ПРОБЛЕМИ ДОКУМЕНТУВАННЯ АДВОКАТОМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ВІДЕОЗАПИСОМ
Сердюк В.П.
01.05.2012
Існування інституту адвокатури є гарантією забезпечення конституційних прав та свобод громадян, що потребує від адвокатів всесторонньої підготовки і можливості в любий момент оказати допомогу громадянину який її потребує.
Закон України «Про адвокатуру» визначаючи місце адвокатури в нашому суспільстві надав їй статус громадської, а значить незалежної професійної організації, основу якої складають приватні адвокати які можуть об’єднуватися, або працювати самостійно і діяти на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму та конфіденційності, що як правило реалізується адвокатами в складній системі правовідносин, але повинно бути в межах законодавства України і міжнародного права. Правила адвокатської етики прийняті Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 є підзаконним актом і можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката. Вони є системою орієнтирів для адвокатів України при практичному узгодженні ними своїх багатоманітних професійних прав і обов'язків. Закон України "Про адвокатуру" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних зобов'язань адвоката які він бере на себе, складаючи Присягу адвоката України.
Адвокат це особа яка відрізняється від юристів тим, що вона має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. А також відповідно до законодавства України має соціальні, правові гарантії. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Спірним є поняття стажу роботи у галузі права яке тлумачиться по різному і не завжди може бути на стороні особи яка відпрацювала довгий час в галузі права, займаючись юридичною практикою, але може бути не допущеною до здачі кваліфікаційних іспитів. Наприклад, працівників оперативних служб, які за законом є представниками органом дізнання, тобто формою досудового слідства, кваліфікаційні комісії не допускають здати іспити, а це повністю суперечить законодавству та логіці.
Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним; не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей; поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується в різних відносинах.
На підставі розгляду доктрини діяльності адвокатів відносно великого переліку їх прав і обов’язків можна зробити висновок про наявність неабиякого документального навантаження на адвоката для успішного процесуального супроводу досліджуваного ним юридичного факту (обставини). Для прикладу можна взяти лише основні напрями діяльності адвокатів у сфері надання правової допомоги юридичним особам, якими є:
Консультування (в тому числі і шляхом надання письмових висновків) з різноманітних правових питань; складання та правова експертиза договорів та контрактів; юридичний контроль кадрової політики підприємств; правова допомога при отриманні спеціальних дозволів; реєстрація, перереєстрація та захист корпоративних прав; корпоративне обслуговування працівників; претензійна робота та участь у виконавчому провадженні; представництво інтересів у правоохоронних, судових та інших державних органах.
В кримінальному процесі як і в інших, контрольованих людиною процесах, існує його матеріалізація, тобто процесуальне оформлення (документування).
Відомо, що кримінальний процес розпочинається з стадії порушення кримінальної справи, але може і не розпочатися, якщо адвокат орієнтується і діє таким чином, щоб надати кваліфіковану допомогу клієнту відносно якого вирішується питання порушувати кримінальну справу чи не порушувати. Вивчення цього питання полягає в наявності доказів відносно приводів та підстав (ознак злочину) до порушення кримінальної справи, адже переважна більшість юристів уже в цій стадії цікавляться наявністю ознак складу злочину, що потім вносить плутанину в напрямку дослідження основного питання. Законодавець не вимагає від уповноважених осіб такої складної задачі яка ставиться потім перед досудовим слідством, яке може продовжуватися довгий час. Тому, в даній ситуації адвокат може зосередити свою увагу на спростування наявності приводів та підстав до порушення кримінальної справи за допомогою різних документів, пояснень, речей матеріального характеру, наявного аудіо-відеозапису, а після порушення кримінальної справи подати заяву до суду про скасування її посилаючись на зібрані матеріали.
Якщо адвокат діє на іншій стороні він також повинен враховувати вимоги закону і за допомогою складання відповідних процесуальних документів реагувати на прийняті компетентною особою рішення. Одне із трьох рішень відповідно до ст. 97 ч.2 КПК України може бути оскаржено адвокатом до суду, де він може його підтвердити, або навпаки, спростувати.
Для виконання функцій захисника Конституція, КПК України, Закон України «Про адвокатуру» інші законодавчі акти надають широкі права адвокату якими він повинен користуватися з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого та надавати їм необхідну юридичну допомогу. З моменту допуску до участі у справі захисник має право: до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості; мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру; ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи; бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу дізнавача, слідчого;
застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - з дозволу судді чи суду; брати участь в судових засіданнях; ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів; подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду; виступати в судових дебатах; знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження; знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення; брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи; збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.
Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися у призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду. У разі неявки захисника, слідча дія, участь в якій захисника не є обов'язковою, виконується без нього.
Захисник не вправі розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків. Він зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань, або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.
Реалізуючи свої права адвокат складає необхідні процесуальні документи, керуючись при цьому теоретичними та практичними напрацюваннями. Використовуючи свої уміння для досягнення мети захисту особи і надання їй висококваліфікованої допомоги.
У кримінальному процесі адвокат може виконувати і представницькі функції які направлені на надання юридичної допомоги потерпілому, цивільному позивачу, відповідачу, свідку, а це означає, що необхідно володіти і знаннями вирішення цивільно-правових, цивільно-процесуальних відносин, уміти складати необхідні цивільно-процесуальні документи направлені на допомогу цій категорії учасників кримінального процесу. Для складання відповідних документів практика має свої напрацювання які розповсюджуються між юристами, або публікуються.
Відповідно до ст. 87 ч.1,3 КПК України основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи є протокол судового засідання. У ході кожного судового засідання суду першої інстанції, а також при кожній окремій процесуальній дії, вчиненій поза постійним місцем засідання суду першої інстанції, складається протокол. На вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду у суді першої чи апеляційної інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Процедура застосування адвокатом відеозапису чітко не регламентується кримінальним процесом, відповідно до норм якого, він мав би можливість заявити клопотання і з дозволу суду використовувати науково-технічні засоби, але конкретно застосування відеозапису кримінально-процесуальний кодекс не передбачає. Тому, під час заявлених клопотань в судовому засіданні автором статті головуючі в судовому засіданні одностайно заявляли про те, що перебіг судового засідання і так здійснюється аудіо -записом.
Соціологічні дослідження серед адвокатів свідчать про те, що виконуючи свої багатофункціональні обов’язки вони майже не застосовують відеозапису. В процентному відношенні це 1-2% з 50 опитаних адвокатів. Таке відношення адвокатів до відеозапису пов’язане з небажанням ускладнювати свою роботу, конфліктувати з головуючим в судовому засіданні які не люблять почувати себе під впливом об’єктивного фіксування судового процесу та посилаються на уже існуючий постійний аудіозапис у судах.
Тому пропонується внести зміни до ст. 87 ч.3 КПК України і доповнити слова: «з допомогою звукозаписувального технічного засобу» словами «з допомогою звукозаписувального, відео засобу», або «будь-якого технічного засобу».
Література:
1. Конституція України. Київ. 1996.
2. Закон України «Про адвокатуру»// Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 9. — Ст. 62.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України. Київ. 2010.
4. Указ Президента України "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури" № 1240/99 від 30.09.1999 р. // Офіційний вісник України. — 1999. — № 39.
5. Правила адвокатської етики // Варфоломеєва Т., Гончаренко С. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». — К., 2003.
6. Основні положення про роль адвокатів. (Прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 р.). // Варфоломеєва Т., Гончаренко С. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». — К., 2003. — С. 254—259.
Джерело: Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Охорона права власності: проблеми та напрямки їх вирішення : збірник наукових праць / за ред. В.В. Галунька. – Херсон : ТМД, 2012. – 106 с.
автор: Сердюк В.П.
видання: Охорона права власності: проблеми та напрямки їх вирішення : збірник наукових праць / за ред. В.В. Галунька. – Херсон : ТМД, 2012. – 106 с., час видання: 2012
адреса видання: http://www.law-property.in.ua
01/05/2012
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське