Соціальні аспекти облікової діяльності

Соціальні аспекти облікової діяльності

 

Важливими орієнтирами системної трансформації суспільства є підвищення економічної та соціальної ефективності, демократизація суспільних відносин, підвищення рівня та якості життя людей. Даним вимогам відповідає економічна система, яка увібрала в себе як механізми самоорганізації та саморегулювання, так і науково обґрунтоване державне регулювання. Її ефективне функціонування визначається вкоріненням таких цінностей, як високий ступінь розвитку людини, свобода особистості в рамках юридичних та моральних норм, право на самостійний вибір видів і сфер господарської діяльності, економічний та духовний плюралізм, підприємливість та інноваційність, орієнтація на індивідуальну відповідальність, високі досягнення в праці та діловий успіх, поєднання раціоналізму та моральності, індивідуалізму та колективізму, неприйнятність марнотратства, висока компетентність і професійна самореалізація, престиж матеріального благополуччя як засобу досягнення самостійності та незалежності.

В даний час професія бухгалтера стала досить престижною й порівняно високооплачуваною. Фахівець-бухгалтер повинен уміти використовувати економіко-математичні методи, моделі й сучасні технічні засоби управління, проводити наукові дослідження за профілем спеціальності; обробляти й аналізувати отримані результати; володіти раціональними прийомами пошуку і використання економічної інформації.

В умовах переходу до ринкових відносин бухгалтери спеціалізуються за чотирма напрямками.

  1. Управлінський, фінансовий і податковий облік. Бухгалтер працює за наймом в організаціях різних форм власності, банках, фінансових органах і організаціях зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки широкому і глибокому погляду на всі сторони діяльності організації він робить значний вплив на її фінансові результати, запобігає негативним явищам господарської діяльності організацій, виявляє внутрішньогосподарські резерви, забезпечує фінансову стійкість організації. Бухгалтер із управлінського, фінансового і податкового обліку зобов’язаний постійно оновлювати свої професійні знання в галузі бухгалтерського обліку й аудиту, аналізу, оподаткування, фінансово-банківської діяльності й цивільного права, міжнародних норм і стандартів бухгалтерського обліку. Він може підтверджувати свою професійну компетентність і підготовку шляхом проходження атестації на отримання кваліфікації професійного бухгалтера з управлінського і фінансового обліку.
  2. Незалежна бухгалтерська діяльність. Бухгалтер не працює в якій-небудь організації або установі, а надає їм свої професійні послуги платно. До цієї категорії в основному належать: бухгалтери-аудитори, що надають платні послуги з проведення аудиторських перевірок, оподаткування, консультують із управлінського і фінансового обліку тощо. Престиж аудитора дуже високий, проте, щоб зайнятися аудиторською діяльністю, необхідно отримати атестат або ліцензію (індивідуальну) шляхом складання письмових та усних іспитів і мати досвід практичної роботи.
  3. Бюджетний облік. Бухгалтер за наймом працює в урядових установах усіх рівнів, громадських і добровільних організаціях, вищих та середніх навчальних закладах, лікарнях, школах та інших бюджетних організаціях. Він займається веденням бухгалтерського обліку і складанням звітності, контролює законність і ефективність використання бюджетних та суспільних коштів.
  4. Педагогічна діяльність. Підготовка бухгалтерів – творча й почесна діяльність, яка може йти за трьома напрямами, а саме: у школах і на короткострокових курсах; у коледжах і технікумах; в університетах та інститутах.

Глобальні масштаби інтеграційних процесів у всіх сферах суспільно-економічного розвитку не мають зворотності, зупинити їх також неможливо. Дослідження соціального аспекту функціонування облікової системи вказує на її соціальну орієнтацію шляхом досягнення оптимального забезпечення зацікавлених сторін необхідною для них інформацією. Іншими словами, мета обліку в його соціальному аспекті визначає орієнтацію системи на забезпечення інформацією не лише системи управління підприємством, на якому вона створена та функціонує, але також зацікавлених сторонніх споживачів – акціонерів, інвесторів, банків, фінансових установ, органів фіскальної служби, контрагентів та інших юридичних і фізичних осіб. Соціальне значення обліку полягає в попередженні зайвого ризику, у першу чергу такого явища, як банкрутство, при прийнятті рішень щодо ділових відносин між підприємствами. Отже, соціальне значення системи обліку зростає в ринковому середовищі, так як без облікової інформації неможливе функціонування ринку в автоматичному режимі, коли слабкі підприємства гинуть, на їхньому місці з’являються нові, а в цілому економіка є здоровою та стабільною.

Таким чином, бухгалтерський облік і контроль у цілому створені для загальної мети – забезпечення інформаційних потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів. При цьому вони взаємопов’язані та інтегровані між собою, з іншими функціями управління підприємством і корелюють із вимогами зовнішніх користувачів. Тому необхідним є реформування облікової системи шляхом усунення відмінностей у її підсистемах з метою гармонізації національної облікової системи та збільшення можливостей інтеграції у світовий інформаційний простір.

 

Марія Азова,

студентка 5 курсу спеціальності «Облік і аудит»

Інституту економіки та менеджменту Університету «Україна»

Газета «Університет «Україна» №5-6, 2016

автор: Марія Азова, студентка 5 курсу спеціальності «Облік і аудит» Інституту економіки та менеджменту Університету «Україна»

видання: Газета «Університет «Україна» №5-6, 2016, час видання: 2016


01/07/2016