Мотиваційна складова соціально-психологічної готовності вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з обдарованими дітьми

 Мотиваційна складова соціально-психологічної готовності вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з обдарованими дітьми

Наталія Довгань,

аспірантка кафедри психології управління

Університету менеджменту освіти,

старший викладач кафедри соціальної роботи

Інституту соціальних технологій Університету «Україна»

 

УДК 316.61

 

Анотація: У статті висвітлено результати емпіричного дослідження рівнів розвитку та чинників мотиваційної складової соціально-психологічної готовності вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з обдарованими дітьми.

Ключові слова: соціально-психологічна готовність, професійна діяльність, вихователі дошкільних навчальних закладів, обдаровані діти.

 

Аннотация: В статье представлены результаты эмпирического исследования уровней развития и факторов мотивационной составляющей готовности воспитателей дошкольных учебных заведений к работе с одаренными детьми.

Ключевые слова: социально-психологическая готовность, профессиональная деятельность, воспитатели дошкольных учебных заведений, одаренные дети.

 

Annotation. The article is presented results of empirical research of intelligent level and factors of motivation constituent of kindergarteners` psychological preparedness to work with supernormal pupils.

Key words: motivation constituent, social-psychological, kindergarteners, supernormal pupils.

 

Постановка проблеми

Необхідність підвищення ефективності розвивальної взаємодії вихователів ДНЗ із дошкільниками, за умови особистісної потреби в оптимізації результативності роботи, стимулює розвиток мотиваційної складової готовності вихователів до роботи з обдарованими дітьми, яка у свою чергу стимулює розвиток психологічної готовності.

Виходячи з цього, метою нашого дослідження стало визначення рівня та чинників розвитку мотиваційної складової психологічної готовності вихователів до роботи з обдарованими дітьми як прояву спрямованості їхньої особистості в розвивальній взаємодії в часи соціальних змін.

Відповідно до розробленої нами моделі психологічної готовності вихователів до роботи з обдарованими дітьми у змісті даної складової було виокремлено групи мотивів саморозвитку і самовдосконалення, власне професійних мотивів, соціальних мотивів та прагматичних мотивів (табл. 1).

Методичну базу дослідження склали авторські методики «Визначення чинників мотиваційної готовності вихователів до самовдосконалення і роботи з обдарованими дітьми» і «Визначення мотиваційної спрямованості вихователів до роботи з обдарованими дітьми». В якості досліджуваних було обрано 200 вихователів ДНЗ традиційного і нового типу протягом 2010 року, яких розподілено на групи залежно від типу навчального закладу, віку, стажу виховної діяльності.

 

Виклад основного матеріалу

Емпіричне дослідження особливостей сформованості мотиваційної складової готовності вихователів ДНЗ до розвивальної взаємодії у процесі роботи з обдарованими дітьми проводилось відповідно до визначених на теоретичному рівні аналізу показників. Ми зробили аналіз основних чинників, умов, які мотивують роботу вихователів із обдарованими дітьми.

Розглянемо детальніше групи мотиваційної складової готовності. До першої групи мотивів саморозвитку і самовдосконалення ми віднесли системоутворюючі чинники, які пов’язані з: самопізнанням та самоаналізом вихователя, набуттям навичок саморегуляції і самоконтролю; самореалізацією в роботі з обдарованими дітьми; взаємовпливом і духовним взаємозбагаченням у системі «вихователь – обдарована дитина»; станом постійного саморозвитку в роботі з обдарованими дітьми. За умови задоволення потреби вихователів у роботі з дошкільниками, яка є стимулом активізації саморозвитку і самовдосконалення; самовихованні в розвивальній діяльності в континуумі формування особистості вихователя; здійсненні регуляції особистої поведінки мислення, відчуттів, волі в роботі з обдарованими дітьми, можлива підтримка спрямованості вихователів до роботи з обдарованими дітьми.

У другій групі власне професійних мотивів значне місце відіграють чинники, пов’язані з: самореалізацією вихователів як професіоналів; бажанням забезпечити педагогічною підтримкою обдарованих дошкільників, їхніх батьків; бажанням досягти результатів у роботі з обдарованими дітьми; можливістю розвинути свій особистий креативний потенціал у роботі з обдарованими дітьми; спрямованістю на постійний пошук і використання нових оригінальних, ефективних методів та форм виховання і научіння з кожною обдарованою дитиною окремо і з групою дітей взагалі; спрямованістю на створення колективу однодумців-професіоналів, які спрямовані на індивідуалізацію розвивальної взаємодії з дітьми і на позитивний ефект у научінні і вихованні обдарованих дошкільників. Підтримка формування професійних мотивів можлива за умови спрямованості активності вихователів на: реалізацію потреб у професійної діяльності; використання необхідних засобів для досягнення позитивного результату у взаємодії з дітьми; особистої відповідальності за результативність діяльності; особистої зацікавленості в розвитку обдарованих дошкільників.

У третій групі «соціальних мотивів» ми розглянули такі чинники, як: соціальний розвиток вихователя як суб’єкта, який несе відповідальність за особисті вчинки, відношення з самим собою і відношення з оточуючим середовищем; взаємодія з дітьми, їхніми батьками, можливість спостереження за ростом і розвитком дошкільника; в контексті соціального обов’язку допомога виявлення і підтримки гармонійного розвитку природних задатків обдарованої дитини, відповідальність за її розвиток; розкриття потенціалу можливостей дошкільника у процесі формуванні його особистості в соціумі; толерантне відношення до прояву здібностей і адаптаційних труднощів обдарованих дітей у процесі соціалізації. Соціальні мотиви роботи вихователів розвиваються за умови підтримки вихователями соціалізації дитини відносно її вікових особливостей [1], а саме допомоги в пошуку об’єктивного місця дитини в системі соціальних відносин, вирішенні відповідних задач, очікувань суспільства по відношенню до неї; проведення аналізу особливостей розуміння дитиною її соціальної позиції і особливостей соціальної взаємодії з оточуючими; вирішення протиріч між високими соціальними очікуваннями і можливостями дитини за рахунок випереджаючого розвитку відповідних психологічних здібностей.

Четверта група «прагматичних мотивів» охопила чинники спрямованості вихователів до дотримання в роботі з обдарованою дитиною уніфікованої навчальної програми; регламентованості поведінки дитини у взаємовідношенні в системах «вихователь – дитина», «дитина – дитина»; проведення роботи над розвитком контролю дитини над особистим емоційним станом, а саме вихованням стриманості і поважного відношення до вихователів; роботою над створенням колективу рівнозначно розвинених дітей, які вміють пристосовувати особисті інтереси й уміння до загальної навчальної програми. Ця група чинників стає можливою за умови спрямування до раціонального використання зусиль у процесі навчально-виховної роботи з дітьми і вибору оптимальних засобів і методів для практичного задоволення суб’єктивних інтересів вихователів. Але в контексті необхідності розгляду можливостей розвитку природного потенціалу і використання в роботі індивідуальних підходів до кожного обдарування високі рівні розвитку прагматичних мотивів будуть вказувати на необхідність перегляду особистих принципів у професійній діяльності.

За аналізом відповідей, отриманих на питання першої методики «Визначення чинників готовності вихователів до самовдосконалення і роботи з обдарованими дітьми» «Що вас спонукало (чи могло б спонукати) до роботи з обдарованими дітьми?», «Що Вас спонукало (чи могло б спонукати) до особистісного розвитку?», «Чи сприяє робота з обдарованими дітьми вашому професійному самовдосконаленню як вихователя ДНЗ?», «Що вам заважає (чи могло б заважати) в роботі з обдарованими дітьми?» були виявлені різні варіанти поглядів і підходів до визначення чинників, які впливають на формування мотиваційної складової готовності (табл. 2, табл. 3, табл. 4, табл. 5).

За результатами серед чинників, що впливають на формування мотиву «особистого самовдосконалення в роботі з обдарованими дітьми» 88,5% респондентів визначили, що робота з обдарованими дітьми сприяє самовдосконаленню, 4,5% вихователів вважають, що не сприяє, 9% - змушує аналізувати, замислюватись над своєю роботою. 1,4% респондентів у процесі опитування мали утруднення з відповіддю.

 

Таблиця 1.

Чинники, які впливають на формування мотиву «особистого самовдосконалення в роботі з обдарованими дітьми» вихователями ДНЗ

 

Визначені чинники

Кількість, у %

Робота з обдарованими дітьми сприяє особистому самовдосконаленню

88,5

Робота з обдарованими дітьми не сприяє особистому самовдосконаленню

4,5

Робота з обдарованими дітьми змушує аналізувати, замислюватись над своєю діяльністю

9

Утруднюються з відповіддю

4

 

При визначенні чинників мотиву забезпечення педагогічної підтримки обдарованих дошкільників кількість досліджуваних, які утруднюються з визначенням, сягнула 48% (табл. 2), що охоплює практично половину опитаних вихователів. При цьому, як ми бачимо з даних таблиці 2, вихователі мають достатньо різні погляди. Отже, значна кількість вихователів (27,5%) відзначають особисту некомпетентність у деяких питаннях роботи і розвивальної взаємодії з обдарованими дітьми. Важливим фактором неможливості забезпечувати достатню педагогічну підтримку стає для 12,5% опитаних великий обсяг роботи і переповнені групи. Низьку заробітну плату відмітили 9% респондентів. Недостатню кількість у групах обдарованих дітей визначили 6% вихователів, що ще раз вказує на особистісні установки по відношенню до вихованців і недостатній рівень знань особливостей роботи з обдарованими дітьми. На малий стаж роботи звернули увагу 5%, на професійне вигорання - 3,5%. І лише 3% опитаних вихователів підкреслюють важливість позиції батьків щодо своєї дитини для своєчасного гармонійного розвитку природних задатків.

 

Таблиця 2.

Чинники, які впливають на формування мотиву забезпечення педагогічної підтримки обдарованих дошкільників

 

Визначені чинники

Кількість, у %

Особиста некомпетентність у деяких питаннях у роботі і розвивальній взаємодії з обдарованими дітьми.

27,5

Переповнені групи і великий обсяг роботи

12,5

Низька заробітна плата

9

Недостатня кількість у групах обдарованих дітей

6

Малий стаж роботи

5

Професійне вигорання

3,5

Неадекватні діти

3

Позиція батьків щодо своєї дитини

3

Утруднюються із визначенням

48

 

Значна кількість опитаних вихователів ДНЗ, як це видно з табл. 3, визначають серед чинників, які впливають на формування мотиву спрямованості до роботи з обдарованими дітьми, можливість розвивати природний дар обдарованої дитини (70,5%), постійно підвищувати якість навчально-виховного процесу і створення умов оптимізації розвитку (25%), що вказує на позитивну спрямованість вихователів на розвивальну взаємодію і бажання самовдосконалення.

 

Таблиця 3.

Чинники, які впливають на формування мотиву спрямованості до «роботи з обдарованими дітьми» вихователями ДНЗ

 

Визначені чинники

Кількість, у %

Можливість розвивати природний дар обдарованої дитини

70,5

Постійне підвищення якості навчально-виховного процесу і створення умов для оптимізації розвитку

25

Матеріальна винагорода за додаткові зусилля в роботі з обдарованими дітьми

5,5

Підтримка психологічної служби вихователів

2

Утруднюються із визначенням

18,5

 

Необхідність у стимуляції зовнішніх чинників ефективності роботи з обдарованими дітьми виявила певна частина респондентів (5,5%), що відзначили серед чинників, які впливають на формування мотиву спрямованості до «роботи з обдарованими дітьми» вихователями ДНЗ, можливість отримати матеріальну винагороду за надання додаткових послуг у процесі розвивальної взаємодії.

Як і в попередньому питанні, вихователі надзвичайно мало уваги приділяють комплексній підтримці розвитку дитини, в якій беруть участь батьки, вихователі, психолог. Отже, лише 2% респондентів підкреслили необхідність співпраці вихователів і психолога ДНЗ, отримання підтримки від психологічної служби й урахування в роботі діагностичного обстеження дошкільників.

Серед опитаних 5-та частина вихователів (18,5%) утруднюються з відповіддю, що вказує на недостатній рівень готовності підвищувати ефективність розвивальної взаємодії і необхідність у наданні додаткової інформації про роботу в системі «вихователь – обдарована дитина».

Як ми бачимо з даних, наведених у табл. 4., значна кількість вихователів серед чинників, які впливають на формування мотиву «особистісного розвитку» вихователями ДНЗ, визначають необхідність мати особисте бажання бути професіоналом своєї справи (46%), 40% респондентів відзначили бажання навчитись професійно розвивати природні здібності обдарованої дитини.

 

Таблиця 4.

Чинники, які впливають на формування мотиву «особистісного розвитку» вихователями ДНЗ

 

Визначені чинники

Кількість, у %

Бажання бути професіоналом своєї справи

46

Бажання навчитись розвивати природні здібності дитини

40

Особиста творча активність і прагнення експериментувати

18,5

Обмін досвідом із колегами і спілкування із професіоналами з інших галузей

15,5

Спілкування з батьками і дітьми

5,5

Матеріальна винагорода

1,5

Утруднюються із визначенням

22

 

Креативна спрямованість вихователів проявила себе у визначенні особистої творчої активності і прагненні експериментувати (18,5%). 15,5% відзначили необхідність особистої потреби в обміні досвідом з колегами і спілкуванні з професіоналами з інших галузей. Необхідність у спілкуванні з батьками і дітьми прописали 5,5% респондентів. Потребу в позитивному підкріпленні засобом матеріальної винагороди відзначають 1,5% вихователів.

І знову привертає до себе увагу той факт, що п’ята частина (22%) вихователів взагалі утруднюються із визначенням чинників, які впливають на формування мотиву «особистісного розвитку» вихователями ДНЗ.

За другою методикою визначення мотиваційної спрямованості вихователів до роботи з обдарованими дітьми ми розглянули «Орієнтацію на самовдосконалення як творчої особистості в системі взаємозбагачення «вихователь – обдарована дитина». Були отримані результати недостатньої спрямованості вихователів на саморозвиток і самовдосконалення як творчої особистості, при умові необхідності постійного використання в роботі творчих прийомів для оптимізації розвивальної взаємодії і пристосування діяльності до сьогоденних потреб розвитку обдарованої дитини в мінливому, нестабільному графіку планування завдань розвитку. На високому рівні орієнтованості на самовдосконалення як творчої особистості в системі взаємозбагачення «вихователь – обдарована дитина» знаходяться 39% опитаних, на середньому рівні – 43,5% респондентів і на низькому рівні – 17,5% вихователів.

На високому рівні «спрямованості вихователів у забезпеченні позитивного результату в роботі з обдарованими дітьми» знаходяться 39% опитаних, на середньому рівні – 43%, на низькому рівні – 18% вихователів.

У «бажанні підвищення особистої професійної майстерності в розвивальній взаємодії з обдарованими дітьми» високий рівень мають 48% вихователів, середній – 36%, низький – 15,5%.

Відносно стабільні результати високого і середнього рівнів «спрямованості вихователів у забезпеченні позитивного результату в роботі з обдарованими дітьми», а саме 39% і 43% опитаних, але на низькому рівні п’ята частина вихователів – 18 %.

У «бажанні підвищення особистої професійної майстерності в розвивальній взаємодії з обдарованими дітьми» високий рівень мають 48% вихователів, середній – 36%, низький – 15,5%.

За результатами другої методики, аналізуючи «Орієнтацію вихователів на рівномірний розвиток дитячого колективу і приближення результатів розвивальної взаємодії до стандартизованої норми» й «Орієнтацію вихователів на запобігання ускладненням у роботі з дітьми», ми отримали підтвердження позитивної тенденції розуміння вихователями необхідності вироблення особистої програми розвитку дошкільника, дотримання індивідуалізованого підходу до кожної дитини, що достатньо складно здійснювати в рамках узагальненої стандартизованої моделі взаємодії вихователів із обдарованими дітьми, без огляду на природний потенціал. У середньому на високому рівні групи прагматичних мотивів знаходиться лише 6,5% вихователів, але достатня кількість опитаних, а саме 46,2% залишаються на середньому рівні, що підтверджує необхідність розробки і проведення навчальних заходів психологічної підготовки до розвивальної взаємодії з обдарованими дітьми. Робота з дошкільниками у складних умовах сьогодення потребує переосмислення дієвих установок і трансформації відпрацьованих моделей спілкування в системі «вихователь – обдарована дитина». Особиста активність, зацікавленість вихователя у творчому процесі розвитку обдарованої дитини, яка багатогранними проявами здібностей стає стимулом переоцінки ефективності методичних прийомів, зростає і набуває професійної компетенції у процесі розвивальної взаємодії за різними можливими моделями перспективного взаємовідношення з обдарованням. У творчому зростанні юного обдарування у своїй діяльності вихователь може іти різними шляхами, в яких будуть ураховуватися індивідуальні прояви розвитку дошкільника. При використанні вихователем можливості зміни особистої ролі у відігріванні сюжетів, в яких він може вести дитину за собою; вибудовувати відносини на принципах «рівний-рівному»; або використовувати спроби іти за потребою вихованця, з наданням йому можливості керування, створює атмосферу довіри, активності і творчого спілкування між дорослим і дитиною. Дотримання демократичного стилю підкріплює використання диференційного підходу в розвивальній взаємодії і надає можливість адекватного оцінювання результатів навчальної і творчої діяльності дитини.

З метою визначення значущості мотивів спрямованості до роботи з обдарованими дітьми вихователям було запропоновано проранжувати мотиви взаємодії з дошкільниками за ступенем їхньої особистої значущості, на перше місце поставивши найбільш значущий мотив. При цьому ранг місця був співвіднесений із балами за такою схемою: мотиви, які посіли перші позиції, набирали найбільшу кількість балів, зокрема, мотив, що отримав ранг 1, набирав 4 бали, 2 ранг – 3 бали, 3 ранг – 2 бали, 4 рангову позицію – 1 бал.

З метою визначення значущості мотивів особистісного розвитку управлінцям було запропоновано проранжувати мотиви професійного вдосконалення за ступенем їхньої особистої значущості, на перше місце поставивши найбільш значущий мотив. При цьому ранг місця був співвіднесений із балами за такою схемою: мотиви, які посіли перші позиції, набирали найбільшу кількість балів, зокрема, мотив, що отримав ранг 1, набирав 19 балів, 2 ранг – 18 балів, 19 рангову позицію – 1 бал.

У результаті було виявлене значне переважання одних мотивів над іншими, а саме соціальних мотивів (насамперед, виконання обов’язку перед суспільством щодо підвищення якості навчання і виховання дошкільників), прагматичних мотивів (організація навчально-виховної діяльності в межах уніфікованої навчальної програми), власне професійних мотивів (забезпечення дієвої мотивації вихователів до професійного вдосконалення). Мотиви ж саморозвитку і самовдосконалення (постійний саморозвиток у роботі з обдарованими дітьми) важать для керівників значно менше, хоча, на нашу думку, саме переважання цих мотивів забезпечує дієву мотивацію вихователів до професійного вдосконалення (табл. 5).

 

Таблиця 5

 

Значущість мотивів спрямованості вихователів до роботи з обдарованими дітьми у структурі мотиваційної складової готовності (за результатами ранжування)

 

Ранг

Групи мотивів спрямованості

Кількість, у %

1

Соціальних мотивів

30,5

2

Прагматичних мотивів

19,5

3

Власне професійних мотивів

8,5

4

Саморозвитку і самовдосконалення

7,5

 

Узагальнення результатів методик дозволило визначити рівні розвитку мотиваційної складової готовності вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з обдарованими дітьми в цілому (табл. 6).

 

Таблиця 6.

Рівні розвитку мотиваційної складової готовності вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з обдарованими дітьми

 

Рівні вираженості

Кількість досліджуваних, у %

Низький

16,5

Середній

54

Високий

29,5

 

З даних табл. 6 випливає, що лише 29,5 % досліджуваних мають високий рівень розвитку вмінь і навичок роботи з обдарованими дітьми. Водночас, переважна більшість вихователів мають недостатній рівень розвитку відповідних вмінь і навичок (низький рівень – 16,5% і середній – 54% досліджуваних). Для достатньо великої частини вихователів мотиваційна спрямованість на роботу з обдарованими дітьми не є актуальною і потребує створення спеціальної системи соціально-психологічних умов для її актуалізації.

На наступному етапі нашого дослідження було встановлено відмінності в розвитку мотиваційної складової готовності вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з обдарованими дітьми за віком, стажем професійної діяльності та типом навчального закладу.

Зокрема, за критерієм χ2 було виявлена залежність рівнів мотиваційної складової готовності вихователів до роботи з обдарованими дітьми залежно від типу навчального закладу (р < 0,1) (рис. 1).

Як випливає з рис. 1, у вихователів дошкільного навчального закладу традиційного типу рівень мотиваційної готовності вище, ніж у вихователів дошкільних навчальних закладів нового типу.

 

Рис. 1. Взаємодія типу дошкільного навчального закладу і рівнів розвитку мотиваційної складової готовності вихователів до роботи з обдарованими дітьми

 

Крім того, було встановлено (але лише на рівні тенденції), що вихователі мають вікові особливості у проявах психологічної мотиваційної готовності: вищий рівень її розвитку констатовано у вихователів віком 21-34 роки (рис. 2), поступово зі зростанням віку мотиваційна готовність до роботи з обдарованими дітьми знижується. Це може бути пояснено схильністю працівників освітньої сфери до синдрому «емоційного вигорання», стану особистого виснаження, емоційного, фізичного, розумового [8].

 

 

Рис. 2. Особливості розвитку мотиваційної складової готовності вихователів залежно від вікових груп вихователів ДНЗ

 

Подібні результати випливають й щодо стажу професійної діяльності вихователів (рис.3), в яких мотиваційна готовність до роботи з обдарованими дітьми знижується в залежності від зростання трудового стажу роботи в ДНЗ, а саме в першій віковій групі (стаж 1 – 15 років) вихователі досить мотивовані до роботи з обдарованими дітьми, але з часом за певними причинами мотивація до роботи знижується.

 

 

Рис. 3. Особливості розвитку мотиваційної складової готовності вихователів залежно від стажу вихователів ДНЗ

Висновки

За результатами емпіричного дослідження констатовано недостатній рівень розвитку мотиваційної складової готовності вихователів ДНЗ до роботи з обдарованими дітьми, а саме, високий рівень мають 29,5 % опитаних респондентів, середній рівень у 54 %, і низький рівень 16,5 % (табл. 6). При цьому встановлено взаємозв’язок рівня розвитку мотиваційної складової готовності вихователів та психологічних і соціальних факторів, які впливають на ефективність розвивальної взаємодії з обдарованими дітьми.

Отримані результати свідчать про необхідність спеціального психологічного навчання вихователів, що передбачає розвиток їхньої мотиваційної складової психологічної готовності, яке можна здійснити в системі післядипломної педагогічної освіти.

 

Література

1. Выготский Л.С. Психология развития ребенка / Л. С. Выготский. – М: Изд-во Смысл, Изд-во Эксмо, 2004. – 512 с. (Серия «Библиотека всемирной психологии»).

2. Джамагулова Т.Н. Одаренный ребенок: дар или наказание. Книга для педагогов и родителей. / Т. Н. Джамагулова, И. В. Соловьева. – СПб.: Речь; М.: Сфера, 2009. – 160 с.

3. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти : Монографія / Л. М. Карамушка. – Київ: Ніка-Центр, 2000. – 332с. (Серія «Новітня психологія». Вип.6).

4. Калинин С.И. Компьютерная обработка данных для психологов / С. И. Калинин / Под науч. ред. А. Л. Тулупьева. – Изд. 2-е. – СПб.: «Речь», 2004. – 134 с.

5. Наследов А.Д. SPSS: Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках / А. Д. Наследов. – СПб.: Питер, 2005. – 416 с.: ил.

6. Обдарована особистість – пошук, розвиток, допомога: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній науково-практичній конференції 27-29 квітня 1998 р. – К.: Гнозис, 1998. – 584 с.

7. Савенков А.И. Психология детской одаренности / А. И. Савенков. – М.: Генезис, 2010. – 440 с.: с ил. (Учебник ХХІ века).

8. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. та слухачів ін.-тів післядиплом. освіти / За наук. ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, Т. В. Зайчикової. – 2-е вид., перероб. та доповн. – К.: Міленіум, 2006. – 368 с.

9. Что такое одаренность: выявление и развитие одаренных детей. Класические тексты / Под ред. А. М. Матюшкина, А. А. Матюшкиной. – М.: ЧеРо, издательство «Омега-Л», МПСИ, 2008. – 368 с.

 

ОСВІТА РЕГІОНУ.

ПОЛІТОЛОГІЯ, ПСИХОЛОГІЯ, КОМУНІКАЦІЇ.

Український науковий журнал, 2011, №4

автор: Наталія Довгань, аспірантка кафедри психології управління Університету менеджменту освіти, старший викладач кафедри соціальної роботи Інституту соціальних технологій Університету «Україна»

видання: Український науковий журнал "Освіта регіону.Політологія, психологія, комунікації", 2011, №4, час видання: 2011

адреса видання: http://www.social-science.com.ua/


27/02/2012