Огляд та контент-аналіз звітів видавничих підприємств на прикладі Львова

Огляд та контент-аналіз звітів видавничих підприємств на прикладі Львова

 

Ольга Рак,

здобувач кафедри суспільно-політичних дисциплін,

глобалістики і соціальних комунікацій Університету «Україна»

 

УДК 316.77: 655 (477)

 

Анотація. Проаналізовано видавничі підприємства державної і недержавної форм власності. Розроблено схематичну діаграму діяльності організацій і виявлено загальний стан чистих доходів протягом п’яти років. Запропоновано сучасні підходи до вирішення фінансових проблем у видавничій справі в Україні.

Ключові слова: видавнича справа, контент-аналіз, коефіцієнт ліквідності, баланс, інновації, маркетинг, менеджмент.

 

Аннотация. Проанализированы издательские предприятия государственной и негосударственной форм собственности. Разработана схематическая диаграмма деятельности организаций и выявлено общее состояние чистых доходов в течение пяти лет. Предложены современные подходы решения финансовых проблем по издательскому делу в Украине.

Ключевые слова: издательское дело, контент-анализ, коэффициент ликвидности, баланс, инновации, маркетинг, менеджмент.

 

Summary. Analyzed the publishing business state and private ownership. Developed a schematic diagram of the organizations and found the general condition of net revenues within five years. Modern approaches for solutions of financial problems in the publishing business in Ukraine are proposed.

Keywords: publishing, content analysis, liquidity, balance, innovation, marketing and management.

 

 

Актуальність. У сучасній економіці видавнича справа є предметом економічного аналізу. Це пояснюється тим, що книговидання є цінною і прибутковою галуззю економіки на сьогоднішній день. Книговидавнича сфера в першу чергу впливає на суспільство своєю культурою як у змістовному плані, так і в художньо-технічному оформленні. Також слід зазначити, що поліграфічна діяльність підприємств є вагомою соціально-економічною діяльністю, і, відповідно, впливає на стан прибутковості.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про підприємництво” [3] держава сприяє організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування підприємців, підготовці і перепідготовці кадрів; здійснює первісне облаштування неосвоєних територій об’єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх у кредит підприємцям; стимулює за допомогою економічних важелів (цільових субсидій, податкових пільг тощо) модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння нових видів продукції та послуг; надає підприємцям цільові кредити; подає підприємцям інші види допомоги.

Метою статті є огляд і контент-аналіз звітів видавничих підприємств Львова про фінансові результати кожного з них стосовно коефіцієнту ліквідності.

Об’єктом дослідження є діяльність видавничо-поліграфічних підприємств м. Львова для визначення їх доходів та прибутків за 2006-2010 рр.

Предметом дослідження є проблеми видавничої діяльності державної і недержавної форм власності підприємств (на прикладі м. Львова).

Основна частина дослідження полягає у схематичному огляді окремих підприємств протягом п’яти років та в аналізі видавничої сфери двох форм власності в економічному плані з порівнянням у масштабах загальнодержавної ситуації.

На сьогодні, дуже важливо проаналізувати ситуацію в державі на коефіцієнт ліквідності (на прикладі підприємств Львова), взявши до уваги баланси і звіти про фінансові результати по підприємствах.

Коефіцієнт ліквідності – це показник, що характеризує ступінь здатності банку перетворювати свої активи в наявні кошти (готівкові чи безготівкові) для задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.

Термін “ліквідність” (від лат. Liquidus – рідкий, текучий) у буквальному значенні слова означає легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у кошти [2].

Для аналізу ліквідності ми вирішили обрати три поліграфічні підприємства, щоб визначити, який у них дохід і прибуток за 2006-2010 рр. Адже питома вага державного сектору в економіці розраховується за звітний квартал, півріччя, дев’ять місяців та рік у формах № 1 і № 2. Для цього ми переглянули звіти про фінансові результати кожного з цих підприємств (табл.1).

 

Таблиця 1

Фінансові результати окремих львівських підприємств за 2006-2010 рр.

Назва підприємства

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Чистий дохід, тис.

Чистий прибуток, тис.

Чистий дохід, тис.

Чистий прибуток, тис.

Чистий дохід, тис.

Чистий прибуток, тис.

Чистий дохід, тис.

Чистий прибуток, тис.

Чистий дохід, тис.

Чистий прибуток, тис.

Державне спеціалізоване видавництво “Світ” (державна форма власності)

1 923,3

98,0

4 014,7

131,0

4 754,4

9,1

4 283,7

115,2

7 174,5

498,0

ДП МВС “Львів-Інформ-Ресурс” (державна форма власності)

788,0

1,5

669,8

1,9

681,0

25,0

1 124

3,0

1 670

28,0

Товариство з обмеженою відповідальністю “Тріада плюс” (приватна форма власності)

37,5

7,0

28,9

6,7

21,0

-4,0

382,50

38,80

457,6

81,7

 

 

 

 

Проаналізувавши дані підприємства (див. табл. 1), ми побачили кращу ситуацію у державних підприємствах, оскільки згідно вищенаведеного закону ми бачимо підтримку з боку держави. Ситуація щодо звітних періодів за п’ять років по-різному виглядає на окремих підприємствах.

З огляду на рис. 1 (нижче подано) бачимо, що державне спеціалізоване видавництво “Світ” показало найвищий рейтинг росту чистих доходів, який кожного року зростав. Адже видавництво “Світ” у 2006 р. мало чистий дохід 1 9823,3 тис., у 2007 р. – 4 014,7 тис., 2008 р. – 4 754,4 тис., 2009 р. – 4 283,7 і в 2010 р . ми побачили значний стрибок на ринку – 7 174,5 тис. грн. порівняно з ДП МВС “Львів-Інформ-Ресурс” (попередня назва – ДП “Друкарня ГВ УМВСУ у Львів. обл.”) і ТзОВ “Тріада плюс”.

s

Рис. 2.1. Динаміка чистих доходів на підприємствах

 

Якщо зробити порівняльний аналіз щодо найвищого показника чистих доходів у інших видавництвах, то у друкарні МВС “Львів-Інформ-Ресурс” найкращий показник доходу був у 2010 р. – 1 670 тис. грн., але у 2007 році бачимо спад – 669,8 тис. грн.; а найгіршим показником відзначилося приватне підприємство ТзОВ “Тріада плюс”, маючи дохід у 2008 р. всього 21 тис. грн., було у збитках, зате ситуація покращилась у 2010 р. – 457,6 тис. грн. доходу.

Отже, як ми побачили, в даному проведеному дослідженні щодо аналізу окремих підприємств Львова ситуація краща на державних підприємствах, ніж у приватній фірмі.

Хоча, якщо говорити про загальну ситуацію в Україні по випуску книг і накладу, бачимо зовсім іншу картину у видавництвах та видавничих організацій державної форми власності, ніж у видавничих організацій недержавної форм власності. Адже сьогодні, станом на 2010 рік, на одного жителя припадає всього 0,98 прим. і кількість примірників з кожним роком, починаючи з 2009 року, все зменшується, а отже, книга поки що не виходить із кризи, а це означає, що комусь якоїсь книги може не вистачити.

За обсягом випуску найменувань видань недержавні видавничі організації випереджають у 2-3 рази державні. Недержавні видавничі організації мають постійно шукати собі клієнтів-замовників, створюючи при цьому спеціальні пропозиції і займаючись не тільки видавничою діяльністю, але й виконуючи поліграфічні послуги тощо, не чекаючи, що замовлення прийде само по собі. На сьогодні лише недержавні видавництва якось можуть дати собі раду і задля виживання та стабільності на ринку виконують видавничо-поліграфічні роботи. Ці видавництва, як правило, працюють не стільки на якість книговидання, скільки на прибуток.

Звичайно, сьогоднішня ситуація, що склалася на поліграфічному ринку, є складною як для державних видавництв, так і недержавних. Оскільки розвиток комп’ютерних технологій досягає все більшого розвитку у світі, кількість замовлень на наклад видань зменшується і читачів із кожним роком стає все менше, а відповідно це впливає на якість художньо-технічного оформлення. Адже, на сьогодні книга у художньому оформленні виглядає недорогою, можна сказати “дешевою” як за якістю паперу, так і обкладинки.

Необхідно всім зрозуміти, що видавнича справа – це така сфера людської діяльності, яка визначає стан розвитку суспільства, здатна формувати свідомість через розвиток газетно-журнальної та книговидавничої діяльності, зберігати національні традиції та культуру, надавши їм відповідної спрямованості та національного колориту.

Сьогодні насправді видавництва живуть за рахунок підручників як для середньої загальноосвітньої школи, так і для вищих навчальних закладів, що хоч якось дає можливість існувати і “не зачинятися”.

Проблемами стану книговидавничої діяльності вже давно переймаються багато вчених – таких, як: О. Афонін, М. Сенченко, Т. Приступенко, І. Гутиря, Ю. Фінклер та інші.

Т. Приступенко [5] зазначає, що сьогодні дуже важка ситуація у державі, і близько 12 тис. періодики країна не може фінансово підтримати, виділяються лише невеликі кошти для дитячої літератури, а решта літератури видається приватним методом. Вона вважає, що єдиним вирішенням цього є застосування методу роздержавлення галузі.

Президент Української асоціації видавців та розповсюджувачів О. Афонін у статті про глобальні проблеми “Чи потрібна нам власна книга?” трактує економічну ситуацію таким чином: “За двадцять з половиною років свого існування виконавча влада в Україні за рахунок бюджетних коштів не змогла вирішити навіть проблеми забезпечення середньої і вищої школи підручниками… Щодо вищої школи, то вона взагалі викинута на маргінеси наукових досягнень сучасного світу, оскільки забезпеченість студентів підручниками нового покоління становить лише від 7,3 % з інженерно-технічних дисциплін до 36 % з економіки та права” [1].

Вчений М. Сенченко [6] говорить, що в Білорусії рейтинги щодо кількості виходу видань і накладів виглядають на дуже високому рівні і вже давно нас випереджають, адже в них видається близько 5 видань на одного мешканця, порівняно з Україною – 1,2 книги на одну людину. У Білорусії існує понад 300 видавництв переважно з недержавною формою власності і ситуація на книжковому ринку сягає великих обертів. Теж саме можна сказати про високий розвиток книговидання і в США, Італії, Росії тощо.

Враховуючи швидкий інформаційний прогрес у світі, варто не забувати про високу духовну і матеріальну цінність книги, яка повинна слугувати на сьогоднішній день не тільки предметом збуту в Україні, а й духовно-культурно-цінним продуктом. Згадаймо, як у стародавні часи багаті люди шанували рукописну книгу, вона вважалась безцінною і для них була на вагу золота, що є надвагомим моментом.

Важливим впливом на динаміку розвитку українських видань є впровадження запропонованих виробничих інновацій, використання особливих методів дослідження ринку, налагодження комунікації та інформаційно-комунікаційних технологій, встановлення цінової політики, організація просування інновацій та інтенсифікація розвитку сервісних служб, тобто впровадження у видавничу справу маркетингових інновацій. Це є не що інше як проектно-орієнтована система управління видавничою діяльністю, для реалізації якої необхідно ввести посаду функціонального менеджера.

Для того, щоб видавнича сфера почала працювати в Україні ефективно і книга не запилюватись на книжковій поличці, необхідно запроваджувати принципи маркетингу і керуватись новими правилами менеджменту.

Впровадження принципів маркетингу у видавничу сферу та євроінтеграційна стратегія українського суспільства дозволила, з одного боку, формувати ефективну виробничу діяльність, оперативно реагувати на стан ринкових відносин та перемагати в конкуренції; з другого боку – вивчати досвід маркетингової діяльності розвинених країн світу, адаптуючи їх до умов українського ринку.

Осягнути високу ефективність динаміки розвитку видавничих підприємств на всіх етапах діяльності: видавництво – друкарня – збут можна шляхом досягнення глибоких знань мистецтва менеджменту та системного підходу.

Під системним підходом з точки зору менеджменту розуміється напрям наукового пізнання і практичної діяльності, в основі якого лежить дослідження довільного об’єкту як складної неподільної системи.

Використання принципів маркетингу, що враховують досвід європейських країн, у книговидавничі діяльності гарантує успішну конкурентоздатність українських підприємств. Важливим критерієм книговидавничої діяльності є також розширення номенклатури видань, акцентуючи увагу на випуску довідкової літератури та інших спеціалізованих видань, що розширюють читацьке коло.

 

Висновки.

На основі аналізу сучасного стану видавничої діяльності трьох підприємств, взявши до уваги дві форми власності (державної і колективної), м. Львова було проведено загальний огляд фінансових звітів щодо чистих доходів і прибутків за п’ять років в Україні та проаналізовано ситуацію у видавничих організаціях як на рівні Львова, так і України.

Запропоновано діаграму чистих доходів кожного видавничого підприємства і проведений контент-аналіз даної ситуації, а також шляхи вирішення розвитку книговидання в Україні.

Адже на сьогодні через надзвичайно високий рівень витрат на підготовку та виготовлення видавничої продукції, високі поштові та транспортні витрати, кредиторську заборгованість юридичних осіб видавничих підприємств, стан книговидання не швидко зміниться. За Концепцією [4] передбачено спільне налагодження співпраці видавництв, поліграфічних підприємств, друкарень та бібліотек по всій території України, що сприятиме розвитку швидкої рекламної інформації про книгу.

Незважаючи на потужний наступ інформаційно-комунікаційних технологій (у вигляді електронних версій книг), книга продовжує залишатись основою високої культури і науковим засобом набуття знань. Книга завжди залишатиметься модною у будь який період часу і їй не можуть загрожувати темпи розвитку інформаційних технологій, оскільки кожен житель повинен не просто побачити на екрані текст, а відчути книгу в руках, і тримати на полиці як зразок надбання та збагачення високої культури.

Тому сьогодні вкрай важливий етап у видавничій галузі – це забезпечення поповнення обігових коштів та знайдення інвесторів (спонсорів) із інших сфер бізнесу та з їх допомогою вкладання грошей в українську книжку.

 

 

Список використаних джерел та літератури

  1. Афонін О.В. Чи потрібна нам власна книжка? / О. В. Афонін // Вісник книжкової палати. – 2003. - № 12. – С. 3.
  2. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. – Київ:  Феміна, 1995. – 368 с.
  3. Закон України «Про підприємництво» зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 16.01.2003 р. – № 436 - IV.
  4. Про стан книгорозповсюдження в Україні та проект Концепції відновлення всеукраїнської книготорговельної мережі: Державний комiтет телебачення i радiомовлення України (Держтелерадіо). Рішення № 13/57 від 29.11.2007. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uapravo.net/data2008/base15/ukr15052.htm. – Назва з екрану.
  5. Приступенко Т.О. Деякі аспекти функціонування сучасного національного простору України / Т. О. Приступенко // Українська періодика: історія і сучасність: доп. та повід. V науково-теоретичної конференції / ЛНБ ім. В. Стефаника. – Львів, 1999. – С. 384-392.
  6. Сенченко М. Книговидання трьох слов’янських країн: Україна, Білорусь, Росія / М. Сенченко // Вісник книжкової палати. – 2008. - № 4. – С. 3-6.

 

Джерело: Журнал «Освіта регіону.

Політологія. Психологія. Комунікації» №1, 2012

http://www.social-science.com.ua/

автор: Ольга Рак, здобувач кафедри суспільно-політичних дисциплін, глобалістики і соціальних комунікацій Університету «Україна»

видання: Журнал «Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації» №1, 2012, час видання: 2012

адреса видання: http://www.social-science.com.ua/


19/07/2012