ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ ЗА КОРДОНОМ
Сердюк Є.В.
01.05.2012
Практика реалізації виборчого законодавства України підштовхує нас до оптимізації та лібералізації виборчих і референдумних процедур та на цій основі проведення їх уніфікації» [240, с. 10]. На слушну думку О. Волощук, саме кодифікація – це шлях до сталого, досконалого та ефективного виборчого законодавства, адже в процесі кодифікації відбувається змістовне удосконалювання законодавства, скасування застарілих і неефективних, вироблення нових норм, заповнення прогалин, усунення дублювання, розбіжностей і протиріч. Саме в процесі кодифікації можливе усунення дублювання і протиріч між нормативно-правовими актами, зокрема між чотирма профільними законами: «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів Верховної Ради АР Крим, сільських, селищних, міських голів і місцевих рад», а також «Про всеукраїнські та місцеві референдуми». Таких суперечностей чимало. Не менш вагомим аргументом на користь кодифікації є «уніфікація» більшості виборчих дій і процедур. Так, наприклад, незалежно від виду виборів практично однаковими є правила формування виборчих комісій, складання списків виборців, порядок голосування і підрахунку голосів тощо [139].
Неоціненну допомогу в процесі кодифікації виборчого законодавства України повинен надати зарубіжний досвід, і не в останню чергу, Франції – держави дуже близької до України у конституційно-правовому плані. До того ж, у Французькій Республіці досить солідна система джерел виборчого права, з-поміж яких важливу роль відіграє Виборчий кодекс. Безумовно, немає сенсу запозичувати явні недоліки французького виборчого законодавства, але й їх достоїнства не завжди зможуть знайти свого застосування у вітчизняній дійсності. З іншого боку, не можна заперечувати можливість використання зарубіжного досвіду з огляду на його значення для коригування наших намірів, прогнозування перспектив і насамперед, у процесі кодифікації виборчого законодавства. Звертаючись до зарубіжного досвіду, можна виявити, що виборчі кодекси в цілому себе виправдали і слугують солідним фундаментом у врегулюванні. Вибори президента – найбільш значуща подія у політичному житті Франції. Адже, як зазначається в літературі, період президентських виборів найточніше відбиває головні проблеми держави, обличчя політичних партій, економічну і політичну спрямованість регіонів, а також з’ясовує настрої мас. Політичне і практичне значення правильного вирішення питань правової регламентації виборів глави держави важко переоцінити. Після конституційної реформи 28 жовтня 1962 року президент став обиратися загальним прямим голосуванням на 7 р. із можливістю переобрання. Після проведення референдуму 24 вересня 2000 р. строк президентства був скорочений до 5 років. Вибори відбуваються за мажоритарною системою у два тури. До другого туру допускаються два кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів [242, с. 91; 239].
На основі такого позитивного досвіду мало у кого виникає сумнів про необхідність прийняття в України єдиного систематизованого нормативно-правового акту – Виборчого кодексу України. Один із проектів якого проект Закону України від 13 березня 2010 р. № 4234-1 «Виборчий кодекс України» знаходиться на розгляді комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України. У відповідності до нього вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом. Вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Зазначений кодекс має регулювати підготовку та проведення виборів. Ним регулюються усі типи виборів, саме: 1) вибори Президента України; 2) вибори народних депутатів України; 3) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 4) вибори депутатів сільських, селищних, міських рад; 5) вибори сільських, селищних, міських голів (далі - вибори голови територіальної громади); 6) вибори депутатів районних рад; 7) вибори депутатів обласних рад; 8) вибори депутатів районних у містах рад (у містах, де утворені районні у місті ради) Проте за межами зазначеного законопроекту залишається питання проведення референдумів [236].
Зазначений проект Виборчого кодексу України отримав схвальний відгук Венеціанської комісії. Яка вважає, що проект передбачає детальне регулювання виборів в Україні. Він враховує численні рекомендації Агентства ОБСЄ у справах демократії та прав людини та Венеціанської комісії та є першою спробою кодифікувати всі виборчі правила у єдиному Виборчому кодексі, і Комісія хоче віддати належне авторам за цю важливу роботу. Венеціанська комісія сподівається, що інші рекомендації з попередніх висновків Венеціанської комісії та Агентства ОБСЄ будуть належним чином враховані на подальших етапах роботи над проектом законодавства про вибори. Передбачено численні та детальні положення на посилення прозорості, підзвітності та встановлення процесу голосування, підрахунку і зведення результатів. Текст також поєднує необхідні та делікатні положення про адміністрування виборів, реєстрацію виборців та систему подання скарг і апеляцій. Таким чином, він є кроком уперед порівняно з існуючим законодавством про вибори.
Однак Венеціанська комісія виявила і недоліки, які зокрема стосуються нашого дослідження:
1) на їх погляд, життєво необхідно, щоб процедура апеляції і, особливо, повноваження та відповідальність різних залучених до неї органів, чітко регулювалися законом, аби уникати будь-яких позитивних чи негативних конфліктів повноважень. Ані скаржники, ані самі органи влади не повинні мати право обирати орган для оскарження. Ризик того, що наступний орган відмовиться приймати рішення, серйозно зростає тоді, коли теоретично можна апелювати або до суду або до виборчої комісії. В цілому вони схиляються до недоцільності квазісудового забезпечення виборчих прав громадян. Що на шан погляд є помилковим;
2) повністю ми погоджуємося із вимогою Венеціанської комісії, щодо вимог до приміщень для голосування та офісних приміщень дільничних виборчих комісій (Ст. 39 законопроекту), яка може бути вдосконалена за рахунок додання положення, що ці приміщення мають бути доступними для всіх виборців, включаючи осіб з інвалідністю чи виборців похилого віку. Останні звіти міжнародних спостерігачів на виборах вказували, що деякі приміщення не враховували потреби цих специфічних груп виборців [137].
Іншу дуже актуальну проблему піднімає О. Осадчук, який вважає, що, процедура голосування за кордоном добре регламентована чинним законодавством, проте існують і деякі проблеми. На практиці не всі громадяни, які проживають або перебувають за межами України, попередньо включаються до Державного реєстру виборців, оскільки не всі з них перебувають на консульському обліку.
У зв'язку з цим неможливо передбачити реальне число виборців, які можуть взяти участь в голосуванні на виборчій дільниці. Це призводить в одних випадках до недостачі виборчі тільних бюлетенів на дільницях, де в списки виборців включено невелике число виборців, а в фактично проживає на цій території і може взяти участь у голосуванні значно більше громадян України. А в інших випадках - навпаки.
Існує чимало зарубіжних виборчих ділянок, на яких в списки виборців включено десятки тисяч громадян України, а голосують з них небагато хто, в межах 10% виборців. Виникає проблема доставки великої кількості виборчих бюлетенів від ЦВК на закордонні дільниці, і після закінчення голосування невикористаних погашених бюлетенів - назад. Залишається невирішеним питання формування складу дільничних виборчих комісій, пов'язаний з обмеженням на участь в них службовців органів державної влади, військовослужбовців та інших категорій громадян, які не мають встановленого законодавством права входити до складу комісій.
Наприклад, на виборах Президента України 2010 року при Посольстві України в Республіці Ірак число виборців становила 12 осіб, які були посадовими особами Міністерства оборони України. Отже, вони підпадали під обмеження закону, і це зробило неможливим формування дільничної виборчої комісії.
Відкрито питання про обов'язкове голосування громадян тільки в приміщеннях дипломатичних представництв і консульських установ (тільки на виборах Президента), що не дає можливості організувати достатню кількість виборчих дільниць.
На фінансування організації волевиявлення громадян за кордоном під час виборчої кампанії витрачаються суттєві бюджетні кошти. Так, на виборах Президента України в 2010 р. такі витрати склали 5 800 000 гривень (700 000 доларів), на позачергових виборах народних депутатів у 2007 р. - близько 2 млн. гривень (250 000 доларів).
Результати проведення виборів на закордонних виборчих дільницях свідчать про необхідності внесення змін до чинного законодавство щодо вищевикладених проблем з метою удосконалення процедури проведення голосування і підрахунку голосів виборців.
На його думку, для нас цікавий досвід Мексики в організації волевиявлення громадян за кордоном. У першу чергу - система голосування через почтове повідомлення. (підкреслено нами. – Є.С.) Процес пошуку оптимальних рішень проблем, зв’язаних з голосуванням за межами країни, перманентне, і обмін досвідом у цьому напрямку допоможе нам знайти найбільш прості й ефективні рішення багатьох питань [234]. З останніми пропозиція О. Осадчука, на наш погляд треба погодитись. І для цього можна використати вдалий досвід Іспанії.
В Іспанії будь-який виборець має право голосувати через потове повідомлення. З метою забезпечення права підданих короля Іспанії на активне виборче право не залежно від місця знаходження їх законодавець передбачив три процедури голосування через поштове повідомлення: перша, якщо підданий знаходиться на території Іспанії; друга, за її межами на постійній основі; та третя, за її межами тимчасово в день проведення виборів.
В першому випадку Іспанське законодавство надає право виборцю, який хоче голосувати по пошті і знаходиться в самій країні, має не пізніше встановленого законом строку до виборів, у будь-якому поштове відділення і заповнити бланк для голосувати поштою і направити його у свою виборчу дільницю. Але після цього виборець може голосувати виключно у зазначений спосіб і позбавляється права голосувати особисто [145].
Якщо підданий короля Іспанії постійно приживає за межами країни то він заповнює форму офіційного списку виборців, де зазначається адреса проживання за кордоном, яка направляється у провінційне бюро перепису населення в Іспанії. При цьому до зазначеної форми додаються копії наступних документів: особистого ідентифікаційний коду, паспорта та свідоцтво про підданство Іспанії. Провінційне бюро перепису реєструє підданого в реєстрі виборців та направляють йому поштою за місцем постійного проживання за кордом Свідоцтво про реєстрацію в Реєстрі виборців.
Якщо підданий тимчасово знаходиться за межами Іспанії в день виборів, то процес запиту голосування поштою змінюється. Йому треба заповнити форму офіційного списку виборців і доставити її особисто в посольство або консульство Іспанії та зареєструватись у консульському реєстрі.
Виборча Бюро перепису населення направляє пакет усіх матеріалів по місцю фактичного знаходження виборця, що він зміг дистанційно реалізувати своє активне виборче право. Пакет документів складає: бюлетенів для участь у голосуванні; два свідоцтва про реєстрацію в списку виборців; конверт з адресою провінційної виборчої комісії; конверт на ім'я іспанського посольства або консульства тієї країни, де знаходиться виборець; рахунок для оплати витрат доставки документів поштою; та інформаційний лист.
Виборець у відповідності до інструкції зазначеною в інформаційному листі здійснює своє виборче право шляхом постановки відповідної відмітки у бюлетені участі в голосування (окремо до Конгресу і Сенату), кладуть їх у відповідний конверт із наступними документами: Свідоцтвом про реєстрацію в Реєстрі виборців; копії посвідчення особи або паспорт або свідоцтво про громадянство та реєстрації в консульському реєстрі. Та направляє поштою замовним листом у свою провінційну виборчу комісію або в Іспанське посольство, консульство де є закордонні виборчі дільниці. При цьому дуже чітко регламентуються строки подачі документів і голосування. А вони в Іспанії чітко законодавчо прописані до конкретних дат (місяць, число), що циклічно повторюється [146].
Таким чином в королівстві Іспанія піддані виборці мають можливість реалізувати своє активне виборче право практично у будь-якому місці (в тому числі за кордоном)з допомогою чітко визначеної процедури поштового замовного повідомлення.
Отже, зазначений досвід є цікавим так, як за даними прикордонної служби України, тільки за однин рік з України за кордон виїхало 12,3 млн. громадян, на наш погляд, система голосування через почтове повідомлення громадян що знаходяться за кордоном має бути законодавчо закріплена в діючому виборчому законодавстві України.
Література:
1. Ставнійчук М. Щодо питання кодифікації виборчого законодавства / М. Ставнічук // Юридичний журнал. – № 1 (19). – 2004.
2. Волощук О. До питання обговорення проекту Виборчого кодексу України / О. Волощук // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2010. – № 2(19). – С. 77-81.
3. Автономов А.С. Избирательное право Французской Республики // Зарубежное избирательное право. – М., 2003.
4. 236. Проект Закону України від 13 березня 2010 р. № 4234-1 «Виборчий кодекс України» : [Електронний ресурс] // офіційний веб-сайт Верховної Ради України. 2012. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=35014.
5. Висновок щодо проекту Виборчого кодексу Верховної Ради України : [Венеція, 16 грудня 2010 р., Венеція, 17–18 грудня 2010 р.] // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2011. – № 1(20). – С. 58-71.
6. Чупахін О. Передача інформації за підсумками голосування на виборах в Україні. Сучасний стан і проблемні питання / О. Чупахін // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2011. – № 1(20). – С. 33-35.
7. Electores españoles residentes en el extranjero (CERA) : [Електронний ресурс] // Elecciones. – 2012. – Режим доступу : http://www.juntadeandalucia.es/gobernacionyjusticia/elecciones2012/Como_votar/Voto_si_te_encuentras_fuera_de_Espana/Voto_si_te_encuentras_fuera_de_Espana.htm
8. Cómo votar por correo en las elecciones generales del 20N si estás en el extranjero : [Електронний ресурс] // Educación. – 2012. – Режим достуру :http://educacion.practicopedia.com/elecciones/como-votar-por-correo-en-las-elecciones-generales-del-20n-si-estas-en-el-extranjero-14212
Джерело: Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Охорона права власності: проблеми та напрямки їх вирішення : збірник наукових праць / за ред. В.В. Галунька. – Херсон : ТМД, 2012. – 106 с.
автор: Сердюк Є.В.
видання: Охорона права власності: проблеми та напрямки їх вирішення : збірник наукових праць / за ред. В.В. Галунька. – Херсон : ТМД, 2012. – 106 с., час видання: 2012
адреса видання: http://www.law-property.in.ua
01/05/2012
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське