Правові основи захисту прав фізичних осіб-підприємців як суб’єктів малого підприємництва

ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ ПРАВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ, ЯК СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

Шиленко Микола Вікторович,

здобувач кафедри конституційного,

адміністративного та фінансового права

Відкритий міжнародний університет

розвитку людини «Україна»

 

13.04.2012

 

На етапі формування ринкових відносин в Україні питання щодо захисту прав і законних інтересів суб’єктів малого підприємництва в Україні є актуальним. Адміністративно-правову охорону суб’єктів малого підприємництва досліджували у своїх працях В. Б. Авер’янов, О. Бандурка,Д. Бахрах, Ю. Битяк, З. Варналій, О. Волкович, В. Галунько, В. Мамутов та інші. Проте дані вчені досліджували загальні проблеми та основні аспекти, а правовому захисту фізичних осіб–підприємців як суб’єктів малого підприємництва уваги не приділяли.

Загальні засади державного регулювання захисту прав підприємців як суб'єктів господарювання визначені в статті 20 ГК України, в якій зазначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів [1]. В науковій літературі зазначено, що гарантії прав суб'єктів підприємницької діяльності поділяються на загальні та майнові. Загальні гарантії полягають у тому, що держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів [2, с.217]

Майнові гарантії прав підприємця полягають у тому, що держава у Конституції України та в інших законодавчих актах гарантує недоторканність майна і забезпечує захист права власності підприємця.. Вилучення майна у підприємця, в тому числі основних та зворотних засобів, не допускається за винятком передбачених чинним законодавством України випадків, наприклад, Законом України «Про надзвичайний стан» [3], але з обов’язковим наступним повним відшкодуванням їх вартості власнику.

Особливою гарантією реалізації права громадян на підприємництво є державна підтримка громадян-підприємців як суб’єктів малого бізнесуДержавна підтримка підприємництва як важливий чинник його активізації в умовах побудови ринкової економіки, що здійснюється відповідно до Законів України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» [4], «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» [5]

Захист прав фізичної особи–підприємця – це введення в дію системи пра­вових та організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації ним суб’єктивних  прав і недопущення їх порушень у сфері господарювання. Підприємець має право на захист своїх прав і законних інтересів, які можуть бути захищені наступним шляхом:

• визнання наявності або відсутності прав;

• визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, посягають на права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;

• визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

• відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

• припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

• присудження до виконання обов'язку в натурі;

• відшкодування збитків;

• застосування штрафних санкцій;

• застосування оперативно-господарських санкцій;

• застосування адміністративно-господарських санкцій;

• установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

• іншими способами, передбаченими законом[1].

      Судовий захист підприємцівмає конституційну основу, бо відповідно до статей 55, 56 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб...  Кожен  має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб при здійснення ними своїх повноважень [6].

Гострі проблеми виникають у стосунках між підприємцями і держав­ними контролюючими органами. Для того щоб уникнути означеної проблеми підприємець має налагоджувати власні стосунки з органами публічної влади (перш за все контролюючими) виключно на засадах законності. Отже він повинен точно виконувати покладені на нього обов'язки і водночас виконувати тільки законні вимоги дер­жавних органів, ігноруючи явно протиправні. Але якщо цього на вдалося уникнути, то одним із важливих і поширених засобів захисту прав підприємцяє визнання Адміністративним судом виданого державним органом або органом місцевого самоврядування незаконного акта недійсним відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України [7]. Підприємець, чиї законні права та інтереси порушені виданням незаконного акту, має право звернутися до суду з позовом про визнання такого акту недійсним. При цьому слід відзначити, що засобом захисту права підприємця є не сама можливість звернення до суду, а результат задоволення такого позову, тобто визнання такого акту недійсним.

Акт державного управління визначається як дія, спрямована на встановлення або зміну правил поведінки громадянина – підприємця або на виникнення, зміну чи припинення правовідносин у сфері управління, як одностороннє владне волевиявлення. Для визнання судом недійсними актів державного або іншого органу вони мають бути неправомірними, порушувати права і законні інтереси підприємців. Визнання недійсним акта державного або іншого органу може поєднуватися із застосуванням такого виду відповідальності, як стягнення судом за позовом підприємця збитків, завданих йому внаслідок виконання наказів державних та інших органів або їхніх службових осіб, що призвели до порушення прав підприємця, а також внаслідок неналежного виконання ними передбачених законодавством службових обов’язків.

Як свідчить судова практика господарського судочинства  фізична особа-підприємець відповідно до статті 1 Господарського процесуального має право звернувся до Господарського суду як суду першої інстанції за місцем знаходження відповідача (правопорушника) [8] за метою захисту свого порушеного права.

На підставі вищевикладеного можна дійти висновку, що однією з функцій держави – є захист права приватної власності, яка здійснюється судовою владою та державною виконавчою службою. Однак, саме ця функція сьогодні вважається недостатньо розвиненою. Судова влада попри всі проведені законодавчі реформи організаційно не готова до здійснення своїх повноважень у повній мірі, а відтак і у захисті прав власності громадян-підприємців відбуваються значні порушення.

 

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV : за станом на 9 червня2013 р.// Голос України від 14.03.2003. – № 49.

2. Хозяйственное право: учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, К.С. Хахулин і др.; под ред. В.К.Мамутова. – К.: Юринком Интер, 2002. –  912 с.

3. Про надзвичайний стан: Закон України від 26 червня 1992 р. №                 2501-XII з наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. –  1992 – № 37. –  Ст. 538

4. Закон України від від 22 березня 2012 р. № 4618-VI«Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» // Голос України від 18.04.2012. – № 70.

5. Про національну програму сприяння малого підприємництва Закон України від 21.12.2000 // Відомості Верховної Ради України. –  2001. –  № 7. –   Ст.35

6. Конституція Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254 к/ 96 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.

7. Кодекс адміністративне судочинства України вiд 6 липня 2005 №2747 // Відомості Верховної Ради України. –  2005. – №  35-37. – Ст.   446

8. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р.№ 1798-12 // Відомості Верховної Ради України. –  1992. – №6. – Ст.56

9. Адміністративне право України : у 2-х т. : підручник Т.1 : Загальне адміністративне право. Академічний курс / В. В. Галунько, В. І. Олефір, Ю. В. Гридасов, А. А. Іванищук, С. О. Короєд. – К : ХМД, 2013. – 396 с.

10. Ямкова І.М. Адміністративно-правове забезпечення діяльності фізичних осіб –підприємців в Україні.

автор: Шиленко Микола Вікторович, здобувач кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Університет «Україна»

час видання: 2012


13/04/2012