Проблематика методзабезпечення майбутніх психологів у звя`зку з вимогами сучасних реалій

Проблематика методзабезпечення майбутніх психологів у звя`зку з вимогами сучасних реалій

 

Євгенія Базика,

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри психології та корекційної освіти

Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини

Університету «Україна»

 

УДК 372.815.99 +004.5

 

Анотація. У статті представлена проблематика інноваційних технологій навчання, зокрема дистанційного, яка має таку специфіку, як навчання студентів із особливими потребами. Висвітлені проблеми впровадження новітніх навчальних програм, розрахованих на інформаційну систему Інтернет, розробки методичних рекомендацій та визначення відповідності очікувань студентів складеній програмі навчальної роботи.

Ключові слова: дистанційне навчання, самостійна робота студентів, очікування від дисципліни.

 

Аннотация. В статье представлена проблематика инновационных технологий обучения, в частности дистанционного, которая имеет такую специфику, как обучение студентов с особыми потребностями. Освещены проблемы внедрения новейших учебных программ, рассчитанных на информационную систему Интернет, разработки методических рекомендаций и определения соответствия ожиданий студентов составленной программе учебной работы.

Ключевые слова: дистанционное обучение, самостоятельная работа студентов, ожидания от дисциплины.

 

Summary. Problems of innovative technologies of teaching are presented in the article, in particular distance learning, which has such specific features as teaching of students with the special necessities. The problems of introduction of the newest on-line tutorials are lighted up counted on the informative system Internet, development of methodical recommendations and determination of accordance of expectations of students to the composed program of educational work.

Keywords: distance learning, independent work of students, expectations from discipline.

 

Постановка проблеми. Побудова національної системи освіти в Україні передбачає новий підхід до професійної підготовки майбутніх кадрів, що означає потребу вести пошук ефективних форм і методів навчання, удосконалення програм, навчальних планів, розробку нових навчальних методик, навчальних посібників.

Одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є: постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу; органічне поєднання освіти i науки, розвиток педагогічної та психологічної науки, дистанційного навчання; запровадження освітніх інновацій, iнформацiйних технологій; створення індустрії сучасних засобів навчання i виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів [4].

Реформування вищої освіти висуває нові вимоги перед викладачем, тепер він виступає не як транслятор знань, а як координатор. Такий підхід вимагає зміни форм роботи. Один зі шляхів – використання нетрадиційних форм і методів навчання, їх урізноманітнення, посилення ролі самостійної роботи студентів. Більшість студентів необхідно вчити працювати самостійно.

Саме для цього викладачеві доцільно розуміти психологічні потреби студентства, які є дещо суперечливими: необхідність визнання; потреба структурування часу; очікування заохочення; бажання отримати позитивний результат при мінімальних зусиллях; прагнення бути собою за будь-яких обставин; самоствердження через виділення з-поміж інших.

Наприклад, автор статті Шавроцька Н.В. відокремлює такі психологічні особливості, потреби, очікування майбутніх фахівців [9, 240-241]:

-   інтелектуальний розвиток молоді, в якому спостерігається поверхнева обізнаність у певних колах питань, відсутність глибини знань. Часто у молодих людей відсутня критичність сприйняття запропонованої інформації;

-   фізичний розвиток: сучасна молодь не завжди випромінює красу і здоров'я – за цим часто ховаються слабке здоров'я та хвороби;

-   особистісний розвиток: у даному аспекті сучасній молоді властива песимістична налаштованість на майбутнє (іноді навіть приреченість), труднощі із визначенням сенсу життя, слабка мотивація до праці, присутній страх самотності, не сумісний із успіхом. Нині юнаки та дівчата потребують віри, зокрема віри в себе, проте амбітні заявляють високий рівень домагань;

-   громадянська позиція: більшість молодих людей розуміє необхідність бути свідомим громадянином, проте досить суперечливо тлумачить роль влади у житті суспільства;

-   міжособистісні стосунки: представники сучасної молоді чутливі до неправди, скептичні, тонко розуміють підтекст; з одного боку розкуті, з іншого – мають досить комплексів; часто проявляють залежність від думки інших, від моди; мають труднощі з розумінням власних почуттів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій показав, що на сьогоднішній день процес навчання, тобто його інтенсивність, досягнув тієї критичної точки, при якій виникає необхідність удосконалення навчально-виховного процесу, запровадження в навчальний процес нових технологій, які здатні розвивати творчі здібності, самостійність, неповторність кожної особистості та оптимізувати процес засвоєння набутих знань.

На думку Н. І. Подгребельної «основним принципом дистанційного навчання є принцип свідомості та активності, в основі якого лежить самостійна робота студентів» [8]. Тому за умови включення засобів дистанційного навчання у традиційний освітній процес на практиці реалізується дидактичний принцип індивідуалізації навчання, що в свою чергу пов'язаний із розвитком навичок самооцінки та самоконтролю, самостійності і самореалізації.

Низка наукових досліджень [1; 2; 5; 6; 8] доводить те, що у процесі дистанційного навчання, а також під час використання його засобів у традиційному навчально-виховному процесі у майбутніх фахівців соціономічного профілю формуються глибші мотиви, зокрема мотив самоорганізації, самонавчання, самостійного набуття та поновлення знань, які є основними принципами дистанційної освіти.

Ми підтримуємо думку Є. С. Полат про те, що на сьогоднішній день в умовах інформатизації суспільства потребою та необхідністю для людини є самостійне набуття знань [3]. Зважаючи на вище зазначене, дистанційне навчання розглядає сучасного студента не як пасивного учасника навчального процесу, а як активного суб'єкта педагогічної взаємодії. Важливим є те, що у процесі дистанційного навчання під час віртуального спілкування надається змога для більш індивідуалізованого навчання, ніж під час традиційних способів засвоєння знань, де в основному переважає групова форма роботи.

Важливою складовою самостійної роботи студентів є те, що необхідні знання та навички не передаються від однієї людини до іншої, а їх необхідно набувати в результаті самостійної роботи, без якої неможливо опанувати обрану професію. Саме тому зростає роль засобів дистанційного навчання, які засновані на принципах самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми свідчить про те, що якість самоосвіти, набутої внаслідок використання засобів дистанційного навчання, в першу чергу пов'язана з розвитком у студентів професійного ототожнення:

1) усвідомлення самим студентом особистісних цінностей. Для психолога це завдання не є складним, оскільки на сьогодні відчувається гостра необхідність у фахівцях даної спеціальності;

2) емпатія до психологічних проблем, планування послідовних кроків вирішення даних проблем;

3) здатність мобілізації та актуалізації знань, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

У даний час досить багато дослідників займаються питаннями дистанційної освіти та підготовки фахівців за допомогою сучасних інформаційних технологій: Абрамова Г.С., Гладко М.Л., Горбашко Е.А., Дьяченко М.І., Максименко С.Д., Мухіна С.Л., Подгребельна Н.І., Подласий І.П., Подоляк Л.Г., Полат Є.С.та ін. Але, незважаючи на це, ще існує забагато дисциплін, не адаптованих під ДН (особливо тих, які мають практичне значення та дійсно більш спрямовані на самостійне опанування, що дало б змогу кожному студенту виробити свій індивідуальний темп роботи, більше проробити ті моменти, які необхідні саме йому), як наприклад практикуми.

Досить не з’ясовано якогось оптимуму, балансу між дистанційним та класичним навчанням. На думку автора, не слід захоплюватися якимось одним напрямком, мусять бути гармонійно задіяні різні форми. В цьому є цікавим вислів автора наукової статті Овод Ю.В., яка стверджує, що заміна безпосереднього спілкування у процесі підготовки фахівців соціономічного профілю на спілкування за допомогою комп'ютера призведе до втрати певних професійних якостей. У даному випадку таке навчання призводить до того, що у студентів не розвинуті якості, які дозволять їм поставити себе на місце іншої особи, що є важливим у процесі вирішення проблем останньої. Також у такому процесі не буде формуватися професійна мова та частково професійне мислення [7, с. 188-190]. Треба додати, що позбавлення майбутніх психологів безпосереднього навчання та спілкування і заміна його на спілкування в системі «людина – машина» призводять до труднощів у подоланні проблем у подальшій професійній діяльності, тобто до професійної некомпетентності. Тому ми вважаємо, що треба ретельно вивчати як переваги, так і недоліки різних форм навчання та вміло використовувати пріоритетні напрямки в залежності від потреб та очікувань студентів.

Аналізуючи досвід дослідників, які займалися питанням дистанційної освіти та підготовки фахівців завдяки сучасним інформаційним технологіям, ми можемо з упевненістю сказати, що дистанційна система освіти забезпечує оволодіння студентами тими ж навичками та уміннями, які притаманні студентам денної форми навчання.

Основний матеріал. Все вищевикладене спонукало нас передивитися та модернізувати, у відповідності до потреб та очікувань сучасного студентства, навчально-методичний комплекс з дисципліни «Практикум із загальної психології».

З одного боку практикум із загальної психології для студентів фаху «Практичний психолог» – це базис, основа основ загальних знань зі спеціальності, на якій базується їх досвід, професійні вміння. Тому саме ця дисципліна повинна відповідати новітнім вимогам та сучасним технологіям навчання. З іншого боку вона повинна бути адаптована під психологічні особливості, потреби, очікування майбутніх фахівців.

Спираючись на визначення дистанційного курсу у статті Борисюк С.В. як комплексу навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених у віртуальному навчальному середовищі для організації дистанційного навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій [1, с. 37-42], ми розробили навчально-методичний комплекс з дисципліни «Практикум із загальної психології» для студентів-психологів, адаптований під ДН. До того ж ми провели попереднє опитування цих студентів на очікування від цієї дисципліни та більш сприйнятливу для них та бажану форму навчання.

Мета статті полягає у висвітлені проблематики впровадження новітніх навчальних програм, розрахованих на інформаційну систему Інтернет, розробки методичних рекомендацій та визначення відповідності очікувань студентів складеній програмі навчальної роботи.

Мета практикуму полягає в поглибленні знань та формуванні практичних навичок студентів із використання сучасних психологічних технологій та методів у різних галузях професійної діяльності психолога, навичок особистісного самовдосконалення та саморозвитку. Закріплення знань щодо функцій практичного психолога. Ознайомлення з основними методами діагностики основних психічних процесів та способами їх корекції і розвитку.

Завдання практикуму із загальної психології включає поглиблення знань у галузі сучасних психодіагностичних технологій; закріплення навичок організації та проведення психологічного дослідження особистості; ознайомлення студентів із основними методиками діагностики й корекції сприйняття, пам’яті, мислення, уваги, уяви; особистісної сфери людини (емоційно-вольової, мотиваційної, пізнавальної сфер особистості, професійної спрямованості); оволодіння навичками впливу на власний емоційний стан у професійній діяльності. Предметом дисципліни «Практикум із загальної психології» є методи та форми практичної роботи психолога.

Даний курс відноситься до обов'язкових і входить у програму навчання бакалаврів. Курс носить практичний характер і викладається на основі нової методології дослідження загальних психологічних процесів і явищ, а саме системно-структурному підході. Його суть полягає в реалізації вимог загальної теорії систем, згідно якої кожен об'єкт у процесі його дослідження повинен розглядатися як велика і складна система й, одночасно, як елемент більш загальної системи. Важливим аспектом системного підходу є вироблення нового принципу його використання – створення нового, єдиного і більш оптимального підходу (загальної методології) до пізнання, для застосування його до будь-якого пізнаваного матеріалу, з гарантованою метою отримати найповніше і цілісне уявлення про цей матеріал, а структуризація дозволяє аналізувати елементи системи і їх взаємозв'язок у рамках конкретної організаційної структури.

Цей курс включає множину практично корисних методів психодіагностики, призначених для вивчення різноманітних психологічних властивостей людей. За допомогою цих методик можна отримати до 170 приватних психодіагностичних показників, що характеризують психологію людей від пізнавальних процесів до особистості і міжперсональних стосунків.

Доводимо до уваги, що всі методи психодіагностики та практичні завдання розроблені в електронному вигляді для роботи на ПК (окрім тренінгових занять, які передбачають роботу в групі) та відповідають основним принципам дистанційного навчання [1]:

-   комп'ютеризації – перша принципово необхідна умова для реалізації дистанційної форми навчання;

-   навчання без перешкод – відстань «студент – освітня установа» не може бути перешкодою для процесу навчання. Єдина інформаційна комп'ютерна мережа дає можливість розширити комунікативні можливості між викладачем і студентами;

-   гнучкість навчального процесу – можливість вибору зручного графіка навчання та адекватного темпу опрацювання матеріалу;

-   модульність – відповідно до навчального плану, програма практикуму, яка адаптована під дистанційну форму навчання, розподіляється на серію модулів і передбачає вивчення студентами модулів з циклу професійно орієнтованих дисциплін;

-   паралельність навчання, в разі потреби, може збігатися із професійною діяльністю;

-   активний зворотний зв'язок – можливість постійного спілкування з викладачем-консультантом (тьютором), обміну інформацією з метою своєчасної корекції набутих знань. Студент повинен постійно отримувати інформацію про правильність "свого руху" в навчанні;

-   динамічність – розкриття здатностей студентів із обмеженими функціями здоров'я до самовизначення в майбутній професійній діяльності, розвиток особистісних, світоглядних якостей.

Оскільки дисципліна «Практикум із загальної психології» є дуже важливою для практичної підготовки майбутніх психологів і викладається на четвертому курсі навчання, коли у студентів уже сформувалась певна професійна свідомість, на першому практичному занятті їм пропонується сформулювати власні очікування та побажання щодо нової дисципліни.

Дослідження проводилось нами протягом 2010-2011 навчального року. Участь у ньому взяло 36 студентів спеціальності «Практична психологія» Миколаївської філії Університету «Україна».

Спочатку студенти висловлюють свої очікування, побажання в усній, а потім у письмовій формі. У довільному порядку їм пропонувалося відповісти на такі запитання:

1. Чого Ви очікуєте від дисципліни «Практикум із загальної психології» у плані особистісних змін?

2. Чого Ви очікуєте від дисципліни «Практикум із загальної психології» у професійній сфері?

3. Які Ваші побажання щодо викладання дисципліни «Практикум із загальної психології»?

4.  В якій формі для вас краще набувати практичних навичок із загальної психології?

5. Як по Вашому, що могло б удосконалити дисципліну «Практикум із загальної психології»?

 

Результати дослідження

1. Були отримані такі результати:

Особистісні очікування:

-   самопізнання і саморозуміння (знайти себе, розібратись у собі, розкритись) – 78,37%;

-   самокорекція (вирішувати власні проблеми), саморозвиток і самовдосконалення (зняти напруження, розвинути впевненість, позбутись комплексів, стати розкутішою тощо) – 64,28%;

-   розкриття, пізнання групи, одне одного, пізнання і розуміння інших – 45%;

-   саморозкриття, самовираження – 34,62%;

-   отримати хороший настрій і гарно провести час – 25%.

Варто звернути увагу на те, що більшість самопобажань студентів стосуються сфери емоцій і почуттів. Відповіді типу: «розібратися у своїх почуттях», «навчитися контролювати свої емоції» склали 42,31% від усіх відповідей. Крім бажання пізнати та вдосконалити свою емоційну сферу, досить популярними виявилося побажання типу: «вміти висловлювати свої думки» – 19,23%.

2. Професійні очікування:

-   отримати практичний досвід – 63,08%, зокрема, навчитись проводити психокорекційні, тренінгові заняття – 50% (від усієї вибірки);

-   допомагати людям – 57,77%;

-   професійний розвиток – 23,08%;

-   можливість практично вирішувати проблеми психологічного характеру – 19,23%.

Були також висловлені такі побажання, які є одиничними, проте, на нашу думку, становлять певний інтерес і є досить показовими щодо професійного самоусвідомлення студентів спеціальності «Практична психологія»: «стати професіоналом», «усвідомити, хто такий практичний психолог», «підготуватися до більш серйозного життя», «набути більш сучасних методів роботи».

3. Побажання щодо проведення пар:

-   впровадження професійного інтернет-консультування – 62,4%;

-   зустрічі з психологами-практиками – 39%;

-   проведення власних занять – 26,23%.

4. Найкраща форма навчання:

- змішана форма роботи (самостійне виконання практичних завдань в електронному вигляді з чергуванням зустрічами для обговорення отриманих даних) – 87, 35%;

- самостійна дистанційна робота – 78,43%;

- традиційні практичні заняття – 18,83%.

5. Побажання щодо удосконалення дисципліни «Практикум із загальної психології»:

- впровадження найсучасніших методів роботи практичного психолога – 76%;

- можливість у спокійній обстановці пропрацювати навчальний матеріал – 58,65%;

- змога закріпити набути знання, навички – 49,46%.

Якісний і кількісний аналіз відповідей студентів дає можливість зробити такі висновки:

1.  Студенти спеціальності «Практична психологія» мають великі очікування щодо дисципліни «Практикум із загальної психології» стосовно власних особистостей: самопізнання, саморозкриття, самокорекція, саморозвиток; при цьому особливий інтерес виявлено до емоційно-почуттєвої сфери. Досить важливим є для них навчитися пізнавати і розуміти інших, зокрема одногрупників.

2.  Очікування у професійній сфері сформульовані і висловлені не всіма студентами, проте відзначається чітка спрямованість на набуття практичного психологічного досвіду, відповідних знань, умінь і навичок, які можна було б використовувати як у професійному, так і повсякденному житті.

3.  Пропозиції щодо проведення пар мають спрямованість на впровадження професійного інтернет-консультування, набуття психологічного досвіду через спілкування з відповідними фахівцями, проведення власних занять.

4.   Найкращою форма навчання для сучасного студентства виявилась змішана форма роботи (самостійне виконання практичних завдань в електронному вигляді з чергуванням зустрічами для обговорення отриманих даних)  та самостійне дистанційне навчання.

5.  Побажання щодо удосконалення дисципліни «Практикум ыз загальної психології» стосувалося впровадження найсучасніших методів роботи практичного психолога та можливості у спокійній обстановці пропрацювати навчальний матеріал, закріпити набуті знання і навички.

Загалом можна підсумувати, що очікування студентів-психологів від практикуму є досить прогнозованими, співвідносяться з результатами інших наукових досліджень і вимагають подальшого вивчення. Варто відзначити, що бажання студентів відносно самостійно набувати знання і навички свідчать про їх вмотивованість до обраної спеціальності, зацікавленість.

Аналізуючи досвід дослідників, які займалися питаннями дистанційної освіти та підготовки фахівців завдяки сучасним інформаційним технологіям, ми можемо з упевненістю сказати, що дистанційна система освіти забезпечує оволодіння студентами тими ж навичками та вміннями, які притаманні студентам денної форми навчання, але требо ретельно вивчати як переваги, так і недоліки різних форм навчання та вміло використовувати пріоритетні напрямки в залежності від потреб та очікувань студентів.

Звернемо увагу, що сьогодення потребує розвитку дистанційної освіти; запровадження iнформацiйних технологій, повне забезпечення ними навчальних закладів, удосконалення програм, навчальних планів, розробки нових навчальних методик, навчальних посібників. Опитування студентів, проведене нами, підтверджує цю необхідність.

Перспективи подальшого дослідження полягають у розробці, удосконаленні, модернізації під дистанційне навчання вже існуючих програм, навчальних методик, посібників та створенні нових, спрямованих на задоволення сучасних потреб та очікувань студентів.

 

Список використаних джерел:

  1. Борисюк С.В. Дистанційне навчання як чинник саморозвитку майбутнього фахівця / С. В. Борисюк // Актуальні проблеми психології [за ред. С. Д. Максименка]. – Т.7: Екологічна психологія. – Вип.17: Психологія освітнього простору. – К.-М.: ИЛИОН, 2008. – 264 с.
  2. Бочелюк В.Й. Психологічні проблеми інноватики в закладах освіти / В. Й.Бочелюк // Вісник Одеського національного університету. Збірник наукових праць. – Т. 16, Вип. 2. – 2011. – 177 с.
  3. Дистанционное обучение / под ред. Е. С. Полат. – М.: Владос, 1998. – 192 с.
  4. Закон України "Про вищу освіту" №2984-III, із змінами від 20 грудня 2006 р. – 24 с.
  5. Кучма Л.Д. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 860 // Про Нацiональну доктрину розвитку освiти / м. Київ 17 квiтня 2002 року № 347/2002 10.07.06. – Режим доступу : www.umoloda.kiev.ua
  6. Мухаметзянова Ф.Ш. Теория и практика дистанционной подготовки специалиста социальной сферы в регионе / Ф. Ш. Мухаметзянова. – Казань: ИСПО РАО, 2002. – 91 с.
  7. 6. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / под ред. Е. С. Полат. – М.: Академия, 2001.
  8. Овод Ю.В. Сучасні можливості дистанційного навчання у практичній підготовці соціальних педагогів / Ю. В. Овод //Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки фахівців за соціономічним профілем: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Хмельницький, 22-23 травня 2010 р.) [ за ред. О.А. Каденко та ін.]. – Хмельницький: ХНУ, 2011.  – 287 с.
  9. Подгребельная Н.И. Педагогические условия активизации познавательной деятельности студентов в системе дистанционного обучения : Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. – Ставрополь, 2001. – 159 с.
  10. Шавроцька Н.В. Використання нестандартних методів навчання у ВНЗ / Н. В. Шавроцька // Актуальні питання теорії та практики психолог-педагогічної підготовки фахівців за соціономічним профілем : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Хмельницький, 22-23 травня 2010 р.) [ за ред. О. А. Каденко та ін.]. – Хмельницький: ХНУ, 2011.  – 287 с.

 

Джерело: Журнал «Освіта регіону.

Політологія. Психологія. Комунікації» №1, 2012

http://www.social-science.com.ua/

автор: Євгенія Базика, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та корекційної освіти Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини Університету «Україна»

видання: Журнал «Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації» №1, 2012, час видання: 2012

адреса видання: http://www.social-science.com.ua/


19/07/2012