Народний месник: міфи, легенди, реальність
Нещодавно, переглядаючи програму телепередач на один із наступних тижнів, я звернула увагу на кінострічку «Стріли Робін Гуда». Фільм цей я бачила раніше, але в дитячі роки розцінила його як захоплюючу розповідь про людину, котра воює за справедливість і завжди перемагає у цій боротьбі. Запам’ятались також пісні Володимира Висоцького у виконанні автора.
Але тепер захотілось поповнити знання про народного героя Великобританії, чия доля і ставлення до життя дуже нагадують українських месників Устима Кармалюка, Олекси Довбуша та інших.
Хотілось більше дізнатись про Робін Гуда. Дідусь порадив мені поритись у книгах, бо й він знав про британця не більше того, що розповідав кінофільм.
Знайомі моїх батьків передали мені (правда, ненадовго) цікаву книжку «100 найвідоміших таємниць». У ній чотири сторінки присвячені Робін Гуду.
Так був чи ні насправді такий народний месник? До наших днів дійшли чотири балади про Робін Гуда. В першій із них ватажок лісового загону «веселих розбійників» позичає гроші і свого вірного зброєносця Маленького Джона збіднілому рицарю, щоб помститися жадібному абату. У другій баладі хитрістю змушує ненависного шерифа з Ноттінгема пообідати з ним олениною, яку розбійники добули у маєтку стражу порядку – Шервудському лісі. У третій баладі розповідається, як Робін Гуд упізнає переодягненого короля Едуарда, котрий приїжджає в Ноттінгем, щоб розслідувати порушення закону місцевими правителями. Ватажок лісового загону поступає на службу до короля. І нарешті, в четвертій, заключній баладі Робін Гуд повертається до однодумців. Але через зрадництво ігумені Кірклейського абатства, котра «залікувала» Робін Гуда кровопусканнями, той передчасно помирає.
Такі перші письмові перекази про благородного розбійника. Заключна частина балади опублікована в 1495 році. Ось як охарактеризував невідомий автор свого героя: «Робін гордим розбійником був. Жив він, не знаючи страху, і веселі пісні любив».
Письмові перекази протягом понад п’ять століть доповнювалися, обростали новими деталями. Дуже відомий в Англії і в усьому світі письменник Вальтер Скотт багато чого запозичив з образу Робін Гуда, зробивши його прототипом одного з персонажів роману «Айвенго».
Причини тривалої популярності Робін Гуда зрозумілі. Гордий і незалежний, він протистояв багатіям, усім тим, хто, користуючись своїм багатством і владою, обманював та пригноблював простих людей. Водночас благородний розбійник зберігав вірність королю, не відкидав релігію – серед його прихильників був навіть бродячий чернець, веселий товстун брат Так. Загалом особистість Робін Гуда настільки приваблива, що історики вже давно шукають прототип легендарного героя.
Тож чи була реально людина з таким іменем і, головне, з такими поглядами і вчинками? Ще в XIV столітті були конкретні згадки про таку реальну особистість. Вільям Ленгленд у поемі «Орач Пірс», що побачила світ у 1377 році, посилається на «вірші про Робін Гуда». Сучасник Ленгленда Джеффрі Чосер у своєму творі «Троїлус Кризейда» писав про «зарості ліщини, де гуляв веселий Робін». Згадує Чосер про героя-розбійника і в «Кентерберійських оповіданнях».
Прототипом Робін Гуда могли бути конкретні особи. У реєстрах перепису населення за 1228 і 1230 роки називається ім’я Роберта Гуда, на прізвисько Домовий: вказується, що він ховався від правосуддя.
Прототипом міг бути і Роберт Твін, котрий приблизно в ті ж часи, тобто в ХІІ-ХІІІ століттях, очолював повстанський народний рух. Месники чинили набіги на монастирі, а відібране зерно роздавали бідним.
Окремі вчені пов’язують Робін Гуда з Робертом Фітцутом, який претендував на титул графа. Дати його народження (1160 р.) і смерті (1247 р.) у деяких довідниках фігурують як дати життя Робін Гуда.
Є версія, що справжній Робін Гуд був учасником повстання 1265 року проти короля Генріха ІІІ. Після поразки повстання чимало його учасників не розброїлися, а продовжували жити, як герої балад про Робін Гуда. Вони не погоджувалися з тим, що їх позбавили спадщини й оголосили поза законом.
Серед учасників повстання проти короля був орендар Роберт Гуд. Інший король – Едуард ІІ – відвідав Ноттінгем і взяв до себе на службу саме людину з таким іменем. Був цей Роберт камердинером і впродовж 12 місяців отримував відповідну платню.
За іншими версіями герой-розбійник був відважним воїном іншого короля Річарда І Левине Серце, який правив в останньому десятилітті ХІІ століття.
Легенди про Робін Гуда постійно поповнювалися новими подробицями. Так, у ранніх баладах немає згадувань про дівчину Маріанну, кохану Робіна. Вперше вона з’являється у пізніх версіях легенди, що виникли вже наприкінці XV століття. Народ не міг змиритися з тим, що улюблений герой ні в кого не закохується, а хотів, щоб його теж щиро і вірно кохали.
Щодо активних однодумців Робін Гуда, то їхня поява у баладах різна за часом. Якщо велетень на прізвисько Маленький Джон присутній у лісовому загоні вже в початкових варіантах легенди, то брат Так з’являється у значно пізнішій версії.
Є розбіжності і в майновому та суспільному становищі самого Робін Гуда. Попервах він – просто фермер, але згодом він перетворюється на благородного вигнанця.
Сьогодні більшість дослідників вважають, що Робін Гуд просто символізує благородний тип героя-розбійника, який прославлявся у переказуваних від покоління до покоління в легендах. Робін Гуд – створення, винахід невідомого автора, котрий намагався прославити просту людину, котра виборювала справедливість, виступала на захист бідних і скривджених. Підтвердження тому – своєрідне прощальне благословення автора своєму герою: «Боже, помилуй його душу, бо він був добрим розбійником і завжди допомагав бідним».
Вікторія Солнцева
автор: Вікторія Солнцева
час видання: 2013
04/07/2013
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське