Гроші не пахнуть, або чому київська влада ігнорує пропозиції вчених Університету «Україна»

ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ, або ЧОМУ КИЇВСЬКА ВЛАДА ІГНОРУЄ ПРОПОЗИЦІЇ ВЧЕНИХ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»

 

22 липня, 2011

Володимир ГАЛЕГА, журналіст.

 

Про те, що Бортницьку станцію аерації треба терміново реконструювати, київська влада говорить давно. Однак чомусь ігнорує пропозиції вчених Університету «Україна», втілення яких принесло Києву чималу вигоду.

 

- Не перший рік ми пропонуємо столичній владі власний проект реконструкції споруд із очищення стічних каналізаційних вод і будівництва технологічної лінії з оброблення й утилізації осаду на БСА, – говорить директор НДІ «Екологія та альтернативна енергетика» Університету «Україна» Микола Монастирьов. – Експертиза, проведена у баклабораторії Дарницької СЕС, показала: рівень знезараження проб із каналізаційних стоків (після проходження через наше обладнання) у мільйон разів кращий за рівень очищення штатними спорудами, що там працюють. Тобто, їх без будь-якого ризику можна сміливо скидати у Дніпро. У присутності експертів із Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзеєва АМН України на першому грабельному відділенні БСА наші фахівці провели експеримент із очищення повітря від викидів сірководню, аміаку та метану, концентрація яких сягала 76 відсотків. Ефективність очищення склала 100 відсотків. Таким чином, наша технологія дозволить до Євро-2012 звільнити територію, якою їхатимуть зарубіжні гості з аеропорту Бориспіль, від неприємних запахів. Крім того, маємо новітні, екологічно чисті технології та обладнання, що за три роки перероблять увесь фільтрат на закритому полігоні №5 біля села Підгірці на безпечну рідину, яку можна буде спокійно зливати у каналізацію. Причому, на очищення одного кубічного метра шкідливої речовини витрачатиметься до 10 кіловат електроенергії (що у грошовому еквіваленті менше у 19-23 рази), а не 100 кубічних метрів природного газу за італійською технологією «VOMM», якій чомусь надали перевагу.

Вперше розробки вчених були надані київській владі у 2005 році (ще за часів правління колишнього мера Олександра Омельченка) й отримали схвальні відгуки. Новий мер Черновецький, який принципово відмовився від усіх проектів свого попередника, для цього проекту наче зробив виняток.

- У мене і досі зберігається течка, що важить приблизно два кілограми, де зібране все ділове листування. Причому, на багатьох документах є його резолюція: «забезпечити організаційні і фінансові заходи щодо виконання робіт», – розповідає далі пан Монастирьов. – Кілька років тому мене разом із президентом Університету «Україна» Петром Таланчуком (а наш інститут входить до Центру високих технологій при цьому виші) нарешті запросили на засідання екологічної комісії у КМДА. На конкретне запитання, чому гальмується проект, нам відповіли: немає грошей.

Тим часом обсяги мулу на полях БСА вже втричі перевищують допустимі норми. Працівники увесь час підсипають огороджувальні дамби, щоб нечистоти не перелилися через край і не затопили навколишні села, «з’їдаючи» при цьому десятки мільйонів гривень із міського бюджету. А «Київводоканал» найближчим часом планує вкотре переглянути тарифи на свої послуги – звичайно, у бік їх збільшення…

Нещодавно керівник проекту з розроблення стратегії розвитку Києва до 2025 року Сергій Перапечка заявив: модернізація міського житлово-комунального господарства стане одним із пріоритетних завдань на найближчі роки. Але для цього необхідно не менше 2,7 мільярда євро інвестицій. Найбільше коштів потребують системи тепло-водозабезпечення і водовідведення. Зношеність, наприклад, міського колектора становить 90 відсотків, Дніпровської та Деснянської водозабірних станцій – 75 відсотків. За попередніми оцінками, реконструкція цих об’єктів разом із Бортницькою станцією аерації коштуватиме приблизно 800 мільйонів євро. Питання лише в тім, чи вистачить волі у чиновників (які відповідають за цю сферу) спрямувати їх за призначенням.

У листопаді 2009 року КМДА надала Мінфіну документи на отримання державних гарантій під японський кредит для комплексної реконструкції БСА і будівництва сміттєспалювальних заводів. Але японці наполягали на так званій зв’язаній позиці.

— Це означає, що гроші отримаємо лише за умови, якщо купуватимемо і використовуватимемо японські технології та устаткування, – туманно прокоментував тоді ситуацію заступник голови КМДА Анатолій Голубченко. – Для цього їм потрібно збирати їх по всьому світу, а відповідальності за це вони брати не хочуть. Тому КМДА розглянула можливість залучити кредит від ЄБРР. Він може позичити до 1 мільярда доларів, але під готові проекти. Наразі вони розробляються і, можливо, у першому кварталі наступного року побачать світ…

Деякі експерти вже тоді стверджували, що можна обійтися без іноземних грошей і технологій, натомість використати вітчизняні ноу-хау. А спроби реконструювати БСА називали «димовою завісою» для відвернення уваги громади від оборудок, що кояться у цій сфері. Про це написали й народні депутати у відкритому зверненні до тодішнього глави держави Віктора Ющенка. Мовляв, у 2006 році «Київводоканал» (якому підпорядкована станція) за менших тарифів мав лише 5 мільйонів гривень збитків. Але відколи структурою почало управляти ЗАТ «Київенергохолдинг» і тарифи зросли у кілька разів, підприємство стало ще збитковішим.

Крім того, почалися махінації з нарахуванням амортизації на чуже майно, на сотні мільйонів гривень підприємству списали дебіторську заборгованість, воно обросло посередниками із закупівлі коагулянтів, паливно-мастильних матеріалів, практикує розпродаж земельних ділянок «своїм» фірмам під будівництво комерційного житла. При цьому кошти витрачаються на непрофільну діяльність (страховим компаніям, юридичним фірмам тощо). Усе це призводить до підвищення собівартості комунальних послуг.

На підтвердження цього, у травні 2011 року київська екологічна прокуратура, перевіривши використання бюджетних коштів на реконструкцію очисних споруд і будівництво технологічної лінії з обробки та утилізації осадів БСА, порушила кримінальну справу щодо екс-начальника Головного управління капітального будівництва КМДА за махінації на 5,6 мільйона гривень. Чиновник підписав якомусь приватному підприємству завідомо фіктивні акти прийому-передачі проектної документації щодо будівництва мулоспалювального заводу. Структура гроші отримала, роботи не виконала, проектну документацію не надала.

 

Інтернет-видання «Трибуна України»

http://ukrtribune.org.ua/

автор: Володимир ГАЛЕГА, журналіст

видання: Інтернет-видання «Трибуна України», час видання: 2011

адреса видання: http://ukrtribune.org.ua/


10/08/2011