Людмила Сердюк: психологія – професія ХХІ століття

ЛЮДМИЛА СЕРДЮК: ПСИХОЛОГІЯ – ПРОФЕСІЯ ХХІ СТОЛІТТЯ 

Сильним, досвідченим стає той педагог, який вміє аналізувати свою працю”.

В.О. Сухомлинський

 

Інститут соціальних технологій Університету «Україна» був створений у 2009 році шляхом трансформації з Факультету соціальних технологій, який розпочав своє існування у 1999 році.

На даний час – це один із найбільших інститутів Університету «Україна». За трьома спеціальностями в ньому навчається близько 1100 студентів – на денній, заочній та вечірній формах навчання.

В інституті чотири кафедри: психології, соціальної роботи, реабілітації та фізичного виховання.

Кафедра психології забезпечує підготовку фахівців за спеціальністю «Психологія» – однією із найпрестижніших на освітньому ринку спеціальностей і професій. По допомогу до психолога в європейських країнах і в Америці звертаються частіше, ніж до дантиста. А все тому, що саме поняття «вилити душу» у них розуміють як похід до психолога. За даними Американської психологічної асоціації кожен четвертий американець хоча б раз у житті звертався по допомогу до психолога. У нашій країні в найкращому випадку – одна людина з десяти. Менталітет інший, а вірніше – він просто непорівнянний із жодним іншим. Українці володіють «широкою душею», завжди готові вислухати і з розумінням покивати головою. Самі теж не проти «вилити душу» і розповісти про свої проблеми, навіть якщо вони абсолютно нецікаві співрозмовнику.

Сфера застосування психологічних знань є надзвичайно широкою – в рекламі та бізнесі, політиці, засобах масової інформації, мистецтві, закладах освіти та клініках, науково-дослідній, викладацькій роботі тощо.

Для забезпечення практичних та лабораторних занять психодіагностичними та апаратурними методиками при кафедрі психології діє навчально-наукова лабораторія, в рамках якої створено СННВП „Психологічна студія „Інсайт”.

Кафедра соціальної роботи здійснює підготовку фахівців, які працюватимуть у сфері соціального управління та допомагатимуть соціально незахищеним верствам населення. Випускники кафедри працевлаштовуються у державних центрах і службах соціальної роботи, осередках соціального захисту та допомоги, соціального забезпечення, комісіях у справах неповнолітніх, центрах працевлаштування.

Кафедрою реабілітації здійснюється підготовка фахівців за спеціальністю «Фізична реабілітація». Випускники, отримавши дипломи за спеціальністю «Фізична реабілітація», працюють у науково-дослідних інститутах клінічного профілю, лікарнях, спортивних командах, закладах освіти. І, оскільки їхня діяльність пов'язана з лікувально-відновлювальною, фізкультурно-оздоровчою, спортивно-масовою, виховною та рекреаційною роботою, фахівці фізичної реабілітації сприяють збереженню та відновленню здоров'я багатьох людей.

Кафедра фізичного виховання забезпечує викладання фізичного виховання на всіх спеціальностях Університету.

Окрім теоретичної підготовки студенти мають можливість набувати навичок практичної роботи. Цьому сприяє практика студентів на базах, які відповідають усім сферам майбутньої професійної діяльності. Також в Інституті створено Науково-практичний центр реабілітаційних технологій на базі Центру практичної психології, де студенти можуть отримати психологічну, реабілітаційну допомогу та набути власного досвіду практичної роботи.

Директор Центру БАШКІН Ігор Миколайович, доктор медичних наук, професор. Центр створений для забезпечення практичної підготовки студентів, бази науково-дослідної роботи і надання психологічної та реабілітаційної допомоги різним категоріям людей.

Студентське життя – це активне навчання. Але, окрім навчальних та наукових, студенти Інституту мають, безумовно, й інші інтереси. Це – участь у студентському самоврядуванні, робота в студентській соціальній службі Університету, волонтерська діяльність, робота в гуртках, туристичні мандрівки, спортивні змагання, дискус-клуб, зустрічі з відомими людьми, екскурсії та багато іншого.

Інститут має гарну матеріально-технічну базу. До послуг студентів – солідний фонд власної бібліотеки, що знаходяться поруч із навчальним корпусом, а також потужна електронна бібліотека. Фонд щороку поповнюється новими фаховими виданнями.

З 2006 року в Інституті за двома спеціальностями відкрито аспірантуру – це „Педагогічна та вікова психологія” і „Фізична реабілітація”, де випускники мають можливість продовжити навчання та отримати науковий ступінь.

У цьому році відкрито спеціалізовані вчені ради по захисту кандидатських дисертацій з педагогічних спеціальностей та фізичної реабілітації.

Інститут працює над розвитком наукових шкіл із актуальних проблем психології, педагогіки, фізичної реабілітації. Для цього є необхідні умови – в Інституті працюють відомі вчені: доктор медичних наук, професор Башкін Ігор Миколайович, доктор психологічних наук, професор Клименко Віктор Васильович, доктор психологічних наук, професор Кокун Олег Матвійович, доктор біологічних наук, професор Ільєнко Микола Микитович, доктор філософських наук, професор Циба Віталій Трохимович.

Пріоритетним завданням Інституту є якість надання освітніх послуг, створення морально-психологічного клімату для самореалізації студентів, формування гармонійної особистості, адже професійна успішність наших випускників є, в тому числі, і показником нашої роботи.

Однодумцями в Інституті є всі співробітники – стабільний колектив сумлінних, добросовісних, висококваліфікованих фахівців. Це і заступник директора Іваннікова Ганна Василівна – випускниця Інституту, магістр психології, хороший викладач і науковець; завідувачі кафедр, професорсько-викладацький склад. В Інституті доброзичлива атмосфера взаємодії всіх співробітників – це хороший показник високого рівня організації колективу.

Очолює Інститут директор – СЕРДЮК Людмила Захарівна, кандидат психологічних наук, доцент, яка працює в Університеті «Україна» з 2003 року, спочатку на посаді завідувача кафедри психології, а з 2004 року стала деканом Факультету соціальних технологій, пізніше директором однойменного Інституту.

 

- Народилась я на Буковині (Чернівецька область), в сім’ї вчителів. Закінчила середню школу із золотою медаллю. Фах вибирала, як значна частина радянських учнів, за мотивами улюблених предметів. Мене приваблювали фізика, хімія. Стала студенткою Фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету, який закінчила в 1992 році. Але доля склалася так, шо згодом отримала другу вищу освіту за спеціальністю «Психологія».

Доля привела мене в психологію. Закінчила аспірантуру в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Захистила кандидатську дисертацію. Трудовий стаж у вищій школі розпочала з 1994 року у Військовому гуманітарному інституті Національної Академії оборони України. Працювала в Інституті психології ім. Г.С. Костюка. Хотілось би сказати майбутнім фахівцям та абітурієнтам, що вибір професії – дуже визначальний етап у житті і дуже важливо, щоб на цьому етапі узгоджувати свої можливості, свої життєві плани, перспективи майбутнього життя зі своїм професійним життям, тому що професія займає значну частину життя людини, і від задоволеності людини в цій частині життя залежить її самореалізація, розвиток її здібностей і психологічне благополуччя людини.

Тому вибір професії повинен відбуватися свідомо. Як кажуть класики, правильний вибір професії – це свідомий вибір. А свідомий – це коли людина уявляє перспективу свого життя.

Таким чином, ставши психологом, я вважаю, що доля була до мене справедливою. Кандидатську дисертацію я захищала з психології. Тема моєї роботи – «Динаміка особистих рис у перші роки подружнього життя». Спеціальність – «Загальна психологія, історія психології». Часто інтерпретують вибір теми з якимись особистими проблемами. В моєму випадку – це не так. Мене приваблювала проблематика розвитку особистості в різних сферах життєдіяльності, у тому числі і в сім’ї. Зараз я займаюсь теж проблемами розвитку особистості, мотивації здібностей студентів і учнів, звичайно, і дорослих людей. Тобто проблема розвитку особистості стала для мене визначною.

- Я не знаю, якого фахівця у Вашій особі втратили точні науки – математика і фізика, але психологом Ви стали чудовим. Про це я можу судити з Ваших публікацій і відгуків Ваших колег. Як все-таки це сталося?

- Можна було б сказати, що, не зважаючи навіть на те, що в психологію я прийшла через фізико-математичний факультет, дорога в мене більш-менш пряма, без перешкод. Хоча за своїми здібностями я більш схильна до точних наук. Але психологія повинна бути об’єктивною наукою, тобто висновки, які робляться в наукових дослідженнях, повинні мати закономірний характер, тому я вважаю, що моя перша освіта тільки допомагає мені.

- Ви у свої молоді роки не зупиняєтесь на досягнутому, і я знаю, що Ви активно, плідно працюєте над докторською дисертацією, поєднуючи завідування кафедрою, керівництво інститутом і аспірантами. Як вдається все це поєднувати, залишаючись привабливою, чарівною жінкою? Якого напрямку дисертація?

- Це теж загальна психологія. Тема роботи: «Психологія мотивації учіння в інтегрованому освітньому середовищі». Актуальна проблема, особливо з огляду на те, що я вже 8 років працюю в Університеті «Україна» і, звичайно, доля людей із особливими потребами не байдужа як мені, так і моїмх колегам. У нас багато співробітників кафедри працюють саме над цими проблемами. В мене 3 аспірантки, які теж розробляють тематику інтегрованого освітнього середовища. Одна кандидатська дисертація вже на виході. Аспірантка в Інституті психології підготувала роботу «Особливості побудови стратегії самореалізації студентів із інвалідністю». Ії прізвище Мирослава Барна, вона з Тернополя. Я від початку свого трудового шляху з 1995 року працюю на різних посадах в інституті психології (і на постійній посаді працювала, і за сумісництвом) і маю там аспірантів.

- Яка стратегія розвитку Інституту, яким Ви керуєте? Якою Ви бачите задачу тактичну і стратегічну?

- Я вважаю наш інститут одним із кращих, успішних інститутів нашого університету. Тут навчається достатньо велика кількість – більше 1000 – студентів за трьома спеціальностями. Всі спеціальності мають найвищий рівень акредитації, магістратуру, аспірантуру.

З вересня планується створення кафедри педагогіки, відкриття аспірантури та підготовка кадрів найвищої кваліфікації за даною спеціальністю. Відкрито Спеціалізовані вчені ради по захисту кандидатських дисертацій із педагогічних спеціальностей та фізичної реабілітації.

У нас працюють багато відомих вчених, які мають вагомі наукові здобутки та значний досвід у підготовці наукових кадрів. Зокрема, під керівництвом Віктора Васильовиач Клименка захищено близько 30 кандидатських і 5 докторських дисертацій.

Є інші достатньо відомі вчені, які мають доробок у певних напрямах. Це доктор психологічних наук, професор Олег Матвійович Кокун, доктор біологічних наук, професор Микола Микитович Ільєнко, доктор філософських наук, професор Віталій Трохимович Циба, звичайно, всім відомий завідувач кафедри реабілітації, доктор медичних наук, професор Ігор Миколайович Башкін… Всі вони – науковці і педагоги за покликанням, і, звичайно, перспектива розвитку наукових шкіл і взагалі виконання різних наукових проектів, у тому числі й міжнародної співпраці, є досить актуальним питанням для нашого Інституту.

- У кого з цих докторів наук найбільш вагома наукова школа?

- Звичайно, у Віктора Васильовича Клименка. Професор Клименко Віктор Васильович разом із академіком Максименком Сергієм Дмитровичем стали Лауреатами Державної премії в галузі науки і техніки України за цикл праць «Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості». Визнання заслуг у галузі психології на державному рівні відбулося вперше у нашій країні. Він перший в Україні Лауреат премії по психології. У світовій історії психології таких відзнак на державному рівні можна перерахувати на пальцях однієї руки. Ми пишаємось цією подією. Нам дуже приємно, що цю премію отримав співробітник нашого Університету, який уже більше 5 років працює в нашому закладі.

Розвиток Інституту пов’язаний із розвитком існуючих та відкриттям нових перспективних спеціальностей.

Наш інститут – Інститут соціальних технологій, який об’єднує професії, що за відомою класифікацією професій Кімова відносяться до професій типу «людина-людина». Це професії, які пов’язані з допомогою людям. Спектр перспективних спеціальностей – психологія, фізична реабілітація, соціальна робота. Тому що соціальні технології – це по суті технології роботи з людьми. Я вважаю, що даний аспект охоплено на достатньо хорошому рівні. Спеціальності, акредитовані за рівнем магістра з великими ліцензованими обсягами, є визнанням високого рівня підготовки наших фахівців. Може, не скромно так говорити, але обсягом магістратури 60 осіб далеко не кожен навіть державний вищий навчальний заклад може похвалитися, не кажучи вже про недержавні заклади.

Значну увагу при підготовці фахівців ми приділяємо практиці. Це і традиційна практика на базах, що відповідають профілю спеціальностей, під час якої особлива увага звертається на прикладний характер здобутих теоретичних знань, на формування практичних вмінь і навичок. Концепція навчання полягає у нерозривному зв’язку теорії з практикою. Значна частина навчальних занять відбувається в Центрі реабілітаційних технологій, у навчально-науковій лабораторії, на базі яких діють студентські навчально-наукові-виробничі підрозділи. Такий підхід суттєво вирізняє наших випускників на ринку праці – значна частина з них є компетентними фахівцями, які можуть, крім теоретичних знань, продемонструвати роботодавцю конкретні практичні вміння. Звичайно, успішність людини залежить значною мірою від неї самої, від її бажання стати фахівцем, а не лише отримати диплом. Отримання диплому – це не кінцевий пункт прибуття на професійному шляху.

- Який у Вас в Інституті кількісний план прийому студентів? На скільки відсотків він виконується?

- В минулому році ми на 100% виконали ліцензований обсяг: 50 денний і 50 заочний було повністю виконано, як і обсяг магістратури. В цьому році всім відомо, яка ситуація склалася у зв’язку із трансформацією шкільної освіти. Дуже малий був випуск 11-класників, особливо в Києві. Звичайно, що всі ВНЗ терплять крах у наборі. Я планую біля 50% ліцензованого обсягу, хоча важко навіть на закінчення прийому прогнозувати щось. У минулі роки у нас була значно краща ситуація з набором. Мабуть, це пов’язано із престижністю самої спеціальності – психології. Психологію називають професією ХХІ століття. На майбутні 5 років усі кадрові агенції прогнозують особливий попит на фахівців цього напрямку, взагалі напрямку професій «людина-людина». Цей рік не характеризує стан справ у цьому аспекті. Проте, у нашому Інституті створилася конкурсна ситуація на магістратурі, адже на вищий ОКР можуть вступати і випускники з інших ВНЗ.

- Яка матеріальна база Вашого інституту? Влаштовує вона Вас, чи ні?

- Вона нас цілком влаштовує. Вона буде покращена суттєво ще у вересні цього року. Інститут забезпечений технікою, має хороший бібліотечний фонд. В Інституті працюють 2 навчально-наукові лабораторії кафедр психології і реабілітації. Успішно працює Центр реабілітаційних технологій інституту, який створений у першу чергу для надання можливостей практичної підготовки студентів, тому що на такій базі ми маємо можливість готувати унікальних спеціалістів, яких не підготує жоден заклад. В першу чергу, з напряму «Фізична реабілітація», але й із «Психології» та «Соціальної роботи», студенти яких теж мають хороші можливості практики на базі цього центру, оскільки в центрі пропонується підхід комплексної реабілітації – і соціальної, і психологічної, і фізичної. Тільки при комплексному застосуванні усіх видів реабілітації результат може дати синергетичні ефекти, бути максимальним, ефективним і стабільним, оскільки часто у людей першопричиною фізичних проблем є психологічні. Коли відбуваються якісь фізичні зміни в організмі, то без лікування, без реабілітації чи тільки із суто психологічною допомогою важко впоратись, але, якщо усунути психологію, то ефект може бути тимчасовим, або його зовсім може не бути. Тому у нас комплексний підхід і дуже хороший потенціал для студентів у вигляді практики і працевлаштування. Звичайно, що безпосередньо за наданням послуги може звернутися як кожен співробітник Університету, так і кожен студент, і отримати кваліфіковану допомогу психолога, реабілітолога.

- З якими науковими установами співпрацює Ваш Інститут?

- Хочу сказати декілька слів про співпрацю із Академією педагогічних наук. Це – галузева Академія. Наш інститут співпрацює з двома інститутами: Інститутом психології ім. Г. Костюка та Інститутом соціальної та політичної психології. До викладання дисциплін залучаються співробітники цих інститутів, науковці. Інститут психології ім. Г. Костюка НАПН України є постійною базою практики для студентів-психологів. Таким чином, наші студенти входять у високу науку ще на етапі свого професійного становлення, адже наукова робота – це один із вагомих факторів, який сприяє і мотивації навчання, і максимальному становленню фахівця під час навчання у ВНЗ.

Хотілося б таку співпрацю налагодити і з Інститутом соціології НАН України та і з деякими закордонними науковими установами і навчальними закладами, особливо такими, що мають досвід роботи в інтегрованому (інклюзивному) освітньому середовищі.

- Відбулася друга зустріч робочих груп Університету «Україна» й Університету Шяуляя. Ця зустріч є складовою великого проекту, який триває вже півроку. Це Європейський проект, метою якого є дослідження можливостей здійснення програми двох дипломів. Було поставлено завдання створення спільної освітньої платформи для підготовки магістрів соціальної роботи з отриманням двох дипломів: європейського зразка від Шяуляйського Університету і від Університету «Україна». Яка Ваша думка з цього питання?

- Декілька слів про співпрацю з Литвою, із Шяуляйським Університетом. Виконується пілотний проект про вивчення можливостей отримання спільного подвійного диплома. Ми плануємо поки що спеціальність «Соціальна робота», оскільки це найбільш перспективна в цьому плані спеціальність. Вона є актуальною і в Європі, й у нас. Сфера діяльності практично співпадає. Тобто це перша проба вивчення можливості отримання подвійного диплому. Звичайно, отримання ширших можливостей для подальшого працевлаштування випускників суттєво підвищить імідж нашого Університету і самої спеціальності, та збільшить інтерес до вивчення англійської мови як у студентів, так і у викладачів.

Інтерес до вивчення іноземних мов убумовлений також і тим, що умовою вступу до магістратури є складання вступних випробувань із іноземної мови. Звичайно, що до магістратури відбираються кращі студенти, і знання іноземної мови є необхідною умовою, але не достатньою – необхідною є фахова підготовка і знання іноземної мови.

Звичайно, що цей проект пожвавить інтерес до вивчення іноземної є мови, хоча, мені здається, що студенти на даному етапі вже розуміють, що рідна мова – це культура людини, але без знання іноземної мови вони обмежують свої можливості долучення до наукових надбань, спілкування.

І в кінці хочу додати, що період студентства – це період пошуку оптимального сенсу життя. Він ускладнюється тією обставиною, що вибір основної стратегії життя збігається з періодом, коли людина має малий життєвий досвід, мало життєвої мудрості, а освітній процес у школі та ВНЗ не створює належних умов для головного завдання – постановки життєвих цілей та вибору провідної лінії життя. У студентів із інвалідністю особливість етапу навчання у ВНЗ пов’язана з дією багатьох факторів, зумовлених впливом на формування особистості з інвалідизуючим дефектом. У результаті цього можуть формуватися неправильні уявлення про себе, свої можливості, здатності і, як наслідок, деформація життєвого сценарію, неадекватний професійний вибір, неефективність процесу професійного становлення, відсутність або перекручування мотивації навчання, життєвих планів, цілей та ін. Особливе значення у формуванні й розвитку особистості має орієнтація на віддалені цілі, які, по суті, є сенсом життя людини.

- Яке Ваше захоплення, Ваше хобі у вільний від роботи час?

- Я дуже люблю квіти. У кожній можна знайти свою родзинку краси, а також багато, хто помітив і знає, що квіти так само, як і ми, мають свій настрій, вбирають у себе погану енергію, віддаючи нам хорошу. Вони завжди радували наше око, заспокоювали нашу душу. Самі подумайте, чому кожен намагається посадити квіти, напевно, у нашій підсвідомості вже закладена любов до них. А на побаченні або святі головний подарунок – це квіти, і так триває вже не мало століть.

Особливе місце в моєму квітнику займають троянди, іриси і гладіолуси. Вони особливо дорогі мені тому, що радують своїми чудовими фарбами. Витончена вишуканість і неймовірна зворушливість цих квітів нікого не залишать байдужим. Але люблять ці квіти всі, а от вирощувати беруться небагато. А все через те, що не уявляють, де і як їх зберігати взимку. Я ділюся з квіткарями-любителями по дачі своїм досвідом вирощування цих прекрасних квітів. Легенди про троянду в усіх народів символізують не тільки красу, але й різні людські якості – народження, смерть, ревнощі і кохання. Стародавні греки навіть вважали троянду символом короткочасності життя, яке проходить так само швидко, як в'яне троянда... Найвлучніше, по-моєму, про це сказано М. Рильським: «…У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне».

 

Ігор Олександров, журналіст

автор: Ігор Олександров, журналіст

час видання: 2011


12/08/2011