ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ КАЗАХСТАНУ
УДК 327
Олійник, Наталія,
Університет «Україна» (Україна, м. Київ),
кафедра cуспільно-політичних наук,
глобалістики та соціальних комунікацій,
аспірантка,
АНОТАЦІЯ
Розглянуто та проаналізовано фінансовий аспект розвитку Казахстану в умовах глобалізації. Глобалізація посприяла тому, що сьогодні Казахстан – не просто країна на роздоріжжі Азії та Європи, а – осередок фінансової стабільності, якій довіряють. Багато іноземних компаній активно вкладають кошти в нафтогазовий сектор Казахстану, тому країну можна вважати достатньо інтегрованою в глобальні процеси.Завдяки продажу нафти забезпечується політична стабільність Казахстану. Проте, з іншого боку, економіка країни залежить виключно від цін на нафту.
У статті розглянуто основні рушійні сили та проблеми функціонування Казахстану у форматі Митного союзу з Росією та Білоруссю. Охарактеризовано також основні інтереси країн-членів у контексті сучасних геополітичних процесів, а такожвизначено основні ризики для Казахстану у Євразійському економічному союзі.
Ключові слова: Казахстан, глобалізація, економіка, Митний союз.
POLITICAL ASPECTS OF FINANCIAL STABILITY IN KAZAKHSTAN
Oliynyk, Nataliya,
‘Ukraine’ University (Ukraine, Kyiv),
Department of Social and Political Sciences,
Globalization and Social Communications,
PhD student,
SUMMARY
It is considered and analyzed financial aspect of the development of the Republic of Kazakhstan in globalization process. In a rapidly globalizing world Kazakhstan today is not just a country that stands on at the crossroads of Asia and Europe, but also is a state of financial stability and trusted partner. Many foreign companies are actively investing in oil and gas sector of Kazakhstan, so the country can be considered sufficiently integrated into global processes. Political stability in Kazakhstan is provided by the oil trade. But on the other hand, the economy entirely depends on oil prices.
The article examines the main driving forces and problems in functioning of Kazakhstan in the format of the Customs Union with Russia and Belarus. Also it has been estimated key issues and mutual interests of Member States in the current geopolitical processes, as well as the main risks for Kazakhstan in the Eurasian Economic Union.
Keywords: the Republic of Kazakhstan, globalization, economy, the Customs Union.
Казахстан займає шосте місце в світі за кількістю запасів природних ресурсів. Зокрема, Казахстан володіє 3% світового запасу нафти.Близько 70% вуглеводнів сконцентровано на території Західно-Казахстанської області.
Нещодавно заступник голови правління АТ «НК КазМунайГаз» Магзум Мірзагалієв повідомив про наміри іноземних компаній інвестувати в економіку Західного Казахстану близько 375 млн. дол. США, що має створити 675 нових робочих місць. Така домовленість була укладена під час інвестиційного форуму 2012 р. в м. Актау. Домовленості передбачають створення індустріального парку в м. Жанаозен, організацію виробництва фотоелектричних модулів, створення підприємств по виробництву різних видів нафтогазового обладнання, створення спільного підприємства в області виробництва і сервісу автоматизованих систем, управління технологічними процесами і контрольно-вимірювальних приладів, а також будівництво заводу в Мангістауської області по переробці бітумінозних порід.
За час незалежності Казахстану об’єм експорту нафти збільшився до 71 млн. тонн на рік, побудовано близько 4 тис. км. нафтопроводів, трубопроводні експортні потужності збільшилися з 10 до 58 млн. тонн нафти в рік. «КазМунайГаз» з 21,6 млн. тонн видобувної нафти і газового конденсату займає 26% казахстанського ринку. Транспорт нафти склав 76,8 млн. тонн, нафтопереробка - 15,7 млн. тонн, транспорт газу – 106,5 млрд. кубометрів. На сьогодні запаси нафти і конденсату «КазМунайГаз» оцінюються майже в 800 млн. тонн. До 2020 р. Казахстан планує збільшити рівень залишкових видобутих запасів нафти і конденсату до 1,3 млрд. тонн.
На даний час здійснюється реалізація двох великих інвестиційних проектів.
- Проект будівництва газопроводу «Казахстан-Китай »протяжністю понад 1300 км. по території Республіки Казахстан, який є частиною трансазіатського газопроводу« Туркменістан-Узбекистан-Казахстан-Китай». Як очікується, пропускна здатність нового газопроводу буде досягати 25 млрд. куб. м. газу щорічно.
- Проект будівництва магістрального газопроводу «Бейнеу-Бозой-Шимкент». Загальна протяжність газопроводу складе 1477 км. Проект реалізується в 2 етапи: 1) ділянка Бозой-Шимкент –з пропускною здатністю до 6 млрд. м3 на рік; 2) ділянка Бейнеу-Бозой - з пропускною спроможністю до 10 млрд. м3 на рік [1].
Виступаючи на Форумі нафтогазових компаній «Нафта та газ: доля Казахстану-2013» заступник голови Правління АТ НК «КазМунайГаз» Мірзагаліева М.М. повідомив про поточні актуальні проблеми в нафтогазовому секторі.
- «Розрізненість зусиль. Сьогодні іноземні компанії в Казахстані відзначають, що питаннями розвитку казахстанського долі займаються на різних рівнях різні відомства та організації. Тому було б доцільним об'єднати всі існуючі ініціативи під єдиним началом. І до цієї роботи ми сьогодні приступили спільно з асоціацією Kazenergy, Палатою Атамекен.
- Зміна тактики по розвитку місцевоїдолі. Як показує практика, збільшення казахстанськоїдоліу великих проектах за допомогою адміністративного тиску не працює або працює короткостроково. У світлі вступу до СОТ вважаємо за необхідне забезпечити довгострокові вигоди казахстанському бізнесу, в зв'язку з чим більш перспективним вбачається робота через стимулюючий або партнерський метод.
- Стимулювання створення спільних підприємств через тендерні процедури також вбачається перспективним.
- Відсутність виробництва та низький рівень якості вітчизняної продукції не відповідає міжнародним стандартам. Тому необхідно сприяння держави та галузевих асоціацій щодо підвищення якості продукції вітчизняних товаровиробників та залучення бізнесу в організацію нових виробництв на території РК» [2].
За два десятиліття країна збільшила видобуток нафти з 25 млн. до 80 млн. тонн. Але заводи по переробці нафти переробляють тільки 14 млн. тонн нафти, причому половина з них – російська. В 2012 р. з Росії було завезено 1,3 млн. тонн нафтопродуктів. Така складна ситуація склалася через контракти, згідно з якими надрокористувачі можуть експортувати нафту на власний розсуд. Саме тому власники АЗС не можуть придбати достатньо палива.
Проблеми з дизпаливом виникають через те, що його вивозять до Росії, де ціна на дизпаливо складає 165 тенге за літр, в той час як в Казахстані вона становить 94 тенге за літр. Керівництвом держави прийнято рішення в 2013 р. переробити в Китаї близько 500 тис. тонн казахстанської нафти, щоб якось послабити проблему нафтопродуктів. Через збільшення власних потреб у паливі Казахстан змушений був знизити обсяг поставки газу до Киргизстану, через що населення цієї країни потерпало від холоду. Населення Киргизстану залишилося без газу і світла в розпал сильних холодів взимку 2012 р. Частина районів країни були відключені від електропостачання.
Ще однією актуальною проблемою в нафтовій галузі став прийнятий в 2011 р. закон «Про державне регулювання виробництва і обігу окремих видів нафтопродуктів». Закон поширюється тільки на роздрібних реалізаторів, тому оптові постачальники можуть максимально наближати свої ціни до роздрібних. А це, в свою чергу, сприяє нерентабельності роздрібних постачальників.
Існує три варіанти вирішення проблеми нафтопродуктів:
- домовитись з Росією про кращі умови постачання нафтопродуктів;
- переробляти нафту в Китаї;
- збільшити кількість нафтопереробних заводів в Казахстані.
Перший варіант найбільш ймовірний і найменш затратний. Але будучи країною з величезними запасами нафти, не зовсім логічним є рішення транспортувати нафтопродукти з іншої країни для внутрішнього ринку. У вересні 2012 р. Росія і Казахстан підписали протокол про безмитні поставки нафтопродуктів з Росії в Казахстан. За поставлені Росією нафтопродукти Казахстан здійснює поставку нафти в Росію (1,2 млн. тонн нафти).
Другий варіант більш затратний, з огляду на те, що в Китай нафту можна транспортувати по нафтопроводу Атасу-Алашанькоу, а на зворотному шляху доведеться використовувати бензовози. А це, звісно, вплине на собівартість. Крім того, на сьогоднішній день, китайські компанії вже володіють 25 % всієї нафти, яка видобувається в Казахстані. Тому монопольне становище Китаю на казахстанському ринку не є бажаним.
Третій варіант досить затратний і орієнтований на майбутнє, адже будівництво нових нафтопереробних заводів – справа не одного місяця і навіть не одного року. Проте, саме цей варіант був би єдино правильним для майбутнього Казахстану. Навіть реалізація реконструкції нафтопереробних заводів дозволила б знизити виробництво мазуту і збільшити вихід світлих нафтопродуктів, підвищити якість бензину та дизпалива до рівня стандартів «Євро-4» і «Євро-5».
Потрібно також враховувати високу собівартість казахстанської нафти – 5-7 дол. США за барель. Наприклад, собівартість нафти країн Ближнього та Середнього Сходу складає 1 дол. США. Тому Казахстану буде дуже важко конкурувати з такими країнами на міжнародних ринках[3].
Залучення іноземних інвестицій та створення інвестиційного клімату завжди було одним з пріоритетів керівництва Казахстану.Казахстан – лідер серед країн СНД по кількості іноземних інвестицій, що в цілому позитивно впливає не економіку, проте більша частина інвестицій припадає на нафтогазовий сектор.
Аналізуючи політичну діяльність з часу проголошення незалежності, можна зробити висновок, що більшу частину коштів, одержаних від продажу нафти, керівництво держави використовує для зміцнення політичної стабільності. Саме завдяки такій політиці Казахстан називають «островом стабільності в Азії». Проте така прив’язка до ресурсів означає, що економіка країни залежить від цін на нафту, падіння яких може боляче вдарити по бюджеті країни. Адже, якщо ціни на нафту не будуть зростати, то економічний ріст країни буде знаходитись на одному рівні. Тому дуже важливо, щоб влада Казахстану змогла зменшити залежність від ресурсів, які є локомотивом економіки Казахстану. На жаль, залучення прямих іноземних інвестицій не стало фактором диверсифікації і модернізації економіки. І це не несподіванка, а швидше закономірність для країн з ресурсно - орієнтованою економікою.
Керівництво Казахстану ще в 1990 р. прийняло закони про іноземні інвестиції та про вільні економічні зони. Закон про вільні економічні зони дозволяє всі види діяльності, окрім тих, які заборонені законами Казахстану та виробництва зброї. Закон гарантує іноземним інвесторам гарантію проти націоналізації і необґрунтованого втручання зі сторони держави та місцевих організацій. Важливим також є те, що вільні економічні зони є незалежними від бюджету. Тому адміністративний комітет збирає всі податки в межах економічної зони, що дає йому можливість проводити свою політику. Закон передбачає звільнення від податків на прибуток на термін від 2 до 5 років, повне звільнення від податку на прибуток тих податків, які реінвестовані в Казахстані для виробництва споживчих товарів, застосування медичних технологій, фармацевтичних товарів, а також звільнення від податку на прибуток товарів, які виготовлені в Казахстані. Імпорт обладнання, матеріалів і інших компонентів, які використовуються для виробництва і виготовлення продукції в зоні і експорт із зони звільняється від мита. Споживчі товари, які імпортуються в зону, також частково звільняються від мита [4].
Отже, з одного боку, економічна стабільність Казахстану впливає на приток іноземних інвестицій, які сприяють передачі нових навиків, методів та передових технологій. З іншого боку, така ситуацію впливає на ряд інших проблем, як наприклад, проблему гендерної рівності. Найбільш високооплачувані галузі в країні – чорна та кольорова металургія, електроенергетика, транспорт, будівництво та нафтогазова галузь. В таких галузях жінки мають нищу кваліфікацію, а відповідно - меншу заробітну плату. Тому іноземні інвестиції, які вкладаються в такі «більш чоловічі» галузі не дозволяють жінкам в повній мірі застосувати свою кваліфікацію в таких галузях [5].
У своєму зверненні до народу Казахстану «Стратегія Казахстан – 2050» Президент Н.А.Назарбаєв зазначає, «Світ переживає гостру світоглядну і ціннісну кризу. Нам принципово важливо не втягуватись в цей світоглядний дискурс, оберігаючи наші перевірені роками цінності. Ми повинні бути віддані діалогу культур цивілізацій. У 21 ст. Казахстан повинен зміцнити свої позиції регіонального лідера і стати мостом для діалогу і взаємодії Сходу і Заходу» [6].
Стратегією також передбачено створення до 2050 р. сильного суспільства, де:
- економічною політикою передбачено економічний прагматизм на принципах прибутковості;
- розвинена економіка з політикою планування та економічного зростання;
- проводиться всебічна підтримка підприємництва;
- забезпечено соціальні гарантії та особиста відповідальність;
- знання і професійні навички – ключові орієнтири системи освіти;
- зміцнюється державність і розвивається демократія;
- просування національних інтересів і зміцнення регіональної та глобальної безпеки – послідовна і передбачувана зовнішня політика;
- основа успіху багатонаціонального і багатоконфесійного суспільства – патріотизм.
Зупинимось докладніше на останньому пункті – патріотизм, де однією і водночас, на наш погляд, найважливішою складовою є мова.
Президент пропонує популяризувати казахстанську мову до 2050 р. Зокрема, до 2025 р. пропонується перевести алфавіт на латиницю, перевести на казахську мову сучасні книги, усталені міжнародні та іноземні слова. Також задекларовано, що до 2025 р. 95 % казахстанців повинні володіти казахською мовою.
Разом з тим, керівництво держави планує створити умови, щоб молоде покоління активно вивчало російську і англійську мови. Тобто на державному рівні буде заохочуватись тримовність. Особлива увага надається російській мові, володіння якою Н.Назарбаєв вважає історичною перевагою Казахстану, за допомогою якої казахстанці протягом століть знаходили додаткові знання, розширювали кругозір і коло спілкування.
З огляну на те, що Казахстан є членом Митного Союзу та ЄЕП можна спрогнозувати, що до 2050 р. буде відмінено візовий режим між країнами МС. Громадяни та робоча сила рухатимуться без віз та реєстрацій. А отже, більшість населення буде використовувати російську мову як мову бізнесу. Отже, якщо країна піде шляхом глибокої інтеграції з країнами МС та ЄЕП, то основною мовою спілкування в Казахстані буде російська. А перекладений алфавіт на латиницю залишиться просто фактом. Адже перекладена абетка ще є гарантією популяризації казахської мови.
Згідно зі стратегію розвитку до 2050 р. Президентом задекларована модернізація сільського господарства. Зокрема, планується збільшити посівні площі, за рахунок нових технологій підвищити врожайність та стати глобальним гравцем в галузі екологічно чистого виробництва. До 2050 р. планується збільшити частку продукції сільського господарства у ВВП країни в 5 разів. Водночас, ЄЕП з сумарним ВВП 2 трлн. дол. США., за участю Казахстану, Росії та Білорусі – основний вектор розвитку економіки Казахстану.
Заслуговують на позитивну оцінку кроки керівництва Казахстану щодо покращення ситуації в агропромисловому секторі. 12 лютого 2013 р. на засіданні уряду РК було затверджено нову програму розвитку АПК на 2013-2020 рр. Програму було розроблено у зв'язку з посиленням конкуренції в умовах МС. Нова програма передбачає збільшення обсягу держпідтримки сільського господарства за рахунок субсидіювання суб’єктів АПК в 4,5 рази, пролонгацію боргового навантаження суб’єктів АПК за рахунок рефінансування і реструктуризації позик не менш ніж на 8 р. на суму 300 млрд. тенге. Очікується, що програма сприятиме збільшенню обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в 1,5 рази. До 2020 р. на реалізацію програми необхідно 3 трлн. 122 млрд. тенге, з них 2 трлн. 662 млрд. тенге передбачається за рахунок державного бюджету, 300 млрд. тенге – облігаційні позики, решта – кошти компанії «КазАгро».
У 2013 р. в Казахстані пройшов Міжнародний виставковий форум «Індустріальний Казахстан», який спрямований на сприяння у здійсненні державних програм для пришвидшення індустріально-інноваційного розвитку Казахстану, модернізацію житлово - комунального господарства та розвиток інфраструктури. Основна мета форуму – залучення нових сучасних і технологічних рішень, просування інноваційної продукції та інтеграції виробничого потенціалу на ринок Казахстану. Казахстан уже має досвід застосування та впровадження виставкових робіт на внутрішній ринок. Майже всі види техніки, які були представлені на виставці КазАвтоДор сьогодні застосовуються в дорожньому будівництві та обслуговуванні доріг[7].
На нашу думку, до 2050 р. Уряду зможе реалізувати більшість задекларованих програм в сільськогосподарському секторі, проте, це буде швидше вимушеним кроком для захистку власного агропромислового ринку в умовах конкуренції МС та ЄЕП. А от питання, чи зможе Уряд країни стати глобальним гравцем в галузі екологічно чистого виробництва, залишається під величезним сумнівом.
Як приклад, експорт Казахстану в країни Митного Союзу в січні – грудні 2012 р. склав на 3,7% менше, ніж у січні – грудні 2011 р., а імпорт - на 11,7% більше. Частка імпорту товарів до Казахстану у загальному товарообігу з кранами МС складає близько 70%.
Частка Росії становить близько 97% у товарообігу Казахстану з країнами МС. Вже одразу після створення МС імпорт до Казахстану з Росії почав різко зростати. Зараз в імпорті з Росії переважають нафта, нафтопродукти, руди і концентрати, кокс, металопрокат, труби та інші. Так як в експортних операціях Казахстану фігурують сировинні та промислові товари, можна зробити висновок, що вигоду від створення МС будуть отримувати великі казахстанські промислові виробники в сферах нафти, газу та металургії.
Реакцією на глобалізацію стають утворення союзів: Європейський Союз, Митний Союз. Основною метою таких союзів є об'єднання фінансових, людських капіталів для реалізації спільних проектів за допомогою співпраці. Метою союзів є реалізація чотирьох свобод: вільний рух товарів, вільний рух осіб, вільний рух капіталу та послуг.
Як кожен союз, Митний союз має свої переваги та недоліки. До переваг можна віднести:
- економічна та політична стабільність;
- істотне розширення ринків збуту паливно - енергетичної продукції, кольорової та чорної металургії, зернового господарства;
- створення більш сприятливих умов для руху капіталів і робочої сили;
- зростання конкуренції, яка позитивно впливає на загальноекономічну динаміку;
- обрання Казахстану США, Францією, Німеччиною, КНР та іншими інвесторами плацдармом для входження на ринок МС шляхом створення спільних підприємств.
До недоліків:
- підвищення цін на товари на 10-20% через вирівнювання казахстанських і російських цін;
- посилення конкуренції через зниження цін на російські та білоруські товари;
- зміна звичних механізмі і процесу руху товарів;
- відсутність єдиних стандартів та регламентів [8].
У 2012 р. набули чинності угоди про створення ЄЕП, а також розпочала роботу Євразійська економічна комісія (ЄЕК) як наднаціональний орган ЄЕП. А це означає, що на території трьох країн окрім режиму Митного союзу здійснюється узгоджена макроекономічна та валютна політика, спільні правила конкуренції, держзакупівель, промислових та аграрних субсидій.
Викликає занепокоєння той факт, що внутрішній ринок РК сьогодні вже перенасичений продуктами харчування з Росії і Білорусі. Також можемо спостерігати послаблення казахстанських та білоруських товарів на російському ринку через зниження митних тарифів після приєднання Росії до СОТ.
Згідно з міжнародними правилами, ввезення більше 20% продовольства – загроза для конкурентоспроможності вітчизняних виробників. Частка імпортного продовольства на ринку Казахстану становить 30%. Деякі підприємства, підрахувавши нові митні тарифи, змушені були підняти ціни на свою продукцію. Зокрема, виробникам промислових холодильних камер довелось підняти ціну, адже комплектуючі для камер подорожчали на 20%. А з огляду на те, що вони поставляють свою продукцію в різні галузі: зберігання та переробка м’яса і риби, молочної продукції, можна очікувати підвищення цін і в цих галузях.
Така ж ситуація складається на кондитерському ринку. Якщо імпортований цукор підвищиться в півтора рази, це, у свою чергу, спровокує ріст цін на кулінарному ринку. До прикладу, з ціни ввезення 540 дол. за тонну потрібно буде сплатити 270 дол. мита [9]. Вже сьогодні можемо побачити, що російські молочні компанії з розкрученими брендами, завоювавши ринок Казахстану, завдали збитки місцевим виробникам молочної продукції.
Відомий казахстанський політолог, директор групи оцінки ризиків, Досим Сатпаєв вважає, що «за статистикою в Казахстані 2,5 млн. людей належали до самозайнятого населення. З них – більше 500 тис. – це люди, що займалися торгівлею. Всі вони або залишилися без роботи, або серйозно постраждали через те, що ввізні мита з третіх країн значно зросли і їх бізнес виявився нерентабельним». І як наслідок, додаткове навантаження отримав весь казахстанський ринок праці На його думку Митний Союз – це геополітичний проект Росії, яка таким чином прагне закріпити за собою роль геополітичного лідера, а також механізм для стримування економічної активності Китаю в Центральній Азії[10].
Стримати економіку Китаю і Росії навряд чи вдасться, адже за останні 10 років прямі інвестиції КНР в країни Центральної Азії склали близько 250 млрд. дол. США. А роль геополітичного та економічного лідера в МС РФ до снаги. І тому менш розвиненим країнам МС важко відстоювати свої позиції в такому союзі. Вже сьогодні точаться суперечки між її учасниками. Зокрема, Росія наполягає на тому, щоб ЄЕК мала право укладати договори з третіми країнами за рішенням Вищої економічної ради, куди входять президенти. Білорусія ж пропонує спочатку затверджувати такі договори внутрішньодержавними процедурами.
Відомий критик МС, кандидат економічних наук Мухтар Тайжан вважає, що інтеграція в митні союзи призводить до зниження цін та більшої купівельної спроможності тільки в тому випадку, якщо у членів союзу приблизно рівні економічні можливості. Для Казахстану у МС існує окрім економічних ще й ряд інших загроз. Зокрема, введення єдиної валюти, утворення єдиного парламенту і навіть єдиної армії може загрожувати країні втратою суверенітету. Стратегічні підприємства з видобутку сировини зосереджені у руках політичної та економічної еліти. Еліта зможе домовитись з керівниками Росії про ціни, квоти на транспортування енергоресурсів чи вивіз чорних і кольорових металів. А от з представниками малого чи середнього бізнесу ніхто не буде домовлятись і відстоювати їхні інтереси. Ціноутворення в рамках МС повністю залежить від російського ціноутворення. 92 % митних зборів потрапляє в казну РФ. А з 1 січня 2012 р. 173 видів повноважень передані від КазахстануЄЕК, в якому 84% - громадяни РФ. [11].
Ще до МС Казахстан активно співпрацював з РФ в економічній сфері, адже мав режим вільної торгівлі з Росією. А зі створенням МС був введений єдиний зовнішній тариф, який, до речі, був російським і відстоював інтереси Росії. І це й не дивно. Адже, той хто ініціює або створює підприємство чи союз має право на встановлення правил «гри».
Нерівноправний союз з країнами різного економічного розвитку досить непередбачуваний. Але ця непередбачуваність стосується, як правило, менш розвинених країн, як, наприклад, Греції в Європейському Союзі. А якщо економіка одного з членів союзу орієнтована виключно на сировину, то годі й сподіватись, що такий союз приноситиме користь пересічним громадянам країни, яка експортує тільки ресурси.
Крім того, країни входять в союзи уже зі своїми проблемами, зокрема, проблемою тіньової економіки. В МС з такою проблемою знайомі всі 3 його членів. В Казахстані, наприклад, зафіксовані випадки штучного банкротства, які використовуються для перерозподілу власності та захоплення фінансових потоків підприємств, спостерігаються випадки нелегального вивозу дорогоцінних металів за межі країни, зафіксовані факти порушень зі сторони митних органів, які зловживають службовим становищем. За останній час спостерігалась також тенденція до розкрадання бюджетних коштів шляхом незаконного повернення ПДВ, а також надання інших податкових пільг [12].
До актуальних проблем сьогодення можна віднести діяльність офшорних зон. Так, в РК спостерігається переорієнтація деяких трейдерів із інших офшорних зон в ОАЕ, які не являються, згідно списку ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку), офшорною зоною. Тому казахстанські підприємці здійснюють поставки продукції в Іран, Китай, Узбекистан та інші країни через фірми, які зареєстровані в ОАЕ. При цьому використовуються такі схеми вивозу капіталу в офшорні зони: заниження експортних цін, завищення імпортних цін, імпорт послуг, заниження чи завищення якісних показників товарів, оренда майнового комплексу, що належить особі, яка знаходиться в офшорній зоні [13].
Отже, можна припустити, що кожен з членів МС відчує на собі всі ці ж проблеми, але вже на наднаціональному рівні. Тому членам союзу доведеться прикласти вдвічі більше зусиль для вирішення цих проблем як в середині країн, такі і в середині МС.
Керівництву РК потрібно звернути увагу на сировинну орієнтованість країни, яка зі вступом до МС тільки посилилась. Вже сьогодні можна побачити, що Казахстан продає сировинні ресурси Росії та Білорусі. Ті, в свою чергу, виготовляють з них готові продукти і продають Казахстану. Тому за допомогою МС Казахстану не вдасться диверсифікувати економіку. І при позитивному сценарії існування МС, швидше за все, до 2050 р., економіки країн МС будуть настільки взаємозалежними в рамках даного союзу, що Казахстану буде дуже важко вийти на глобальні ринки та утримати там свої позиції. Адже, щоб бути глобальним гравцем, потрібно стати лідером. Перебрати на себе лідерство в МС Казахстану не вдасться. Вийти на міжнародні ринки без узгодження в МС теж буде проблемним. Тому при такому розвитку подій, можна спрогнозувати, що економіка Казахстану буде залишатись на стабільному рерусно залежному рівні.
Цікавою є ініціатива Н.Назарбаєв щодо просування ідеї розвитку нового формату глобального діалогу – G-GLOBAL на базі економічного Астанинського форуму.Такий формат має включати п’ять принципів світоустрою в умовах багатополярності: еволюцію і відмову від революційних змін в політиці, справедливість, рівність, консенсус, глобальну толерантність і довіру, глобальну транспарентність і конструктивну багато- полярність. Основна мета G-GLOBAL– запропонувати світу антикризовий план, який був би прийнятний на консенсусній основі.
У 2012 р. в університеті імені Л.Н. Гумільова стартував молодіжний рух на підтримку ініціативи глави держави. Організатором події була Асоціація «Євразійський економічних клуб вчених». Викладачі та студенти Євразійського Національного Університету ім. Л.Н. Гумільова виступили з відкритим листом – зверненням до світової спільноти із закликом спільно вирішувати проблеми сучасного глобального світу. Комінікативний інтернет-майданчик G-Globalwww.group-global.org запущено в 2012 р. Асоціацією «Євразійського економічного клубу вчених». На даний момент інтернет – майданчик об’єднує багатьох експертів з 150 країн світу, які шляхом диспуту та дебатів обговорюють сучасні глобальні проблеми та шляхи виходу зі світової економічної кризи [14].
Проте, давайте уявимо інший шлях для Казахстану – шлях глобального лідера. Казахстан міг би ініціювати створення іншого союзу, наприклад, з Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном. У такому об'єднанні Казахстан був би беззаперечним лідером. За таких обставин, Казахстану простіше було б диверсифікувати економіку. Адже з огляду на менш розвинені економіки Киргизстану, Таджикістану, Туркменістану та Узбекистану доцільним було б переорієнтувати економіку Казахстану з ресурсної на промислово-орієнтовану. Звісно, при такому сценарії Казахстану можливо б довелось узяти на себе роль гегемона, як наприклад, Німеччині в ЄС.
Успішність Німеччини пояснюється її вищою конкурентоспроможністю. Обсяг експорту Німеччини в 2012 р. показав історичний рекорд – 1,1 трлн. євро. Це другий за величиною показник для Німеччини за всю післявоєнну історію. Водночас, Німеччині доводиться надавати фінансові позики слабшим країнам ЄС, зокрема, Греції, що провокує незадоволення серед німецького населення. Проте, провідні науковці вважають, що навіть криза в Єврозоні не тільки не погіршила, а тільки посилила позиції Німеччини та її вплив на інші країні. Отже, як свідчить уже історія, в об'єднаннях чи союзах вигоду завжди одержує лідер.
Якщо б Казахстан був лідером в такому об'єднанні, це дало б свої позитивні бонуси, дозволило б диверсифікувати економіку та покращити добробут громадян. І в такому випадку ресурна орієнтованість була б великою перевагою, своєрідним страховим бонусом. За допомогою ресурсів, можна було б кредитувати інші економічно слабші країни, вкладати кошти в науково-дослідні проекти, підвищувати соціальні стандарти, переорієнтувати економіку на соціально – орієнтовану з високорозвиненою інфраструктурою, високим рівнем ринкової капіталізації, низьким рівнем корупції та високим рівнем інноваційності.
Це дозволило б стати Казахстану новим глобальним сильним гравцем на євразійській шахівниці. Можливо сьогодні такий розвиток подій здається малоймовірним, проте прорив Китаю в перші ряди глобальних гравців говорить про інше.Кожен має шанс, якщо встигне вчасно відреагувати на сучасні виклики та прийняти правильні рішення.
На даному ж етапі рух Казахстану в рамках Митного Союзу – це рух стабільний та передбачуваний, але – це рух по колу. Проте ми завжди вагаємось, що краще, синиця в руках, чи журавель в небі. Адже журавель – це невизначеність. З іншого боку – це рух вперед в напрямку створення нового майбутнього.
Список використаних джерел та літератури:
- Oilnews [Електронний ресурс]. URL: http://oilnews.kz.
- Выступление замести теля председателя Правления АО НК «КазМунайГаз» Мирзагалиева М.М. на Форуме нефтегазовых компаний «Нефть и газ: Казахстанское содержание - 2013» [Електронний ресурс]. URL: http://www.kmg.kz/press/company_news/reports/9994.
- Купалова Г.І., Тулебаєва Г.А. Іноземні інвестиції в контексті стійкого економічного розвитку Республіки Казахстан / Купалова Г.І., Тулебаєва Г.А // Актуальні проблеми економіки. –К. - 2013 р. - № 10 (136). - С.487-495.
- Браун Б., Тедстром Д. Казахстан и Киргизстан – ведущие страны Средней Азии / Браун Б., Тедстром Д. // Оборонная политика. Политика обеспечения мира и безопасности. - К. – 1993. С. 187-194.
- Тогайбаева Л.И., Сердюк Т.В. Гендерные аспекты регламентации труда женщины в Республике Казахстан / Тогайбаева Л.И., Сердюк Т.В. // Економіка: проблеми теорії та практики. Дніпропетровський національний університет. Збірник наукових праць. – 2003. - №. 169. – С.29.
- Послание Президента Республики Казахстан Н.Назарбаева народу Казахстана. 14 декабря 2012 г.[Електронний ресурс]. URL:http://www.akorda.kz/ru/page/page_poslanie-prezidenta-respubliki-kazakhstan-n-nazarbaeva-narodu-kazakhstana-14-dekabrya-2012-g_1357813742.
- Международный Выставочный Форум «Индустриальный Казахстан-2013» [Електронний ресурс]. URL: http://www.zhkh-center.kz/?page_id=1806.
- Влияние Таможенного союза на экономику Казахстана. [Електронний ресурс]. URL:http://www.brif.kz/blog/?p=2354.
- Плюсы и минуся Таможенного союза для предпринимателей Казахстана. [Електронний ресурс]. URL:http://www.nap.kz/mneniya-obrashheniya/tamozhnya/tamozhennogo-soyuza.html.
10. Илеуова Г. Плюсы и минусы таможенной кооперации. Казахстан подводит итоги. [Електронний ресурс]. URL:http://www.quorum.kz/ab/news/dengi/2042012143214.
11. Казиев Т. Таможенный союз: Плюсы и минусы. [Електронний ресурс]. URL:http://bisnews.kz/news-atyrau/997-tam.
12. Тусупбеков Р.Т. Актуальные проблемы повышения эффективности экономической безопасности Республики Казахстан / Тусупбеков Р.Т.// Научные труды Академии финансовой полиции . – Астана. – 2002. - №2. – С. 8-38.
13. Саутов Г. Основные схемы использования оффшорных зон казахстанскими компаниями / Саутов Г. // Научные труды Академии финансовой полиции. – Астана. – 2002. - № 2. – С. 39-45.
14. Инициаторами международного движения G-Global выступила молодежь Казахстана.[Електронний ресурс]. URL: http://www.zakon.kz/kazakhstan/4529333-iniciatorami-mezhdunarodnogo-dvizhenija.html.
References:
- Oilnews [Електронний ресурс]. URL: http://oilnews.kz.
- Выступление замести теля председателя Правления АО НК «КазМунайГаз» Мирзагалиева М.М. на Форуме нефтегазовых компаний «Нефть и газ: Казахстанское содержание - 2013» [Електронний ресурс]. URL: http://www.kmg.kz/press/company_news/reports/9994.
- Купалова Г.І., Тулебаєва Г.А. Іноземні інвестиції в контексті стійкого економічного розвитку Республіки Казахстан / Купалова Г.І., Тулебаєва Г.А // Актуальні проблеми економіки. – К. - 2013 р. - № 10 (136). – С. 487-495.
- Браун Б., Тедстром Д. Казахстан и Киргизстан – ведущие страны Средней Азии / Браун Б., Тедстром Д. // Оборонная политика. Политика обеспечения мира и безопасности. - К. – 1993. С. 187-194.
- Тогайбаева Л.И., Сердюк Т.В. Гендерные аспекты регламентации труда женщины в Республике Казахстан / Тогайбаева Л.И., Сердюк Т.В. // Економіка: проблеми теорії та практики. Дніпропетровський національний університет. Збірник наукових праць. – 2003. - №. 169. – С.29.
- Послание Президента Республики Казахстан Н. Назарбаева народу Казахстана. 14 декабря 2012 г. [Електронний ресурс]. URL: http://www.akorda.kz/ru/page/page_poslanie-prezidenta-respubliki-kazakhstan-n-nazarbaeva-narodu-kazakhstana-14-dekabrya-2012-g_1357813742.
- Международный Выставочный Форум «Индустриальный Казахстан-2013» [Електронний ресурс]. URL: http://www.zhkh-center.kz/?page_id=1806.
- Влияние Таможенного союза на экономику Казахстана. [Електронний ресурс]. URL: http://www.brif.kz/blog/?p=2354.
- Плюсы и минуся Таможенного союза для предпринимателей Казахстана. [Електронний ресурс]. URL: http://www.nap.kz/mneniya-obrashheniya/tamozhnya/tamozhennogo-soyuza.html.
10. Илеуова Г. Плюсы и минусы таможенной кооперации. Казахстан подводит итоги. [Електронний ресурс]. URL: http://www.quorum.kz/ab/news/dengi/2042012143214.
11. Казиев Т. Таможенный союз: Плюсы и минусы. [Електронний ресурс]. URL: http://bisnews.kz/news-atyrau/997-tam.
12. Тусупбеков Р.Т. Актуальные проблемы повышения эффективности экономической безопасности Республики Казахстан / Тусупбеков Р.Т. // Научные труды Академии финансовой полиции. – Астана. – 2002. - №2. – С. 8-38.
13. Саутов Г. Основные схемы использования оффшорных зон казахстанскими компаниями / Саутов Г. // Научные труды Академии финансовой полиции. – Астана. – 2002. - № 2. – С. 39-45.
14. Инициаторами международного движения G-Global выступила молодежь Казахстана. [Електронний ресурс]. URL: http://www.zakon.kz/kazakhstan/4529333-iniciatorami-mezhdunarodnogo-dvizhenija.html.
Освіта регіонів: Політологія, Психологія, Комунікації, No 3 (36), 2014.
автор: Олійник Наталія, Університет «Україна» (Україна, м. Київ), кафедра cуспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій, аспірантка
видання: Освіта регіонів: Політологія, Психологія, Комунікації, No 3 (36), 2014, час видання: 2015
22/06/2015
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське