Петро ТАЛАНЧУК,
президент Університету «Україна», академік АПН України,
Заслужений діяч науки і техніки України:
ІНВАЛІДИ НА РИНКУ ПРАЦІ:
ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ ДО СУСПІЛЬСТВА
Виступ у Центрі інформації та документації Ради Європи в Україні у червні 2000 року
Шановні колеги!
Тема нашої зустрічі є дуже гострою для всіх країн і народів. Але особливо гострою вона є для України. Це обумовлено декількома факторами, серед яких найважливішими є наступні:
1. Величезне техногенне навантаження на довкілля, що виходить за межі найліберальніших норм. Ця обставина є наслідком того, що Україна була складовою колишньої імперії -Радянського Союзу і її народногосподарський комплекс формувався для задоволення потреб саме цієї імперії. Про інтереси українського народу ніхто не думав. Московські намісники вели себе як волонтери, використовуючи українські можливості як черговий щабель для подальшого сходження до «сяючих вершин комуністичного раю». В результаті все українське Подніпров'я обліплено виробництвами в такому обсязі, що природа не може переробити і нейтралізувати їхні відходи. Всюди порушено баланс між можливостями природи і потребами людини з урахуванням подальшого нормального розвитку чудового краю - України. Вінчає це варварство пекучо-горезвісний Чорнобиль! Все це вкупі є чи не вирішальним джерелом формування величезного прошарку суспільства, ім'я якому - інваліди, або люди з особливими (чи додатковими) потребами.
Людство, усвідомлюючи свою вину перед цими людьми, намагається якось її загладити, вводячи нові поняття, визначення, які покликані подолати комплекси неповноцінності зі сторони хворих і жалю з боку суспільства.
2. Поряд із екологічним забрудненням, про яке говорилося вище, дуже вагомою причиною зростання патологій (зниження гостроти зору та слуху, відставання у розумовому розвитку, малокров'я тощо), є незбалансоване харчування дітей. У більшості областей невиконання фізіологічних норм споживання основних продуктів складає 40-60%. Причиною цього є як глибока економічна криза в Україні, так і недостатня увага державних і муніципальних органів усіх рівнів до розв'язання проблеми харчування, в першу чергу дітей.
3. Дуже вагомою причиною збільшення інвалідів в Україні є зруйнована стара і нестворена нова духовність. Бездуховність, перетинаючись зі злиднями та низькою санітарно-гігієнічною культурою, ведуть до збільшення хронічних психоневрологічних захворювань, наркоманії та хвороб нервової системи й органів чуття тощо.
На фоні глибокої соціально-економічної кризи явища демографічної кризи значно поглиблюються і ведуть не тільки до зменшення населення України, а й до погіршення його якісного складу, в першу чергу - за рахунок інвалідів з дитинства.
Беззаперечно, що в Україні мають місце глибока соціальна економічна та демографічна криза. Але буде несправедливим не відмітити, що владні структури вживають заходів для їх подолання. За роки незалежності України було прийнято цілий ряд законів, указів президента, постанов уряду, наказів відповідних галузевих відомств, видано чимало доручень Президента. В результаті привернуто увагу держави та суспільства до цих проблем. Однак у цілому слід визнати, що держава не в змозі забезпечити належний соціальний захист цій категорії населення. Тому питання сьогодні стоїть так: не жаліти треба інвалідів, принижуючи їх убогою пенсією, а надати тим, хто здатний і хоче навчатися, належні можливості для отримання конкурентоспроможної на ринку праці спеціальності і тим самим допомогти їм інтегруватися в нормальне суспільне життя.
Саме так ставиться питання у новоствореному Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна», який уже рік працює. Університет ліцензував 26 спеціальностей із найсучасніших напрямів підготовки, створив 30 філій у регіонах. Зараз ми активно працюємо над створенням власної навчальної матеріально-технічної бази університету.
Сьогодні в Університеті навчається біля 2000 студентів, серед них відсоток інвалідів у Києві, наприклад, перевищує 70 відсотків. Але для більш повного та успішного розв'язання проблеми інвалідів, які хочуть і можуть навчатися, нам слід вирішити ряд практичних завдань, серед яких першочерговим є необхідне інформаційне забезпечення.
Перш за все треба з'ясувати загальний стан із навчанням інвалідів по регіонах України. Це:
- кількість інвалідів;
- кількість інвалідів у віці від 15 до 55 років, які мають фізичні чи сенсорні вади, котрі можуть навчатися, мають бажання здобути відповідну освіту і працювати після її отримання за фахом;
- кількість інвалідів, які мають вищу освіту чи навчаються у ВЗО;
- кількість інвалідів, які мають персональні комп'ютери і підключені до мережі Інтернет.
Бажано, аби ця інформація була у різних вікових, регіональних, соціальних та медичних розрізах.
Важливою є також інформація про загальний стан із працевлаштуванням та законодавчою підтримкою інвалідів, які мають намір отримати вищу освіту. Сюди включаються такі питання:
- законодавчі та регуляторні акти України, державні програми, постанови регіональної влади щодо фінансування освіти інвалідів та організації їх працевлаштування;
- кількість інвалідів, які мають постійне працевлаштування;
- міжнародні конвенції та угоди з питань прав інвалідів і допомоги їм, ратифіковані Україною;
- українські організації інвалідів та джерела їх фінансування;
- українські організації, які займаються освітянською проблематикою та проблемами працевлаштування інвалідів;
- міжнародні та найбільші зарубіжні організації, які займаються освітянською проблематикою та проблемами працевлаштування, у тому числі й інвалідів;
- перспективи відносно чисельності, навчання та працевлаштування інвалідів в Україні, якщо сучасний стан буде незмінним.
Наступною важливою інформацією є відомості про фінансування освіти інвалідів:
- стан із підтримкою освіти та працевлаштуванням інвалідів у промислово розвинених країнах світу;
- існуючі механізми фінансування освіти інвалідів у світі;
- структури, які підтримують навчання інвалідів в Україні (розмір цієї підтримки) тощо.
Отже, розробка і здійснення проекту розвитку Університету «Україна» вимагає розробки та здійснення програми інформаційного забезпечення цієї роботи. Це може бути самостійним цікавим проектом і його здійснення могло б стати предметом співпраці зі структурами Ради Європи.
Надзвичайно важливою проблемою при створенні високоефективної освітньої системи для надання освітніх послуг громадянам, які мають обмежені можливості в пересуванні до інтегрованих центрів навчання, в першу чергу інвалідам, є створення дистанційної мережі навчання. Основні його складові - створення сучасної комунікативної мережі, технічне забезпечення передачі та прийому навчальної інформації, розробка навчально-методичних матеріалів, підготовка викладачів-розробників методичного забезпечення та викладачів-консультантів, здатних організувати пізнавальний процес при дистанційних технологіях навчання, - вимагають для свого здійснення значних фінансових та інтелектуальних ресурсів. Цей проект у цілому, або ж кожен із його параметрів можуть також стати темою співпраці з відповідними структурами Ради Європи або освітніми закладами, державними та громадськими організаціями країн, що входять до Ради Європи.
Тож закликаю всіх до плідної співпраці. Це прискорить більш глибоку інтеграцію України в сім'ю європейських народів.
Газета «Університет «Україна», № 5, 2000
автор: Петро Михайлович ТАЛАНЧУК
видання: Газета «Університет «Україна», № 5, 2000, час видання: 2000
25/02/2010
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське