ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО В ЄДИНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ
Освіта як провідний чинник формування висококваліфікованих фахівців
Мета освіти, як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти, полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.
Продуктом традиційних систем освіти є людина думаюча, а продуктом ультрасучасних систем освіти — людина мудра. Якщо розумна людина завжди знайде вихід із будь-якої складної ситуації, то мудра людина передбачає і не допускає її виникнення. Таким чином, стара система освіти давала загальні знання, а нова — дає знання про те, як найбільш ефективно їх використовувати в реальному житті для вирішення конкретних життєвих проблем і професійних завдань.
Враховуючи це, Україна як європейська держава має шанс започаткувати створення своєї моделі науки та освітянського процесу, кардинально змінити існуючу систему взаємовідносин між наукою, державою та ринком, її роллю у підготовці фахівців, адаптованих до нових реалій суспільного життя.
Розвиток суспільства обумовлює підготовку вищою школою фахівців, які могли б не тільки адаптуватися до нових умов життя, а й брати безпосередню участь у творенні прогресивних суспільних змін. Саме тому завдання університету — формувати фахівців, здатних успішно функціонувати в умовах постійних змін, приймати змінність не як неприємну тимчасову особливість життя, а як сутнісну характеристику власної життєдіяльності. Ми сьогодні говоримо про фахівця з інноваційним типом мислення, глибокими знаннями, умінням застосовувати їх у науковій і самостійній практичній професійній діяльності. Звідси — необхідність перебудови навчально-виховного процесу на основі інтеграції освіти, науки, виробництва. Такої інтеграції, яка вирішувала б питання не тільки творчого засвоєння знань, а й вироблення умінь, навичок і бажання самостійно навчатися, оволодівати новою інформацією, уміти аналізувати і синтезувати наукові доробки, на основі цього проводити самому наукові дослідження, впроваджувати їх у практичній професійній діяльності. Наш випускник має бути теоретично, професійно, практично підготовлений до ринку праці.
Важливим кроком у поліпшенні якості підготовки фахівців та подальшого забезпечення мобільності стає реорганізація структури університету. Особливістю цієї структури є створення навчально-наукових інститутів Луцького та Миколаївського, на черзі трансформація в інститут Хустської, Вінницької філій, факультету соціальних технологій (м. Київ). У подальшому розвитку інститутів необхідно максимально враховувати відповідність наукової та освітньої орієнтації провідних вчених, які працюють на відповідних кафедрах, інтереси наукових колективів та підрозділів. Це повинно бути відображено в наукових напрямах інститутів, у створенні спеціалізованих рад для захисту докторських та кандидатських дисертацій за відповідними науковими напрямами, в організації відповідних фахових наукових напрямів, у створенні відповідних фахових наукових видань.
Проведення в університеті експерименту наскрізного навчання «дитсадок — школа — ВНЗ» дає можливість Сумській філії, Миколаївському міжрегіональному інститутові, факультетам економіки та менеджменту, філології та масових комунікацій здійснювати наукову перевірку та вироблення парадигми навчального закладу нового типу, забезпечувати послідовність та наступність навчально-виховного процесу, підвищувати якість підготовки фахівців до професійної діяльності в ринкових умовах.
Наскрізне навчання дає можливість забезпечувати виконання ліцензійного плану прийому студентів. Ми ніяк не можемо розширити рамки наскрізного навчання в інших філіях і факультетах базової структури.
Інтеграційні процеси обумовлюють особливу увагу до змісту сучасної освіти, її орієнтирів у XXI столітті, теоретичної та практичної підготовки фахівців.
У системі теоретичної підготовки фахівців кожної спеціальності чільне місце належить соціально-гуманітарній підготовці. Сучасний фахівець повинен бути людиною високої культури і загальнолюдських цінностей, провідником ідеї державотворення і демократичних змін. У навчальні плани введені навчальні дисципліни, які зорієнтовані на здобуття знань у галузі історії, філософії, соціології, політології, економічної теорії, культурології, іноземних мов. Водночас ми зазначаємо, що зміст цих навчальних дисциплін не завжди адаптований до вимог щодо підготовки фахівців певного професійного спрямування.
В умовах глобалізації процесів, тенденцій до зближення світових культур нових підходів вимагає культурологічна підготовка студентської молоді, підвищення рівня їх мовної освіти, що стосується як української, так і іноземних мов.
До речі, ще раз про українську мову. Всім радимо прочитати інтерв'ю Олександра Рожена з провідним російським вченим, етнічним росіянином Яковенком Ігорем Григоровичем у тижневику «Дзеркало тижня» №40 (515) за 9—15 жовтня 2004 року. Є цей матеріал і в Інтернеті. Називається він «Що для росіянина добре, те для українця — смерть». Приведемо тільки дві думки: «Модель світу задається мовою. І якщо ти говориш російською мовою, то стаєш росіянином за глибинними засадами психіки»; «Мова не є нейтральною, моделюючою системою. У мові моделі космосу переломлюються по-різному. Хочеш зберегти космос своїх предків і залишитися самим собою, — бережи свою мову».
Прочитайте, будь ласка, цей матеріал і вам стане зрозумілим, в якій ситуації знаходиться Росія, що її очікує, чому Путін вітає необраного президента України, звідкіля взялася проблема Тузли і ще багато-багато іншого.
Форма і зміст процесу навчання повинні бути в діалектичній єдності. Тому слід створити якісно нові, наукоємні, інтенсивні технології навчання. До того ж — зберегти глибокі традиції нашої фундаментальної підготовки та поєднати їх із динамічним, здоровим прагматизмом Заходу, тобто додати фундаментальній підготовці більш прикладну спрямованість. Це потребує великих витрат часу, координації зусиль різних за фахом спеціалістів, але таких, які дають хист методиста.
Якщо ж розглянути стан справ у нашому університеті щодо ідеї синтезу всіх навчальних дисциплін з метою фундаменталізації освіти, то слід визнати, що залишається невирішеною проблема міжпредметних зв'язків. Відбувається дублювання змісту в навчальних дисциплінах. Так, студенти скаржаться, що вони слухали «Основи охорони праці» і те саме повторюється на заняттях з навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі»; «Основи менеджменту», «Менеджмент у галузі» та «Психологія управління»; «Українська та зарубіжна культура» і «Культурологія»; «Соціальне страхування» і «Законодавство соціального захисту»; «Маркетинг» та «Маркетинг у галузі».
Ця проблема потребує серйозного наукового аналізу навчальних планів, обґрунтованого визначення навчальних годин на кожну навчальну дисципліну, корекцію її змісту, відображення в навчальних і робочих навчальних програмах.
Нам конче необхідно вибудувати міжпредметні структурно-логічні зв'язки, які повинні визначити, в яку дисципліну входить коріння даної науки (даного предмета) і чим вона там живиться, і яку дисципліну вона підтримує своїми гілками (що вона дає тій дисципліні).
В освітньому процесі визначальним є модернізація змісту освіти відповідно до вимог часу, тенденцій суспільного розвитку, інноваційних процесів у науці, культурі, інноваційних технологій. Цьому сприяє введення у вибіркові частини навчальних планів навчальних дисциплін сьогодення. Наприклад, на спеціальності «Політологія» введені навчальні дисципліни: «PR у політиці», «Політичне лідерство та політичні еліти», на спеціальності «Маркетинг» «Цінні папери і фондовий ринок», на спеціальності «Програмне забезпечення автоматизованих систем» — «Моделювання та прогнозування бізнес-процесів», на спеціальності «Соціальна робота» — «Маркетинг соціальної сфери», «Менеджмент у соціальній роботі», на спеціальності «Фінанси» — «Електронна комерція», «Фінансовий менеджмент у малому та приватному бізнесі», на спеціальності «Видавнича справа та редагування» — «Маркетинг у видавничій справі», на спеціальності «Технологія харчування» — «Маркетинг у ресторанному господарстві», «Менеджмент ресторанного господарства».
Принципові зміни у змісті освіти на основі фундаментальної науковості, введення до навчальних планів нових навчальних дисциплін зумовлюють потребу у створенні відповідного науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу в університеті. Багато зроблено у цьому плані у Вінницькій, Миколаївській, Хустській філіях, на кафедрах технології харчування, соціальної роботи, технології пакувань, фінансів. Тут підготовлені НМКД, навчальні посібники.
З питань фахової підготовки, які недостатньо розкриті у навчально-методичній літературі, викладачі у процесі навчання надають додаткову інформацію з наукових журналів, наукових конференцій.
На практичних заняттях студенти отримують приклади розв'язання конкретних завдань, які можуть виникнути в їхній майбутній діяльності за спеціальністю.
Але цього замало. Ми повинні забезпечити кожного студента пакетами навчально-методичних матеріалів із кожної навчальної дисципліни, а робота повинна бути систематичною і планомірною.
Тут відкриваються хороші перспективи у зв'язку із запуском у роботу в 2005 році університетської друкарні, а в подальшому і видавництва. Це видавництво повинно спланувати свою роботу таким чином, щоб у найближчі два-три роки кожен студент Університету «Україна» мав комплект навчально-методичних матеріалів, включаючи навчальні посібники, електронні версії методичних розробок тощо.
Девіз «Студентові Університету «Україна» — повний сучасний комплект методичного забезпечення з кожної навчальної дисципліни» повинен стати вирізняльною ознакою нашого навчального закладу.
Професійна підготовка майбутніх фахівців має базуватися на сучасних технологіях навчання, якими випускники повинні володіти бездоганно. За умови зростаючих потоків інформації репродуктивне засвоєння студентами певного обсягу знань вже неможливе. Тому необхідно впроваджувати нові, більш ефективні технології навчання. В першу чергу йдеться про інформаційно-комп'ютерні технології. Інформаційно-технологічна підготовка студентів має бути наскрізною упродовж усього періоду навчання і не тільки на спеціальностях, із нею пов'язаних, а й інших. V нас є приклади такої наскрізності на спеціальності «Соціальна робота», де нормативний курс «Інформатика та комп'ютерна техніка» продовжують навчальні курси — «Інформаційні технології в соціальній роботі», «Інтернет-ресурси в соціальній роботі». На спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» нормативний курс доповнюється дисципліною «Автоматизовані технології науково-технічного перекладу». Навчання на цих спеціальностях не зводиться до набуття студентами операторських навичок, а сприяє засвоєнню інформаційних технологій навчання.
У той же час, у нас є вкрай негативні явища, про що свідчать усні заяви та листи студентів. Так, студенти вже 4-го курсу заочної форми навчання спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» Броварської філії скаржаться, що вони за роки навчання в очі не бачили комп'ютера. У Кременчуцькій філії навчальний процес проходив за допомогою всього трьох власних комп'ютерів.
Однією з вимог до якості освіти є розроблення порівнювальних критеріїв та методів оцінювання якості знань. В університеті розпочато експеримент із впровадження модульно-рейтингової системи оцінювання якості знань та визначення рейтингу студентів, що дає змогу активізувати пізнавальну діяльність студентів шляхом уведення у процес навчання принципу систематичного контролю за результатами засвоєння матеріалу, стимулювання здорової конкуренції, самостійного, творчого підходу до вивчення навчальних дисциплін, виявлення найпрацездатніших, цілеспрямованих та активних студентів із метою рекомендації їх на пріоритетні місця працевлаштування, здійснення відбору на вищий рівень навчання, рекомендації до аспірантури. До загальної рейтингової оцінки включатимуться також результати державної атестації студентів. Стобальна шкала оцінювання якості знань студентів, що використовується у модульно-рейтинговій системі, легко трансформуватиметься у шкалу оцінювання знань за європейською предметною, трансферною та акумулюючою системою.
Глобалізаційні процеси та інтеграція у світове співтовариство вимагають від нас нових підходів до реалізації оптимальних схем забезпечення академічної мобільності особи, що навчається, гнучкості в системі підготовки фахівців із метою їх адаптації до швидкозмінних вимог світового ринку праці.
З цією метою нам необхідно розробити нові концептуальні засади підготовки фахівців, в основу яких покласти кредитно-модульну систему (за засадами Болонського процесу). Розробити індивідуальні освітньо-професійні програми для підготовки студентів за їх участю і під керівництвом викладача як набір змістових модулів навчальних дисциплін із урахуванням їх структурно-логічної послідовності. Ця система дасть змогу здійснювати перехід між спорідненими напрямками підготовки або спеціальностями..
Насамперед, вона дозволить вибирати дисципліни варіативної частини навчального плану — тобто спеціалізації. Ця система не дасть можливості студентам байдикувати, виставляючи кредитну планку семестрового навантаження. Водночас, академічне зростання навантаження студентів не буде регламентуватися тривалістю семестру, а визначатиметься його індивідуальними здібностями та інтересами до того чи іншого курсу, циклу навчальних дисциплін. Опановуючи програму, студент зможе складати екзамени, не чекаючи сесії, і рухатися по шляхах знання індивідуально.
Модернізація вищої школи та її інтеграція в європейський освітній простір внесе серйозні зміни в навчальний процес університету. Насамперед, організаційно-структурних змін зазнають освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти. Сьогодні вже не відповідає вимогам суспільства освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, і тут нам потрібно продовжити роботу в напрямі узгодження навчальних планів, їх корекції і відповідності сучасним вимогам.
У той же час, перехід на кредитно-модульну систему, підготовка фахівців за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями вимагають вирішення питань на державному рівні. Зокрема, перегляду Державного класифікатора професій та кваліфікацій щодо визначення посад для бакалавра і магістра.
Таким чином, високоякісна підготовка фахівців із університетською освітою обумовлюється удосконаленням змісту освіти, інноваційними технологіями, інтегративними процесами освіти, науки, виробництва.
Наука як складова навчально-виховного процесу
На сьогодні вважається, що є два вирішальні фактори, які висувають науку на передній план. Це, насамперед, тенденції до зближення націй, народів, держав через створення єдиного економічно-інформаційного, а зважаючи на Болонський процес, і освітнього простору Європи. По-друге, це перехід людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій і формування суспільства знань.
Пріоритетні теми наукових досліджень університету тісно пов'язані з основними напрямками його навчальної діяльності як багатопрофільного навчального закладу. Це — розробка і впровадження сучасних технологій навчання та виховання студентів із особливими потребами, розробка економічної моделі їх навчання, проблеми професійного здоров'я студентів та шляхи його поліпшення, розробка та впровадження концепції та методик наскрізного навчання, сучасні технології реабілітації і самореабілітації особистості, проблеми молоді в умовах нової соціальної перспективи, розробка та впровадження комп'ютерних систем та технологій у навчальний процес, сучасні педагогічні технології та освітні системи XXI століття, розробка технологій і навчально-методичного забезпечення дистанційної освіти, сучасні правові аспекти розбудови України, соціально-економічні проблеми регіонів в умовах трансформації суспільства та багато інших.
В університеті однією з основних наукових тем є розробка та впровадження в навчальний процес сучасних технологій навчання студентів із інвалідністю в інтегрованих групах. Фахівцями базової структури завершено розробку моделі системи супроводу навчання студентів із особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі. Деталізовані і проходять апробацію в навчальному процесі блоки цієї моделі. У цій науково-дослідній роботі взяли участь викладачі та студенти факультету соціальних технологій, які виконували курсові та дипломні роботи за тематикою фрагментів комплексної НДР. Викладачі кафедри іноземних мов працюють за новими методиками викладання англійської мови, а викладачі кафедри природничих наук та інформатики — методиками викладання інформатики, електротехніки та фізики для студентів із вадами слуху. Розроблено електронний підручник із механіки для дистанційної форми навчання. Видано навчально-методичний посібник «Супровід навчання студентів із особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі», який використовується студентами факультету соціальних технологій.
Наукова робота в університеті потребує планомірності і послідовності для поступового створення власного наукового іміджу ВНЗ. Для цього у комплексному тематичному плані наукових досліджень університету на 2003—2005 роки теми досліджень були структуровані за галузями науки.
Наступним кроком є об'єднання зусиль науковців, наприклад для досліджень і напрацювань з питань розвитку і впровадження системи супроводу навчання студентів із інвалідністю, новітніх спеціальних технологій навчання таких студентів, їхньої комплексної реабілітації та соціалізації, впровадження комп'ютерних, інформаційних та дистанційних технологій, організації наскрізного навчання, молодіжної тематики та інших напрямів, які підкреслюють самобутність наукового пошуку в університеті.
Результати наукових досліджень викладачів і співробітників університету знайшли відображення у наукових публікаціях. За 2003/2004 навчальний рік опубліковано 36 монографій, 44 підручники, 270 посібників, 573 методичні рекомендації, 35 наукових збірників, 1180 наукових статей, 1088 тез доповідей на конференціях різних рівнів. Порівняно з 2002/2003 навчальним роком доробок публікацій викладачів університету значно зріс, особливо — кількість монографій, підручників, посібників, методичних рекомендацій, виданих під грифом Університету «Україна» (13 монографій, п'ять підручників, 142 навчальні посібники, 573 методичні рекомендації).
Формування наукових шкіл є основою розбудови науки в університеті. Основною складовою наукового іміджу університету є формування наукових шкіл, зародки яких уже починають створюватися, передусім у тих філіях, де вже сформувалось ядро висококваліфікованих штатних викладачів. В університеті працюють відомі вчені, педагоги та яскраві особистості — академік Р. М. Макаров, доктори наук: С. С. Забара, В. Г. Янушевський, М. І. Томчук, Л. Ф. Романенко, Д. В. Чернілевський, А. І. Берлач, В. П. Мурза, А. М. Міхненко, В. Є. Чайка та багато інших, кожний із яких може очолити певний науковий напрям. Навколо цих людей має формуватися коло молодих викладачів-науковців, які прагнуть захистити дисертацію, а навколо молодих викладачів, у свою чергу, складеться група талановитих студентів, які прагнуть займатися наукою і складають кадровий резерв нашого університету. Створення наукових шкіл — це тривалий і послідовний процес, у рамках якого університет буде планомірно поповнюватися власними науковими кадрами, а наукова робота студентів — набувати наскрізного і систематичного характеру.
Така робота щодо формування наукової школи за напрямом «Організаційно-правові засади державного управління у сфері соціального захисту населення в Україні» розпочалась на факультеті правознавства та міжнародних відносин базової структури університету в м. Києві, яку очолив доктор юридичних наук А. І. Берлач. Виходячи з напряму наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права, розроблена тематика магістерських, бакалаврських робіт студентів, а також курсових і контрольних робіт для студентів молодших курсів. Визначено викладачів, які працюватимуть над докторською та кандидатською дисертаціями. Визначено заклади освіти та установи, де навчатимуться аспіранти та докторанти, готуються до підписання договори про співпрацю з ними.
Системного характеру потребує підготовка власних наукових кадрів вищої кваліфікації. Відкриття власної аспірантури — це наступний крок після акредитації університету, тісно пов'язаний із розбудовою наукових шкіл. Розроблено і затверджено Положення про підтримку молодих викладачів, які підвищують наукову кваліфікацію, в якому передбачено економічне стимулювання тих викладачів, які працюють на постійній основі і в зазначений термін захищають дисертацію. На кінець 2003/2004 навчального року 47 викладачів університету працювали над докторськими дисертаціями, 117 навчались в аспірантурі, 177 були оформлені здобувачами. Це — потужний науковий резерв, і завдання університету — всіляко підтримати цих викладачів та співробітників. За 2000—2003 роки захистили докторські дисертації 10 викладачів, кандидатські дисертації — 69. Науково-дослідна робота студентів сприяє формуванню сучасного фахівця. Сьогодні у нашому університеті до наукової роботи залучено близько 41% студентів денної форми навчання. Багато це чи мало, і що саме стоїть за цими цифрами? Чи може задовольнити нас стан наукової роботи студентів? Чи впроваджується у навчальний процес ідея логічної неперервності наукової роботи в рамках навчального процесу: від перших рефератів та курсових робіт до дипломної роботи? Як поліпшити стан наукової роботи студентів, тісно пов'язуючи її з потребами виробництва? Відповіді на ці запитання мають допомогти розвивати інтеграційний процес «наука — освіта — виробництво». За п'ять років існування університету студентська наукова робота набула організованого і змістовного характеру. Сформована організаційна структура НДРС в університеті. Перш за все, це студентське наукове товариство університету, яке сьогодні налічує 49 наукових осередків у 18 філіях. Це — мережа студентських наукових формувань, яка включає також 160 наукових гуртків, три конструкторських бюро, 20 студентських науково-виробничих підрозділів, які об'єднують понад чотири тисячі студентів-науковців.
У провідних філіях університету, які мають значні здобутки з окремих напрямів студентських досліджень, проводяться студентські наукові конференції. Зокрема, у Житомирі — з молодіжної тематики, у Хусті — з проблем Закарпатського регіону, у Миколаєві, Хмельницьку, Кіровограді, Вінниці та Полтаві — із сучасних технологій і проблем освіти, у Сумах — із правових питань тощо.
Розпочалася наукова кооперація студентів у межах університету — студенти виступають із доповідями на конференціях інших філій, беруть участь у наукових конкурсах. Але студентським науковим товариствам слід активніше об'єднувати свої зусилля, ширше спілкуватися, організовувати спільні заходи та дослідження.
Із цією метою у квітні 2004 р. у м. Києві було проведено Першу всеукраїнську студентську наукову конференцію «Молодь: освіта, наука, духовність», у якій взяли участь 330 студентів базової структури університету в м. Києві та 50 студентів-науковців із дев'яти філій. 126 кращих доповідачів-студентів нагороджено грамотами, пам'ятними подарунками та подяками.
Значно збільшилася кількість студентів — учасників Міжнародної конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами», яких у цьому році було вже 38. Слід подумати про виокремлення та організацію студентської конференції в рамках міжнародної, що значно підвищило б зацікавленість і відповідальність студентів за результати своєї наукової роботи.
Студенти університету також брали активну участь у міжнародних та всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт, на які було подано 23 роботи, з них нагороджено вісім студентів — представників Білоцерківської, Броварської, Рівненської філій, Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини.
1 червня 2004 року в Будинку вчених у м. Києві було проведено Свято студентської науки Університету «Україна». Кращі студенти-науковці — переможці конкурсів наукових робіт, лідери студентських науково-навчальних виробничих підрозділів, кращі доповідачі Всеукраїнської студентської конференції — отримали грамоти, цінні подарунки, грошові премії. Свято мало широкий резонанс і, безумовно, сприяло підвищенню престижу студентської науки.
Важливим питанням розвитку студентської науки є її наскрізність. На часі — якісно новий рівень організації наукової роботи студентів — упровадження наскрізної технології студентських наукових досліджень, який передбачає комплексний підхід кафедр до планування і проведення науково-дослідної роботи в рамках навчального процесу і поза ним. Практична реалізація такої технології дасть змогу талановитим студентам уже на молодших курсах розпочати наукові дослідження за тематикою бакалаврських та магістерських робіт, а в перспективі, за потреби й бажання, — розвинути їх до рівня кандидатських дисертацій.
Підрозділи університету вже почали поступово переходити до організації наскрізної наукової роботи студентів. Затверджено 362 наскрізні наукові теми, з них 252 — у Києві, але, безумовно, це дуже мало.
Цікавою формою стимулювання студентів молодших курсів до наукового пошуку є конференція з гуманітарних дисциплін «Мій науковий дебют», яка вже набула університетського рівня, Готуючись до цієї конференції, студенти опановують ази наукових досліджень у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, вчаться збирати та аналізувати дані, формулювати свої думки, робити висновки, доповідати про результати своєї роботи перед аудиторією. Це полегшує їхню подальшу наукову роботу за тематикою досліджень своєї кафедри.
З початком викладання студентам професійно-орієнтованих дисциплін з'являється можливість залучення студентів до наукової роботи за обраним фахом. У багатьох підрозділах творчо підійшли до цього питання, розробили комплексні наукові теми, узгодили етапи їх виконання з навчальними дисциплінами, практичними та самостійними завданнями, літньою практикою. Першими такі кроки з розробки та впровадження наскрізних наукових тем у навчальний процес зробили кафедри соціальної роботи, адміністративного та фінансового права, психології, банківської справи, технології харчування, документознавства та інформаційної діяльності (м. Київ), у Білоцерківській, Івано-Франківській, Хустській філіях, Вінницькому соціально-економічному інституті, Полтавському інституті економіки і права. Однак ця робота має бути розповсюджена і на інші філії, набути масовішого та організованішого характеру. Формуванню тематики наскрізної наукової роботи студентів слід приділити належну увагу всім нашим підрозділам.
Так, наприклад, починаючи з молодших курсів, студенти можуть готувати реферати з профільних дисциплін, літературні огляди, доповідати про результати на семінарських заняттях чи засіданнях наукових гуртків, а кращі — на студентських наукових конференціях кафедр чи факультетів. Курсові роботи на третьому та четвертому курсах студенти можуть виконувати за тією ж тематикою з логічним переходом до дипломної роботи. Бажано поєднувати, апробувати та реалізовувати наскрізні наукові дослідження студентів під час виробничої практики, а потім набутий практичний досвід використовувати під час виконання дипломних робіт.
Цікавою формою стимулювання наукової роботи студентів є конкурси наукових і науково-пошукових робіт, проведення тижнів кафедри, олімпіад.
Доцільною є розробка кафедрами власних комплексних планів організаційних заходів щодо розвитку творчої активності студентів у навчально-виховному процесі. Так, у Сумській філії індивідуальні завдання студентів узгоджені з науковою діяльністю відповідних кафедр і закріплені в наскрізних програмах практичної підготовки.
У підготовці фахівців чільне місце посідають студентські наукові товариства. Вони створені у 18 філіях нашого університету. Основною метою їхньої діяльності є підвищення якості фахової підготовки спеціалістів, сприяння розвитку наукової, винахідницької та іншої творчої активності студентів шляхом залучення їх до наукової роботи.
У Хустській, Броварській, Житомирській філіях, Вінницькому соціально-економічному інституті, Полтавському інституті економіки і права, базовій структурі університету в м Києві членами студентського наукового товариства є понад 50% студентів денної форми навчання.
Пріоритетними напрямами діяльності студентського наукового товариства є залучення студентів до наукового пошуку, координація наукової роботи студентів і викладачів у межах університету, визначення форм і пріоритетів студентської наукової роботи, сприяння проведенню спільних наукових конференцій, організація конкурсів студентських наукових робіт, видання загальноуніверситетського студентського наукового збірника для опублікування кращих наукових робіт студентів.
Участь студентів у різноманітних наукових заходах є однією з форм інтеграції науки у навчальний процес та підґрунтям для їх становлення як майбутніх науковців.
В університеті започатковано сучасну форму міжнародної навчально-наукової співпраці — участь наших студентів у Європейському віртуальному науковому семінарі з питань сталого розвитку. Впродовж трьох місяців 14 студентів кафедр екології, перекладу та міжнародної інформації спілкуються через Інтернет зі студентами та викладачами університетів Франції, Нідерландів, Польщі, Румунії, Німеччини, Бельгії та інших країн, обмінюються результатами своїх досліджень, отримують оцінки та допуск до наступного етапу. Семінар показав зацікавленість наших студентів у спілкуванні із зарубіжними ровесниками, виявив хороший рівень фахової підготовки в нашому університеті, готовність до спілкування «на рівних». У той же час виявилася слабкою підготовка з англійської мови та неготовність студентів до самостійної наукової роботи, невміння виконувати завдання у точно зазначені терміни, через що з семінару вибуло три студенти. Великою перешкодою у проведенні семінару стала відсутність Інтернету на факультетах, тому робочі місця для семінару були організовані у Центрі планування та розвитку кар'єри, управлінні НДР та кабінеті проректора з наукової роботи. За умови успішного завершення цього семінару в січні 2005 року можна буде поширити набутий досвід на філії університету. Приємно зазначити, що наш університет першим в Україні взяв участь у роботі Європейського віртуального семінару.
Отже, виходячи з того, що поєднання освіти і науки є умовою високоякісної підготовки фахівців, наукова діяльність в університеті розвивається, враховуючи необхідність інтеграції вищої школи у сучасний європейський простір, у тісній взаємодії з навчально-виховним процесом, що надає можливість випускникам університету бути конкурентоспроможними на ринку праці, особливо там, де рівень наукового потенціалу значний.
Практична підготовка майбутніх фахівців
як складова навчально-виховного пронесу у ВНЗ
Ця компонента підготовки майбутніх фахівців має декілька аспектів. Йдеться, насамперед, про рівень співпраці університету, окремого факультету і кафедри з роботодавцем. Ця співпраця може бути широкоспектровою: організація різних практик на виробничих місцях, працевлаштування молодих спеціалістів, проведення наукових досліджень із проблем виробництва, створення філій кафедр на фірмах, проведення наукових досліджень тощо.
Ефективною формою інтеграції освіти, науки і виробництва є організація практики студентів.
Значна частина випускників працюватиме на малих підприємствах, приватних фірмах, де буде потреба у поєднанні різних спеціальностей на одній посаді. Тому, закінчуючи університет, випускник повинен володіти широким діапазоном знань, умінь та навичок і бути здатним застосувати їх у практичній роботі. У зв'язку із цим важливим питанням є визначення баз практики.
Для проведення практики підбираються такі бази, де студенти оволодівають сучасними методами, формами організації виробничих процесів, за їх спеціальностями. На основі отриманих знань формуються вміння та навички прийняття самостійних рішень, виховується потреба поповнювати свої знання для творчого застосування у практичній діяльності. Так, базова структура (м Київ) має 104 бази практики, з якими укладено договори про співпрацю. Серед них державні установи: управління Державної судової адміністрації м. Києва, Подільський районний суд, видавництва «Оранта» та «Соцінформ», редакції газет «Наше життя», «Україна і світ сьогодні», «Вечірній Київ», ресторани «Царське село», «Спорт», підприємство «Українська кухня», заводи «Маяк», «Електробудприлад», авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», центри соціальних служб для молоді, управління праці та соціального захисту населення, банки «Промінвестбанк», «Інтерконтинент-банк» тощо. На базах практики створено належні умови для виконання її програми. Вінницька філія має угоди з 22 підприємствами на 515 місць.
Теоретичні знання і навички студенти Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини закріплюють на підприємствах державної і недержавної форм власності: «Ощадбанк України», ТОВ «Промбазис», ВФ «Турборем-монтаж», міське казначейство, обласне фінансове управління, обласна та міська податкові інспекції.
Шістдесят тристоронніх договорів про підготовку спеціалістів для підприємств та організацій, 52 довготривалих договори на проведення практик та впровадження результатів досліджень у практичну діяльність підприємств має Полтавський інститут економіки та права
Студенти Новокаховської філії під час практики беруть участь в інвестиційних, рекламних проектах, у роботі юридичних, фінансових служб, місцевих органів самоврядування. Студенти під керівництвом провідних спеціалістів переймають практичний досвід предметного консалтингу і впровадження новітніх інформаційних систем.
Яскравими показниками професійного становлення фахівців, перевірки набутих у практичній діяльності теоретичних знань є створення студентської благодійної організації «Громадська приймальня». Основна мета цієї організації — надання консультацій громадянам із юридичних питань. Студентами розглянуто більше тисячі скарг і складено стільки ж заяв у різні організації. Плідну роботу «Громадської приймальні» відзначило у своєму звіті Міністерство юстиції України.
У Кіровоградській філії один раз на семестр проводиться круглий стіл із керівниками організацій, де проходять практику студенти. Розмова відбувається відверта і конкретна: на що треба звернути увагу науково-педагогічним працівникам у процесі формування практичних умінь і навичок.
Успішній інтеграції освіти, науки, виробництва сприяє створення філій кафедр на підприємствах. У Вінницькій філії створено та юридично оформлено дев'ять філій кафедр. Філія кафедри «Менеджмент організацій» створена у ВАТ «Український державний науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів», Вінницькій центральній районній клінічній лікарні, госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни, кафедри інформаційних технологій — на базі обласної бібліотеки юнацтва, кафедри психології — на базі психосоматичного центру обласної психіатричної лікарні ім. Ющенка, кафедри екології — на базі Вінницького обласного державного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяводоканал», кафедри правознавства — у науково-криміналістичному управлінні УВС МВС України Вінницької області.
Створена філія кафедри поліграфічних технологій у пакуванні базової структури в ЗАТ «Бліц-інформ». На трьох виробничих майданчиках компанії друкарні «Бліц-принт», заводах «Бліц-пак» і «Бліц-флекс», у видавництві «Бліц-інформ» проводяться практичні і лабораторні заняття. Сучасна матеріально-технічна база холдингу дозволяє готувати спеціалістів європейського рівня. Це взаємовигідно для обох сторін. Університет готує кваліфікованих спеціалістів, а підприємства холдингу забезпечуються кадрами. Відібрати з числа студентів хороших спеціалістів буде легко тому, що до складу філії кафедри входять провідні співробітники виробничих підрозділів. А навчання потенційних співробітників зі студентської лави пришвидшить процес їхнього входження у виробничий колектив.
Вирішення проблеми щодо працевлаштування випускників через зміцнення зв'язків із виробництвом є важливим аспектом діяльності університету. З метою здійснення маркетингу ринку праці, налагодження безпосередніх зв'язків із потенційними працедавцями, надання допомоги випускникам у пошуках місця праці, забезпечення їх правової та психологічної підготовки в університеті необхідно розгорнути діяльність агенції з працевлаштування випускників. Для цього потрібно відпрацювати певні механізми ринкових методів працевлаштування (організація і проведення презентацій, Днів кар'єри фірм, підприємств, установ, організацій), розширювати базу працедавців.
Кадровий центр, метою якого є працевлаштування студентів, створено у Кіровоградській, Хустській, Запорізькій філіях. У базовій структурі та філіях університету до читання лекцій, проведення семінарських та практичних занять, консультацій залучаються провідні фахівці — начальники відділів фінансових, банківських, кредитних установ, торгово-посередницьких та комерційних підприємств, юридичних установ, соціальних служб.
Так, до навчального процесу в Полтавському інституті економіки та права, Миколаївському міжрегіональному інституті розвитку людини, Хустській, Вінницькій, Сумській, Новокаховській, Запорізькій філіях, на кафедрах технології харчування, побутової електронної апаратури, соціальної роботи, поліграфічних технологій пакувань, фінансів базової структури залучалися спеціалісти народного господарства, спеціалісти фонду соціального страхування, центру зайнятості, банків, судів, провідні науковці, що сприяє підвищенню рівня підготовки фахівців як у професійному, так і в науковому плані.
Одним із ефективних шляхів інтеграції освіти, науки і виробництва є формування тематики курсових і дипломних робіт, пов'язаної з виробництвом, із майбутньою професійною діяльністю.
Студенти виконують роботи на теми «Підвищення прибутковості та ефективності кредитних операцій» (на прикладі відділення «Укрсоцбанку»), «Вибір критеріїв оцінки та оптимізація роботи з постачальниками», «Система роботи соціальної служби Університету «Україна», «Дослідження впливу технологічних властивостей молока на якість десертів профілактичного призначення на молочній основі», «Правові гарантії соціального захисту людей із особливими потребами», «Психологічна діагностика особистісної сфери дітей із вадами розвитку в процесі реабілітації», «Дослідно-експериментальна робота з розвитку лідерських якостей у дівчат через методи та форми гендерної діяльності».
Нам необхідно удосконалювати тематику і залучати студентів до конкретної дослідно-експериментальної роботи протягом їхнього навчання і особливо в процесі проходження виробничої і переддипломної практики.
Система «ВНЗ — роботодавець» повинна працювати на всіх етапах, починаючи від набору абітурієнтів до працевлаштування випускників із подальшим супроводженням їх професійної адаптації. У цьому напрямі в університеті уже дещо здійснюється, хоч і не так масштабно, як хотілося б. Йдеться про Центр планування та розвитку кар'єри у професійному зростанні студентів.
На перший погляд, молоді люди легше пристосовуються й адаптуються в постійно мінливих умовах сучасної ринкової економіки, вони легко навчаються, перспективніше мислять, у них відсутній консерватизм поглядів, вони більш мобільні, допитливі, цілеспрямовані, часто освіченіші, ніж інші прошарки населення. Але, на жаль, через відсутність практичних навичок і досвіду, свою життєву непристосованість, а інколи — через завищені запити та амбіції вони часто залишаються непотрібними на ринку праці. Тому дуже важливо допомогти молодій людині визначитися зі своєю професійною діяльністю, знайти цікаву й адекватну роботу відповідно до своїх здібностей і вмінь, самостійно розбудовувати кар'єру.
Саме це було передумовою створення університетського Центру планування та розвитку кар'єри. Головна мета діяльності Центру — виявлення талантів та розвиток здібностей кожної окремої особистості, надання допомоги студентам і випускникам університету в плануванні та успішному розвитку професійної кар'єри, формування у них умінь та навичок, необхідних для її росту, підвищення комунікативного та творчого рівня студентської молоді, сприяння працевлаштуванню студентів та випускників.
Основними напрямками діяльності Центру є:
· профорієнтація вступників, надання допомоги у самовизначенні;
· сприяння розвитку особистості студентів, розробка індивідуальних програм особистісного та професійного розвитку студентів;
· формування науково-педагогічного і кадрового резерву університету;
· забезпечення студентів необхідними інформаційними ресурсами та навчання їх основам планування професійної кар'єри та технологіям пошуку роботи в ринкових умовах;
· консультування студентів щодо планування кар'єри та пошуку роботи, сучасних вимог до претендентів на посаду;
· організація практики студентів;
· надання студентам допомоги у працевлаштуванні;
· створення і поповнення бази даних реальних та потенційних роботодавців;
· проведення інформаційно-рекламної та роз'яснювальної роботи серед роботодавців, надання та розповсюдження інформації про випускників університету;
· організація зустрічей студентів із роботодавцями під час проведення ярмарків кар'єри, екскурсій на провідні підприємства та організації, співбесід та інтерв'ю;
· встановлення та підтримка зв'язків із випускниками університету, моніторинг їхньої кар'єри;
· аналіз тенденцій розвитку ринку праці: попиту на різні спеціальності, сучасних вимог до кваліфікації фахівців, умов праці; проведення соціологічних досліджень та анкетувань студентів із метою вивчення їхніх потреб у працевлаштуванні.
Центр надає студентам університету такі послуги:
o індивідуальне тестування, аналіз його результатів та фахову консультацію;
o створення індивідуальної програми особистісного розвитку з урахуванням здібностей, нахилів та психофізичних особливостей;
o допомогу щодо розроблення плану розвитку, професійної кар'єри.
Для формування у студентів практичних навичок пошуку роботи їм пропонується цикл семінарів-тренінгів.
З лютого 2004 року для студентів було проведено п'ять циклів семінарів (по шість тренінгів кожний) із питань розвитку кар'єри та комунікативної компетентності, в яких взяли участь 97 слухачів.
Для підготовки власних тренерів із розвитку кар'єри у червні 2004 року проведено семінар-тренінг для викладачів та співробітників університету. Слухачі семінару з Вінницької, Житомирської, Кіровоградської, Рівненської, Хустської філій та м. Києва отримали відповідний україно-американський сертифікат на право проведення тренінгів у своїх філіях.
Центр пропонує підприємствам, фірмам та організаціям наступні напрями роботи:
· проведення безпосередніх зустрічей зі студентами: через ярмарки кар'єри, організацію екскурсій студентів на підприємство, презентацію підприємства на факультетах;
· надання інформації щодо випускників та студентів університету: доступ до комп'ютерної бази даних Центру, ознайомлення з фаховими та особистими якостями кандидатів на постійну чи тимчасову роботу;
· взаємодію і розробку спільних проектів із питань виховання у студентів необхідних ключових компетенції згідно з вимогами роботодавця.
Наступним важливим кроком для поліпшення практичної підготовки стало поєднання навчання, науки і виробництва у студентських навчально-науково-виробничих підрозділах.
У нових економічних умовах навіть високий рівень знань, набутий студентом в університеті, якщо він не підкріплений практичними навичками та знанням основ підприємницької діяльності, не гарантує йому успіху на ринку праці. Тому в Університеті «Україна» започатковано нову, сучасну форму організації підготовки висококваліфікованих фахівців — студентські навчально-науково-виробничі підрозділи (СННВП), де органічно поєднані навчальний процес, наукова робота, виробнича практика. На кінець 2003/2004 навчального року в університеті створено 20 таких підрозділів, із них — десять у Києві та десять — у територіально відокремлених підрозділах — Білоцерківській, Горлівській, Кіровоградській філіях, Луцькому інституті розвитку людини, Полтавському інституті. Серед учасників СННВП — 489 студентів, що становить 4,3% від загальної кількості студентів денної форми навчання. На сьогодні СННВП — це школа набуття студентами професійних навичок та досвіду практичної роботи. Крім того, технологія навчання в СННВП надає можливість студентам ознайомитися з основами підприємницької діяльності, що дасть їм змогу з часом відкрити власну справу.
Так, наприклад, робота в «Юридичній клініці» дає можливість студентам факультету правознавства та міжнародних відносин поглибити свої знання, надаючи консультаційну допомогу пенсіонерам, інвалідам, студентам, багатодітним родинам. Студенти спеціальності «Дизайн» можуть розробляти виставкові стенди, постери, офісні таблички та інші види зовнішньої та внутрішньої реклами. Робота в «Соціальній службі» допомагає студентам спеціальності «Соціальна робота» практично познайомитися із проблемами малозабезпечених верств населення, надати їм реальну допомогу, збагнути зміст майбутньої професії.
Через комплексність завдань, які покладаються на СННВП до роботи викладачів-наставників висуваються досить високі вимоги. Вони повинні не тільки навчити студентів, а й допомогти їм втілити ці теоретичні знання у практичну діяльність. Стимулом заохочення викладачів-наставників до роботи у СННВП може бути включення відповідної кількості годин (60-80) до педагогічного навантаження, як і керівництво науково-дослідною роботою студентів, і має бути враховано в індивідуальних робочих планах викладачів. Такий підхід може значно прискорити, а головне, поставити роботу викладачів у СННВП на якісно новий рівень.
Нагальною сьогодні є також проблема матеріально-технічного забезпечення СННВП. Для спеціальностей технічного спрямування, зокрема комп'ютерних, пов'язаних із побутовою електронною апаратурою, технологією харчування, та інших, необхідною умовою для успішної діяльності СННВП є наявність сучасного технічного обладнання, відповідної матеріально-технічної бази.
Наступним етапом розвитку СННВП буде створення реальних студентських підприємств на базі окремих структур, які вже набули практичного досвіду роботи, мають постійних клієнтів, довели свою конкурентоспроможність і готові до виходу на ринок товарів і послуг. Але спершу необхідно організувати для учасників СННВП підготовку з основ підприємницької діяльності. Програма навчання має передбачати теоретичні та практичні заняття і охоплювати основні аспекти організації підприємницької діяльності: від реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, планування та організації його роботи і ведення документообігу до складання податкових звітів. Практичні заняття бажано проводити у формі тренінгів із застосуванням сучасних ділових ігор. Кожний учасник матиме можливість змоделювати створення і програму діяльності власного підприємства за різних форм його організації та обраних систем оподаткування.
Діяльність СННВП вже приносить неабияку користь не тільки учасникам, а й університету за рахунок надання йому різних послуг. На часі налагодження тісної співпраці між структурами Університету та студентськими підрозділами, створення єдиного навчально-науково-виробничого комплексу, в якому кожний із підрозділів буде доповнювати та забезпечувати інші СННВП та Університет у цілому своїми виробами та послугами. Так, наприклад, «Юридична клініка» може проводити пошук законодавчих документів на замовлення університету і, в той же час, надавати юридичні консультації іншим СННВП, допомогти їм в укладанні угод та контрактів, у реєстрації власного підприємства. «Бюро перекладу» вже забезпечує потреби університету та своїх колег у перекладі текстової документації українською чи іноземною мовами, а також виконує усний переклад конференцій, відкритих лекцій, круглих столів, супровід іноземних гостей університету. Учасники СННВП «Папірус» допомагають у створенні баз даних студентів і роботодавців для Центру планування та розвитку кар'єри, а також постійно надають стенографічні послуги під час проведення наукових конференцій. Студенти-бухгалтери можуть надавати бухгалтерські послуги іншим СННВП, проводити для них внутрішній аудит, аналіз витрат, складати калькуляції ціни на продукцію та послуги. Учасники «Бліц-друк» можуть узяти безпосередню участь у випуску навчально-методичної літератури, наукових видань університету, а також надавати видавничо-поліграфічні послуги іншим СННВП, зокрема розробляти для них бланки, візитки, рекламну продукцію.
Цікавий досвід роботи СННВП «Студентська бухгалтерія» та «Студентська податкова інспекція» є у Кіровоградській філії. У Житомирській філії другий рік плідно працює студентська соціологічна служба
Яскравими показниками професійного становлення фахівців, перевірки набутих теоретичних знань у практичній діяльності є робота студентської благодійної організації «Громадська приймальня» в Новокаховській філії, студенти якої вже розглянули більше тисячі скарг і склали стільки ж заяв у різні організації. Плідну роботу «Громадської приймальні» відзначив у своєму річному звіті міністр юстиції України.
Таким чином, перспективи у студентських підрозділів досить широкі та реальні, їх діяльність за умови належного управління дозволяє реалізувати на практиці принцип «навчаючись, — працюємо» і, безумовно, вигідна як студентам-учасникам, так і університету.
На жаль, студентські навчально-науково-виробничі підрозділи створюються та розвиваються повільно, недостатньо використовується їхній потенціал для надання послуг університету, для розвитку на їх базі студентського підприємництва. У жовтні 2004 року був проведений Круглий стіл із питань організації та розвитку студентської науково-виробничої діяльності, який висвітлив цілу низку організаційних, фінансових та інших проблем щодо їх становлення, вирішення яких прискорить розвиток цієї перспективної справи. За умови належної організації роботи наші СННВП можуть бути базами для виробничої практики студентів університету.
Досвід роботи наших кращих СННВП — «Юридичної клініки «Феміда», «Бюро перекладу «FUTURE», «Папірус», «Олімпія», «Творчі майстерні» має бути розповсюджений у всіх підрозділах університету.
Отже, розуміючи, що випускник ВНЗ має щонайшвидше увійти у простір виробничої сфери не тільки з теоретичним багажем, а й навичками практичної діяльності, університет вирішує питання організації практики студентів, налагоджуючи зв'язки зі сторонніми підприємствами й організаціями, що використовують сучасні методи і форми виробництва. Поряд із цим в університеті створено Центр планування та розвитку кар'єри, започатковано нову, сучасну форму організації фахівців — студентські навчально-науково-виробничі підрозділи тощо. Таким чином, практична складова є одним із невід'ємних чинників навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі.
Насамкінець можна зробити такі висновки: інтеграція трьох складових — освіти, науки та виробництва є необхідною умовою у підготовці в Університеті «Україна» висококваліфікованих фахівців, конкурентоспроможних на сучасному високотехнологічному ринку праці. Таке поєднання повинно забезпечити належний розвиток освіти в Україні, яка слугуватиме рідній країні і буде одним із визначальних чинників зростання могутності нашої рідної держави — політичної, соціально-економічної та інтелектуальної.
П. Таланчук
Газета «Університет «Україна», № 6, 2003 р.
автор: Петро Михайлович ТАЛАНЧУК
видання: Газета «Університет «Україна», № 6, 2003 р., час видання: 2003
25/02/2010
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське