Тренінг комунікації – важливий елемент у формуванні майбутнього менеджера

Тренінг комунікації – важливий елемент у формуванні майбутнього менеджера

 

В. А. Сіверський,

Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)

С. Є. Яцишин,

Вінницький соціально-економічний інститут «Україна» (м. Вінниця)

Д. С. Порохняк,

Центр сімейного консультування та психотерапії (м. Вінниця)

 

УДК 159.923.2

 

У процесі своєї трудової або навчальної діяльності люди вступають у взаємодію, яка є невід'ємним атрибутом будь-якого виробничого або навчального процесу. Результат взаємодії людей проявляється в їхніх стосунках один з одним, у соціально-психологічному кліматі, в задоволеності потреб у спілкуванні. Саме комунікація формує цілісність організації.

Комунікація в організації – це інформаційні взаємодії, у які люди вступають і які підтримують при виконанні своїх функціональних обов'язків або посадових функцій.

Практично всі створювані в нас організації підприємницького типу зацікавлені в грамотних, професійно підготовлених керівниках, здатних орієнтуватися у фінансових, юридичних, психологічних та інших питаннях при прийнятті управлінських рішень, здатних розбиратися в основах ринкової економіки й особливостях стосунків між підприємствами. Таких керівників і прийнято називати менеджерами.

Дослідження показують, що від 50 до 90% робочого часу менеджера припадає на комунікацію. При цьому 85% японських, 73% американських і 63% англійських менеджерів вважають комунікативну некомпетентність основною перешкодою на шляху підвищення ефективності діяльності організації [1].

Менеджер – це фахівець із керування, який розробляє плани, визначає, що й коли робити, як і хто буде виконувати заплановане (керування персоналом), розробляє робочі процедури (технології) стосовно всіх стадій управлінського циклу, здійснює контроль.

Це особливий тип керівника, що з'являється в нашій реальності. Одним з головних завдань менеджера є ефективна організація роботи його підлеглих. Мистецтво керівника виявляється не тільки в налагодженні комунікацій, координуванні й спрямованості роботи підлеглих, але й в умінні делегувати їм необхідні повноваження й відповідальність, надавати право висловлювати й відстоювати власну думку, зберігаючи за собою функцію контролю. До 80% проблем, що виникають у менеджера, пов'язані з людьми. Працюючи в колективі, він повинен постійно виконувати функції інформування, мотивування та виховання персоналу. Втрата довіри підлеглих – найгірше, що може статися в професійній кар'єрі керівника. Репутацію першокласного менеджера заслуговує той, хто не боїться оточити себе здібними людьми, хто постійно шукає таких співробітників, піклується про молоді таланти, допомагаючи їм розкрити свій творчий потенціал. Такий керівник виходить із переконання, що кожна людина є особистістю, яка має невід’ємне право на вільний і природній вияв своєї індивідуальності. Від професійної майстерності менеджера залежить, наскільки повно він зможе реалізувати у своїй практичній роботі всі перераховані функції [1]. Однак з уже сказаного неважко зрозуміти, яку важливу роль у його формуванні повинна займати підготовка в області психології, особливо формування комунікативних якостей його особистості. А це є досить специфічним вмінням, яке потребує не стільки теоретичної знань, скільки практичних навиків, таких як прийом та передача інформації, фіксація та аналіз зовнішніх факторів (настрій та стан співрозмовника, місце, де проводиться розмова тощо) з метою їх використання для підвищення якості взаємодії. Найефективнішим інструментом формування таких навиків є тренінг. Тренінг (від англ. train – тренувати, тренуватися) – це сукупність психокорекційних і навчальних методів, спрямованих на розвиток навичок самопізнання і саморегуляції, спілкування і міжперсональної взаємодії, комунікативних і професійних впливів.

Тренінг є мікрокосмосом або суспільством у мініатюрі, який відображає в собі весь зовнішній світ та додає реалістичність штучно створюваним стосункам у колективі, у навчанні чи в групах, які формуються за інтересами. На людей щодня діють такі фактори, як партнерський тиск, суспільний вплив, конформізм. Ці фактори проявляються і в тренінгових групах, що впливає на погляди і поведінку особистості. В результаті досвід, що здобувається у спеціально створеному середовищі, як правило, переноситься і на реальний світ. Тренінгові заняття дають можливість отримати зворотний зв'язок і підтримку від інших студентів-учасників тренінгу, що збагачує внутрішній світ кожного учасника. В процесі взаємодій, що відбуваються в групі, усвідомлюється цінність інших людей і потреба у взаєминах з ними. У дружній і контрольованій атмосфері можна засвоювати нові навички, експериментувати з новими стилями поведінки й одержувати досвід «перевірки реалій» на спеціально сформованій групі партнерів. Присутність рівноправних партнерів створює відчуття комфорту. Спостерігаючи зі сторони за ходом групових взаємодій, можна ототожнювати себе з активними учасниками і використовувати результати цих спостережень, оцінюючи власні емоції і вчинкіи. Велика кількість зворотних зв'язків створює відображення особистості відразу в багатьох ракурсах, що дозволяє їй оцінити власну поведінку й установки.

Основними завданнями тренінгу комунікації є:

 навчання аналізу та планування ділового спілкування;

 навчання навикам прийомів активного слухання;

 навчання навикам виявлення бар’єрів комунікації та ситуацій, які допомагають у діловому спілкуванні.

 формування навиків риторики;

 формування навиків аргументування та впливу на інших.

 розвиток навику корекції емоційного стану партнера;

 розвиток навику вміння приймати рішення, початку та завершення розмови.

Усі ці вміння та навики складають основу комунікативної компетенції успішного менеджера [2].

Усі аспекти ділового спілкування взаємопов’язані: вміння правильно сприйняти і прийняти партнера чи аудиторію допомагає відшукати необхідні докази, а володіння ораторським мистецтвом – їх озвучити та представити. Усе це необхідно для успішного ділового контакту, в ході якого виявляється вміння взаємодіяти з партнером: подолати бар’єри при спілкуванні, зайняти потрібну та вигідну психологічну позицію, вийти на потрібний рівень спілкування тощо. В ідеалі кожен менеджер або керівник повинен однаково добре розуміти всі аспекти спілкування в діловому світі.

 

ВИСНОВКИ

Комунікативна компетентність менеджера є основою життєзабезпечення кожної фірми, організації, підприємства і складає живу тканину його діяльності та вимагає чіткого орієнтування в професійній ситуації і вибору саме тих засобів спілкування, які є для її розв’язання найбільш ефективними. Можливість експериментувати з новими стилями поведінки й одержувати досвід «перевірки реалій» у спеціально сформованій групі партнерів, ототожнення себе з більш активними учасниками та велика кількість зворотних зв’язків для відображення і оцінки власної поведінки та установок роблять тренінгові заняття одним з найефективніших інструментів формування комунікативної компетенції майбутніх менеджерів.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Психология менеджмента: Учебник для вузов / Под. ред. Г. С. Никифорова. – 2-е изд., доп. и перераб. – СПб.: Питер, 2004. – 639 с.

2. Суховершина Ю. В., Тихомирова Е. П., Скромная Ю. Е. Тренинг делового (профессионального) общения. – 2-е изд. – М.: Академический проект; Фонд «Мир», 2009. – 128 с.


автор: Сіверський В.А., Вінницький національний технічний університет, Яцишин С.Є., Вінницький соціально-економічний інститут Університету «Україна», Порохняк Д.С., Центр сімейного консультування та психотерапії

час видання: 2012


13/04/2012