Слово є любов

СЛОВО Є ЛЮБОВ

 

Протягом 2003-2004 навчального року неодноразово відбувалися зустрічі з обдарованими особистостями з числа студентів та викладачів Університету розвитку людини "Україна" у приміщенні школи № 168, де розмістилась кафедра журналістики, видавничої справи та редагування.

Ініціатива народилась серед студентів та працівників факультету, котра була підтримана його керівником - Барною Наталією Віталіївною, тому що сама вона - людина творча і небайдужа до обдарованої молоді.

В теплій, дружній обстановці, за чашкою чаю ми обговорювали нагальні питання щодо організаційної діяльності нашої молоді організації, як то: вибір активу осередку, затвердження положення творчого об'єднання, пропозиції та вибір назви, яка має романтичне звучання - "Гор­лиця". І, звичайно, читали вірші.

Вірші звучали різні: за тематикою, за уподобанням, мовою, за формою подачі. Також різні були і професійні рівні авторів, але всіх об'єднувала любов до Слова і бажання донести свою творчість до інших.

Своїми роздумами про поезію, її зміст, стиль, художні засоби, творчу авторську манеру ділились присутні викладачі: [О.М. Пазяк], Н.В. Барна, заступник декана, ініціатор створення угруповання "Горлиця", де могли б реалізувати себе і набратися певного досвіду творчі особистості, О.П. Татарінов, Н.І. Головченко. Найбільш складним етапом нашої роботи виявилося обговорення віршів, їх корекція, редагування. Ми намагалися бути терпимими, доброзичливими, намагалися не критикувати та засуджувати, а вчитись Поезії та шляхетному спілкуванню.

Слово - об'єднуючий початок, і ми для чого й зустрічаємось, аби вчитись одне в одного сприймати це слово. Треба тільки розумно і розважливо ставитись до такого єднання. Як казав Іван Огієнко, "Світ Божий - великий, і складається з окремих народів чи націй, і кожен народ - окреме закінчення ціле. І в тому й краса всесвіту, що народи зберігають свою окремішність. Як на пишній луці кожна окрема квітка має свій окремий колір і запах".

Сподіваємось, що й на нашій "луці" кожне окреме Слово вплететься в загальний гармонійний візерунок, де пануватимуть рівність, благородність, взаємоповага, взаємодопомога і щира любов.

Закінчити хочу словами зі Святої Євангелії: "На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог був Слово" (Євангеліє від Івана 1.1). І далі в Біблії: "Бог є Любов". Звідси маємо: Слово є Любов.

Цей символ - символ Любові до людей - поетичне братерство Університету "Україна" візьме собі за кредо. І, безперечно, те кредо має звучати в наших творах, має давати "Пегасові крила" багатьом студентам, яких ми запрошуємо до нашого вищого навчального закладу зараз і вже після нас.

 

Лілія ЗАВОЙСЬКА,

студентка-заочниця 5-го курсу,

спеціальність "Видавнича справа та редагування",

Газета «Університет «Україна», 8, 2004

автор: Лілія Завойська, студентка-заочниця 5-го курсу, спеціальність "Видавнича справа та редагування"

видання: Газета «Університет «Україна», №8, 2004, час видання: 2004


24/02/2010