Фінляндія в умовах глобалізації: нариси країнознавчого спостереження

 Фінляндія в умовах глобалізації: нариси країнознавчого спостереження

 

 

Олійник Наталія,

аспірантка кафедри суспільно-політичних наук,

глобалістики та соціальних комунікацій

Університету «Україна»


 

УДК 327 (339.9)

 

Анотація. Стаття присвячена вивченню особливостей феномену глобалізації на прикладі Фінляндії.

Ключові слова: глобалізація, Фінляндія, освіта, національна ідентичність.

 

Аннотация. Статья посвящена изучению особенностей феномена глобализации на примере Финляндии.

Ключевые слова: глобализация, Финляндия, образование, национальная идентичность.

 

Annotation. The article is devoted to analyze aspects of the phenomenon of globalization by the example of Finland.

Key words: globalization, Finland, education, national identity.

 

«Глобалізація» (анг. globalization) – невід'ємна складова сучасного життя, що поступово стає основною умовою існування усіх сфер та регіонів світу, існує вже досить давно, не є принципово новим явищем і потребує регулювання на національному та міждержавному рівні.

Фінляндська Республіка – одна з найбільш індустріально розвинутих країн Європи з низьким рівнем корупції та високим показником економічного та соціального забезпечення. Вміння черпати користь від глобалізації є основним фактором успішної діяльності та економічної стабільності країни.

Основу промисловості Фінляндії становлять: хімічна, текстильна, харчова, целюлозно-паперова галузь, суднобудування, машинобудування, металургія та електроніка. Наразі, саме завдяки глобалізації ці галузі забезпечують дедалі більшу пропозицію товарів на міжнародному ринку.

Фінляндія як колишня аграрна країна пройшла довгий шлях глобалізації своєї внутрішньої економіки. У перші роки існування Республіки Уряд провів велику земельну реформу, яка створила передумови для модернізації сільського господарства. У 1970 рр. провідне місце зайняла деревообробна галузь, яка сприяла подальшій диверсифікації економіки. Прибуток від галузі фіни активно спрямовували в підприємства, які виробляли текстиль, цемент та вироби з металу. Зрештою, в кінці 80-х рр. Фінляндія збільшила частку металообробної галузі та машинобудування, завдяки чому вийшла не передові позиції економічного зростання. До початку холодної війни в 90-х роках Фінляндія залишалась однією з найбагатших країн.

Після розпаду Радянського Союзу стала можливою Європейська інтеграція, а разом із тим і вихід фінських компаній на світовий ринок, де нове конкурентне середовище викликало необхідність застосування нових стратегій і технологій.

Зокрема, деревообробна компанія Нокіа розпочала виробництво шин, гуми та кабелю. Нині корпорація Нокіа - всесвітньо відомий фінський виробник телекомунікаційного обладнання, який забезпечує третину від загальносвітової кількості мобільних телефонів. Чистий прибуток компанії в першому кварталі 2011 року склав 231 млн. євро, що перевищує бюджети багатьох держав, і є яскравим прикладом позитивного впливу глобалізації на економіку Фінляндії.

Завдяки сміливому, грамотному та далекоглядному підходу керівництва в галузі управління та кадрової політики Нокіа перетворилася на мегакомпанію, яка поступово охопила ринки всього світового товариства.

Нокіа значною мірою вплинула на швидку реструктуризацію промисловості Фінляндії в бік електроніки та електротехніки, оскільки першою прийняла виклик глобалізації і показала вміле управління компанією, використавши кризу 90-х років на свою користь.

Успіху Нокіа сприяла не тільки довга історія розвитку можливостей у секторі новітніх технологій, а й далекосяжні бачення уряду про потенціал сектору та гнучкість економіки у відповідь на таку можливість. Важливість цієї гнучкості полягала у змозі суттєво реструктурувати свою економічну структуру, впровадити нові технології та стратегії.

Проте, на сьогоднішній день Нокіа не є єдиним фінським стратегічним підприємством, яке успішно функціонує на світовому ринку [1].

Фінська корпорація «Фортум» є провідною енергетичною компанією у Північному та Балтійському регіонах, компанія «Кеміра Груп» – світовий лідер із виробництва та постачання хімічної продукції, компанія «Фінейр» – лідер із авіаперевезень у Фінляндії, Північний інвестиційний банк – міждержавна фінансово-кредитна установа, компанія «Несте» спеціалізується на виробництві та продажу палива.

На українському ринку активно працюють близько 70 провідних фінських компаній, зокрема „Нокіа”, „ЮПМ-Кюймене”, „Коне”, „М-Реал”, „Раутаруукі”, „Оріон”, „Кеміра Груп”, „Конекрейнс”, „Валіо”, „Люмене Груп” та „Хонка Ракенне”. Всі вони є складовими економічних позитивних аспектів глобалізації національної економіки Фінляндії.

Проаналізувавши основні процеси становлення та розвитку фінських компаній дослідницької роботи доктора Дена Стейнбока «Конкурентоспроможність та глобалізація фінських компаній», можна зробити висновок, що глобалізація чинить тиск на країну, примушуючи поліпшувати свої технології, щоб залишатися конкурентоспроможними в дуже вимогливому глобальному навколишньому середовищі. А, отже, не тільки створює серйозні проблеми світу, але й надає нові можливості [4].

Ключову роль у подоланні кризи 90-х років та перетворенні її на нові можливості зіграла також система освіти у Фінляндії, яка змінювалась та адаптовувалася в залежності від потреб виробничого сектору, тісно пов'язувалась із діловим життям конкретного регіону. Отже, освіта сприяла необхідній реструктуризації економіки Фінляндії, адже змогла дуже швидко і гнучко відреагувати на нові можливості.

Довгострокова політика розвитку і поширення знань та інновацій для фірм і галузей відбувалась на засадах державно-приватного партнерства за участі економічних науково-дослідних організацій.

Законодавство Фінляндії передбачає обов'язкову освіту і право на безоплатне дошкільне та базове навчання. Близько 60% населення Фінляндії мають повну середню освіту, 32% – вищу. Професія вчителя / викладача була і залишається однією з найбільш престижних та популярних. Для призначення на посаду викладача обов’язковим є ступінь магістра, педагогічна освіта включає в себе практичне навчання. Вчителі / викладачі працюють самостійно і користуються повною автономією у навчальних закладах [2].

При Міністерстві освіти Фінляндії діє Центр міжнародних обмінів (Centre of International Mobility, CIMO). Основним завданням Центру СІМО є всебічна підтримка міжнародних культурно-освітніх зв'язків і пропагування фінської освіти, мови та культури за кордоном. Інструментами цього є міжнародні освітні програми обміну студентами, стипендіальні навчальні програми у ВНЗ ФР, тренінгові курси та молодіжні програми, які адмініструються СІМО і фінансуються Міністерством освіти ФР.

Привабливість освіти у Фінляндії пояснюється:

-  безкоштовним навчанням як у закладах середньої, так вищої освіти;

-  якістю системи освіти, за рівнем якої здійснюється постійний нагляд, проводиться оцінювання, від якого залежить обсяг фінансування навчального закладу;

-  міжнародним визнанням у різних галузях знань (інформаційних технологій, біотехнологій, екології тощо);

-  розгалуженою системою вищих навчальних закладів. На 5,2 млн. населення у Фінляндії нараховується 20 академічних університетів та 30 інститутів прикладних наук;

-  великою кількістю спеціальних міжнародних освітніх програм для іноземних студентів, у даний час їхня кількість становить близько 450.

Основними чинниками успіху Фінляндії у галузі освіти є: рівні можливості, повнота освіти, компетентність викладачів, учнівське консультування та робота з учнями з особливими потребами, аналіз та оцінювання, значення освіти у суспільстві, гнучка система освіти, співробітництво, інтерактивна концепція навчання, орієнтована на учнів.

Як зазначає професор Гарвардського Університету Тоні Вагнер, навчання у Фінляндії – це партнерство між бізнесом, політиками і педагогами [2].

З 1917 року Фінляндія є незалежною державою. З 1995 року – членом Європейського Союзу. Також Фінляндська Республіка є членом ОБСЄ, Ради Європи, СОТ, МВФ, ОЕСР, МБРР, ЄБРР, Ради Міністрів Північних країн, Ради держав Балтійського моря (РДБМ), Арктичної Ради. Бере участь у миротворчих операціях ООН: Місії ООН у Судані, Ефіопії, Ліберії, Косово, Афганістані, Демократичній Республіці Конго. Фінські військовослужбовці входять до складу спільного шведсько-норвезько-ірландсько-естонського підрозділу Сил швидкого реагування ЄС.

Інтеграція в ЄС, в першу чергу, є складним процесом, до якого Фінляндія йшла близько 39 років, починаючи зі вступу до ГАТТ у 1956 році. За цей період країні довелось адаптувати своє законодавство у відповідності до європейських стандартів, уніфікувати національну економіку на засадах ГАТТ/СОТ, реформувати правову систему, привести у відповідність до європейського законодавства всі сфери державного існування.

Інформаційні технології для Фінляндії стали засобом демонстрації собі й усьому світові, що вона більше не є бідною і залежною від Швеції або Росії країною, а приєднання до Західної Європи відбулося ідеологічно нейтральним шляхом завдяки приєднанню до її технологічного розвитку.

Європейський Союз як надпотужне об'єднання Європейських демократичних країн базується на певних цінностях та стандартах. Нині 27% світової економіки – це Європейський Союз, більше 55% світової допомоги надходить від ЄС.

Сьогодні як член Європейського Союзу та інших міжнародних організації Фінляндія є частиною гігантського механізму, що впливає на розвиток світової політики та світової глобалізації. Проте Європейському Союзу, а разом із тим, і країнам, які входять до нього, теж потрібно протистояти проблемам глобалізації та світу, що змінюється із запаморочливою швидкістю.

Виробництва, наприклад, Китаю та Індії швидко розвиваються. Таким чином, вони все частіше конкурують із європейськими виробництвами. Тим не менше, зростаючі ринки цих країн також означають величезні можливості для експорту країн Європейського Союзу.

Успіх у зростаючій конкуренції та використанні нових можливостей – це заклик до великої економічної динаміки та змін.

Однією з найбільш болючих тем для Європейського Союзу є питання міграції, яку більшість науковців вважають наслідком глобалізації. Фінляндія ж приваблює мігрантів хорошим рівнем забезпечення на тлі більш жорсткої міграційної політики країн-сусідів.

За підрахунками національного бюро розслідувань, сьогодні у Фінляндії проживає від 2 до 3 тис. нелегальних мігрантів, які прибувають переважно з Іраку, Сомалі та Афганістану. Частина з них потрапляють у країну в рамках возз'єднання сім'ї, частина використовує фіктивний шлюб.

Здебільшого мігранти мають досить низький рівень освіти, тому працевлаштовуються у сферу ресторанного, готельного бізнесу та роздрібної торгівлі. А з часом самі часто виявляють бажання відкрити власну справу, таким чином сприяючи розвитку малого бізнесу.

Аналізуючи наукову публікацію Національного фонду дослідження та розвитку СІТРА «Глобалізація та економіка на прикладі Фінляндії», де детально описується розвиток та становлення малих та великих компаній, можемо зробити висновок, що власниками та початківцями багатьох фінських компаній були емігранти [5]. А збільшення кількості мігрантів примушувало і примушує будь-яке суспільство створювати нові робочі місця та винаходити нові стратегії розвитку.

Цілком очевидним є і той факт, що найважливішим чинником для асиміляції мігрантів є знання мови та культурні контакти. Адже відсутність мовних навичок ускладнює можливість знайти роботу, яка б відповідала освіті мігрантів, а також нівелює ідею започаткування будь-якого бізнесу.

І саме тому у Фінляндії стільки уваги приділяється вивченню фінської мови. Адже мова є головною ознакою нації та основою національної ідентичності людини. Без мови немає країни.

«Без фінської мови ми – не фіни», – пише фінський поет Йоганн-Вільгельм Снельман. Тому у Фінляндії по всій країні функціонують спеціальні центри, де вивчають мову, літературу, історію, традиції та культуру фінського народу. Центри відвідують не тільки емігранти, а й туристи, студенти, всі ті, хто хоч на мить мріє зазирнути у глибоке серце «країни тисячі озер», відчути себе «справжнім фіном», який розмовляє фінською мовою.

У Фінляндії діє низка громадських організацій, одна з яких – Фінська Асоціація культури та самобутності – відома як Фінський Альянс, заснована ще в 1906 році письменником Йоханнесом Ліннанкоскі. Метою даної Асоціації є надання сприяння фінській культурі та освіті, зміцнення почуття національної ідентичності, розвитку фінської мови, підтримання контактів між Фінляндією і фінами, які проживають за кордоном.

Одним із найбільш яскравих прикладів діяльності Альянсу була масова зміна шведських прізвищ на фінські у 1906-1907 та 1935-1936 рр.

За ініціативи Асоціації було створено Фонд із розвитку фінської літератури, Організацію з об'єднання фінів за кордоном, фінську Асоціація планування сім'ї.

Асоціація проводить дослідження, надає експертні консультації, публікує книги, організовує лекції і бере участь в інших заходах з метою зміцнення фінської ідентичності.

Асоціація здійснює цілеспрямовану політику щодо культивації та розвитку фінської мови як усередині країни (аж до витіснення шведської мови як обов'язкової у навчальних закладах Фінляндії і переведення її на факультативну основу), так і зміцнення її офіційного статусу в рамках міжнародних організацій (ЄС, Північної Ради). Зокрема, за ініціативи Асоціації створений сайт для вивчення фінської мови [6].

Організація з об'єднання фінів за кордоном надає консультаційні послуги з міграційних питань, допомагає у налагодженні контактів і підтримки фінської мережі по всьому світу, організовує знижки на товари і послуги низки фірм за кордоном, щомісячно випускає журнал.

Також у Фінляндії створена спеціальна Група для поліпшення репутації Фінляндії, яка зосереджує свою увагу на стратегії, культурі, комунікації та бізнесі. Адже керівництво країни вважає, що національна репутація – це прямий потік інвестицій зі всього світу, і саме національна репутація підвищує конкурентоспроможність. Цікавим є той факт, що Група працює безкоштовно, і має три основні завдання: визначити ідентичність Фінляндії, вивчити її сильні та слабкі сторони і зробити сильні сторони ще більш сильнішими та надійнішими.

Підтримка національної культури здійснюється шляхом прямого державного фінансування, виділення державних грантів та субсидій. Ці програми реалізуються на двох рівнях – державному і муніципальному. Так, у 50-мільйонному бюджеті проведення року культури в м.Турку у 2011 році долі держави і міста розподілені порівну і складають 18 млн. євро, причому місто планує брати позику на покриття цих видатків.

Структурна організація державного адміністративного апарату теж слугує меті просування національного продукту. Так, нещодавно у складі Міністерства культури ФР було створено новий відділ експорту культури (Division for Cultural Export). Крім того, існують інші органи, метою яких є підтримка національної культури: Комітет із виділення грантів для авторів і перекладачів (Grant Committee for Authors and Translators), Комітети з виділення державних субсидій для мистецьких виставок (Exhibition Grant Committee for Visual Art, Committee for State Guarantees for Art Exhibitions).

Захист фінської національної ідентичності ґрунтується на відповідній державній ідеології та активній фінансовій підтримці державою національних проектів [3].

У країні немає ані націоналістичних рухів, ані релігійного фундаменталізму, ані потужного антиглобалізаційного спротиву. Етнічна однорідність, спільна мова та відсутність ультранаціоналістичних настроїв – основа фінської самосвідомості. Фінська модель суспільства побудована саме на фінській ідентичності, на політиці «держави загального добробуту».

Яскравим прикладом важливості національної ідентичності для фінів є і той факт, що фінська націоналістична партія «Справжні фіни» заручилася підтримкою кожного п’ятого виборця на парламентських виборах у Фінляндії 17 квітня 2011 р.

Як нація фіни мають дуже сильне відчуття національної ідентичності. Але, разом із тим, вони дуже скромні. Хвалькуватість викликає у них негативну реакцію, адже це суперечить їхньому буттю. Тому фіни не вміють хвалитися, наскільки в них добре. Проте, будуть дуже раді, якщо ви будете знати хоча б щось про досягнення відомих фінів у спорті і культурі, чи щось із історії Фінляндії.

Фіни – реалісти, які не очікують від іноземців абсолютного знання про свою країну та її видатних людей минулого чи сьогодення. Але, якщо ви будете знати хоча б декілька фактів про спортивну кар'єру Пааво Нурмі і Лассе Вірен, про те, що футболісти Ярі Літманен, Самі Hyypiя та творець Linux Лінус Торвальдс, є фіни…зможете відчути щире і велике серце фінського народу, побачити душу країни, яка пишається тим, що єдиною у світі розмовляє фінською мовою та має дуже сильне відчуття власної національної ідентичності.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Competitiveness and Globalization of Finnish Cluster Leaders Impact of Globalization on Clusters and Sectors in Finland. - Dan Steinbock, 2006.

2. Carl J. Dahlman, Jorma Routti, Pekka Ylä-Anttila. Finland as a Knowledge Economy Elements of Success and Lessons Learned [електронний документ]. – Режим доступу: http://info.worldbank.org/etools/docs/library/201645/Finland_ES.pdf

3. Кушакова-Костицька Н. В. Проблема збереження національної ідентичності в інформаційному суспільстві: українська перспектива. – [електронний документ]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppp/2008_8/40%20-%20Kushakova-Kosticka.htm

4. http://www.salon.com/news/david_sirota/2011/07/18/tony_wagner_finland

5. http://www.sitra.fi/Julkaisut/raportti20.pdf

6. http://www.mitasuomion.fi

 

ОСВІТА РЕГІОНУ.

ПОЛІТОЛОГІЯ, ПСИХОЛОГІЯ, КОМУНІКАЦІЇ.

Український науковий журнал, 2011, №5

автор: Олійник Наталія, аспірантка кафедри суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій Університету «Україна»

видання: Український науковий журнал "Освіта регіону.Політологія, психологія, комунікації", 2011, №5, час видання: 2011

адреса видання: http://www.social-science.com.ua/


27/02/2012