Пам’ятка виборцю

Українське суспільство розбурхане, немов вулик. Анексія Криму, Революція Гідності, війна Росії проти України і… позачергові вибори до ВР.

ЗМІ (засоби масової ідіотизації) працюють на повну потужність. З екранів не злазять одні і ті ж особи. Але говорять уже інше, ніж говорили раніше. Правда, ентузіазм залишився таким же – жвавий, упевнений і наскрізь фальшивий. Відсутність інтелекту і людської совісті компенсується безпрецедентним нахабством. Це про таких кажуть у народі: «Ти йому пісяй межи очі, а він каже, що це – божа роса».

У цьому контексті вражає геній академіка В. Вернадського, який писав у 1920 році у своєму щоденнику: «Спостерігаючи сучасне життя розвалу, дивуєшся одній явній аномалії. На поверхні, у владі і на чолі осіб діючих, які начебто задають тон, – не найкращі, а найгірші. Всі злодії, грабіжники, вбивці і злочинні елементи в усіх течіях виступили на поверхню. Вони розбавили ідеологів та ідейних діячів. Це особливо яскраво позначається в більшовицькому таборі й ладі – але те саме ми спостерігаємо і в колі добровольців та прилеглого до них оточення. І тут губляться ідейні, чесні люди. Життя висунуло на поверхню зіпсований, гнилий шлак, і він тягне за собою середню масу». Так ось цей «зіпсований, гнилий шлак» окупував усі засоби засмічення людських мізків – телебачення, радіо, Інтернет і без упину бреше, видає всілякі обіцянки на майбутнє, забувши при цьому, що всі вони – «попєрєдніки» – уже були при владі і це їх стараннями розкрадено народне добро та поділено поміж ними – хто скільки зміг відкусити і проковтнути.

Це завдяки їхнім діям ми маємо сьогодні розграбовану, розтоптану, злиденну, принижену, безсилу Україну. Одна красива жіночка, мати трьох дітей, активна учасниця АТО порівняла стан сьогоднішньої України зі станом молодої зґвалтованої дівчини. Краще, проникливіше не скажеш.

Можна тільки з гіркотою добавити: приниженої, ображеної, але нескореної. І це дає надію!

І щоб зберегти уже присвоєне, а також примножити вкрадене, вони наряджаються в різні утаємничені тоги, – ми вам забезпечимо інтеграцію в Європу, робочі місця, високі зарплати, всілякі реформи тощо, а ви за нас проголосуйте й оберіть народними депутатами. Брешуть і самі собі вірять. Нам же вірити їм не слід, бо буде гріх від самого Бога.

Найкращим способом виявити цих людців із подвійним дном є вимога, щоб кожен із цих претендентів дав чесну відповідь на питання, які у нього були статки, коли він ще не добрався до статусу слуги народу, і якими вони стали після того, як він «ощасливив своїм служінням» український народ. При цьому необхідно переконатися у правдивості цієї інформації. Маючи ці дані, можна зробити об’єктивні висновки про цю людину – це дійсно чесна людина, яка живе результатами своєї праці, чи це типовий хапуга, шахрай, комбінатор, за яким плаче місце у тюрмі, а не чекає на нього крісло у Верховній Раді. Це необхідна, але недостатня умова проходження до Верховної Ради. Слід поцікавитися у нього, як він себе самоідентифікує, яка в нього політична біографія, стиль роботи, харизма.

Кожен із претендентів повинен мати програму, яка чітко визначає завдання розбудови держави, визначає терміни їх виконання і ресурси, за рахунок яких вона буде виконуватися, виписує механізми контролю за виконанням і передбачає заходи щодо унеможливлення політичного шахрайства, обману та вирішує проблеми правової політичної оцінки і юридичних наслідків у разі її невиконання тощо. Програма повинна давати відповідь на доленосні питання: якими наявними ресурсами – трудовими, фінансовими, інвестиційними – володіє країна, в якому стані вони знаходяться, як зміниться життя народу після реалізації програми, коли це відбудеться в часі і що для цього потрібно зробити. Необхідно додатково з’ясувати, чого він іде у вищий законодавчий орган країни, як він бачить свою роль там і як збирається втілити свою програму в життя, які інтелектуальні ресурси у нього для цього є. Зверніть увагу, що серед більше ніж трьох тисяч зареєстрованих кандидатів у народні депутати нараховується декілька сотень колишніх депутатів, високо рангових чиновників, партійних функціонерів, їхніх дітей, які рвуться до влади з однією метою – збагатитися любим способом. Будьте пильними і відповідальними. Нам необхідно творити нову Україну, орієнтуючись на справжні європейські цінності.

«Усяке повстання проти чужоземних загарбників – справа законна і є першим обов’язком кожного народу», – стверджував великий француз Стендаль.

Цей посил повинен об’єднати всіх українців у боротьбі проти московської орди. Всіляка протидія зрадникам, колабораціоністам, сепаратистам та іншим ворогам українського народу та його держави, їх ізоляція аж до довічного ув’язнення – справа всіх і кожного громадянина окремо, – скажемо ми.

Народна люстрація через сміттєзбірники є реакцією громадян на імпотенцію влади і дієвим механізмом повернення цієї влади суверену, який є її єдиним власником і господарем.

Хіба можна вірити злодіям, шахраям і зрадникам, які гризуться між собою, немов собаки, і наглюче брешуть, що вони об’єднають усе українське суспільство і зроблять його монолітним в устремлінні до розбудови успішної української держави? Особливо тим, котрі ділять його на пролетарські і не пролетарські регіони, тим, що «з першого дня війни на Донбасі казали про мир», а самі, зрадивши своїх виборців і «увійшовши в долю» з покидьком Януковичем, якраз і є огородниками сепаратизму на Сході України, або тим, що обіцяють робочі місця. Українському народові, його патріотам не потрібен мир за рахунок здачі нашої території. Так само у рабів завжди були робочі місця, але від цього їхнє життя не стало щасливішим. Нам потрібні нові особистості, нові політики – патріоти, для яких Україна і її щасливе майбутнє – понад усе. Шукайте таких людей, особливо серед молоді, й обирайте саме їх.

І нехай нам Бог допоможе.

Слава Україні.

 

Петро Таланчук

автор: Петро Таланчук

час видання: 2014


07/10/2014