Микола Монастирьов: «Головне завдання Університету «Україна» полягає у формуванні нового типу вчених»

Микола Монастирьов: «Головне завдання Університету «Україна» полягає у формуванні нового типу вчених»

 

Університет «Україна» приділяє велику увагу підготовці кваліфікованих кадрів у високотехнологічних галузях. З метою створення відповідних умов для набуття студентами необхідних знань і навичок у найперспективніших галузях науки і техніки та забезпечення безпосереднього зв'язку навчального процесу із практикою науково-дослідної та інноваційної діяльності при Університеті створено Центр високих технологій (ЦВТ). До складу Центру входить низка науково-дослідних установ, а саме: НДІ екології та альтернативної енергетики, НДІ нанотехнологічної індустрії, НДІ паралельних обчислень та збереження інформації, НДІ персоналізації технічних систем та захисту інформації.

 

НДІ екології та альтернативної енергетики очолює Микола Костянтинович Монастирьов.

 

Пане Миколо, яким був Ваш шлях у науку?

 

Інтерес до науки та винахідництва виявився з дитячих років завдяки науково-фантастичній літературі й таким письменникам-фантастам, як Олександр Бєляєв та Жюль Верн.

Занурення у світ фантастичних та ірреальних подій плюс природна небайдужість до техніки почали формувати свій особливий світогляд і сприймання навколишнього середовища. Шкільні курси фізики, хімії, математики, біології та географії давали загальне розуміння того, про що читав, але цього, звісно, було недостатньо. Тому часто використовувалися додаткові джерела інформації, що привчило до самостійної роботи з літературою.

Повторення ефектів і конструкцій, про які було прочитано в книгах, і спроби створити щось більш нове й досконале, привели до «захворювання» творити й вивчати.

Таким чином, пристрасть, що визначила лінію життя, була сформована ще в дитинстві. Правду кажуть, що доросла людина відрізняється від дитини тільки вартістю іграшок.

Потім були роки навчання у Донецькому політехнічному університеті за спеціальністю «Організація управління гірничими підприємствами», кваліфікація − гірничий інженер.

Після закінчення університету працював на вугільних шахтах «Лідієвка» та ім. М. Горького ВО «Донецьквугілля» на посадах: гірничий майстер → заступник начальника дільниці з видобутку вугілля → начальник дільниці з видобутку вугілля → гірничий диспетчер шахти.

Звільнився з шахти 1990 року за відмову стати парторгом шахти.

Того ж таки 1990 року організував власний інноваційно-інвестиційний бізнес − наукові розробки та продаж ліцензій і патентів на виробництво товарів та використання технологій.

 

■ Які саме наукові галузі є сферою Ваших постійних фахових інтересів?

 

Мої професійні інтереси мають три магістральних напрямки: нанотехнології, екологія та альтернативна енергетика. Це, на мою думку, найцікавіші, найперспективніші та найбільш затребувані нині теми.

На перший погляд, основні напрямки діяльності, начебто, не пов'язані між собою. Однака, це помилка. Насправді, висока результативність науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт визначена тим, що більша їхня частина є похідною від нової галузі науки — наноіндустрії.

Наноіндустрія — це молода елітарна область матеріалознавства, в якій плавно зникають грані між фізикою, хімією й біологією.

За словами Лауреата Нобелівської премії 1967 року по хімії Джорджа Портера, вся наука є прикладною, тільки одні впровадження відбуваються дуже швидко, а інші потребують деякого часу. Це повністю справедливо стосовно нанотехнологій. Нанотехнології — це блискучий приклад швидких практичних упроваджень фундаментальних наукових досліджень.

Нанотехнології — це міждисциплінарна область фундаментальної та прикладної науки і техніки, що має справу із сукупністю теоретичних обґрунтувань, практичних методів дослідження, аналізу та синтезу, а також методів виробництва і застосування продуктів із заданою атомарною структурою шляхом контрольованого маніпулювання окремими атомами й молекулами.

 

Простіше сказати — це можливість розкладання будь-якого матеріалу на окремі елементарні частинки, які, у свою чергу, складаються із декількох атомів. При цьому треба знати і розуміти, за якими законами це відбувається. Крім того, після отримання наноматеріалів треба вміти ними маніпулювати, тобто їх переміщати, складати, синтезувати з них інші матеріали тощо.

Згідно із прогнозами різних аналітичних і маркетингових центрів, подальший істотний розвиток в галузі створення нових матеріалів і розробки на їхній основі високих технологій пов’язано, у першу чергу, з можливістю системно створювати, організовувати й маніпулювати матерією в нанометричному діапазоні.

Нанодіапазон розмірів 1÷100 нм відкриває принципово нові властивості речовини й підходи до їхнього вивчення. Тут, унаслідок великої питомої поверхні й поверхневої енергії, змінюються фізичні й хімічні закони взаємодій, і грань між законами хімії, фізики і біології практично зникає.

Для електроніки, біомедицини й генної інженерії нанотехнології природні й органічні, тому ступінь практичної реалізації інновацій тут досить високий. У цей час накопичено значний теоретичний, дослідний і методичний матеріал, який визначає необхідність розгляду науки про наноструктури як про деяку міждисциплінарну область, що має численні похідні. З огляду на особливості швидкого накопичення й розширення знань у галузі нанотехнологій, їхню високу комерційну ліквідність і швидкість освоєння промисловістю, виникають передумови для створення на базі Університету «Україна» комплексу науково-дослідних і навчальних лабораторій, які мають бути оснащені сучасним науковим і технологічним устаткуванням. Основним завданням цього комплексу повинно стати сприяння розвитку системи навчання й підготовки кадрів для наноіндустрії, інформування наукової й бізнес-громадськості про процеси, що відбуваються в галузі, допомогу розвитку ринків збуту нанотехнологічної та інтелектуальної продукції, систематизація отриманих знань, вивчення на практиці закономірностей одержання наноматеріалів і робота з ними, розробка технологічних процесів, конструювання специфічного устаткування тощо.

Включення до навчальних планів із окремих спеціальностей дисципліни «Фізико-хімія нанокластерів» дозволить значно поліпшити рейтинг Університету «Україна» та увійти у новий вид бізнесу − наноіндустрію.

У цей час науково-технічний світ переживає справжній бум нанотехнологій і наноматеріалів. У таких країнах, як США, Англія, Франція, Німеччина, Японія, Південна Корея, Китай уже кілька років стабільно фінансуються й активно виконуються різноманітні програми по розробці та впровадженню нанотехнологій. У середині 2001 р. у ряди інвесторів програм із досліджень наноматеріалів і нанотехнологій влилася й Росія, і, починаючи з 2006 р., по темпах росту фінансових вкладень у цю відносно нову, але досить перспективну, галузь науки вона значно випереджає всіх учасників цього процесу.

 

 

■ Розкажіть, будь ласка, про Ваші найзначніші досягнення, перспективні теми, плани досліджень.

Робота в кожній із перерахованих галузей протягом останніх років була досить результативною. Це однаковою мірою стосується як науково-дослідних робіт, так і розробки технологічного устаткування.

Найбільш значущими результатами роботи в галузі нанотехнологій останнім часом є: розробка промислової технології одержання ультрадисперсних і нанорозмірних порошків 16 металів і сплавів методом електроерозійного диспергування; розробка технології утилізації застарілих боєприпасів; розробка технології й технічних умов одержання ультрадисперсних порошків алюмінію по ТЗ ДКБ «Південне».

У галузі екології: розробка технології очищення стічних вод будь-якого ступеня забруднення в проточному режимі, у тому числі й радіоактивних; повне знезаражування стічних вод у проточному режимі; розробка технології очищення повітря від шкідливих органічних і механічних домішок у проточному режимі; питна високоякісна водопідготовка; очищення ґрунтів від нафтопродуктів і важких металів; розробка технології азотного збагачення ґрунтів фізичними методами; виявлений ефект фізичного придушення природного радіоактивного фону місцевості (готується подання заявки на відкриття).

У галузі альтернативної енергетики:  розробка технології одержання й зберігання водню на борту транспортного засобу в режимі on-line у технічно необхідній кількості; розробка концепції створення транспортної водневої інфраструктури; розробка технології акумулювання енергії, що дозволить переміщати без втрат великі обсяги енергії в часі й у просторі; розробка енергозберігаючих систем опалення на базі іонної електропровідності теплоносія.

Всі перераховані розробки існують у металі, їхні параметри перевірено в реальних умовах експлуатації. Розробки авторські, окремі проекти здійснено у співавторстві з іншими науковцями.

Нині провадиться теоретична підготовка до вирішення таких перспективних проблем, як розробка алгоритму самоскладання наноструктурних елементів, утилізація низькотемпературної теплової енергії, автоматичне сортування промислових і побутових відходів.

 

Які заходи з популяризації Ваших розробок є найдієвішими?

 

Ми використовуємо увесь арсенал менеджерських заходів із поширення інформації, популяризації та організації замовлень на серійне виготовлення та продаж нашої продукції. Участь у виставках – один із найдієвіших способів адресного інформування потенційного замовника / покупця.

На відміну від реклами у ЗМІ, яка впадає в око випадковим споживачам, виставки відвідують профільні фахівці та зацікавлені особи, котрі потім тиражують інформацію в режимі «циганської пошти». Через те ефект від участі у виставці – максимальний. Єдиний недолік – недовготривалий.

 

Із якими проблемами Ви стикаєтесь у практичній діяльності науковця-дослідника?

 

Усталеною є думка про те, що коли на розвиток науки виділяється 0,4% державного бюджетного фінансування, − наука носить статичний і культурологічний характер, при фінансуванні 1% наука стає пізнавальною. Коли виділяється 1,7%, наука починає працювати на потреби промисловості, а коли більше ніж 1,7% − наука стає прибутковою.

У даному разі постійно відчувається дискомфорт від нерозуміння діючим апаратом державних чиновників перспектив наукових розробок, неусвідомлення того, що відродження економіки країни засновано на високих технологіях, базою яких є наукові дослідження, проведення яких потерпає від відсутності обладнаних робочих місць, від відсутності висококласного дослідного устаткування. Створюється таке враження, що інновації в Україні починають працювати тільки тоді, коли економіка країни заходить у зону гострої кризи.

 

■ Як координується діяльність ЦВТ, НДІ екології та альтернативної енергетики зокрема, та Університету «Україна» як вищого навчального закладу?

 

Університет «Україна» є молодим, активно зростаючим ВНЗ, який самостійно створює свою власну матеріальну базу. Людина, яка на цьому знається, розуміє, що створити з чистого аркуша ВНЗ, у якому половина спеціальностей − інженерні, − є завдання не з легких і дешевих. Тому розуміння значущості наукових досліджень і рішуча підтримка з боку Президента Університету Таланчука Петра Михайловича заслуговує на особливу повагу. Вірніше було б сказати, що саме точка зору Президента про те, що без науки Університет мало чим відрізняється від коледжу, визначила ідею створення й функціонування ЦВТ.

Якщо уважно простежити розвиток сучасної науки, то не вислизне від уваги той факт, що всі відкриття й Hi-Tech технології з'являються саме в надрах університетських лабораторій. Тому основне завдання Університету полягає у створенні режиму максимального сприяння протіканню навчального процесу й занять студентів науковою діяльністю, у вихованні нового типу вчених, які мали б гарну фундаментальну університетську підготовку і практичні навички наукових досліджень.

НДІ екології та альтернативної енергетики, відповідно до наших завдань та планів наскрізної науково-дослідної роботи окремих кафедр Інженерно-технологічного інституту Університету «Україна», організовує спільну діяльність у теоретичних та практичних площинах.

За 5 років існування ЦВТ Університету «Україна» вдалося досягти високих результатів, які можна порівняти за своїм науковим рівнем із кращими світовими досягненнями. Досягнення подібних результатів вселяє надію і закладає фундамент для подальшого розвитку наукомістких технологій в енергетиці, екології, наноіндустріальних та інформаційних технологіях, охороні здоров'я й медицині.

 

Ніна Головченко

автор: Ніна Головченко

час видання: 2011


14/07/2011