Чому я обрала Університет «Україна» (І.В. Лановенко)

Чому я обрала Університет «Україна»

 

Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість – одна з необхідних умов відчуття життєвої повноцінності.

Вибір навчального закладу, а згодом професії значною мірою впливає на все наступне життя молодої людини. Тут не можна покладатися на випадковість, квапитися. Необхідне найсерйозніше ставлення до цієї проблеми як батьків, так і самих молодих людей.

Молоді люди, буває, самі не знають, що б їм хотілося робити. Їхні життєві інтереси ще не сформовані, а батьки так само мають досить туманне уявлення про можливості, що відкриваються перед їхньою дитиною.

Інколи виручають щасливі випадки. Старшокласник, наприклад, може зацікавитися тим, чим захоплюються його товариші, і відповідно до цього обирає потім свою майбутню професію. Трапляється, не сім’я, не школа, а хтось зовсім інший – родич або знайомий – може виявити певний талант учня.

Набагато частіше впливають на вибір майбутнього фаху батьки, їх робота, вподобання. Та не завжди це видається правильним. Свою майбутню спеціальність молода людина повинна обирати самостійно, цілеспрямовано і не поспіхом.

Ось і я свого часу, навчаючись ще у школі, бажала продовжити сімейну традицію. Я хотіла наслідувати батька і стати юристом. Мені здавалось, що це найкраща професія у світі, і я пишалася і продовжую пишатися батьком. Але, коли прийшов час обирати остаточно, я дещо змінила свою думку. Оцінивши стан юридичної перспективи, я зрозуміла, що знайти роботу буде складно, оскільки юристів у нашій країні дуже багато. Тому мені треба було обирати щось інше. Обираючи свою майбутню спеціальність, я не задумувалась про її престиж, тривалість відпустки, грошову винагороду, а керувались тим, щоб вона була благородною, чесною, щоб із мене в подальшому була користь людям і моїй країні. Я обрала професію журналіста.

Нині і завжди буде існувати потреба в інформації, а отже й у людях, які б її поширювали. Адже інформація починає існувати тоді, коли досягає людського розуму, людської свідомості. Саме такою і є професія журналіста.

Журналіст перш за все має бути чесним, комунікабельним, освіченим у найрізноманітніших галузях. Журналіст – це інформатор, критик, учитель, поліглот, психолог тощо, але насамперед він залишається людиною і пам’ятає про кодекс честі. Саме тому я і обрала дану професію.

Визначившись зі спеціальністю, з якою я б хотіла пов’язати своє майбутнє, я зіткнулася з проблемою вибору навчального закладу. Список вищих навчальних закладів, які готують журналістів, був не великим – лише 4 заклади: Київський політехнічний інститут (більш технічний нахил), Інститут журналістики при Національному університеті ім.Т.Шевченка, Києво-Могилянська академія (тільки магістратура), а також Університет «Україна». Мені залишалось тільки обрати. Спочатку я ознайомилась з кожним по журналу «Вища освіта». Але, щоб переконатись у всіх перевагах і дізнатися про недоліки, краще послухати обізнану людину, а не просто прочитати, як усе гарно і чудово.

Дуже багато моїх знайомих обрало саме Університет «Україна», найрізноманітніші спеціальності. Це вказало на багатогранність і багатогалузевість університету. Також у ньому працювала знайома моєї родини, яка дала відповіді на хвилюючі питання, і мене це втішило, оскільки вона не чужа людина.

Коли ми оформлювали документи, мене вразило ставлення працівників Приймальної комісії університету. Це дуже світлі, доброзичливі, відкриті душею люди, як і викладачі, що вже казати про студентський колектив – родина, «відкрита» велика родина. Мабуть не випадково повна назва цього навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».

Я не шкодую про свій вибір. Адже мені відкрилося безліч можливостей, перший професійний досвід я отримала саме в Університеті «Україна». Перші друковані матеріали в газетах, перші роботи в електронних засобах масової інформації, перший досвід роботи на телеканалах. Усього цього я змогла досягти завдяки університету. Велика роль належить викладачам, які роблять все для того, щоб ми могли реалізувати сповна себе у подарованому нам Богом єдиному житті.

 

І.В. Лановенко,

студентка 4 курсу

Факультету філології та масових комунікацій

автор: І.В. Лановенко, студентка 4 курсу Факультету філології та масових комунікацій

час видання: 2010


27/02/2010