Його ще за життя назвали Мудрим

Його ще за життя назвали МУДРИМ

 

Кажуть, майбутнє починається з минулого. Сучасність творить історію. І ми — частина тієї минувщини. Кожна людина — особистість, кожна по-своєму неповторно і своєрідно залишає свій слід в історії. Одними постатями захоплюємося, до інших ставимось із ненавистю чи презирством.

Думками повертаючись у минуле, часто намагаємося уявити ті далекі княжі часи нашої рідної України. І просто-таки неможливо залишити поза увагою постать, яку за світлий розум і розсудливість назвали в народі Мудрим.

Починав своє правління Ярослав Мудрий з того ж, із чого, за рідкими винятками. починали й інші князі — боротьби за владу, за київський престол. Але, як кажуть, висоти досягаються не відразу. Вигнав Святослава Окаянного, свого зведеною брата, вів запеклу боротьбу із братом Мстиславом, розділив із ним державу. Та після смерті Мстислава всі слов'янські землі перейшли під владу Ярослава.

Із правлінням Ярослава Мудрого, сина князя Володимира і внука Святослава, пов'язані в нас уявлення про "золотий вік" Київської Русі, а постать же самого Ярослава сприймається як ідеал руського князя. І не при тому, що на початку свого князівства він отримав Русь занепаду й розшматовану зовнішніми ворогами. Минули роки, проведені у постійній праці, наполегливості, турботах, коли довелося збирати й відбудовувати колись-то єдине ціле. І сталося диво...

Попри безліч зовнішніх ворогів і важкі часи, Русь змінилась, відродилась і перетворилась на наймогутнішу і найсильнішу державу в Європі.

І вже з Ярославом Мудрим за честь породичатись змагались найбільші владики сусідніх і не дуже сусідніх країн. Сам він одружився з донькою шведського короля Олафа Інгігердою. Найстарший син Ярослава, Ізяслав, мав за жінку німкеню. Славний норвезький лицар Гарольд Сміливий оженився з дочкою Ярослава Єлизаветою. Друга дочка — Анна була жінкою французького короля Генріха II; до нас дійшли документи з її підписом слов'янськими літерами; це найстаріші пам'ятки українського письма. Син Ярослава Всеволод узяв за жінку візантійську царівну. Близькі були також зв'язки з Угорщиною і Польщею. Ці династичні узи зробили Київ одним із міжнародних центрів, в якому перехрещувались різні культурні течії.

За досить короткий час древній Київ перетворився на скарбницю мистецтва і культури, став одним із найпрекрасніших міст тогочасної Європи й Азії. Пізніше у внука Батия — жорстокого завойовника навіть мову відібрало від захоплення, коли він вперше побачив Київ. Настільки вразило місто його неперевершеною красою.

Продовжуючи справу свого батька Володимира, Ярослав постійно дбав про поширення християнства, бо бачив у ньому не лише релігію, а й шлях до культури. За час його правління було побудовано отой славний собор святої Софії у Києві, перлину тодішньої архітектури, що й досі милує очі кожному мешканцю та гостю столиці. Він побудував навколо Києва мури, а в них Золоті Ворота — вони збереглися до наших днів. Нині ця пам'ятка історії і архітектури відреставрована.

За Ярослава Мудрого зведені були монастирі святого Георгія та Ірини. При Ярославі карбувались золоті та срібні монети із написом "Георгія — Ярослава", на другому боці монети був знак князів Київської династії — тризуб.

На відміну від предків, Ярослав умів читати і намагався поширити освіту. В державі відкрилися школи, а також книгосховища рукописних книг. Літопис оповідає, що Ярослав сам залюбки читав книги, часто до глибокої ночі. Збирав переписувачів, тобто копіїстів, а також письменників і доручав їм переписувати книги та перекладати з грецької мови. Таким способом зібрав він велику бібліотеку і помістив її у храмі святої Софії (як відомо, за татаро-монгольської навали бібліотека зникла і її не знайшли й досі).

Під редакцією Ярослава вийшов перший у країні збірник законів "Руська Правда", де князь виклав основні закони, за якими мала жити і жила величезна держава, здійснювалося судочинство, встановлювалася відповідальність за злочини і неправомірні дії. Цей документ зберіг своє значення не на одне століття.

Помер Ярослав Мудрий у 1054 році. За час князювання він багато чого досяг у своєму житті. І, не незважаючи на те, що в народі його прозвали не лише Мудрим. Були й інші прізвиська: Кульгавий, іноді - Старий. Князь був скривджений долею і природою тим, що був кульгавим. За однією версією, ця вада була не з дитинства, за іншою — причиною інвалідності Ярослава була травма, отримана ним під час війни з братами. Огляд решток тіла Ярослава показав, що в нього була перерубана нога, через що князь мусив би дуже кульгати та й у кінці життя навряд чи міг би обходитися без сторонньої допомоги. Та сильна і мужня людина переборола несприятливі обставини. Ярослав правив мудро й успішно, підняв на небувалу висоту авторитет Київської Русі.

 

Наталя ПРИЙМАЧЕНКО,

студентка II курсу

(спеціальність "Видавнича справа та редагування")

Газета «Університет «Україна», 8, 2002

автор: Наталя Приймаченко, студентка II курсу (спеціальність "Видавнича справа та редагування")

видання: Газета «Університет «Україна», № 8, 2002, час видання: 2002


24/02/2010