Особливості копінг-стратегій працівників юридичної компанії

ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ ПРАЦІВНИКІВ ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ

 

УДК 159.9:316.485.6

 

Волинець, Наталія,

кандидат психологічних наук, доцент

ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»,

Хмельницький інститут соціальних технологій (Україна, Хмельницький),

кафедра психології, доцент

natasha_volynets@meta.ua

Смусь, Олена,

ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»,

Хмельницький інститут соціальних технологій (Україна, Хмельницький),

кафедра психології, студентка,

elena.smus@mail.ru

 

АНОТАЦІЯ

У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей копінг-стратегій працівників юридичної компанії. Копінг-поведінка пояснюється з точки зору її ефективності подолання стресової ситуації. Копінг реалізується на базі копінг-ресурсів за допомогою копінг-стратегій. Копінг-ресурси являють собою набір характеристик особистості та соціального середовища, що дозволяють здійснювати оптимальну адаптацію до стресових ситуацій. Копінг-стратегії (або стилі подолання) являються актуальними відповідями особистості на загрозу і досить стійкою особистісною характеристикою. Під копінг-стратегіями розуміють засоби управління стресовим фактором, які використовує особистість для відповіді на сприйняту нею загрозу. У статті проаналізовано стратегії та моделі копінг-поведінки, особливості професійного вигорання, психічного вигорання та психологічного благополуччя юристів-консультантів.

Ключові слова: копінг-поведінка, моделі копінг-поведінки, копінг-ресурси, копінг-стратегія, професійне вигорання, психічне вигорання, психологічне благополуччя.

 

FEATURE OF СOPING-STRATEGIES OF WORKERS OF LEGAL COMPANY

 

Volynets, Natalia,

candidate of psychological sciences, associate professor

Open International University of Human Development «Ukraine»,

Khmelnytskyi Institute of Social Technologies (Ukraine, Khmelnytskyi),

Associate Professor of Department of Psychology,

natasha_volynets@meta.ua

Smus, Olena,

Open International University of Human Development «Ukraine»,

Khmelnytskyi Institute of Social Technologies (Ukraine, Khmelnytskyi),

Department of Psychology, student,

elena.smus@mail.ru

 

SUMMARY

In the article the results of empiric research of features of сoping-strategies of workers of legal company are presented. Coping-behavior is explained from the point of view its efficiency of overcoming of a stress situation. Coping will be realized on the base сoping-resources by сoping-strategies. Coping-resources show by itself the set of descriptions of personality and social environment, that allow to carry out optimum adaptation to stress situations. coping-strategies (or styles of overcoming) are the actual answers of personality for a threat and proof enough personality description. Under сoping-strategies understand facilities of management a stress factor strategies, which are utilized by personality for an answer. In the article models of сoping strategies and behavior, features of the professional burnout, psychical burnout and psychological prosperity of lawyers-consultants are analyzed.

Keywords: сoping-behavior, models of сoping-behavior, сoping-resources, сoping-strategy, professional burnout, psychical burnout, psychological prosperity.

 

У сучасних умовах людині доводиться стикатися з великою кількістю складних ситуацій, подолання яких впливає на вибір місця роботи в умовах жорсткої конкуренції на ринку праці та на подальше життя і нормальне функціонування особистості в соціумі.Шалений ритм життя в умовах різноманітних стресових ситуацій, надлишок фахівців-юристів та, як наслідок, обмежена кількість робочих місць на ринку праці негативно впливають на фізичне і психічне здоров'я юристів, міжособові та сімейні стосунки, що сприяє виникненню негативних наслідків у вигляді деструктивних форм поведінки, а також погіршенню матеріального, соціального і професійного статусу. У зв’язку з цим існує необхідність у вивченні особливостей копінг-стратегій працівників у системі «людина право».

Роботи, присвячені вивченню копінг-поведінки, з’явилися у зарубіжній психології у другій половині XX століття. Поняття «копінг» походить від англійської мови «cope» (переборювати). Німецькі вчені Х. Вебер, Г. Хайнес, описуючи копінг-поведінку, використовували термін «bewaltigung» (подолання) [1]. Сьогодні фахівці багатьох галузей і наукових напрямів психологічної науки залучені в розробку фундаментальних і прикладних проблем психології копінг-поведінки як міждисциплінарної галузі, що вивчає явища регуляції і саморегуляції поведінки суб’єкта, особистісний розвиток, благополуччя, здоров’я, ресурси і продуктивність людини (Р. Грановська, Р. Лазарус, І. Нікольська, К. Олдвін, Н. Сирота, Н. Хаан, С. Фолкман, А. Фрейд, З. Фрейд, В. Ялтонський та ін.) [2].

Сучасний підхід до вивчення копінг-поведінки враховує наступні положення: 1) людині характерний інстинкт подолання (Е. Фромм), однією з форм якого виступає пошукова активність (В. Аршавський, Р. Ротенберг); 2) на вибір способів подолання впливають індивідуально-психологічні особливості: темперамент, рівень тривожності, тип мислення, особливості локус контролю, спрямованість характеру, установки, переживання, досвід тощо. Згідно даного положення, ті складні ситуації, що виникають на життєвому шляху людини, будуть мати не тільки зовнішні (середовищні), але й внутрішні (особистісні) передумови; 3) стратегії копінг-поведінки у складних ситуаціях будуть залежати від рівня самоактуалізації особистості – чим вищий рівень розвитку особистості людини, тим успішніше вона вирішує труднощі [2].

Копінг реалізується на базі копінг-ресурсів за допомогою копінг-стратегій. Копінг-ресурси являють собою набір характеристик особистості та соціального середовища, що дозволяють здійснювати оптимальну адаптацію до стресових ситуацій. Копінг-стратегії (або стилі подолання) – це актуальні відповіді особистості на загрозу. Стиль копінг-поведінки є досить стійкою особистісною характеристикою, подібною до когнітивного стилю, активне становлення якої припадає на підлітковий віковий період [3]. Копінг-поведінка пояснюється з точки зору її ефективності подолання стресової ситуації. Про високу ефективність копінгу може свідчити те, коли стресова ситуація для людини стає незначущою як подразник і з’являється енергія для вирішення нових завдань. У більшості психологічних джерел критерій ефективної копінг-поведінки пов’язаний з психологічним благополуччям людини, що виражається в зниженні рівня тривожності, дратівливості, психосоматичної симптоматики, депресивних показників. Під копінг-стратегіями розуміють засоби управління стресовим фактором, які використовує особистість для відповіді на сприйняту нею загрозу. Єдина концепція копінг-поведінки відсутня, що є свідченням складності вивчення поведінки людини у складних життєвих ситуаціях.

Емпіричне дослідження копінг-стратегій працівників юридичної компаніїскладалося з проведення психодіагностичного обстеження особливостей копінг-стратегій працівників юридичної компанії (стратегій та моделей копінг-поведінки, особливостей професійного вигорання, психічного вигорання та психологічного благополуччя) та аналізу отриманих результатів.

Дослідження проводилось протягом березня-квітня 2015 року, у м. Хмельницькому та Хмельницькій області в юридичній консалтинговій компанії «Глобал Консалтинг». Юридична консалтингова компанія (ЮКК) «Глобал Консалтинг» з 2005 року надає високоякісні юридичні послуги. В процесі проведення емпіричного дослідження було проведено констатувальний експеримент з групою 28 досліджуваних, який полягав у проведенні тестування за наступними психодіагностичними методиками: опитувальником «SACS» С. Хобфолла, методикою діагностики професійного вигорання (К. Маслач і С. Джексон, в адаптації Н. Водоп’янової), методикою діагностики психічного вигорання А. Рукавішнікова,методикою діагностики рівня професійного емоційного вигорання В. Бойка та шкалою психологічного благополуччя К. Ріфф.

Результати тестування за методикою діагностики професійного вигорання (К. Маслач і С. Джексон, в адаптації Н. Водоп’янової) показали, що в досліджуваній групі юристів-консультантів виявлено: а) високий рівень емоційного виснаження у 53,33% осіб і середній рівень – у 46,67% осіб, що свідчить про відповідні рівні почуття емоційного виснаження, знемагання (юристи відчувають неможливість віддаватися роботі так, як це було колись); дегуманізацію, деперсоналізацію (тенденція розвивати негативне ставлення до клієнтів); негативного самосприйняття у фаховому плані, нестачу почуття фахової майстерності. Емоційне виснаження може проявлятися у втомі, виснаженні, психологічних нездужаннях, безсонні, негативне ставлення до клієнтів, негативному ставленні до самої роботи; обмеженості репертуару робочих дій, зловживаннях ліками, відсутності апетиту або, навпаки, переїданні, проявах агресії, занепадницькому настрій і пов’язаними з ним емоції, а також переживанням почуття провини; б) високий рівень деперсоналізації у 6,67% осіб, середній рівень – у 40,00% осіб і низький – у 53,33% осіб, що свідчить про відповідні рівні почуттів (емоційного ставлення) до близьких, відчуття часткового або повного зникнення (стирання) рис власної особистості, сприймання навколишнього світу «плоским», притупленим, немов би «через скло», притуплення самого поняття «настрій», появи поганого настрою, відчуття власного тіла як автомату, свої дії здаються автоматичними, виникає відчуття уповільненої течії або повної зупинки часу, утруднення образного уявлення, образного мислення; в) високий рівень редукції особистісних досягнень у 26,67% осіб, середній рівень – у 60,00% осіб і низький – у 13,33% осіб, що свідчить про відповідні рівні ставлення до професійних досягнень або нівелювання ними, негативного ставлення до професійної діяльності, посадових обов’язків, що пов’язано з міжособистісними відносинами та зі ставленням до роботи у цілому.

Загалом в досліджуваній групі юристів-консультантів виявлено: високий рівень професійного вигорання у 26,67% осіб, середній рівень – у 46,67% осіб і низький – у 26,66% осіб, що свідчить про відповідні рівні стану душевного і фізичного виснаження, який виникає виключно на ґрунті роботи, основною причина якого є надлишок спілкування «чисто по роботі» (так зване комунікативне перевантаження), емоційно напружені умови праці, наприклад: підвищена відповідальність, ненормований робочий день, постійна невизначеність щодо робочих планів і при цьому відсутність гідної фінансової та моральної винагороди, а також скупченість колективу і відсутність «власного кутка», відсутність взаєморозуміння зі своїм керівником і колегами. В результаті повного «занурення» в роботу юристам-консультантам зовсім не залишається часу на себе. Отже, досліджуючи рівень професійного вигорання юристів-консультантів юридичної консалтингової компанії, можна зазначити, що у фахівців-юристів переважає середній рівень професійного вигорання. Визначальними складовими професійного вигорання юристів-консультантів виявлено емоційне виснаження та редукцію особистісних досягнень.

Результати тестування за методикою діагностики психічного вигорання А. Рукавішнікова показали, що в досліджуваній групі юристів-консультантів виявлено наступні особливості психічного вигорання: а) високий рівень психоемоційного виснаження у 33,33% осіб, середній рівень – у 46,67% осіб і низький рівень – у 20,00% осіб, що свідчить про відповідні рівні процесу вичерпування емоційних, фізичних, енергетичних ресурсів професіонала, який працює з людьми. Виснаження виявляється в хронічному емоційному і фізичному стомленні, байдужості і холодності по відношенню до оточуючих людей з ознаками депресії і дратівливості; б) високий рівень особистісного віддалення у 6,66% осіб, середній рівень – у 46,67% осіб і низький рівень – у 46,67% осіб, що свідчить про відповідні рівні специфічної форми соціальної дезадаптації юриста-професіонала, який працює з людьми. Особистісне віддалення виявляється в зменшенні кількості контактів з оточуючими людьми, підвищенні дратівливості і нетерпимості в ситуаціях спілкування, негативізмі по відношенню до інших людей; в) високий рівень професійної мотивації у 26,67% осіб, середній рівень – у 53,33% осіб і низький рівень – у 20,00% осіб, що свідчить про відповідні рівні робочої мотивації і ентузіазму по відношенню до роботи альтруїстичного змісту. Стан мотиваційної сфери оцінюється такими показниками як: продуктивність професійної діяльності, оптимізм і зацікавленість в роботі, самооцінка професійної компетентності і ступеню успішності в роботі з людьми.

Отже, за результатами тестування за методикою діагностики психічного вигорання А. Рукавішнікова в досліджуваній групі юристів-консультантів виявлено високий рівень індексу психічного «вигорання» у 26,67% осіб, середній рівень – у 53,33% осіб і низький рівень – у 20,00% осіб, що показує відповідні рівні фізичного емоційного та мотиваційного виснаження і характеризується порушенням продуктивності в роботі й житті, втомою, безсонням, підвищеною схильністю до соматичних захворювань. Cтрес-реакція може виникати у відповідь на безжальні виробничі і емоційні вимоги, що походять від зайвої відданості людини своїй роботі з супутньою цьому зневагою до сімейного життя або відпочинку.

За результатами тестування за методикою діагностики рівня професійного емоційного вигорання В. Бойка встановлено рівні розвитку стадій професійного емоційного вигорання юристів-консультантів в межах відповідних їм шкалах:

1) на стадії «напруга» тенденцію до формування та сформованість цієї стадії у деяких досліджуваних. Виявлений рівень розвитку цієї стадії професійного емоційного вигорання виникає за рахунок: а) переживання психотравмуючих обставин: у 46,67% осіб виявлено ознаки симптому, що складається, у 53,33% осіб ознак цього симптому не виявлено; б) незадоволеності собою: у 53,33% осіб виявлено ознаки симптому, що складається та у 33,33% осіб виявлено ознаки симптому, що склався, у 13,34% осіб ознак цього симптому не виявлено; в) «загнаності в клітку»: у 33,33% осіб виявлено ознаки симптому, що складається та у 20,00% осіб виявлено ознаки симптому, що склався. У 46,67% осіб ознак цього симптому не виявлено; г) тривоги і депресії: у 40,00% осіб виявлено ознаки симптому, що складається та у 26,67% осіб виявлено ознаки симптому, що склався. У 33,33% осіб ознак цього симптому не виявлено;

2) на стадії «резистенція» тенденцію до формування цієї стадії у деяких досліджуваних. Виявлений рівень розвитку цієї стадії професійного емоційного вигорання виникає за рахунок: а) неадекватного виборчого емоційного реагування: у 26,67% осіб виявлено ознаки симптому, що складається. У 73,33% осіб ознак цього симптому не виявлено; б) емоційно-етичної дезорієнтації: у 13,33% осіб виявлено ознаки симптому, що складається. У 86,67% осіб ознак цього симптому не виявлено; в) розширення сфери економії емоцій: у 13,33% осіб виявлено ознаки симптому, що складається та у 6,67% осіб виявлено ознаки симптому, що склався. У 80,00% осіб ознак цього симптому не виявлено; г) редукції професійних обов'язків: у 6,67% осіб виявлено ознаки симптому, що складається. У 93,33% осіб ознак цього симптому не виявлено;

3) на стадії «виснаження» тенденцію до формування та сформованість цієї стадії у деяких досліджуваних. Виявлений рівень розвитку цієї стадії професійного емоційного вигорання виникає за рахунок: а) емоційного дефіциту: у 40,00% осіб виявлено ознаки симптому, що складається та у 20,00% осіб виявлено ознаки симптому, що склався. У 40,00% осіб ознак цього симптому не виявлено; б) емоційної усунутості: у 46,67% осіб виявлено ознаки симптому, що складається та у 26,66% осіб виявлено ознаки симптому, що склався. У 26,67% осіб ознак цього симптому не виявлено; в) особистісної усунутості (деперсоналізації): у 46,67% осіб виявлено ознаки симптому, що складається та у 26,66% осіб виявлено ознаки симптому, що склався. У 40,00% осіб ознак цього симптому не виявлено; г) психосоматичних і психовегетативних порушень: у 33,33% осіб виявлено ознаки симптому, що складається та у 26,67% осіб виявлено ознаки симптому, що склався. У 40,00% осіб ознак цього симптому не виявлено.

За результатами тестування за шкалою психологічного благополуччя К. Ріфф виявлено наступні особливості психологічного благополуччя юристів-консультантів: а) високий рівень позитивних стосунків з іншими у 33,33% осіб, середній рівень – у 33,33% осіб і низький рівень – у 33,34% осіб; б)високий рівень автономії у 40,00% осіб, середній рівень – у 46,67% осіб і низький рівень – у 13,33% осіб; в) високий рівень управління оточенням у 40,00% осіб, середній рівень – у 40,00% осіб і низький рівень – у 20,00% осіб; г) високий рівень особистісного зростання у 26,67% осіб, середній рівень – у 53,33% осіб і низький рівень – у 20,00% осіб; д) високий рівень формування і реалізації мети в житті у 26,67% осіб, середній рівень – у 46,67% осіб і низький рівень – у 26,66% осіб; е) високий рівень самоприйняття у 40,00% осіб, середній рівень – у 40,00% осіб і низький рівень – у 20,00% осіб. Отже, за результатами тестування за шкалою психологічного благополуччя К. Ріфф в групі юристів-консультантів виявлено високий рівень загального благополуччя у 33,33% осіб, середній рівень – у 46,67% осіб і низький рівень – у 20,00% осіб, що показує відповідні рівністану єдності зовнішніх та внутрішніх умов процесу становлення особистості: позитивного ставлення до себе і свого минулого життя; наявності цілей і занять, що надають життю сенс; здатності виконувати вимоги повсякденного життя; відчуття безперервного розвитку і самореалізації; відносин з іншими, пронизаних турботою і довірою; здатності дотримуватись власних переконань.

Досліджуючи поведінкових стратегій психологів у напружених ситуаціях було використано опитувальник С. Хобфолла, який призначений для виявлення моделі копінг-поведінки. Аналіз результатів дослідження показав, що в процесі здійснення професійної діяльності: 60,00 % юристів-консультантів використовують активну стратегію подолання, що реалізується завдяки такій моделі їхньої копінг-поведінки як асертивні дії, яка являє собою володіння навичками висувати вимоги; говорити «ні» й критикувати; встановлювати контакт; відкрито привертати увагу до себе, власних цілей та інтересів і дозволяти собі помилки тощо. Юристи-консультанти проявляють у поведінці такі асертивні властивості як: товариськість, сміливість, вміння проявляти радикалізм, незалежність, щирість, наполегливість, твердість, дипломатичність; вміння розрізняти агресивну, пасивну й упевнену поведінку.

20,00 % юристів-консультантів використовують пасивну стратегію подолання, що реалізується завдяки таким моделям їхньої копінг-поведінки як: обережні дії та уникнення. Пасивна копінг-поведінка передбачає використання різного арсеналу механізмів психологічного захисту, які спрямовані на зниження емоційної напруги, а не на зміну стресової ситуації. Копінг, орієнтований на обережні дії відображає пасивну модель поведінки для якої характерні такі ознаки як: детальний аналіз усіх можливих варіантів розв’язання проблеми; не прийняття на віру не перевірених підходів, ідей; орієнтація на детальну підготовку та саморегуляцію у важких ситуаціях; економії сил та ресурсів тощо. Копінг, орієнтований на уникнення, може виражатися у відволіканні від стресової ситуації або соціальному відволіканні, що проявляється у: намаганні отримати задоволення від речей, які не мають відношення до конкретної ситуації; намаганні побути наодинці, віддалитися від ситуації, що турбує або навпаки – постійно перебувати серед людей.

80,00 % юристів-консультантів використовують просоціальну стратегію подолання, що реалізується завдяки таким моделям їхньої копінг-поведінки як вступ у соціальний контакт та пошук соціальної підтримки. Модель копінг-поведінки «вступ у соціальний контакт» відображає соціальну модель поведінки, якій притаманні такі характеристики: орієнтація на взаємодії та спільні дії з іншими людьми в будь-яких ситуація, особливо в складних ситуаціях; позитивна оцінка спілкування з іншими людьми як можливість розширення життєвого досвіду; допомога іншим при розв’язанні спільних проблем тощо. Така модель копінг-поведінки, як «пошук соціальної підтримки» знаходить відображення в таких діях: орієнтація на важливість емоційної підтримки близьких людей у важких ситуаціях; потреба поділитись своїми переживання з іншими людьми; визнання та впевненість того, що підтримка інших людей дуже допомагає в складних ситуаціях тощо.

60,00 % юристів-консультантів використовують непряму стратегію подолання, що реалізується завдяки такій моделі їхньої копінг-поведінки як маніпулятивні дії, яка заснована на використанні витончених методів і засобів, що змінюють установки і поведінку людей так, щоб останні не могли усвідомлювати сам факт такої дії й їхніх наслідків. 13,33 % юристів-консультантів використовують пряму стратегію подолання, що реалізується завдяки такій моделі їхньої копінг-поведінки як імпульсивні дії, що виражаються у схильності діяти без достатнього свідомого контролю, під впливом зовнішніх обставин або в силу емоційних переживань.

Проведений констатувальний експеримент дав змогу дійти висновку про те, що юристи-консультанти в більшій мірі проявляють позитивні копінг-стратегії. Проте, негативні копінг-стратегії, які вміщують комплекс особистісно-поведінкових ознак неадаптаційного змісту також мають місце. Крім того, в групі досліджуваних виявлено велику кількість змішаних типів копінг-стратегій із домінуванням серед них позитивних типів. Перспективи подальших розвідок пов’язані з розробкою заходів, спрямованих на корекцію копінг-стратегій у бік позитивних.

 

СПИСОК ВИКОРИТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Нартова-Бочавер С.К. «Coping-behavior» в системе понятий психологии личности / С.К.Нартова-Бочавер // Психологический журнал. – 1997. – Т. 18. – №5. – С. 20-30.
  2. Василенко М. М. Сучасні напрями психологічних досліджень копінг-стратегій / М. М. Василенко // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – 2009. – Т. 11, ч. 7. – С. 95-107.
  3. Русина Н. А. Копинг-ресурсы личности как основа ее здоровья / Н. А. Русина //Совладающее поведение : современное состояние и перспективы ; [Под ред. А. Л. Журавлева, Т. Л. Крюковой, Е. А. Сергиенко]. – М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2008. – 474 с.

 

REFERENCES:

1.  Nartova-Bochaver S.K. «Coping-behavior» v systeme ponyatyy psykholohyy lychnosty / S.K.Nartova-Bochaver // Psykholohycheskyy zhurnal. – 1997. – T. 18. – N5. – S. 20-30.

2.  Vasylenko M. M. Suchasni napryamy psykholohichnykh doslidzhen' kopinh-stratehiy / M. M. Vasylenko // Problemy zahal'noyi ta pedahohichnoyi psykholohiyi : zb. nauk. pr. Instytutu psykholohiyi im. H. S. Kostyuka APN Ukrayiny. – 2009. – T. 11, ch. 7. – S. 95-107.

3.  Rusyna N. A. Kopynh-resursы lychnosty kak osnova ee zdorov'ya / N. A. Rusyna //Sovladayushchee povedenye : sovremennoe sostoyanye y perspektyvы ; [Pod red. A. L. Zhuravleva, T. L. Kryukovoy, E. A. Serhyenko]. – M. : Yzd-vo «Ynstytut psykholohyy RAN», 2008. – 474 s.

 

Джерело: Український науковий журнал "Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації" №1(38) 2015

автор: Волинець Наталія, кандидат психологічних наук, доцент, Хмельницький інститут соціальних технологій, кафедра психології, доцент; Смусь Олена, Хмельницький інститут соціальних технологій, кафедра психології, студентка

видання: Український науковий журнал "Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації" №1(38) 2015, час видання: 2015

адреса видання: http://social-science.com.ua/


29/04/2015