Петро Таланчук: "Нас врятує освіта!"
Минулого року, коли ми святкували п’ятиріччя нашого закладу, яке припало саме на час виборів Глави держави, Президент Університету у вітальній промові сказав: «Я не думаю, що нас врятує нова влада, нас врятує освіта».
Реформування освіти має тривати у площині радикального підвищення загальної культури громадян і політичної зокрема. А для цього треба розширювати спектр освітніх послуг, завдяки чому розбудити інтелект усього репродуктивного населення. Необхідно оптимізувати мережу ВНЗ, насамперед, за рахунок створення розгалуженої системи різних форм навчання, зокрема і дистанційного. Бо той факт, що серед понад чотирьохсот кращих університетів світу українським не знайшлося жодного рейтингового місця, підтверджує сказане. Отже, конкуренція і ще раз конкуренція на морально здоровій, справедливій основі може вирівняти стан справ спочатку в нашій державі. А вже потім наша вища освіта зможе стати здоровим конкурентом і на європейському, і на світовому рівнях.
Близько двох років тому наш університет мав честь розпочати педагогічний експеримент із дистанційної форми навчання в регіонах України. Це право нам було надане за сприяння й у співпраці з Центральним Інститутом післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України на основі угоди про спільну діяльність щодо реалізації наказу МОН України й АПН України.
Розпочинали ми цей експеримент (хоча його таким важко назвати вже тому, що «паростки» дистанційного навчання сягають у середину минулого століття), звісно, з формування пакету даних. На інкубаційний період було дуже мало часу, тому попередній досвід навчання в його звичному режимі став основою і в подоланні очікуваних труднощів. Досвід базувався на таких складових.
Перше - особа викладача. Хто з нас ще зі шкільної лави не пам'ятає: найбільше зацікавлював той предмет, який викладав учитель, котрий тобі подобався, з яким був контакт на психологічному, емоційному, особистісному рівнях. Власне, особа викладача є головною в навчальному процесі. Інша справа, що далеко не кожному в житті щастить зустріти таку людину - вчителя і особистість. Дистанційна форма навчання, хай і опосередковано, дає такий шанс, бо посібники в нас створюють найкращі викладачі. І хоча особисте спілкування дещо звужується, проте компенсується можливістю поспілкуватися з високопрофесійним консультантом. Це передбачає оглядові лекції, консультації, тематичні семінари, практичні та лабораторні заняття. Окрім викладачів-консультантів, які в базові та локальні центри приїздять зі столиці, кожен район має достатньо потужний потенціал консультантів - учителів математики, фізики, української, іноземної мов та інших дисциплін.
Друге - книжка. Викладач нашого університету поспішає до студента як навчальний посібник, програма, методична вказівка тощо. Навчально-методичне забезпечення розробляє столичний професорсько-викладацький склад університету із залученням провідних фахівців за галузями знань на конкурсній основі. Посібники доповнено аудіо- і відеоматеріалами, комп'ютерними програмами. Тобто, дистанційна форма навчання на старті здійснюється за кейс-технологією, що означає: навчально-методичні матеріали чітко структуровано, аби їх можна було комплектувати у спеціальний набір («кейс»). Отже, кожен студент отримує повний комплект навчальних посібників із кожної дисципліни. Посібники створено так, щоб звести до мінімуму звернення студентів до додаткової навчальної інформації, оскільки в них є детальні інструкції з вивчення матеріалу, систематизовано його виклад, контрольні завдання, короткі тлумачні словники, запитання для самоперевірки, завдання для проміжного і підсумкового самоконтролів тощо.
Третє - студент, власне, головний «об'єкт» того, про що тут ішлося. На нього мають працювати і «перше» - особа викладача, і «друге» - книжка, їх основне завдання - навчити студента не тільки користуватися консультаціями чи посібниками, а й працювати самостійно. А це означає - не «заучувати» матеріал, а опановувати, мислити творчо, неординарно, часом навіть заперечуючи офіційно визнані концепції. Така позиція молодої людини може стати рушійною силою як у навчанні, так і в житті. Адже вміння аргументовано обстоювати свою точку зору формує характер, рівень професійних можливостей.
Нині в цьому прагненні допомагають величезні можливості технічних засобів - від аудіо- і відеоматеріалів до Інтернету. Та, на жаль, не всі мають однакові можливості в опануванні знань. Беручи до уваги сказане, ми запропонували нашим студентам гнучку систему організації навчального процесу.
Перший варіант розраховано на слухачів, які мають можливість отримати запропоновані освітянські послуги в повному обсязі. В цьому випадку всі різновиди навчальних занять, практичну підготовку та контрольні можна планувати на вихідні дні.
Другий розраховано на студентів, які мають можливість щотижня відвідувати базовий або локальний центри дистанційного навчання. Якщо в першому варіанті дисципліни вивчають поступово (із розподілом на залікові модулі з проміжним контролем), то в другому студенту пропонують самостійно опанувати весь матеріал із двох-трьох дисциплін протягом 1,5-2 місяців. Якщо під час здачі, захисту, підсумкового контролю зараховано не всі блоки, а лише окремі дисципліни, то під час запланованої сесії потрібно пройти підсумковий контроль із незарахованих. Можна комбінувати перший і другий варіанти.
Третій - для студентів, які протягом семестру не мають можливості спілкуватися з викладачами за графіками, заплановано шести-семи-денну екзаменаційну сесію. Потрібно здати всі контрольні домашні роботи, відпрацювати практичні, лабораторні заняття, здати відповідні блоки і пройти семестровий підсумковий контроль, тобто заліки та іспити.
Четвертий. Для студентів, котрі не мають змоги спілкуватися з викладачами протягом усього навчального року - тритижнева екзаменаційна сесія. Вони мають працювати за схемою третього варіанту.
Такий гнучкий підхід до потреб студентів свідчить про те, що дистанційна форма навчання в нашому університеті йде назустріч студенту в прямому і переносному значенні цього слова. Однак, наголосимо на тому, що чітко організована самостійна робота студента є необхідною умовою його успішного навчання.
Отже, істотною перевагою ДФН порівняно зі стаціонаром є «переїзд» університету в зручне для студента місце (обласний, районний центр, а за наявності ПК - додому). Не менш важливою є і матеріальна перевага: не треба витрачатися на проживання, харчування в іншому місті. А якщо до цього додати різні сімейні, майнові, соціальні, фізичні чинники, то дистанційне навчання може стати єдино можливим варіантом у здобутті професії.
Петро ТАЛАНЧУК,
Президент Відкритого міжнародного
університету розвитку людини "Україна"
Інформаційний бюлетень №4(4) січень 2006
«Студентська смуга»,
Хмельницький інститут соціальних технологій
автор: Петро Таланчук, Президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна"
видання: Інформаційний бюлетень №4(4) «Студентська смуга», Хмельницький інститут соціальних технологій, час видання: 2006
14/06/2010
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське