Права неповнолітніх у цивільному процесі

ПРАВА НЕПОВНОЛІТНІХ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

Марченко М.Г.

01.05.2012

 

Неповнолітня особа може особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки на підставі статті 29 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК) в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вона особисто бере участь, якщо інше не встановлено Законом. Отже така особа являється суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин, і вона має право, а не обов’язок бути учасником цивільного процесу. При небажанні чи неспроможності неповнолітньої особи самостійно захищати свої права в суді, в її інтересах має діяти законний представник.

Являючись стороною або іншою особою, яка бере участь у справі, неповнолітній наділяється всіма правами та обов’язками які визначені в статті 27 Цивільно-процесуальним кодексом, та не має будь-яких привілеїв в порівнянні з повнолітніми учасниками процесу. Але аналізуючи статтю 31 ЦПК необхідно звернути увагу на права, якими наділені суб’єкти процесу, а саме право укладання мирової угоди, визнання позову, відмова від позову. Якщо неповнолітня особа є повноправним учасником цивільного процесу, вона на загальних підставах використовує свої процесуальні права в тому числі і ті, що впливають на хід розгляду справи. Законодавством не передбачено можливість перевірки судом відповідності інтересам неповнолітнього таких дій.

У разі реалізації зазначених прав для неповнолітнього можуть мати місце певні наслідки у вигляді неможливості повторного звернення до суду особисто або через законного представника, чи задоволення явно необґрунтованих вимог позивача. Повнолітні учасники процесу в повній мірі усвідомлюють значення своїх дій, то неповнолітні особи у силу відсутності достатнього життєвого досвіду та вікових особливостей можуть мати помилкові уявлення про правильність своєї поведінки.

На нашу думку слід закріпити в ЦПК, що у разі участі в цивільному процесі неповнолітньої особи в якості сторони по справі, суд зобов’язаний перевірити - чи відповідає мирова угода, визнання позову, відмова від позову її інтересам, і за наявності достатніх підстав відхиляє клопотання сторони про вчинення однієї з цих дій та продовжує судовий розгляд.

Також необхідно зупинитися на обов’язках осіб, які беруть участь у справі та не можливість їх виконання неповнолітніми особами, як суб’єктами цивільних процесуальних правовідносинах.

Серед процесуальних обов’язків має домінуюче значення обов’язок збирання та подання доказів для підтвердження вимог та заперечень сторін. Від його виконання залежить своєчасність і правильність вирішення справи по суті. Неповнолітній особі досить складно визначити необхідне коло доказів по справі та самостійно їх зібрати. Слід під час розгляду справи виявив, що неповнолітньому учаснику недостатньо необхідних правових знань, життєвого досвіду для захисту своїх прав та інтересів, на нашу думку він зобов’язаний залучити до участі в таких справах законного представника, який буде подавати правову допомогу такій особі, також щодо збирання доказів. 

Крім того суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках ч.4 ст. 10 ЦПК.

Тобто, будь-який учасник процесу, незалежно від віку та інших ознак, може скористатися допомогою суду в збирання доказів, якщо подання потрібних доказів є не можливим або є  складнощі в поданні цих доказів.

Аналізуючи обов’язок сплати судового збору, судових витрат на предмет можливості виконання неповнолітнім випливає, що особа яка не досягла повноліття, має обмежену фінансову спроможність та повністю або частково залежить від матеріальних можливостей своїх батьків. Якщо враховувати, що ця особа може звернутися до суду саме з метою вирішення правового конфлікту, який виник між нею та одним із його батьків або батьками. Тому сплата необхідних коштів стає проблематичною. 

Зазначаємо, що закон не містить пільг щодо оплати неповнолітньою особою судових витрат та судового збору. 

Отже, в даному випадку можливе застосування загальних положень цивільного процесуального законодавства, яким передбачено, що суд враховуючи майновий стан сторони, зобов’язаний відстрочити чи розстрочити судовий збір та судові витрати, зменшити їх розмір або звільнити від їх оплати. На нашу думку, суд зобов’язаний неповнолітній особі роз’яснити право скористатися таким правом, та у разі необхідності має подати суду відповідну заяву.

 

Джерело: Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція

http://www.law-property.in.ua

Охорона права власності: проблеми та напрямки їх вирішення : збірник наукових праць / за ред. В.В. Галунька. – Херсон : ТМД, 2012. – 106 с.

автор: Марченко М.Г.

видання: Охорона права власності: проблеми та напрямки їх вирішення : збірник наукових праць / за ред. В.В. Галунька. – Херсон : ТМД, 2012. – 106 с., час видання: 2012

адреса видання: http://www.law-property.in.ua


01/05/2012