Загальний теоретичний аналіз засобів корекції негативних емоційних станів

ЗАГАЛЬНИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАСОБІВ КОРЕКЦІЇ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ

 

УДК 159.942.6

 

Левицька, Людмила,

кандидат психологічних наук,

ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»,

Хмельницький інститут соціальних технологій (Україна, Хмельницький),

кафедра психології, доцент,

Lyudmila_Levi@mail.ru

Левицька, Ольга,

ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»,

Хмельницький інститут соціальних технологій (Україна, Хмельницький),

кафедра психології, студентка

 

АНОТАЦІЯ

У статті представлено загальний теоретичний аналіз засобів корекції негативних емоційних станів. Розкрито сутність психологічної корекції. Представлено основні види психокорекційної роботи, а саме: бесіда, індивідуальна та групова психологічна корекція, психотренінг, консультативна робота. Описуються основні завдання психокорекції та  показання щодо проведення індивідуальної та групової психокоригуючої роботи. Показано різні прийоми корекційного впливу в процесі подолання негативних емоційних станів, а саме: переінтерпретація, налаштування на певний емоційний стан, приємні спогади, контроль голосу, міміки та жестів, репетиція проблемної ситуації, доведення ситуації до абсурду, зміна темпу дихання, посмішка, переформування завдання, мисленнєве тренування та ін. Звернено увагу на самостійну роботу студентів щодо зміни негативних емоційних станів засобами психічної саморегуляції.

Ключові слова: психокорекція, консультативна робота,  негативні емоційні стани, засоби психічної саморегуляції.

 

GENERAL THEORETICAL ANALYSIS OF MEASURES OF CORRECTION OF NEGATIVE EMOTIONAL STATES

 

Levytska, Ludmyla,

candidate of psychological sciences, 

Open International University of Human Development «Ukraine»,

Khmelnytskyi Institute of Social Technologies (Ukraine, Khmelnytskyi),

Department of Psychology, Docent,

Lyudmila_Levi@mail.ru

Levytska, Olga,

Open International University of Human Development «Ukraine»,

Khmelnytskyi Institute of Social Technologies (Ukraine, Khmelnytskyi),

Department of Psychology, student 

 

SUMMARY

General theoretical analysis of measures of correction of negative emotional states is represented in this article. The essence of psychological correction is revealed.  The main types of psycho-corrective work are represented; they are conversation, individual and group correction, psycho-training and consultative work. Main tasks of psycho-correction and data connected with the individual and group psycho-correcting work are described. Different ways of corrective   influence in the process of overcoming of negative emotional states are demonstrated, they are reinterpretation, setting on certain emotional state, good memories, control of voice, mimics and gestures, rehearsal of problem situation, bringing the situation to absurdity, change of the temp of breathing, smile, reformation of task, training of thinking etc. The attention is paid to the independent work of students connected with changes of emotional states with the help of psychic self-regulation.

Keywords: psycho-correction, consultative work, negative emotional states, measures of psychic self-regulation.

 

Серед багатьох актуальних психологічних проблем, що виникають у наш час особливе місце займають проблеми, пов’язані з психічними станами людини. Слід зазначити, що одні й ті самі зовнішні фактори можуть спричинити різні психічні стани у різних індивідів. На думку М.Д. Левітова, це пояснюється індивідуалізованістю, суб'єктивністю сприймання зовнішніх факторів через їх різну забарвленість особистісними сенсами [1]. З іншого боку, психічні стани, (як негативні, так і позитивні), будучи частиною буття, поступово трансформуються у властивості особистості та риси характеру, які, утворившись, починають відігравати провідну роль у психічній діяльності людини, стають стрижнем її психіки. Зважаючи на те, що психічні стани людини трансформуються з розвитком особистості у її властивості, вважаємо дане дослідження особливо доцільними.

Аналіз наукової психологічної літератури показав, що концептуальні положення щодо проблеми психічних станів представлені у працях: а) І. М. Сеченова, І. П. Павлова, В. Д. Нєбиліцина (дослідження фізіологічних механізмів психічних станів); б) К. К. Платонова, М. Д. Левітова, В. М. М'ясищева, Ю. Е. Сосновникова (дослідження природи психічних станів); в) К. Роджерса, К. Юнга, П. К. Анохіна, В. К. Вілюнаса, С. Л. Рубінштейна, О. Р. Лурія (дослідження психології емоцій); г) Н. А. Амінова, A. M. Прихожан, Н. Д. Левітова (дослідження тривоги); д) С.  М. Томчука (корекція деструктивних емоційних станів учнів); є) Є. І. Рогова, Л. Ф. Бурлачука, К. М. Гуревича, О. А. Осипова, Ю. З. Гільбуха (дослідження  принципів психодіагностики і психокорекції) [1; 2; 5].

Метою даного дослідження є опис засобів корекції негативних емоційних станів у роботі із студентами з особливими потребами, оскільки психологові, що працює із студентами з особливими потребами  часто доводиться проводити психокоригуючу роботу. Важко виділити загальні принципи даного виду діяльності, оскільки залежно від досвіду психолога, місця та умов праці, контингенту використовуються різні методи та методики психологічної корекції. Виходячи з того, що під психологічною корекцією розуміється; обґрунтований вплив психолога на дискретні характеристики внутрішнього світу людини, психолог має справу з конкретними проявами переживань, психологічних процесів та станів, дій студента. Корекційний вилив здійснюється на основі теоретичного уявлення про норму змісту переживань, про норму протікання психічних процесів та станів. Інакше кажучи, психолог, ставлячи за мету корекцію негативних психічних станів, має працювати за схемою: а) в якому несприятливому стані перебуває студент? б) який позитивний психічний стан потрібно розвивати? в) що потрібно зробити, щоб досягти бажаних змін?

Для того, щоб дізнатися в якому несприятливому стані перебуває студент з особливими потребами необхідно здійснити бесіду. Предметом взаємодії психолога та студента буде його внутрішній світ. Саме тому хід бесіди спрямовується на зміну його ставлення до свого внутрішнього світу (переживань, стану), на підвищення його динамічності. Для досягнення мети бесіди потрібно вирішувати послідовно такі завдання:

1)    вивчення особистості студента, його емоційної стійкості та реагування, мотивації, системи стосунків, домінуючих станів;

  1. виявлення та вивчення механізмів, що сприяють виникненню та збереженню негативних психічних станів;
  2. досягнення усвідомлення та розуміння причинно-наслідкового зв'язку між особливостями його нервової системи, типу темпераменту, віку, між реагуванням на екстремальні ситуації та несприятливими емоційно-вольовими станами;
  3. психологічна допомога, озброєння його раціональними прийомами керування своїми психологічними станами, розвантаження психіки від негативних психологічних станів; здійснення при необхідності відповідного психологічного впливу на нього.

Психокорекційна робота включає такі основні види, як індивідуальна та групова психологічна корекція, психотренінг, консультативна робота із сім'єю. Завданням психокорекції та консультування є компенсування наявних порушень у розвитку особистості, поліпшення функціонування психічних процесів, допомога у вирішенні внутрішньоособистісних конфліктів.

Індивідуальна психокоригуюча робота проводиться в найпростішому варіанті в ході психодіагностики: з студентом разом виробляється оптимальна стратегія навчання, здійснюються спроби корекції самооцінки. Показання для індивідуальної (а не групової) психокоригуючої роботи: наявність істотних дефектів зовнішності або тяжких соматичних захворювань; ситуації «швидкої допомоги» (виявлені в ході обстеження інтенсивні агресивні та аутоагресивні тенденції); інтимний характер проблеми (потерпілі від психологічного насильства, дисморфоманії тощо); кризи втрати сенсу буття; шизоїдна акцентуація та психопатія. Спроби психологічної корекції таких станів, як марення, виражена депресія, немотивована агресія, сексуальні девіації, в умовах роботи психолога центру інклюзивного навчання неприпустимі. При неврозах та психопатіях бажане поєднання лікування та спостереження у психіатра з психологічною корекцією. Порушення поведінки, проблеми спілкування, кризи, тощо виникають у межах акцентуації або психічного здоров'я — це пряме показання для коригуючої роботи. Провідну роль у процесі індивідуальній психокорекції відіграє позиція психолога, його стиль спілкування. Психолог повинен: створити для студента атмосферу безпеки; розуміти та приймати світ студента; заохочувати вираження емоційного стану й не оцінювати його почуттів; полегшити студентові прийняття рішень, але не приймати їх за нього; забезпечити йому можливість брати на себе відповідальність та розвивати почуття контролю.

Проведення групових психокоригуючих занять може бути успішним при таких станах: тривогах і страхах, високій агресивності; порушеннях спілкування; неадекватній самооцінці та соціальній дезадаптації. Протипоказаннями для групової психокоригуючої роботи можуть бути: наявність психічних розладів (марення, галюцинації); виражена рухова розгальмованість; проблеми інтимно-особистісного характеру; виражена психопатія; наркоманія І—II стадії; активне небажання студента працювати в групі. При проведенні групової психокоригуючої роботи з студентами бажано дотримуватися таких принципів відбору до групи: відносна однорідність групи за віком (різниця не більша за три роки); максимальна різнорідність за акцентуаціями; вельми бажана закритість групи (ті ж самі учасники працюють на всіх заняттях),   але можливі й відкриті групи (зі зміною учасників). Важливим завданням психолога при роботі в групі є забезпечення максимально доброзичливої атмосфери, групової підтримки, можливості якомога спонтаннішого самовираження кожного члена групи. Завданням роботи групи може бути розвиток навичок саморегуляції емоційних станів, нормалізація ставлення студента до викладачів, батьків, формування адекватних форм спілкування та ін. До структури занять включаються вправи на групову спрацьованість, подолання ситуацій фрустрації,  страху, агресії, тривоги.  

Для регуляції психічних станів можна використовувати такі методи: групову дискусію, розігрування рольових ситуацій, психогімнастику (предмет взаємодії будується на основі рухливої експресії, міміки, пантоміми; вправи спрямовані на зменшення напруги, скорочення емоційної дистанції учасників групи, вироблення вміння виражати свої почуття, думки, бажання), а також і інші методи такі як: бібліотерапію (вплив на психіку людини книг заданої спрямованості), арттерапію (використання прикладних видів мистецтва для виконання завдання на певну чи довільну тему), натурпсихотерапію (заспокійливий вплив природи), імаготерапію (створення динамічного образу самого себе, розвиток здатності адекватно реагувати на несприятливі ситуації, зміцнення та збагачення емоційних ресурсів людини, її комунікативних можливостей по засвоєнню нових ресурсів свого "я", тренування здатності до мобілізації життєвого досвіду, розвиток саморегуляції, збагачення життя співробітника новими переживаннями).

На початкових етапах роботи групи студентам надається можливість виразити свої почуття, відносини в малюнках, вигаданих  історіях; потім вони розігрують сценки спілкування, посилюючи емоційну насиченість сюжету. Велика увага приділяється невербальній комунікації (вправи «Дзеркало», «Дистанція спілкування» тощо). На завершальному етапі роботи групи важливо домогтися перенесення засвоєних у групі навичок у реальну ситуацію спілкування, приділяючи головну увагу системі «домашніх завдань» з їх наступним обговоренням.

Наступним видом психокорекційної роботи є психотренінг. Психотренінг - це одночасно: цікавий процес пізнання себе та інших; продуктивна форма міжособистісної взаємодії; ефективна форма опанування знань; інструмент для формування умінь і навичок; форма розширення досвіду [6]. Слід зазначити, що психотренінг дає можливість: повторно пережити травму в безпечному просторі; знизити почуття ізоляції і забезпечити почуття приналежності;  бути в одній групі з тими, хто має схожий досвід, що дає можливість знизити відчуття унікальності своєї проблеми; розділити з іншими людьми емоційне переживання; усвідомити власні проблеми та розуміння того, що особиста травма вимагає свого вирішення; спостерігати за тим, як інші переживають спалахи інтенсивних афектів, що дає підтримуючий і підбадьорюючий ефект; подолати почуття власної не цінності, провини, сорому та інших негативних емоцій; розвивати довіру, отримати можливість скласти власне уявлення про реальність змін, які відбуваються з кожним членом групи. При проведенні тренінгу бажано дотримуватися таких основних принципів роботи: активності (реальне включення в інтенсивну групову взаємодію кожного члена групи); добровільності (учасники групи беруть участь у роботі групи свідомо та з власної волі); щирості і відкритості (базується на саморозкритті, щирості,відвертості, конгруентності та бажанні казати правду); «тут і тепер» (зосередження учасників на власних почуттях, емоціях, переживаннях в даній ситуації в конкретний проміжок часу); безоцінкованого ставлення (прийняття учасників такими, які вони є, не оцінюючи і не засуджуючи їх норми і цінності, стиль життя, поведінку); конфіденційності (все, що відбувається під час занять, не виноситься за межі групи).

Іншим видом психокорекційної роботи є консультативна робота. Консультативна робота психолога спрямована на те, щоб за допомогою спеціально організованого процесу спілкування актуалізувати в студента додаткові психологічні  сили  та здібності,  які  можуть  забезпечити  спосіб  виходу з важкої життєвої ситуації та гармонізувати емоційний стан студента. При цьому типі надання допомоги увага зосереджується на ресурсах особистості студента та його можливостях.

Крім того в корекційній роботі із студентами з особливими потребами, які мають негативні емоційні прояви, фахівцями [2; 3; 4; 5] рекомендовано використовувати наступні прийоми:

1.  «Переінтепретація». Часто  студенти з підвищеною тривожністю деморалізують перші ознаки виникнення стану тривоги. В багатьох випадках корисно розповісти, роз'яснити, що це ознаки готовності людини до дій (ознаки активації), їх відчуває більшість людей, вони допомагають відповісти, виступити якомога краще. При певному тренуванні цей прийом може допомогти вибратися з «зачарованого кола»;

  1. «Налаштування на певний емоційний стан». Студенту пропонується подумки пов'язати тривожний емоційний стан з однією мелодією, кольором, пейзажем, яким-небудь характерним жестом; спокійний, розслаблений стан - з іншим,  а впевненість, «переможність» з третім. При сильному хвилюванні спочатку згадати перше, потім - друге, потім - третє, повторити декілька раз.
  2. «Приємні спогади». Студентові пропонується уявити собі ситуацію, в якій він відчував повний спокій, розслабленість, і, якомога яскравіше, намагатися згадати всі відчуття, уявити цю ситуацію.
  3. «Використання ролі». У важкій ситуації студентові пропонується яскраво уявити образ, наприклад, кіногероя, увійти в цю роль і діяти ніби в його «образі». Цей прийом особливо ефективний для студентів чоловічої статі.
  4. «Контроль голосу і жестів». Студенту пояснюють, що по голосу і жестах можливо визначити емоційний стан людини, розповідається, що впевнений голос і спокійні жести можуть мати зворотню діяю - заспокоювати, надавати впевненості. Вказується на необхідність тренування перед дзеркалом і «глядачами», наприклад, при підготовці до семінарських і практичних занять.

6) «Посмішка». Навчання цілеспрямованому керуванню м'язами обличчя. Пропонується ряд стандартних вправ для розслаблення м'язів обличчя, пояснюється значення посмішки для зняття нервово-психічного напруження.

7) «Дихання». Розповідається про значення ритмічного дихання, пропонуються способи використання дихання з метою зняття напруження, наприклад, зробити видих вдвічі довше, ніж вдих; у випадку сильного напруження зробити глибокий видих вдвоє довше; затримати дихання на 20-30 сек.

8) «Мисленнєве тренування» Ситуація, що викликає тривогу, напередодні уявляється в усіх подробицях, труднощах, які викликають переживання, детально продумується власна поведінка.

9) «Репетиція». Психолог програє з студентом ситуації, які викликають тривогу. Наприклад, студент відповідає біля дошки, психолог виконує роль суворого викладача, іронічного одногрупника, детально опрацьовуються способи дій студента. Корисним є також, коли психолог змінює тон розмови з ним - стає нетерплячим, перериває співрозмовника, виявляє незадоволеність слухачем.

10) «Доведення до абсурду». В процесі співбесіди з психологом, а також в деяких інших, «спокійних» ситуаціях, студентові пропонується грати дуже сильну тривогу, фрустрацію, страх, роблячи це весело, несерйозно.

11) «Переформулювання завдання» Відомо, що однією з причин, яка заважає результативній діяльності тривожних особистостей є те, що вони сконцентровані не тільки на її виконанні, але й на тому, як вони виглядають зі сторони. В зв'язку з цим необхідно навчити студента вмінню знижувати значення «поразки» або «перемоги». Тут ефективним стає прийом, коли деякі ситуації розглядають як тренувальні, в яких можливо навчитися володіти собою для більш відповідальних іспитів.

Розглянуті засоби та прийоми корекційного впливу психолога на особистість студента свідчать про наявність певної сукупності способів регулювання психічних станів, які доцільно використовувати у різноманітних їх проявах, поєднуючи з допоміжними функціональними засобами з метою досягнення ефективності їх нейтралізуючої чи оптимізуючої дії. Проте не менш важливим напрямком корекційної та психопрофілактичної роботи є самостійна робота по активізації своїх внутрішніх можливостей та усвідомленій зміні несприятливих станів засобами психічної саморегуляції.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Левитов Н. Д. О психологических состояниях человека / Н. Д. Левитов - М.: Просвещение, 1964. – 380с.
  2. Розов В. І. Психотехнології адаптивної саморегуляції стресу / В. І. Розов // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – №8. – С. 24–25.
  3. Психотехнології адаптивної саморегуляції стресу / В. І. Розов // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – №10. – С. 15–19.
  4. Савчин М. В. Загальна психологія: [навч. посіб.]. Ч. ІІ. / М. В. Савчин. – Дрогобич: Посвіт, 2009. – 320 с.
  5. Томчук С. М. Деструктивні емоційні стани як вияви механізмів психологічного захисту особистості у підлітковому віці / С. М. Томчук // Збірник наукових праць № 43. – Ч. ІІ. / гол. ред. Балашов В. О. – Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. – С. 234–237.
  6. Федорчук В. М. Соціально-психологічний тренінг «Розвиток комунікативної компетентності викладача»: Навчально-методичний посібник / В. М. Федорчук – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – 240с.

 

REFERENCES:

1.  Levitov N. D. O psihologicheskih sostojanijah cheloveka / N. D. Levitov - M.: Prosveshhenie, 1964. – 380s.

2.  Rozov V. І. Psihotehnologії adaptivnoї samoreguljacії stresu / V. І. Rozov // Praktichna psihologіja ta socіal'na robota. – 2007. – №8. – S. 24–25.

3.  Psihotehnologії adaptivnoї samoreguljacії stresu / V. І. Rozov // Praktichna psihologіja ta socіal'na robota. – 2007. – №10. – S. 15–19.

4.  Savchin M. V. Zagal'na psihologіja: [navch. posіb.]. Ch. ІІ. / M. V. Savchin. – Drogobich: Posvіt, 2009. – 320 s.

5.  Tomchuk S. M. Destruktivnі emocіjnі stani jak vijavi mehanіzmіv psihologіchnogo zahistu osobistostі u pіdlіtkovomu vіcі / S. M. Tomchuk // Zbіrnik naukovih prac' № 43. – Ch. ІІ. / gol. red. Balashov V. O. – Hmel'nic'kij : Vid-vo Nac. akademії Derzh. prikordon. sluzhbi Ukraїni іm. B. Hmel'nic'kogo, 2008. – S. 234–237.

6.  Fedorchuk V. M. Socіal'no-psihologіchnij trenіng «Rozvitok komunіkativnoї kompetentnostі vikladacha»: Navchal'no-metodichnij posіbnik / V. M. Fedorchuk – Kam’janec'-Podіl's'kij: Abetka, 2003. – 240s.

 

Джерело: Український науковий журнал "Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації" №1(38) 2015

автор: Левицька Людмила, кандидат психологічних наук, Хмельницький інститут соціальних технологій, кафедра психології, доцент; Левицька Ольга, Хмельницький інститут соціальних технологій, кафедра психології, студентка

видання: Український науковий журнал "Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації" №1(38) 2015, час видання: 2015

адреса видання: http://social-science.com.ua/


29/04/2015