Непересічний талант

НЕПЕРЕСІЧНИЙ ТАЛАНТ

 

Якщо запитаєш когось зі студентської молоді про те, хто є улюбленим поетом, почасти отримаєш у відповідь мовчазне нерозуміння з симптоматичними намаганнями згадати хоч яке-небудь ім'я. А тих, хто назве ім'я когось із українських авторів, варто записувати як музейний експонат. Причини такої ситуації, на нашу думку, досить банальні: пересічні вчителі в школі, які потрактовують більшість наших письменників як придаток до національного народницько-селянського міфу, чим вдало прищеплюють скепсис до всього українського, а також незнання чи небажання знати власних авторів. Одним із забутих і не поцінованих імен нашої літератури є ім'я Грицька Чубая (1949 - 1982), тексти якого відомі більшості через музику Тараса Чубая (група "Плач Єремії").

До сьогодні немає пристойної біографії поета, але деякі відомості про нього як про особистість можна знайти у спогадах та поодиноких статтях деяких сучасних енциклопедій. На думку авторів МУЕАЛ (Малої української енциклопедії актуальної літератури), творчість Григорія Чубая справила значний вплив у першу чергу на "самоусвідомлення" мистецької еліти 80-х років. За спогадами Галини Чубай, дружини поета, у них вдома відбувалися вигадливі моноспектаклі, вечори авангардової поезії, музики, ба навіть антимузики; це був своєрідний дискусійний клуб, а точніше - клуб Чубая, бо основним носієм різноманітних ідей та цікавинок був Грицько. Він знав про все, що видається, навіть у ті тоталітарні часи і невідомо яким шляхом дізнавався про всі новинки світової літератури. Навколо Чубая гуртувалася вся тогочасна творча молодь, якій він дарував, за словами Миколи Рябчука, різноманітні відкриття, не лише нові назви і поняття, а мікро- і макросвіти. Оточення Чубая і він сам були показово аполітичні; серед них панував антирадянський за своєю сутністю дух внутрішньої свободи та інтелектуальної незалежності, а ставлення до навколишнього соціалізму-соцреалізму було швидше естетично, ніж політично, зневажливим і виражалося у його погордливому ігноруванні. Поява у Львові молодого зухвалого поета 1969 року стала помітною подією в мистецькому житті міста. Не обминуло його і "всевидюще око". Отже згодом (у 1972 р.) його заарештували начебто за якісь давні справи і контакти, але згодом випустили. І ця обставина виявилась для нього фатальною. По Львову поповзли чутки про його співпрацю з органами. Грицько переживав це надзвичайно болісно, бо завжди був лідером і авторитетом, він опинився у стані глибокої внутрішньої кризи, подолати яку вже було неможливо. Потім загострення хвороби, про яку не знали навіть найближчі друзі, потім - передчасна смерть.

Він був звичайною людиною і геніальним поетом, просто не готовим у 23 роки до героїчної ролі.

Люди, як Грицько Чубай, зазвичай не вписуються у суспільство, в якому вони живуть. Ексцентричні, вільні, запальні, такі особи викликають у широких масах лише занепокоєння чи, в кращому разі, здивування, але змушують майбутні покоління замислитися. Не стоїть на п'єдесталі, не возведений у ранг святих, не надто відомий. То, може, і в цьому вся суть? Адже сприймається без літературно-критичних рамок, стереотипних нашарувань; лише твоє, власне твоє, враження від поезії і, відповідно, від поета. Та, зрештою, судити вам.

 

Я ніколи ні про що

не запитував ні в тиші, ні в грому,

які жили зі мною поруч.

Я мовчки жив, Я мовчки

міркував, скільки ж то кисню дає щодня те дерево,

що під вікном, який то вийде стіл а чи

кушетка із дерева того за кілька літ.

Я мовчки жив, я мовчки міркував,

а вчора вдосвіта прийшла до мене постать голосу

мойого і до порогу стелилося

при ній відлуння тінню.

То вона запитала у тиші,

що в ній заснуло.

То вона запитала у грому,

що в нім збудилось.

А потім до вікна підійшла

і до дерева мовила:

доброго ранку, зелена

пташко, чи не втомилась ти всеньке

літо понад хатою літати?

Сядь на підвіконня, я пшона тобі винесу, зелена пташко.

 

Я. Довгань вважає, що в українській літературі останнього тридцятиліття постать Г. Чубая співмасштабна постаті Т.С. Еліота в літературному англомовному корпусі.

Нещодавно на факультеті філології та масових комунікацій Університету „Україна" відбувся літературний вечір, а за суттю - хеппенінг "Світло і сповідь", присвячений творчості Грицька Чубая. Це одна з перших спроб студентів спеціальності "Українська мова та література" (Мальченко О., Міськової О., Дідковської Т., Проніної С., Литовченко О., Полевої Ю., Горбаченко Л. та авторок цих рядків) донести відомості про поета до університетської аудиторії. Ця акція не відбулася б без допомоги викладача зарубіжної літератури Ніни Іванівни Головченко, яка доклала багато зусиль та енергії для реалізації цього задуму.

 

Ганна БІЛА,

Катерина СОЛОВЕЙ,

студентки II курсу

(спеціальність "Українська мова та література"),

Газета «Університет «Україна», №1-2, 2005

автор: Ганна Біла, Катерина Соловей, студентки II курсу (спеціальність "Українська мова та література")

видання: Газета «Університет «Україна», №1-2, 2005, час видання: 2005


24/02/2010