Духовність і моральність сьогодні

ДУХОВНІСТЬ І МОРАЛЬНІСТЬ СЬОГОДНІ

 

Ключові слова: духовність, моральність, енергоінформаційне поле, сумлінність, культура.

Ключевые слова: духовность, нравственность, энергоинформационное поле, добросовестность, культура.

Keywords: spirituality, morality, energy and field, good faith, culture.

 

Повною мірою розкрити поняття духовності і моральності можливо, лише спираючись на сучасні досягнення філософії і багатьох природничих наук. Дійсно, ми не зможемо формувати власне уявлення про духовність, якщо не зрозуміємо сутність феномена людини, який можна пояснити лише за умови відходу від стереотипного, раціонально-фізичного погляду на нього. Означений крок може бути зроблений у зв’язку зі створенням теорії багатомірності, де зовсім навпаки мають бути сприйняті простір і час. Вони самі стають елементами Всесвіту, причинами структурності світу. Структура відображає якість матерії і пов’язана з такими її характеристиками, як інформація (міра складності матерії), ентропія (міра організації матерії, міра порядку), енергія (властивість матерії, що рухається).

Згідно з висновками багатьох авторів, простір і час чотиримірному вимірі - це єдине ціле, що змінюється в залежності від фізичних явищ у ньому, і насамперед від явищ у живій матерії. Асиметричність просторово-часового континіуму навколо живої матерії складає неоднаковість потенціалів, яка є причиною руху енергії з області великого потенціалу в область меншого потенціалу.

У новій науці - біоенергоінформатиці, предметом якої є слабкі і надслабкі сигнали, пов’язані з обміном інформації і речовин між об’єктами живої і неживої природи, цей простір називають енергоінформаційним полем.

Згідно з біоенергоінформатикою, весь Всесвіт заповнений мікрогравітаційними вібраціями у вигляді чотьохмірної голограми, в якій є інформація про всі процеси в усіх матеріальних стурктурах. Особливу роль в обміні енергії та інформації у голограмі мають живі організми і людина. У процесі своєї життєдіяльності вони викликають відповідні зміни у голограмі насамперед навколо себе, утворюючи цим самим своє енергоінформаційне поле або індивідуальну голограму. Топологія цього поля носить повну інформацію про фізіологічні та психічні процеси організму. Це поле, з одного боку, взаємодіє з усіма процесами в організмі, а з іншого боку, пов’язане із загальною світовою голограмою і цим самим виконує роль з’єднувальної ланки між організмом і Космосом. У такому випадку, чи не знайшли ми фундаментальні основи таких стародавніх понять, як “дух” і “душа”, які у кожного є частиною “світового духу”, взаємодіють із подібними субстанціями інших людей, залежать від наших почуттів та емоцій і самі значно впливають на наші психічні та фізіологічні процеси. Це - наше друге “Я”, можливо, навіть більше, ніж фізичне “я”.

Отже, ми, можливо, не підозрюючи, щосекунди пов’язані з Космосом - через нас постійно здійснюється енергетичний та інформаційний обмін Космосу із Землею.

Новий погляд на світ, невід’ємною частиною якого є кожна людина, накопичений сьогодні численний емпіричний матеріал дають змогу дійти вчинку, що фундаменти матерії, життя і психіки перебувають у неподільній єдності і в тісному зв’язку з енергоінформаційними процесами, що відбуваються у довкіллі. Свідомість людини є своєрідною функцією її польових, голографічних властивостей, які належать одночасно до 3-х систем: самого організму (мікросвіту), природи і суспільства людей (макросвіту) і Всесвіту (мегасвіту). Багато залежить від духовності та свідомості конкретної особистості. Чим духовніша людина, тим на більш широку систему вона може вийти. Ще раз уточнимо механізм взаємодії людини із зовнішнім середовищем. Це важливо ще й тому, що даний механізм має багато варіантів, а в майбутньому ми будемо ще не раз до нього звертатися.

Процеси в людині змінюють енергоінформаційну структуру навколо неї, індивідуальне поле, яке, у свою чергу, впливає на ці процеси, змінює їх у той або інший бік. Індивідуальне поле пов’язане із зовнішнім полем групи людей (сім’ї, колективу), етносу, людства і робить свій “внесок” у поле середовища, а також коректує психічні та фізичні процеси людини відповідно до її взаємодії з іншими людьми, природою, її ставленням до довкілля.

Фундаментальні фізичні основи взаємодії матерії і свідомості, а конкретніше - процесів у матерії та енергоінформаційних структурах (і тут уже важко сказати, що первинне, а що вторинне), приводить до глибокого переосмислення й переоцінки всієї системи життєвих цінностей людини, пов’язаних із визнанням світу “душі” і “духу”. І зовсім байдуже, як людина розуміє і взаємодіє з цим “тонким” світом. Зрозуміло, що цей світ впливає на наш фізичний і психічний стан, постійно змінюється за відповідними законами.

Спробуймо проаналізувати динаміку процесів, пов’язаних із сучасним станом людини, з позицій синергетики - науки про розвиток матерії і структур.

На рівні метасистеми світ - гармонійна цілісність, що віками змінюється і розвивається за споконвічно встановленими законами. На фоні раптових і не визначених процесів є визначена закономірність руху - все більше зменшення “хаосу”, все більша упорядкованість процесів, самоорганізація і саморозвиток матерії (синергізм). У результаті - повільне перетворення видів матерії і поява таких складних видів, як жива матерія і людина.

Є наявним також і те, що процес синергізму не закінчується на людині. Еволюційний розвиток нашої планети і людини на ній продовжується, і не виключено (за багатьма прикметами, так воно і є) сьогодні ми переживаємо один із етапів цього процесу, за словами академіка Мойсеєва, етап біфуркації. На відміну від попереднього етапу адаптації - плавного процесу розвитку, процес біфуркації характеризується стрибкоподібними змінами матеріальних структур і народженням нових механізмів адаптації.

Нині відбувається різке пришвидшення еволюційного процесу. Ми просто не встигаємо слідкувати за подіями на Землі. Час ущільнився (щільність часу залежить від швидкості фізичних процесів), не лише години, а й секунди приносять потрясіння, від яких “дорослішає душа”. Еволюційний процес набуває характеру експоненціального злету, що закономірно перед новим стрибком.

Схоже, на нас чекають швидкі зміни у матеріальних і енергоінформаційних структурах, відпрацювання нових механізмів адаптації, які дозволяють людству не лише вижити у скрутний період, а й успішно ввійти у майбутнє.

А чи готова до цих різких змін людина? За словами академіка Казначеєва, у сучасної людини великий запас пружності психологічних процесів, високий ступінь резервування інтелекту, що свідчить про насиченість її властивостей. Це і плюс (розвинутий інтелект забезпечив неймовірну могутність людини), але це і мінус (уповільнюється емоційний розвиток аж до безвихідної перспективи).

Учені запевняють, що людина вичерпала свої можливості до адаптації. Основний адаптаційний механізм - мозок, що вже давно завершив свій морфологічний розвиток, і ми насамперед стоїмо перед якісним стрибком у розвиток цього механізму.

Розуміння факту кризи людства повинно прискорити багатоустрій дослідження людини, її сьогоднішні можливості, що постійно розширюються, нові можливості, в тому числі й екстрасенсорні, яких набуває все більша кількість людей. Наші сучасники, вітчизняні науковці вважають, що подальший розвиток людства - це не стихійний процес і не процес, який природно прийде сам по собі, як, наприклад, вважав В. Вернадський. Криза повинна призвести до утворення нових суспільних форм життя і це трапиться лише під впливом цілеспрямованого управління розвитком на основі фундаментального знання цього розвитку. Ми бачимо: екологічна ситуація така, щоб покладатися на адаптаційні процеси у нас просто немає часу. У відповідності з новими умовами життя повинен насамперед змінитися інститут “Учителя”, вся система освіти, спрямована на нове розуміння людських цінностей, зміни ставлення людей одне до одного, до природи, пізнання кожним себе як частини світобудови.

У будь-якому біфуркаційному стрибку (принаймні, їх було вже два: виникнення живої матерії і розуму) беруть участь усі матеріальні структури, але провідною є найскладніша і найрозвиненіша матерія. Нині - це мозок людини, в результаті стрибка завжди одні матеріальні структури виживають і йдуть до еволюції з новими механізмами розвитку, інші відмирають. За законами космогенезу виживає те, що сприяє найменшому “хаосу”, технічною мовою - найменшій ентропії. Інакше кажучи, за законами Вернадського - Бауера виграють ті системи, які здатні зменшити “хаос”  за рахунок більшого вбирання енергії і речовин із навколишнього середовища.

Наука зазначає що це мають бути найбільш “дисипативні” системи, в яких відбувається найкраще саморегулювання, налаштування і самоорганізація внутрішніх процесів за рахунок можливості “поглинати” зовнішню енергію і речовини.

Будь-яке енергоінформаційне поле, чи то окремий живий організм чи весь Всесвіт, пов’язане з різноманітністю потенціалів (за рахунок симетрії просторово часового континууму), з плюсом і мінусом; у загальній планетарній голограмі плюс і мінус можуть бути представлені відповідно як енергоінформаційне поле Космосу й енергоінформаційне поле центру Землі. Як відомо, нульовий потенціал - на поверхні Землі.

У самому розвитку матерії відбувається рух від мінуса до плюса, від “хаосу” до порядку, від неживої матерії до розумної, все більше розповсюджуючись у Космосі. З точки зору космогенезу позитивне - те, що сприяє еволюції, негативне – те, що їй перешкоджає. Мовою етики - це Добро, що сприяє еволюції, і Зло, що сприяє “хаосу”. Правда, все залежить від точки відліку, ми приймаємо за нуль поверхню землі.

Поле людини також має полярність. Характер його легко зрозуміти на прикладі моделі атому. Подібне до цієї моделі тіло людини (за аналогією - ядро атома) оточене квантово-енергетичними оболонками у вигляді голограм (енергоінформаційного поля), що має плюс і мінус. І зовсім не байдужа, який напрямок має ця полярність: “підключена” людина своїм позитивним полюсом (“маківкою”) до Космосу, чи вона ізольована від останнього.

Важливо також, до якого ієрархічного рівня світового енергоінформаційного поля (духу) може піднятися людина, іншими словами, з енергіями яких частот вона входить у резонанс, відбираючи їх для своєї життєдіяльності. Чим вищий рівень перебудови має особистість, чим вищих досягла частот, тим більшу різноманітність потенціалів вона реалізує, тим більший запас енергії відбере з Космосу, тим інтенсивніший процеси в ній.

Таким чином, енергоінформаційна ємність напряму пов’язана з поляризацією людини у космічному масштабі, з проявом у ній енергоінформаційного поля різних рівнів (частот). А це, як ми покажемо нижче, пов’язано з найбільш цінними психічними якостями людини - духовністю і моральністю.

Перелічені параметри пов’язані один із одним і з розвитком матерії. Синергізм обов’язково пов’язаний зі збільшенням полярності, а це означає - зі збільшенням швидкості процесу розвитку, зі зменшенням ентропії, збільшенням використання енергії та інформації матерії, що розвивається . Ці характеристики можуть виступати як критерії розвитку і вдосконалення будь-якої матеріальної структури, в тому числі й людини. На основі наведеного можна говорити про закон еволюційного розвитку. Людина йде в еволюцію і розвивається далі, якщо: зменшується ентропія всіх її процесів, збільшується її поляризація, збільшується енергетичний потенціал та інформаційна структура.

З якими ж конкретними характеристиками людської сутності ці параметри пов’язані і що має в людині змінитися, щоб майбутнє для неї стало реальним?

Почнемо з ентропії. Для людської життєдіяльності зменшення ентропії пов’язане насамперед із культурою: культурою мислення, почуттів, культурою її поведінки, харчування, фізичною культурою тощо. Але й культуру ми, на жаль, розуміємо неоднозначно. М. Реріх, звертаючись до поняття культури, розшифровує його як шанування світла (культ-шанування, Ур - світло). А це означає, що не може бути різних підходів до поняття культури.

Справжня культура завжди пов’язана з удосконаленням людини, її просвітленням, еволюцією, на відміну від масової культури, розрахованої на використання і насамперед пов’язаної з розвагами. Справжня культура у змозі зробити людину чистішою, добрішою, духовнішою, цим самим ніби зменшуючи “хаос” у її душі. Масова культура, розрахована на сенсації, рекламу, навпаки, веде до розпаду особистості і деградації всього суспільства, тобто до збільшення “хаосу” в людині і суспільстві. Істинна культура пов’язана з красою, гармонією, з естетичним сприйняттям людиною всіх проявів життя, природи, мистецтва.

З розвитком техніки все більше людей відвертається від духовної культури. І це також ознаки технократизму.

Що ж таке енергетичний потенціал й інформаційна структура у людській особі? Ці характеристики насамперед пов’язані з такими якостями живої матерії, як відкритість і дисипативність. Що ж таке, як це можна застосувати до людини?

Психічна відкритість - це спрямованість людини на навколишнє середовище: на інших людей, людство, природу, Всесвіт (все залежить від широти її життєдіяльності і мислення). Це - душевність людини, її прагнення жити не для себе. Іншими словами, відкритість пов’язана з альтруїстичними прагненнями людини. Зрозуміло також і зворотнє, тобто психічно закрита система: це егоїст, всі помисли і прагнення якого спрямовані на себе або своє найближче оточення, наприклад, сім’ю, професійний колектив, компанію друзів.

І ось ми бачимо всю небезпеку егоїстичних рис людини (гординя, честолюбство, жадібність, роздратованість) для неї самої: вони ніби закривають її від Космосу, а це значить - і від еволюції. Цілком спрямована на себе, вона не помічає, що відбувається навколо, не відстежує цих змін, у ній не відбуваються адаптаційні процеси до умов, що змінилися. Але це до певного часу! Рано чи пізно розрив зовнішніх і внутрішніх процесів відіб’ється на ній самій.

Інша характеристика - дисипативність, пов’язана із силою розвитку процесів в організмі: фізичних. А найголовніше - психічних. Вона пов’язана з духовністю особистості, тобто з її можливістю піднятися на більш високі рівні свідомості. Цей акт ніби дає дозвіл на нашу недосконалу свідомість діяти досконалішою свідомістю, на вищому рівні.

Життєві прагнення людини, її налаштованість на таку важливу людську якість, як віра. З цих позицій, віра - не абстрактне поняття, а міцний організуючий початок прагнення людини до досконалішої свідомості, навіть до абсолюту. Це канал зв’язку з більш високими ієрархічними рівнями планетарної (ноосферної), або навіть космічної свідомості, налаштування людини на нього. Піднімаючись у своєму прагненні якомога вище у радіальному напрямку від Землі у Космос, Людина у своїй вірі може отримати максимальний ступінь поляризації (навіть до нескінченності), а отже - отримати найбільший енергетичний потенціал для реалізації своїх можливостей, навіть до розкриття феноменальних можливостей. Тут не йдеться про якусь систему релігійних вірувань. Вони можуть розглядатись як окремий випадок. Будь-яка релігія це егрегор - енергоінформаційне поле від множини індивідуальностей, об’єднаних однією метою. Багато що залежить від ступеня моральних ідей.

Усе сказане стосується віри у радіальному напрямку, до більш тонких рівнів свідомості. А якщо людина вірить лише у суспільство матеріального достатку і своє завдання вбачає лише в тому, як посісти більш високе місце у цьому суспільстві? Якщо вона прагне максимального достатку й отримання відповідного статусу в суспільстві? Як бути з такою поляризацією? Але ж її просто не існує. Це вже інше прагнення, в горизонтальній площині, яке й дає нульову поляризацію. Тут і не може бути мови про сходження свідомості людини “вгору”. Людина стурбована лише отримання кращих умов життя, а істинні моральні життєві цінності нею просто не сприймаються. Для такої людини не існує запитання: у чому зміст життя? Рух по вертикалі замінюється рухом (якщо, звичайно, це можна назвати рухом) по горизонталі.

Тут необхідно зробити обмовку. Вертикаль і горизонталь пов’язані із тривимірною уявою про світ і вживається як модель для кращого розуміння читачів. Насправді ж ніякої горизонталі / вертикалі немає, а є різні ступені виміру світів. Вихід і вертикаль - це вихід у багатомірність, куди тримірність входить як окремий випадок. Вертикаль - це розширення свідомості, куди наша звичайна свідомість входить як окремий випадок.

Усвідомлення необхідності руху по вертикалі - це ще не все. Теоретично можна рухатися по вертикалі у двох напрямках: вгору і вниз. Існує шлях сходження і шлях загибелі: відсутності віри, заперечення Абсолюту, невіра у космічне призначення людини. А чи не це визначає різні стани людей у нашому суспільстві? Лише обравши шлях “вгору”, усвідомивши космічне призначення і зробивши вибір, людство може здійснювати подальші дії. Лише свідомо визначившись, можна рухатись у напрямку проти “хаосу”. Усвідомлено зменшуючи ентропію і максимально збільшуючи поляризацію.

Прагнення до Вищого Розуму (з позиції метафізики - це свідомість з ентропією, що дорівнює нулю). Максимальними можливостями як до істини - це і є еволюційний шлях кожної людини, її призначення у Всесвіті, яке вона виконує разом із усім матеріальним світом Землі в напрямку зменшення ентропії. І віра - першооснова, яка необхідна, але далеко недостатня на шляху до вдосконалення. Крім віри потрібні моральні вчинки людини, її конкретні дії у русі Добра проти Зла. Шлях духовного сходження і вдосконалення важкий і тривалий. По суті, він проходить крізь усе життя людини, через її працю, але не заради грошей, а як улюблений і творчий труд, що розкриває душу.

Високоморальні вчинки дають “надбавку” потенціальній енергії людини, саме вони працюють на вдосконалення, еволюцію. Навпаки, аморальні вчинки зменшують цей потенціал, ніби пробиваючи енергоінформаційне поле зсередини. Мірою ж моральності вчинку є сумлінність як моральний контроль на рівні підсвідомості, закладеної під час народження людини через генофонд етносу. Звичайно, і ця величина буде змінюватися відповідно до зміни порогу моральності в суспільстві, але не відразу, впродовж декількох поколінь. За законом причинно-наслідкових зв’язків жоден поганий вчинок не залишиться безкарним. Через інформацію поля він ніби залишає свій відбиток на енергоінформаційному рівні і формує долю людини.

Отже, ми бачимо, що споконвіку цінні якості людини - духовність, душевність, віра, моральність, сумлінність, культура - пов’язані з фундаментальними законами нашого світу і його майбутнім.

Таким чином, у сучасній кризі людини беруть участь усі. Нікому не вдасться відсидітися і перечекати, всі будуть відповідати за свої вчинки. Можна навіть підсилити наші побоювання, сказавши, що біфуркаційний стрибок робить вся Планета і кожна людина на ній перебуває у стані вибору. Такі висновки легко зробити, розглядаючи механізм біфуркації. Умов для біфуркації існує багато, але серед них є одна дуже важлива - стрибок розвитку завжди проходить за наявності двох причин: внутрішньої - досягнення відповідних рівнів розвитку матерії, що самовдосконалюється (в даному випадку - людини), і зовнішньої зміни єдиної (в даному випадку планетарної) голограми в бік вищих рівнів (частот). Можна також висловити сумніви в об’єктивності останньої. Адже наукових доказів практично навести не можемо. На користь говорить лише закон синергізму - вдосконалення матерії та енергоінформаційного поля в напрямку до більшої гармонії і зменшення “хаосу”, але цей закон підтверджується емпіричними даними.

Енергоінформаційне поле більш високих рівнів з’являється на Землі, не питаючи нас, хочемо ми цього чи ні. Воно впливає на всіх людей, в залежності від якостей людини по різному.

Для духовних відкритих людей воно є завжди помічником, піднімаючи їх через їх відкритість і дисипативність, до більш високих рівнів свідомості. “Вогняна енергія” (назва О.І. Реріх) очищує, оздоровлює організм від негативної енергії і дає психічну силу. Але ніщо не проходить без хвороби адаптації, якщо людина до цього була дуже “забруднена” психічно та фізично.

 

Резюме 

Висвітлено теоретичний аспект дослідження проблеми духовності і моральності, спираючись на сучасні досягнення філософії і багатьох природничих наук.

 

Резюме

Освещены теоретический аспект исследования проблемы духовности и нравственности, опираясь на современные достижения философии и многих естественных наук.

 

Summary

The theoretical aspect of the research issues of spirituality and morality based on recent developments in philosophy and many natural sciences.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Вища освіта в Європі. – 2000. – № 3. – Том XXV.

2. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению… // Вестник высшей школы: Alma mater. – 2000. – № 6.

3. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность – цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. – 2000. – № 26. – С.13-18.

4. Мюллер В.К. Англо-русский словарь: 70 000 слов и выражений. Изд. 14-е, стереотип. – М.: «Советская энциклопедия», 1969. – 912 с.

5. Реформа высшего образования в Нидерландах // Голландский институт в Санкт-Петербурге: http://www.holinst.spb.ru.

6. Barblan A. The Sorbonne Declaration – Follow-Up and Implications: A Personal View. – Geneva: AEU/CRE, 1999. {Сорбонська декларація – реалізація и значення: особистий погляд}.

 

І.М. Цимбалюк,

професор Рівненського інституту

Університету «Україна»,

канд. пед. наук

автор: І.М. Цимбалюк, професор Рівненського інституту Університету «Україна», канд. пед. наук

час видання: 2011


22/03/2011