Н.В. Барна: «Наші випускники мають бути професіоналами»

Н.В. БАРНА: «НАШІ ВИПУСКНИКИ МАЮТЬ БУТИ ПРОФЕСІОНАЛАМИ» 

Студенти нашого університету поважають і шанують Барну Наталію Віталіївну — директора Інституту філології та масових комунікацій. Завжди спокійна, врівноважена, доброзичлива, вона знаходить час поспілкуватися з нами — своїми студентами.

Важко уявити, як цій лидині вдається все встигати: виконувати свої важливі обов'язки, бути у вирі всіх подій і починань нашого університету, жити його життям і при цьому залишатися справжньою жінкою. Наталія Віталіївна має три вищі освіти. Вона пройшла складний шлях від звичайного лаборанта до директора інституту. Нам пощастило взяти інтерв'ю у цієї чудової жінки.

Розкажіть, будь ласка, про свій шлях до почесної посади директора Інституту філології та масових комунікацій.

— Мій кар'єрний шлях в Університеті «Україна» розпочався з методиста кафедри. Далі я була заступником завідувача кафедри гуманітарних дисциплін, потім деканом Факультету філології та журналістики. До цього закладу я працювала лаборантом після магістратури в Києво-Могилянській академії, згодом стала асистентом. У Київському університеті культури і мистецтв викладала такі дисципліни, як культурологія, філософія, основи наукових досліджень, як асистент кафедри. Маю не один диплом. Перший — по закінченні Київської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського за фахом «музикознавець». Другий диплом — магістра культурології'. Третій мій диплом — магістра журналістики.

В Університет «Україна» я прийшла у жовтні 2001 року на посаду методиста кафедри природничих наук та інформатики. Обіймала посаду старшого викладача, згодом мене обрали деканом як переможця конкурсу фонду Сороса за крашу наукову розробку і програму з культурології. Призначена була на цю посаду 14 лютого 2003 року.

Із чим пов'язана реорганізація інституту і які фактичні зміни відбулись?

— Реорганізація була планова і всім факультетам університету, крім факультету біомедтехнологій, був наданий статус інститутів. Підрозділ потужнішає, на 30% збільшилась чисельність кандидатів наук, на 12% професорів, докторів з тим, щоб ми відповідали IV рівню акредитації, щоб могли далі продовжувати акредитувати і ліцензувати магістратуру.

Зараз зовсім інші вимоги до магістерських програм, Міністерство ставить вимоги до збільшення термінів навчання магістрів, якщо на сьогодні це було приблизно півтора роки на базі бакалаврата, то на наступні роки є проект, що магістратура повинна бути два — два з половиною роки. Можливе скорочення термінів навчання бакалаврату, це все ще розглядається в залежності від вимог нової влади. І магістратура повинна бути за трьома рівнями, це європейський контекст. Кадрова магістратура — та, яка дбає про підвищення професійного, кадрового потенціалу. Людина на своєму робочому місці має бути професіоналом, по кадровій службі повинна мати певну специфіку, практику. Дослідницький тип магістратури передбачає заняття виключно науковою роботою, розробку певної проблематики, якої ніхто не торкався. Будь-яка країна має розвиток саме тоді, коли освіта і наука ідуть поряд і є певні наукові розробки. Саме тому відбулась ця реорганізація — для того, щоб університет мав значний статус, щоб ми перейшли на рівень дослідницького університету, і це — цілком природний процес, який відбувся у вересні 2009 р.

Чому в інституті досі не існує магістратури з видавничої справи та редагування?

— Це не проблема Університету «Україна», це державна проблема. Вона розглядається в державній акредитаційній комісії і у вищій атестаційній комісії. До групи, яка це розробляє, входять представники відомих університетів: KПI, КНУ ім. Т. Шевченка (Інституту журналістики), Львівського національного університету ім. І. Франка, Харківського національного університету. Провідні фахівці доводять, що замало магістратури лише зі спеціальності журналістика і потрібно розглядати й фах видавничої справи та редагування. На жаль, стандартів магістратури з видавничої справи поки що немає. Сподіваюсь, що вони будуть. До речі, у нас розроблений план за інтегрованими програмами, згідно з якими студенти вивчають доволі значний блок і з журналістики, і дисциплін з видавничої справи: при виході з навчального закладу ви отримуєте диплом «бакалавр журналістики, видавничої справи та редагування». Ясна річ, що ті, хто навчаються на журналістиці, мають здобувати фах далі, найкращі випускники видавничої справи також мають удосконалювати свій фах на рівні магістратури журналістики, бо в нас один напрям «Журналістика та інформація».

Коли наш Інститут переїде до університетського комплексу?

— Мене вже запевнив сам президент університету, що у жовтні-листопаді ми нарешті переїдемо до нового приміщення. За літо мають бути закінчені всі внутрішні роботи. Я як директор інституту на Львівській буваю щотижня і можу сказати, що там вже є і мармурова підлога, і всі сходинки, залишається тільки внутрішня оздоблювальна робота. Вона, звичайно, найскладніша, але, за наявності коштів, її можна закінчити за 3-4 місяці. Якби нині у нас не було ускладнень із Київською міською державною адміністрацією, яка заборгувала університету 21 мільйон гривень, то ми б з вами вже навчалися у новому приміщенні. Частина цих коштів мала піти на обладнання нашого корпусу. Незважаючи на це, банк «Хрещатик» не припинив кредитування, і за літо ми маємо закінчити будівництво.

Чому журналісти і видавці не вивчають російську мову?

— Вона у нас вивчалась, у плані бакалаврату є така дисципліна «мова нацменшин» — російська або польська на вибір. Коли проводили акредитацію кафедри видавничої справи та редагування, то викладалась саме російська мова, і на той час студенти звернулись зі службовою запискою, що вони хотіли б вивчати не російську мову, а польську, це питання було обговорено на кафедрі і було прийнято рішення задовольнити їхнє прохання.

Я вважаю, що російська мова в університеті має бути присутня як окрема дисципліна. Подивимося, які вимога буде ставити держава. Коли розробляли стандарти з видавничої справи і редагування, письменники наполягали на тому, що повинна розвиватися державна мова.

Водночас ви маєте пам'ятати, що в навчальному плані передбачено вибір студента. Ви можете звернутися до завідувача кафедри з пропозицією, що хотіли б вивчати у вибірковому блоці із запропонованих дисциплін (є 3-4 дисципліни, які студент має право обирати сам), якщо вся група підписує заяву, то на рівні робочого плану кафедра зобов'язана вислухати вас, врахувати вашу думку і включити до навчального плану.

Чи співпрацює наш ВИШ із закордонними організаціями?

— Так, співпрацює. У нас є угоди за програмами Темпус/Тасіс і Фулбрайт, якими передбачено спільний обмін найкращими студентами. Також працюють викладацькі програми. Два роки тому я мала змогу читати лекції в Сорбоні, виборовши грант за проектом в іміджмейкерстві. Це мій фах, я захищала кандидатську дисертацію на тему «Сучасні імідж-технології у вимірах естетичного аналізу». Також у нас є грант із Росією. В Російському державному соціальному університеті працюють наші студенти з Факультету соціальних технологій. У розробці є програми обміну з Аргентиною і Мексикою. Також на даний момент започатковано новий проект із гуманітарним університетом у Німеччині. Сама я — член-кореспондент Міжнародної академії іміджелогії , яка існує на базі Московського державного університету. Ми співпрацюємо з цим ВИШем, також і зараз плануємо спільний проект із Факультетом журналістики МДУ, який дозволить їхнім студентам стажуватися у нас, а нам — у Росії. Нещодавно ми мали розмову з деканом факультету Тамарою Іванівною Ворошиловою щодо цієї угоди.

Поки що доволі багато нереалізованих задумів. Наразі діють всього три гранти, які мають відношення до студентів із особливими потребами. Хоча це важливе питання, яке ми ставимо на рівні Вченої ради університету. Воно вже давно назріло. Наш ВИШ повинен мати більше перспектив, адже недарма цей заклад називається Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».

 

Надія Чумаченко, Марина Чуприна

Студентський інформаційний часопис «СІЧ» №1,

Експериментальний випуск студентів ІV курсу

Інституту філології та масових комунікацій

Університету «Україна»,

травень 2010

автор: Надія Чумаченко, Марина Чуприна

видання: Студентський інформаційний часопис «СІЧ» №1, Експериментальний випуск студентів ІV курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», час видання: 2010


09/08/2011