Особливості естетичної концепції А.В. Свінберна

Особливості естетичної концепції А.В. Свінберна

 

Козак Н.І.,

к.ф.н., доцент ММІРоЛ «Україна»

 

Куракіна І.В.,

магістрант ММІРоЛ «Україна»

 

Свінберн увійшов в історію англійської літератури не тільки як поет, романіст і літературний критик, але і як творець власної естетичної концепції, яка відіграла значну роль у розвитку літератури Великобританії. У зв’язку з цим, для більш точного аналізу особливостей його поезії та збереження їх у перекладах, виникає необхідність більш детального аналізу естетичних поглядів англійського поета, тим більше, що вся поетична творчість Свінберна є наслідком і підтвердженням його естетичної доктрини. При недостатній увазі до естетики Свінберна дослідження його поетичної спадщини виявилося б неповним і не до кінця точним у тлумаченні створених ним образів та сюжетів.

Різноманіття форм та особливостей звукопису в поезії Свінберна займають особливе місце у його творчості. Свідоме прагнення поета до створення музичного вірша, в якому б значення і настрій передавалися не тільки за рахунок семантики слів, а й за рахунок їх звукової організації, вимагає особливої уваги до фонетичної та жанрової структури лірики Свінберна. Однак, проблема форм і звукопису може вирішуватися лише на основі детального аналізу фонетичного ряду, звукових особливостей, ритмічного малюнка, характеру рими поезії Свінберна. Неординарність та складність звукової побудови вірша Свінберна не дозволяє нам приділити їй достатньо уваги в рамках даної статті, частковий розгляд якої, враховуючи складність і незвичайність форм і мелодики поезії Свінберна, може призвести до помилкових висновків. Тим не менше, варто підкреслити той факт, що Свінберн вніс багато нового в англійську поезію XIX століття: трискладові розміри, велику кількість алітерацій, витонченість рим [9; 66]. У плані індивідуальних принципів віршування Свінберн не мав собі подібних в англійській літературі: він став першовідкривачем і був визнаний віртуозним майстром вірша. Та й після нього ніхто з молодих англійських поетів, що сприйняли філософію й естетику Свінберна, не зважився наслідувати складну форму його поезії.

Естетична концепція А.Ч. Свінберна неодноразово ставала предметом наукових досліджень. У більшості випадків вона розглядається як роз’яснювальний момент при аналізі художніх творів поета. Такий підхід виявляється в ряді західних робіт: «А study of Romantic Mythmaking» Деріда Райда [4]; «swinburne’s Medievalism. A study in Victorian Love Poetry» [1] і «The Aesthetic of Androgyny in swinburne’s Early Poetry» [2] Ентоні Харрісона; «Algernon Charles swinburne» [6] Джона Кессіді. Подібний тип аналізу, коли естетика виступає тільки як допоміжний матеріал, дає нам досить туманне уявлення про концепцію поета: як правило, автора цікавить якийсь певний аспект творчості Свінберна, в рамках якого неможливо дати уявлення про всю естетичну систему.

Дерід Райд, наприклад, звертає увагу на риси античної естетики у роботах Свінберна, Харрісон говорить про зв’язок поета з прерафаелітами та розглядає твори, написані на середньовічний сюжет і ув’язнені у відповідну віршовану форму. В іншій роботі Харрісон звертається до ранньої поезії Свінберна і в результаті її аналізу доходить висновку, що естетичній системі Свінберна можна дати визначення «естетики гермафродитизму». У роботі Джона Кессіді «Algernon Charles swinburne» глава «Art for Art’s sake» присвячена тим творам Свінберна, які, на думку Кессіді, втілюють у життя принципи «чистого мистецтва». До послідовників даної концепції автор зараховує і Шарля Бодлера, визнаючи його винятковий вплив на творчість Свінберна.

Цілком природно, що у формуванні естетичних поглядів Свінберна особливу роль зіграло різноманіття його літературних інтересів. Антична естетика, основана на міфологічних уявленнях, викликала глибоку повагу з боку англійського поета. Зрозуміло, він не поділяв багатьох її положень, зокрема, про корисність прекрасного, про єдність утилітарного, практичного і чисто естетичного, однак деякі моменти виявилися близькими, наприклад, думка Сократа про ідею краси як безпосередньо властивої для свідомості людини.

Свінберн вважав, що ідея краси – щось суб’єктивно-людське, а тому будь-який предмет вартий уваги, бо краса полягає не в ньому самому, а в його сприйнятті людиною. Про це говорить він у своїх критичних есе «William blake» [8], «George Chapman» [7; 249-253].

Завдання представити естетичну концепцію А.Ч. Свінберна як систему ускладнюється тим, що він не був філософом або теоретиком мистецтва у вузькому сенсі цього слова, він лише слідував своєму естетичному кредо як поет, драматург, романіст і критик.

Однак, аналіз творів Свінберна, як художніх, так і критичних, а також зарубіжні та вітчизняні дослідження у цій області дозволяють стверджувати, що основний вплив на формування естетичної системи поета спричинили прерафаеліти та концепція «чистого мистецтва», бо основним принципом англійського поета була свобода, необмежена ніякими рамками: ні релігією, ні мораллю, ні будь-чим іншим.

 

Список використаної літератури:

1. Swinburne, Algernon Charles, George Chapman. A critical essay. London: Chatto and Windus, Piccadilly. 1875 – 187 р.

2. Swinburne, Algernon Charles, William Blake. A critical essay. London: John Camden Hotten, Piccadilly. 1868 – 304 р.

3. Машкова Д.В. Творчество О. Ч. Суинберна в контексте англо-французских эстетических взаимодействий : диссертация ... кандидата филологических наук : 10.01.03. – Казань, 2001. – 211 с.: ил. РГБ ОД, 61 02-10/965-7.

 

Джерело: ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ

МАТЕРІАЛИ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції,

присвяченої 15-річчю Національного університету

«Одеська юридична академія»  та 165-річчу Одеської школи права

18 квітня 2012 р. м. Одеса

автор: Козак Н.І., к.ф.н., доцент ММІРоЛ «Україна» Куракіна І.В., магістрант ММІРоЛ «Україна»

видання: ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ. МАТЕРІАЛИ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, присвяченої 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчу Одеської школи права, час видання: 2012


22/12/2012