Релігійний деструктивізм: як йому запобігти

Релігійний деструктивізм: як йому запобігти

 

Про це йшлося на недавньому засіданні “круглого столу”, що відбувся в нашому університеті. Ініціаторами зібрання виступили Всеукраїнська профспілкова організація студентів-інвалідів “Гаудеамус”, міський центр сім’ї “Родинний центр”.

Так, релігійна ситуація в нашій країні неоднозначна і досить складна. Рік у рік збільшується кількість релігійних об’єднань, причому чимало з них незареєстровані. Не роблять цього, як правило, тому, що вдаються до неправових методів, намагаються будь-що залучити на свій бік якнайбільше прихильників. Тож і поєднують обрядову чи проповідницьку діяльність із посяганнями на життя, здоров’я, честь і гідність особи. Прикладів тому більше ніж досить.

Українське суспільство не може бути байдужим до цього. Зокрема, чимало проповідників основні свої зусилля спрямовують на молодь, у тому числі на юнаків і дівчат, у яких є проблеми зі здоров’ям. У полі зору різних релігійних об’єднань також усі ті, хто з якихось причин невдоволені  своїм становищем, шукає вихід із критичних ситуацій.

Що ж протиставити релігійному екстремізму? Про це і вели предметну та зацікавлену розмову учасники “круглого столу”. Не випадково, що серед них були психологи і релігієзнавці, філософи і соціальні працівники, викладачі вищих навчальних закладів і журналісти.

Не випадково для засідання саме такого “круглого столу” був обраний і час його проведення. Адже протягом квітня–грудня поточного року реалізовувався проект “Інформаційно-консультативний центр з питань релігій для молоді та сім’ї”, у завдання якого входило проведення тренінгів, консультацій, індивідуальна робота з тими, хто потрапив під вплив деструктивних релігійних об’єднань, а також рідних та друзів адептів. Адептами називають у переносному значенні, ревних прихильників якоїсь ідеї, вчення. Як це не дивно, але добрих півгодини учасники зібрання сперечалися щодо визначення “деструктивних релігійних об’єднань”. Розв’язало суперечку посилання на Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації”, де йдеться про дії, що суперечать положенням цього документа.

Цікавим, на наш погляд, був розгляд конкретних ситуацій, пов’язаних із діяльністю окремих об’єднань. Багато в чому повчальною була і розповідь про досвід окремих викладачів кращих навальних закладів столиці (зокрема, Києво-Могилянської академії), котрі вміло працюють зі студентством, сміливо виступають у суперечку навіть з добре підготовленими опонентами.

Висновки, до яких дійшли учасники “круглого столу”, зводились до посилення профілактичної роботи, кращого озброєння всіх, причетних до цієї важливої справи, необхідними знаннями. Наразі також створення постійно діючого Інформаційно-консультаційного центру з питань діяльності деструктивних релігійних організацій, куди б могли звернутися всі бажаючі.

 

Газета «Університет «Україна», №1-2, 2006

видання: Газета «Університет «Україна», №1-2, 2006, час видання: 2006


24/02/2010