Університет “Україна» на шляху до дослідницького університету

Університет Україна» на шляху до дослідницького університету

 

Сучасна Європа, реагуючи на виклики ХХІ століття, реалізує концепцію розвитку так званого “трикутника знань”, а саме – освіти, досліджень та інновацій. Потужні, відомі університети Європи, власне, і є тими осередками нових знань, які здійснюють ці перетворення. Вони стали називатися дослідницькими.

Україна також не залишилась осторонь від практичного втілення стратегії трансформації кращих ВНЗ в університети дослідницького типу. Впродовж 2009–2010 років Кабінет Міністрів України затвердив низку нормативних документів про діяльність дослідницького університету, зокрема Положення про дослідницький університет та Критерії діяльності університету, за якими надається статус дослідницького (Постанова Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 р. № 163 Про затвердження Положення про дослідницький університет).

На цю дуже важливу і цікаву тему журналіст «Трибуни України» розмовляє з Ганною Федорівною Нікуліною, кандидатом технічних наук, начальником Науково-дослідної частини Університету Україна.

- Ці критерії досить вагомі, і стосуються основних напрямів діяльності сучасного ВНЗ. Так, що стосується загальних показників, то за останні 5 років в університеті мають бути захищеними 50 докторських і 300 кандидатських дисертацій, опубліковано не менше 200 наукових монографій та підручників із грифом МОН України, отримано не менше 50 патентів або ліцензій на винаходи, опубліковано не менше 150 наукових статей протягом року у фахових виданнях та наукових виданнях із високим імпакт-фактором.

Високі вимоги предявляються до професорсько-викладацького складу університету. Так, на штатній основі мають працювати не менше 150 професорів (докторів наук) та 500 доцентів (кандидатів наук). Потужною має бути матеріально-технічна база фундаментальних і прикладних досліджень, зокрема, мають працювати не менше 20 міжвідомчих галузевих науково-дослідницьких лабораторій, і не менше 300 штатних наукових працівників університету. Обсяги науково-дослідницьких робіт університету та його структурних підрозділів мають становити не менше 15 млн. грн. на рік.

Велика увага приділяється підвищенню наукової кваліфікації науково-педагогічних працівників. Так, у власній аспірантурі та докторантурі повинна здійснюватись підготовка кандидатів і докторів наук не менш як за 70 науковими спеціальностями у кількості не менше як 500 аспірантів та докторантів. При університеті мають працювати не менше 15 спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій. Університет повинен мати наукову бібліотеку з не менше як 1 млн. примірників книг, власне видавництво, не менше 10 власних фахових наукових видань, внесених до переліку ВАК України. Університет повинен мати Інтернет-центр і облаштованих комп`ютерних навчальних місць із розрахунку не менше як 1 комп`ютер на 3 студентів денної форми навчання.

Важливе місце серед критеріїв діяльності ВНЗ займають показники наукової підтримки студентів, аспірантів і молодих учених. В університеті мають проводитись упродовж року не менше 10 студентських олімпіад і конкурсів студентських наукових робіт, не менше 10 міжнародних, всеукраїнських, регіональних та студентських наукових конференцій. Молоді науковці та студенти повинні проходити стажування у провідних ВНЗ та наукових центрах (не менше 50 осіб на рік).

Для дослідницького університету важливе значення має інтеграція у світовий науково-освітній простір, зокрема його членство у Міжнародній та Європейській асоціаціях університетів, участь у виконанні міжнародних програм, національних програм, кількість отриманих грантів від міжнародних та національних фондів, спонсорів (не менше 25 за рік). Серед аспірантів та докторантів університету мають бути не менше 50 іноземних громадян. При дослідницькому університеті мають бути сформовані технологічні та наукові парки, інкубатори.

Таким чином, роль дослідницьких університетів для підвищення якості освіти, наукових досліджень, розроблення і впровадження сучасних технологій та інноваційної діяльності надзвичайно посилюється.

Об`єктивно, що в Україні таких потужних університетів є небагато. На сьогодні статус дослідницького отримали 7 університетів. Серед них Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Національний університет “Львівська політехніка”, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, Національний університет “Острозька академія”. Безумовно, це велика честь і велика відповідальність.

Перед колективом Університету Україна стоїть важливе стратегічне завдання, поставлене Президентом університету П.М. Таланчуком: “приступити до розробки стратегії та її практичного втілення, а саме – трансформації існуючого закладу в університет дослідницького типу (УДТ), або хоча б формування ядра, зародку цієї структури” (Таланчук П.М. В основі – довгострокова стратегія освіти в сучасних умовах (доповідь Президента Університету Україна П.М. Таланчука на конференції трудового колективу 28 серпня 2009 р.). – Газета Університет “Україна, № 9 (113) 2009. – С. 1-8).

За дванадцять років існування в Університеті “Україна” крок за кроком здійснювалась цілісна концепція виховання та навчання молоді, спрямована на всебічний розвиток особистості через формування високих професійних якостей, наукових і творчих здібностей, залучення до активного суспільного життя. Як зазначає П.М. Таланчук “… вже сьогодні багато з того, що визначає Університет дослідницького типу, з’явилося або зароджується в Університеті “Україна”. Але все це знаходиться в ембріональному стані” .

Безумовно, що колективу університету слід докласти зусиль для вирішення цього важливого завдання. Розроблено план заходів щодо реалізації проекту стратегічного розвитку університету “Формування елементів університету дослідницького типу”, в якому намічено конкретні шляхи щодо формування у структурі університету складових університету дослідницького типу.

Перш за все, необхідно здійснювати кооперацію із науковцями НАН України та галузевими академіями наук у галузях фундаментальних і прикладних наукових досліджень за пріоритетними напрямами, зокрема з нанотехнологій, інформаційних технологій, біотехнологій, ресурсо- та енергозберігаючих технологій. Певні здобутки у цьому напрямі мають науковці Центру високих технологій та кафедр Інженерно-технологічного інституту. Розроблені і готові до впровадження цілий ряд сучасних технологій виробництва високотехнологічної продукції.

Ще у 2004 році П.М. Таланчук відмічав, що інтеграція освіти, науки і виробництва є “наріжним каменем” підготовки сучасних висококваліфікованих  фахівців (Таланчук П.М. Про інтеграцію освіти, науки та виробництва в процесі підготовки фахівців (матеріал до засідання Ради університету 27 грудня 2004 р. Саме тоді з ініціативи П.М. Таланчука в університеті були створені перші студентські навчально-науково-виробничі підрозділи (СННВП).

На сьогодні в університеті їх створено 23, у тому числі – 10 у базовій структурі в м. Києві. Стабільно та ефективно працюють СННВП “Юридична клініка”, “Бюро перекладу “Future”, “Технолог”, “Олімпія”, “Інсайт”. На часі створення СННВП на всіх випускових кафедрах і поступова трансформація їх у самостійні підприємства.

Важливе місце у діяльності дослідницького університету належить створенню спільних кафедр, лабораторій, навчально-науково-виробничих об’єднань із академічними інститутами, підприємствами, установами та організаціями. Певні наробки в цьому напрямі мають кафедри Інженерно-технологічного інституту. Так, укладені договори про співпрацю з інститутами НАН України, зокрема з Інститутом надтвердих матеріалів, Інститутом загальної та неорганічної хімії, Інститутом проблем матеріалознавства. Договорами передбачено залучення провідних фахівців академічних інститутів до викладання дисциплін на вищих рівнях підготовки фахівців (спеціалістів, магістрів), а також керівництва дипломними роботами. В результаті співпраці підготовлено 2 спільних патенти на винаходи, співавторами яких є студенти. У 2010 році опубліковано 8 спільних наукових статей та 13 тез доповідей на конференціях різних рівнів.

Системно та успішно проводиться підготовка науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації у власній аспірантурі, яка була відкрита у 2006 році за 5 спеціальностями, зокрема 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності); 12.00.07 – адміністративне право і процес, фінансове право; інформаційне право; 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія; 24.00.03 – фізична реабілітація; 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Впродовж 2007–2009 років були відкриті аспірантури ще за 3 спеціальностями, у тому числі 05.13.05 – комп`ютерні системи та компоненти; 10.02.15 – загальне мовознавство; 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень. На сьогодні в аспірантурі університету навчаються 93 аспіранти, з них 12 осіб із відривом від виробництва і 81 особа – без відриву від виробництва. До профільних кафедр прикріплено 50 здобувачів наукового ступеня кандидата наук. Упродовж 2008–2010 років успішно захистили кандидатські дисертації 5 аспірантів і 6 здобувачів, що є результатом плідної роботи нашої молодої аспірантури, зокрема по спеціальності 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право (8 захищених дисертацій); 2 захищені дисертації по спеціальності 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) і 1 захищена дисертація по спеціальності 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку.

Окрім власної аспірантури, ще 114 викладачів навчаються в аспірантурах інших ВНЗ та академічних установ, 135 – закріплені здобувачами наукового ступеня кандидата наук. Разом із нашими аспірантами це становить 342 майбутніх кандидати наук. Ще 49 викладачів навчаються в докторантурах інших ВНЗ.

Аналіз результативності захистів докторських і кандидатських дисертацій в університеті за останні 3 роки показує, що ми не відповідаємо наведеним вище критеріям. Так, упродовж 2008–2009 н.р. було захищено 2 докторські і 34 кандидатські дисертації; у 2007–2008 н.р. – 2 докторські і 14 кандидатських дисертацій; у 2006–2007 н.р. – 4 докторські і 25 кандидатських дисертації. Разом це становить 8 докторських (із них 3 сумісники) і 73 кандидатські дисертації. У 2009–2010 н.р. було захищено 3 докторські дисертації нашими штатними викладачами. Безумовно, що в цьому напрямі нам необхідно наполегливо працювати, зокрема і розширювати спектр наукових спеціальностей аспірантури. У перспективі відкриття аспірантури за напрямами Соціальні комунікації, Хімічні технології, Екологія.

Важливі завдання стоять перед колективом університету по кожному з напрямів, які входять до критеріїв діяльності дослідницького університету. На сьогодні для нас нагальні питання – відкриття спеціалізованих рад із захисту кандидатських дисертацій; розширення спектру фахових видань університету, в першу чергу за спеціальностями аспірантури; збільшення випуску наукових монографій, підручників із грифом МОН України, наукових статей у фахових виданнях із високим імпакт-фактором, поліпшення матеріально-технічної бази наукових досліджень, розширення напрямів міжнародної діяльності, зокрема впровадження стажування викладачів, аспірантів, студентів у провідних зарубіжних університетах і наукових центрах. Актуальним завданням є також підвищення результативності наукових досліджень, визнання на міжнародному та національному рівнях наших викладачів, науковців, аспірантів.

Ми маємо певні досягнення щодо участі наших студентів у щорічному Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт із природничих, технічних та гуманітарних наук. Упродовж 2006–2010 років наші студенти щорічно отримують 2-4 призових місця і заохочувальні дипломи за участь у цьому конкурсі. У 2010 році студент V курсу Інституту комп`ютерних технологій Шевчук Юрій виборов I місце у галузі “Охорона праці”, а студент II курсу Рівненського інституту Черешньовський Євген виборов III місце у галузі “Педагогічна та вікова психологія”. Безумовно, такі вагомі перемоги сприяють підвищенню рівня студентської науки в університеті і зростанню його іміджу.

Важливе місце в оцінюванні діяльності вищого навчального закладу посідає його рейтинг. Щорічно проводиться рейтинг ВНЗ Компас, в якому цього року взяли участь 234 вищі навчальні заклади. Університет Україна входить до групи вищих навчальних закладів, які у рейтингу займають 9 місце.

Для підвищення рейтингу Університету «Україна» необхідно запровадити систему стимулювання викладачів за результатами їхньої роботи. Це вимога сьогодення, і в Університеті така система розробляється. Дуже ефективним кроком є запровадження індивідуальних електронних карток звітності викладачів, до яких будуть включені показники з наукової, навчальної, методичної роботи з подальшим урахуванням цих показників в оплаті праці. Такі картки будуть запроваджені у новому 2010–2011 навчальному році.

Важливі і масштабні завдання стоять перед колективом Університету «Україна». Проте вони реальні для колективу творчого, професійного, працьовитого - колективу однодумців.

 

Ігор Олександров, журналіст

автор: Ігор Олександров, журналіст

видання: Інтернет-видання "Трибуна України", час видання: 2010

адреса видання: http://ukrtribune.org.ua/


03/06/2010