Збагачення комп’ютерного дискурсу завдяки поширенню новітніх технологій у суспільстві

Збагачення комп’ютерного дискурсу завдяки поширенню новітніх технологій у суспільстві 

ENRICHMENT OF COMPUTER DISCOURSE OWING TO AN INCREASING ROLE OF TECHNOLOGIES IN OUR SOCIETY

 

Байдак Людмила Михайлівна,

Сумський гуманітарний інститут

ВНЗ ВМУРоЛ “Україна”

Викладач

 

Анотація

В даній доповіді розглядається функціонування термінів у сучасному комп’ютерному дискурсі, який, представляючи собою багатожанровий функціональний різновид монологічного і діалогічного мовлення, характеризується цілим рядом специфічних комунікативних засобів. У комп’ютерному дискурсі домінують англомовні лексичні основи (варваризми та семантичні кальки) та існує тенденція до уніфікації норм і правил комунікації. Основна тенденція у формуванні комп’ютерних термінів – максимальне скорочення способів передачі інформації.

 

Summary

The article deals with the study of terms in present –day computer discourse. With the emergence of modern information and communication technology, in particular the Internet and mobile telephony, there are so many abbreviations, which are already used in various languages before they are entered into dictionaries. Special attention is given to the analysis of English computer terms and their penetrating and functioning in the Ukrainian language. The boundary between formal and slang jargon, as in general English, is quite fluid, with terms sliding in and out recognition. This is especially true in the rapidly developing world of computers and networking.

 

Зважаючи на науково-технічний прогрес, спеціаліст-перекладач сьогодні повинен бути обізнаним в багатьох сферах науково-технічного процесу, бачити перспективу розвитку суспільства, вміти керувати колективом, працювати з людьми. Цих якостей він повинен набувати ще в студентські роки. Тому в навчальному процесі слід застосовувати різні форми, методи і засоби навчання, які інтенсифікують процес навчання, підвищують його ефективність.

Активні методи сприяють вдосконаленню знань та імітації професійної діяльності. Вони розвивають творчі зусилля, самостійність у розв’язуванні проблем, проблемних і виробничих ситуацій, виробляють позитивні аспекти динамічного стереотипу майбутнього спеціаліста (організаційні, професійні вміння і навички, вміння керувати, спілкуватись) [6,59], а також допомагають у розв’язуванні дидактичних цілей і завдань.

Викладання іноземних мов набуває нових особливостей, адаптується до сучасних умов і варіюється в різних вищих навчвльних закладах. Система підготовки фахівців з іноземних мов оновлюється та вдосконалюється, зважаючи на вимогу виховання багатомовної полікультурної особистості, що висувається часом.

Мова як засіб спілкування має яскраво виражений соціальний характер, де суспільні функції активно впливають на її структуру і багато в чому визначають її розвиток. У цьому плані комунікативний статус і сутність мови комп’ютерників складає теоретичний і практичний інтерес.

Лексичні одиниці української мови, так само як і англійської, розвивають нові значення задля позначення нових понять і об’єктів. Прикладами функціонування лексичних одиниць у новому лексико-синтаксичному варіанті є такі терміни, як мультиплікація „оживлення”, меню „список команд”, програма „комп’ютерна”. Більшість з цих новоутворень пройшла синхронний шлях разом з англійськими термінами у процесі розвинення нового значення, тому точніше було б вважати, що було запозичене нове значення, а не лексична одиниця.

Розвиток мови – об’єктивний процес, у якому основну роль відіграє молоде покоління як найбільш гнучкий шар населення. При цьому основним джерелом поповнення словникового запасу мови слугує неформальне мовлення.  Однією із причин виникнення такої „мови” вважається її виключна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац літературно опрацьованого технічного тексту.

Перспективи вивчення комп’ютерного дискурсу передбачаються в освітленні специфіки різних жанрів даного типу спілкування, у вивченні функціонування двох найважливіших типів дискурсу – масово-інформаційного і повсякденного – у всіх інших сферах спілкування, у встановленні експресивних характеристик комп’ютерного дискурсу, що випливають із його віртуальності і використання мультимедійних засобів, в освітленні міжкультурних особливостей використання англійської мови  як засобу міжнародного спілкування у віртуальному просторі.

 Хоча англійська не є легкою мовою для вивчення, лінгвісти вважають, що вона дуже гнучка, і її легко пристосувати до різного середовища, використовуючи вокабуляр з інших мов. У Кембриджській енциклопедії англійської мови Девіда Кристала сучасна англійська поєднує слова із 150 інших мов [5,97]. Проблема в тому, що чим больше неносіїв мови розмовляють англійською, тим більше вона змінюється, щоб відповідати регіональним потребам.

Вважається, що через кілька років 1,5 мільярду людей- чверть усього світового населення розмовлятиме англійською. І для переважної більшості з них це буде друга, або третя мова (тільки для 400 мільйонів англійська є рідною). Три чверті світової кореспонденції і 80% електронної пошти в Інтернеті зараз ведеться англійською[4,193].

У сучасному світі дуже важливо не тільки володіти  найпоширенішою мовою, а й знати інші іноземні мови. Як це не парадоксально, ця потреба менше відчувається людьми, рідна мова яких належить до так званих головних, тоді як у невеличких країнах, де національною мовою не розмовляють за межами країни, завжди була потреба у володінні іноземними мовами, щоб мати доступ у великий світ.

 

Список використаної літератури

  1. Брандес М.П., Провоторов В.І. Перекладацький аналіз тексту. – М. : НВІ-Тезаурус, 2001. – 244 с.
  2. Карабан В.І. Граматичні труднощі. Переклад англійської наукової і технічної літератури: лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця: Нова книга, 2002. – 564 с.
  3. Пілецький В.І. Про деякі запозичення в сучасній українській термінології (http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp53/knp53_34-38.pdf).
  4. Ayto J. Twentieth Century Words. – Oxford: Oxford University Press, 1999. – 626 p.
  5. Crustal D. Language and the Internet. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001. – 272 p.
  6. Gibbs G., Habeshaw S., Habeshaw T. 53 Interesting Ways To Assess Your Students. - Avon, U. K.: Technical & Educational Services Ltd, 1998. – P.59-63.
  7. Iwata E., Johnson K. Computer Crime outpacing Cybercops // USA Today. – 2000. – July 6. – P. 13.
  8. The New Hacker’s Dictionary // http://www.elsewhere.org/jargon. – 2001.

 

Джерело: Матеріали Першої міжнародної конференції  

для студентів, магістрів, аспірантів, вчених

«Інноваційний розвиток суспільства за умов кроскультурних взаємодій», 2007

автор: Байдак Людмила Михайлівна, Сумський гуманітарний інститут Університету “Україна”

видання: Матеріали Першої міжнародної конференції для студентів, магістрів, аспірантів, вчених «Інноваційний розвиток суспільства за умов кроскультурних взаємодій», час видання: 2007


13/04/2012