Особливості психологічної готовності прикордонників Державної прикордонної служби України до виходу на пенсію

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ПРИКОРДОННИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ДО ВИХОДУ НА ПЕНСІЮ

 

УДК 159.9: 355/359.08

 

Волинець, Наталія,

кандидат психологічних наук, доцент

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»,

Хмельницький інститут соціальних технологій (Україна, Хмельницький),

кафедра психології, доцент

natasha_volynets@meta.ua

Буряк, Валентина,

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»,

Хмельницький інститут соціальних технологій (Україна, Хмельницький),

кафедра психології, студентка

 

АНОТАЦІЯ

У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей психологічної готовності прикордонників Державної прикордонної служби України до виходу на пенсію. Показано особливості соціально-психологічної адаптації прикордонників до виходу на пенсію, їхні індивідуально-психологічні особливості особистості, особливості якості життя, поведінки і переживань, пов’язаних із роботою, та емоції прикордонників, які переважають у них при думці стосовно виходу на пенсію. Зазначено, що, готуючись до виходу на пенсію, більшість прикордонників ДПСУ не відчувають значних проблем адаптації до виходу на пенсію та відчувають напруження стосовно виходу на пенсію без загрози для здоров’я. При цьому вони оцінюють власну якість життя як знижену та низьку, більшість із них відчуває печаль стосовно виходу на пенсію.

Ключові слова: психологічна готовність до виходу на пенсію, соціально-психологічна адаптація, індивідуально-психологічні особливості особистості, поведінка, переживання, якість життя.

 

FEATURES OF PSYCHOLOGICAL READINESS TO RETIREMENT OF BORDER GUARDS OF GOVERNMENT BOUNDARY SERVICE OF UKRAINE

 

Volynets, Natalia,

candidate of psychological sciences, associate professor

Open International University of Human Development «Ukraine»,

Khmelnytskyi Institute of Social Technologies (Ukraine, Khmelnytskyi),

Associate Professor of Department of Psychology,

natasha_volynets@meta.ua

Buriak, Valentyna,

Open International University of Human Development «Ukraine»,

Khmelnytskyi Institute of Social Technologies (Ukraine, Khmelnytskyi),

Department of Psychology,

student

 

SUMMARY

The article describes the results of empiric research of features of psychological readiness to retirement of border guards of Government boundary service of Ukraine. Present the features of socially psychological adaptation to retirement of border guards, their individual-psychological features of personality, feature of quality of life, of conduct and experiencing, related to work and emotions of border guards which prevail for them at an idea in relation to retirement. It is marked that preparing to retirement most border guards of GBSU do not feel the considerable problems of adaptation and feel tension without a threat for a health. Thus they estimate own quality of life as reduced and low, majority from them feels sadness in relation to retirement.

Keywords: psychological readiness to retirement, social-psychological adaptation, individual-psychological features of personality, behavior, experiencing, quality of life.

 

Військовослужбовці Державної прикордонної служби України (ДПСУ) як озброєні формування загалом, а особливо в умовах сьогодення, є найважливішим інструментом держави, спрямованим на забезпечення її національної безпеки в сфері охорони Державного кордону. Відповідно, держава визначає і повинна забезпечувати гідний рівень життя прикордонників та членів їхніх сімей, військових пенсіонерів та різні аспекти їхньої соціальної захищеності. Актуальність соціально-психологічної проблеми формування психологічної готовності до виходу на пенсію військовослужбовців Державної прикордонної служби України пов’язана з реалізацією державою заходів, спрямованих на забезпечення психологічної реабілітації військовослужбовців, звільнених у запас, та членів їхніх сімей.

Проблемам психологічних особливостей пенсійної зрілості присвячено праці таких вітчизняних вчених як: Н.Чепелєва (індекс пенсійної зрілості та його залежність від життєвого досвіду) та В. Жанн (пенсія як етап професійного зростання). Результати емпіричних досліджень соціальної адаптації осіб після виходу на пенсію зарубіжних психологів показують: залежність якості життя пенсіонерів та періоду перебування на пенсії (М. Ванг), перетворення сприйняття факту виходу на пенсію на психічну травму (Є. Авербух), перехід особи, яка вийшла на пенсію, з прогресивної лінії розвитку на регресивну (Е. Еріксон).

Питанням соціально-психологічної адаптації військовослужбовців, звільнених із силових структур у запас представлено у працях російських (Є.Концова, В.Чайка та ін.) та українських вчених (О. Буряк, М. Гіневський, В. Кондрюкова, Л. Магдисюк, Н. Паніна, П. Разов, В. Рубцов, І. Слюсар та ін.). Необхідно зазначити, що нашій країні питання психологічної готовності військовослужбовців до виходу на пенсію розглядається у межах соціально-психологічної адаптації військовослужбовців силових структур, звільнених у запас. Безпосередньо дослідження особливостей формування психологічної готовності прикордонників ДПСУ до виходу на пенсію не проводились.

Загалом поняття психологічної готовності можна простежити у дослідженнях як вітчизняних, так і в зарубіжних вчених як елемент свідомості, самосвідомості та самопізнання людини (М. Бердяєв, І. Кон, І. Костюк, О. Леонтьєв, А. Спіркін, С. Роджерс та ін.), як установки (Д. Узнадзе), як цілеспрямоване вираження особистості через мотиви, інтереси, погляди, переконання, почуття тощо (С. Максименко), як стану психіки, що проявляється у мобілізації фізичних та психічних резервів (М. Левітов, Л. Нерсесян та ін.) як комплекс індивідуально-психологічних властивостей-рис (К. Альбуханова-Славська, Л. Виготський, К. Платонов та ін.) [1].

У наказі Міністерства оборони України № 335 від 21 травня 2013 року «Про затвердження Інструкції про порядок оцінки морально-психологічного стану особового складу в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України» під морально-психологічним станом розуміється сукупність соціальних, професійних, етичних і психологічних чинників, які виявляються в конкретних умовах життєдіяльності військових колективів і конкретних військовослужбовців. Відповідно до цієї інструкції в структурі морально-психологічного стану виділяються три взаємозв'язані оцінні компоненти: морально-етичний, військовий професійний і психологічний. Психологічний компонент відображає психологічну готовність військовослужбовців до виконання поставлених завдань та рівень їх стійкості до несприятливих умов службової діяльності і визначається наступними критеріями: самопочуттям і психологічним станом особового складу, психологічною готовністю до виконання завдань в екстремальних ситуаціях і стійкістю до несприятливих умов діяльності служби, здатністю переносити нервово-психологічні навантаження [2]. Саме в межах психологічного компоненту морально-психологічного стану військовослужбовців повинна бути сформована у військовослужбовців психологічна готовність до виходу на пенсію, про яку мова в інструкції навіть не йде.

Під час несення служби у кадрових військовослужбовців спостерігались постійні перевантаження та відбувалось накопичення стресів, психотравм, пов’язаних з виконанням службових завдань. Невизначеність, зумовлена зміною життєдіяльності, брак коштів, який виникає у зв’язку з переходом на пенсійне забезпечення, конфлікти в родині тощо породжують негативні емоції, перенапругу фізичних і психічних функцій та, як результат, деструкцію діяльності, що провокує виникнення негативних психоемоційних станів, порушення психічного здоров’я, аж до виникнення психічних розладів, що зважаючи на вміння колишніх військовослужбовців використовувати різні види зброї, з однієї сторони, та відсутність вдалої адаптації до умов життя, що змінюються, з іншої сторони, може зробити їх небезпечними як по відношенню до оточуючих, так і по відношенню до себе [3].

Емпіричне дослідження особливостей психологічної готовності прикордонників ДПСУ до виходу на пенсію складалося з проведення психодіагностичного дослідження стану соціально-психологічної адаптації прикордонників до виходу на пенсію, індивідуально-психологічних особливостей особистості досліджуваних, їхньої якості життя, особливостей поведінки і переживань, пов’язаних з роботою та емоцій прикордонників, які переважають у них при думці стосовно виходу на пенсію; аналізу та інтерпретації результатів.

Дослідження проводилось протягом березня-квітня 2015 року, у Сокирянському відділі прикордонної служби Чернівецького прикордонного загону ДПСУ. В процесі проведення емпіричного дослідження було проведено констатувальний експеримент з групою досліджуваних (які мають вийти на пенсію протягом року), який полягав у проведенні тестування за наступними психодіагностичними методиками: опитувальником оцінки стану адаптації «ОСАДА» С. Яковенка, індивідуально-типологічним опитувальником Л. Собчика, методикою діагностики якості життя З. Дудченко, опитувальником поведінки і переживань, пов’язаних з роботою (AVEM), чотирьох модальним емоційним опитувальником Л. Рабіновича.

Результати тестування за опитувальником оцінки стану адаптації «ОСАДА» С. Яковенка показали, що в досліджуваній групі прикордонників ДПСУ виявлено: відсутність значних проблем адаптації до виходу на пенсію або їх успішне розв’язання – у 20,83 % осіб, рівень «нормального» напруження стосовно виходу на пенсію без загрози для здоров’я особистості, що не є хронічним – у 66,67 % осіб, субекстремальну напружену ситуація, загрозу виснаження, незадоволеність життям – у 12,50% осіб. Остання група прикордонників потребує психологічної допомоги. Сприйняття виходу на пенсію як складної життєвої ситуації та як ситуації життєвої кризи в досліджуваній групі не виявлено.

За результатами тестування за індивідуально-типологічним опитувальником Л. Собчика в досліджуваній групі прикордонників ДПСУ виявлено: а) 70,83 % осіб з екстраверсією у межах норми, що характеризує їх як гармонійних особистостей, 4,17 % осіб з помірно вираженою екстраверсією, що показує наявність акцентуйованих властивостей-рис, 25,00 % інтровертованих осіб, у яких переважає орієнтація на світ суб’єктивних уявлень і переживань, тенденція до відходу в світ ілюзій, фантазій і суб’єктивних ідеальних цінностей стриманість, замкнутість; б) 75,00 % осіб з сенситивністю в межах норми, що показує вразливість, схильність до рефлексії, песимістичність в оцінці перспектив та 25,00 % осіб зі спонтанністю, що показує непродуманість у висловах і вчинках досліджуваних; в) 66,67 % осіб з агресивністю, що показує активну самореалізацію, впертість у відстоюванні власних інтересів та 33,33 % осіб з ригідністю, що показує інертність установок, суб’єктивізм, підвищене прагнення до відстоювання власних поглядів і принципів, критичність відносно думок інших людей; г) 62,50 % осіб з тривожністю, що показує емоційність, сприйнятливість, незахищеність та 37,50 % осіб з лабільністю, що показує емотивність, виражену мінливість настрою, мотиваційну нестійкість, сентиментальність, прагнення до емоційної залученості.

Результати тестування за методикою діагностики якості життя З. Дудченко показали, що в досліджуваній групі: 20,83 % прикордонників ДПСУ оцінюють якість життя як нормальну, 54,17 % осіб оцінюють якість життя як знижену та 25,00 % прикордонників ДПСУ оцінюють якість життя як низьку. Основними параметрами, які знижують якість життя прикордонники назвали: низький матеріальний достаток (58,33 % осіб), погані житлові умови (75,00 % осіб), непривабливий район проживання (25,00 % осіб), сім’я (її відсутність або негармонійні стосунки) (16,67% осіб), незадовільний рівень харчування (4,17 % осіб), незадовільне сексуальне життя (29,17 % осіб), низька якість відпочинку (41,67 % осіб), нецікава монотонна робота (8,33 % осіб), незадоволені духовні потреби (12,5 % осіб), низька соціальна підтримка (50,00 % осіб), погане здоров’я близьких (12,5 % осіб), погане особисте здоров’я (33,33 % осіб), відсутність душевного спокою (29,17 % осіб), незадоволеність життям в цілому (20,83 % осіб). Однозначно можна зробити висновок про те, що прикордонники, які мають виходити на пенсію потребують підвищення рівня матеріального забезпечення та покращення житлових умов, що в свою чергу сприятиме покращенню якості харчування, відпочинку, здоров’я та в перспективі задоволенню духовних потреб, підвищенню душевного спокою та якості життя в цілому.

За результатами тестування за опитувальником поведінки і переживань, пов'язаних з роботою (AVEM) виявлено наступні типи поведінки та переживань прикордонників ДПСУ в професійному середовищі:

а) 33,33 % прикордонників притаманний тип G, що характеризує їх як здорових, активних особистостей, здатних до вирішення важких проблем, які надають роботі високе (але не екстремальне) значення. Вони контролюють власні енергетичні витрати, використовують конструктивний спосіб подолання ситуації невдач і поразок, які розглядаються суб’єктом діяльності не як джерело фрустрації і негативних емоцій, а як стимул для пошуку активних стратегій їх подолання. Такий тип поведінки прикордонників є зразком позитивної установки на виконання діяльності, посиленої мобілізуючою дією позитивних емоцій;

б) 37,50 % прикордонників притаманний тип S, що характеризує їх як економних, бережливих особистостей, з середнім рівнем мотивації, енергетичних витрат і професійних домагань, з вираженою схильністю до збереження дистанції по відношенню до професійної діяльності, задоволеністю своєї праці. Характерною межею цього типу є загальна життєва задоволеність, джерелом якої можуть бути ситуації, не пов’язані з роботою;

в) 16,67 % прикордонників притаманний тип А, що характеризує їх як ризикових особистостей з екстремально високим суб’єктивним значенням професійної діяльності, великим ступенем готовності до енергетичних витрат, низькою стійкістю до фрустрації і до стресу. Цьому типу притаманний високий рівень негативних емоцій, що є наслідком психічного перевантаження, прагнення до досконалості і пов’язаної з цим незадоволеності ефективністю своєї діяльності, а також відсутність соціальної підтримки дозволяють віднести цей тип до групи ризику з вірогідністю достатньо швидкого розвитку синдрому професійного вигорання;

г) 12,50 % прикордонників притаманний тип В, що показує професійне вигорання, відмічене низьким суб’єктивним значенням діяльності, низькою стресостійкістю, з обмеженою здатністю до релаксації і конструктивного вирішення проблем, тенденцією до відмови у важких ситуаціях, постійного відчуття неспокою, нездатністю до збереження необхідної дистанції по відношенню до роботи. Все це приводить до додаткових психічних навантажень, постійної незадоволеності собою, зниженню загальної психічної стійкості організму, апатії і небажання виконувати професійні завдання.

За результатами тестування зачотирьох модальним емоційним опитувальником Л.Рабіновича виявлено емоції прикордонників, які переважають у них при думці стосовно виходу на пенсію. Так, у 20,83 % осіб виявлено радість, у 8,33 % осіб – гнів, у 12,50 % осіб – страх та у 58,34 % осіб – печаль. Отже, можна зазначити, що розмірковуючи стосовно виходу на пенсію переважна кількість прикордонників відчуває печаль навіть за при тому, що більшість з них оцінюють якість власного життя як знижену та низьку.

Проведений констатувальний експеримент дав змогу дійти висновку про те, що готуючись до виходу на пенсію більшість прикордонників ДПСУ не відчувають значних проблем адаптації до виходу на пенсію та відчувають «нормальне» напруження стосовно виходу на пенсію без загрози для здоров’я. При цьому вони оцінюють власну якість життя як знижену та низьку, більшість з них відчуває печаль стосовно виходу на пенсію.

Перспективи подальших розвідок пов’язані з розробкою заходів, спрямованих на розробку політичних, економічних, соціально-психологічних заходів формування психологічної готовності прикордонників ДПСУ до виходу на пенсію.

 

СПИСОК ВИКОРИТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Магдисюк Л. І. Професійний дискурс психологічної готовності осіб до виходу на пенсію / Л. І. Магдисюк // Психолінгвістика. – 2013. – Вип. 14. – С. 104-116. – Електронний ресурс. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/psling_2013_14_10.pdf.
  2. Наказ Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції про порядок оцінки морально-психологічного стану особового складу в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України» від 21.05.2013 № 335. – Електронний ресурс. – Режим доступу : http : //zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0915-13.
  3. Кондрюкова В. В. Соціально-психологічна адаптація військовослужбовців силових структур, звільнених у запас : навчально-методичний посібник / В. В. Кондрюкова, І. М. Слюсар. – К. : Гнозіс, 2013. – 116 с.

 

REFERENCES:

1.  Mahdysyuk L. I. Profesiynyy dyskurs psykholohichnoyi hotovnosti osib do vykhodu na pensiyu / L. I. Mahdysyuk // Psykholinhvistyka. – 2013. – Vyp. 14. – S. 104-116. Available at : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/psling_2013_14_10.pdf.

2.  Nakaz Ministerstva oborony Ukrayiny «Pro zatverdzhennya Instruktsiyi pro poryadok otsinky moral'no-psykholohichnoho stanu osobovoho skladu v Ministerstvi oborony Ukrayiny ta Zbroynykh Sylakh Ukrayiny» vid 21.05.2013 # 335. Available at : http : //zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0915-13.

3.  Kondryukova V. V. Sotsial'no-psykholohichna adaptatsiya viys'kovosluzhbovtsiv sylovykh struktur, zvil'nenykh u zapas : navchal'no-metodychnyy posibnyk / V. V. Kondryukova, I. M. Slyusar. – K. : Hnozis, 2013. – 116 s.

 

Джерело: Український науковий журнал "Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації" №1(38) 2015

автор: Волинець Наталія, кандидат психологічних наук, доцент, Хмельницький інститут соціальних технологій, Буряк Валентина, Хмельницький інститут соціальних технологій, кафедра психології, студентка

видання: Український науковий журнал "Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації" №1(38) 2015, час видання: 2015

адреса видання: http://social-science.com.ua/


29/04/2015