей час у галузі соціогуманітарних наук уже практично сформовано самодостатню для суверенної держави мережу наукових установ. І, безумовно, подальший розвиток цих наук, посилення їх впливу на розв'язання політичних, економічних і соціальних проблем, на збагачення духовної культури має залишатися винятково важливим пріоритетом українських науковців.

Сказаного, думаю, достатньо, аби продемонструвати неабиякі можливості української науки.

Маючи національний потужний науково-технічний потенціал, Україна, як держава, усвідомлює важливість об'єднання зусиль із міжнародним і європейським науковим співтовариством для підвищення ефективності наукових досліджень.

Важливим на шляху до Європейського наукового простору є укладення Угоди між Україною та Європейським союзом про наукове і технологічне співробітництво. Ця Угода стала правовим підґрунтям для розвитку співробітництва між українськими вченими та вченими країн ЄС на загальноєвропейському рівні.

Добрі перспективи відкриває Україні співробітництво з НАТО у сфері наук і технологій. Ця співпраця є унікальною, оскільки визначає ефективні механізми залучення України до загальноєвропейських інтеграційних процесів.

Цікавим у цій площині є двостороння українсько-польська співпраця. Співробітництво України і Польщі у сфері науки і технологій розвивається передовсім за такими напрямами: нанотехнології, біотехнології, нові матеріали, охорона навколишнього середовища, ресурсозберігаючі технології та енергетика, суднобудування , автомобілебудування.

Враховуючи членство Польщі у Європейському Союзі, взаємовигідними можуть стати участь у спільних економічних проектах, співробітництво у військово-технічній галузі (ракето- та авіабудуванні), пожвавлення прикордонної торгівлі. Пріоритетного значення набуває співробітництво у розвитку проектів «Європейський нафтотранспортний коридор» та «Одеса-Броди-Плоцьк».

Важливою сферою співпраці між Польщею та Україною є освіта, особливо у Прикарпатському регіоні.

У Києві та Варшаві одночасно стартував новий трирічний Україно-польський проект «Тристороннє співробітництво задля розвитку інформаційних технологій в Україні». Мета - популяризація дистанційної освіти, створення мережі центрів дистанційної освіти в університетах України. Для українських вузів, які візьмуть у ньому участь, буде закуплено обладнання, укладено робочі контракти з викладачами. Планується, що вже в цьому році перші студенти розпочнуть заняття.

Створення 10 шкільних євроклубів передбачає спільний україно-американо-польський проект «Будуємо спільну Європу», головні ініціатори якого - Центр громадсько-молодіжних організацій «Наша справа» з Луцька, люблінські фундація «Новий став» та Центр євроінтеграції. Досвід спілкування зі школами інших країн позитивно вплине на діяльність вітчизняних закладів за популяризації євроінтеграційних процесів у молодіжному середовищі.

У цьому зв'язку ми сподіваємося на співпрацю Університету "Україна" та Вищої соціально-економічної школи Варшави в організації дистанційного навчання польських та українських студентів, тим більше, що ми побачили, яких успіхів можна досягти, використовуючи телеканал "EDUSAT", Інтернет та нові освітні технології.

Польща є одним із найважливіших торговельних партнерів України серед нових держав - членів ЄС. Зовнішньоторговельний обіг товарами і послугами між Україною та Польщею у 2003 році склав 1,650 млрд. дол. США, що на 49% більше, ніж у 2002 році.

У польському імпорті з України переважає сировина і товари низького ступеня переробки. Основними із них є: електроенергія (56% польського імпорту), казеїн (56%), залізна руда і концентрати заліза (51%), відходи та металобрухт (50%), насіння льону (42%), руди і концентрати марганцю (17%). Частка товарів високого ступеня переробки українського експорту є невеликою, головним чином, це запчастини для літаків, машини й устаткування для зварювання та пайки, турбореактивні двигуни і газові турбіни.

Більшу частину в польському експорті в Україну складають меблі, взуття, вугілля, кава.

Отже, Україна має наміри інтегруватись як складова загальноєвропейського наукового середовища. І я хочу закликати всіх учасників нашої зустрічі і країни, які ви представляєте, до плідної співпраці.

Щиро дякую за увагу!

 

Виступ на телебаченні, Польща, 17.05.2005

автор: Петро ТаланчукПрезидент Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», президент Академії інженерних наук України, академік Академії педагогічних наук України, доктор технічних наук, професор

видання: Виступ на телебаченні, Польща, 17.05.2005, час видання: 2005


14/06/2010