Застосування методів рефлексивного управління конкурентоспроможністю підприємствау розрізі його активної адаптації

ЕКОНОМІКА:реалії часу

1(2),2012

ECONOMICS:time realities

УДК 65.011.1.009.12

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ РЕФЛЕКСИВНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВАУ РОЗРІЗІ ЙОГО АКТИВНОЇ АДАПТАЦІЇ

М.В. Мальчик, д.е.н., доцент

Дубенська філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Дубно, Україна

Мальчик М.В. Застосування методів рефлексивного управління конкуренто- спроможністю підприємства у розрізі його активної адаптації.

У статті обґрунтовано передумови ефективності використання методів рефлексив- ного управління конкурентоспроможністю підприємства у розрізі активної адаптації підприємства до зовнішніх умов; виділено ключові чинники, що впливають на ірраціональність процесу прийняття рішень при вирішенні задач забезпечення підприємства конкурентними перевагами.

Ключові слова: методи рефлексивного управління, інформаційний вплив, конкуренто- спроможність підприємства, ірраціональність прийняття рішень.

Мальчик М.В. Применение методов рефлексивного управления конкурентоспособ- ностью предприятия в разрезе его активной адаптации.

В статье обосновано предпосылки эффективности использования методов рефлек- сивного управления конкурентоспособностью предприятия с точки зрения активной адаптации предприятия к внешним условиям; выделено основные факторы, влияющие на иррациональность процесса принятия решений при решении задач обеспечения предприятия конкурентными преимуществами.

Ключевые слова: методы рефлексивного управления, информационное влияние, конкурентоспособность предприятия, иррациона- льность принятия решений.

Malchik M.V. Application of methods of reflexive management by the competitiveness of enterprise in the cut of itsactive adaptation.

The article is devoted to the methods of reflexive control and the preconditions of their effective use during active adaptation of enterprise to external conditions; key factors, that influenced on the irrational decision-making in solving problems of providing the enterprise with competitive advantage are also in the focus of thearticle.

Keywords: methods of reflexive control, informational influence, competitiveness of enterprises, irrational decision-making.

Убезліч підходів до визначення поняття конкурентоспроможності підприємства і до підходів по її кількісному оцінюван-сучасній науковій літературі існує

ню. Практично всі підходи до визначення конку- рентоспроможності можна умовно розділити на дві групи: такі, що ґрунтуються на оцінці ресурсів підприємства, та такі, що базуються на аналізі результатів діяльності підприємства.

Незалежно від того, які підходи до визначення конкурентоспроможності використовуються, клю- човим моментом залишається наявність у під- приємства конкурентних переваг – унікальних важко копійованих ресурсів, що дозволяють під- приємству виглядати перед споживачами не менш привабливим, ніж конкурент. Такими ресурсами можуть бути матеріальні, людські і нематеріальні. Серед нематеріальних ресурсів, які порівняно легко можна примножувати і підсилювати, виділя- ють інформаційні ресурси. Завдання управління інформаційними ресурсами для забезпечення конкурентних переваг підприємства найчастіше пов'язані з проблемами отримання інформації, тобто зменшенням невизначеності середовища для можливості ухвалення більш аргументованих управлінських рішень.

Проте слабо дослідженим є аспект інформа- ційних ресурсів, пов'язаний з можливістю підпри- ємства надавати інформацію агентам зовнішнього середовища (постачальникам, споживачам, конку- рентам). Адже, очевидно, заповнення інформацій- ного середовища додатковою інформацією здатне вплинути на рішення зовнішніх агентів, що може бути вигідне підприємству.

Наявність конкурентних переваг дозволяє підприємству бути економічно «сильнішим», ніж конкурент, і за рахунок цього виграти у конкурента боротьбу за споживача. В той же час поняття «конкуренція» безпосередньо пов'язане з поняттям «боротьба». Історія наводить чимало прикладів, коли при єдиноборстві нерівних по силі армій слабкіша армія бере перемогу над сильнішою. Подібні ситуації часто пов'язують з досвідом воєначальників, правильно вибраною стратегією і тактикою ведення бою. Проте потрібно визнати, що успіх слабкішої сторони визначається її умінням «переграти» суперника, певними діями змусити його зайняти невигідну позицію, здійснювати нераціональні маневри. Таким чином, інформаційна складова будь-якої

77

Інновації. Інвестиції. Конкурентоспроможність

Innovations. Investments. Competitiveness

боротьби має не менше, а іноді навіть більше значення, ніж власне сили супротивників. І в такого роду інформаційній боротьбі важливо не тільки володіти достовірною інформацією про супротивника і зовнішнє середовище, але й уміти дезавуювати власний стан, нав'язати супротивни- кові помилкове уявлення про себе або зовнішнє середовище [1]. Причому тут мова вже йде не про простий інформаційний вплив, а про такий вплив, який враховує психологію супротивника, методи прийняття рішень супротивником, його цілі і тому подібне. Маються на увазі впливи, що враховують рефлексію прийняття рішення супротивником, або рефлексивні впливи.

Таким чином, займаючись тільки оптимізацією внутрішніх процесів, досягти високих показників ефективності підприємства украй складно, оскільки при здійсненні своєї діяльності під- приємство повинно враховувати інтереси найріз- номанітніших агентів зовнішнього середовища, з якими воно взаємодіє, і від ухвалення рішень яких залежать його власні успіхи або невдачі. Прямо управляти рішеннями зовнішніх агентів підпри- ємство не може, тому в кібернетиці такі некеровані чинники часто сприймаються як випадкові величини, збурення зовнішнього сере- довища, нестабільність, до яких підприємство повинне вміти адаптуватися. Класична економічна теорія пропонує інструменти теорії очікуваної корисності, з яких серед найбільш сильних можна називати теорію ігор, методи стохастичної оптимізації, економетричні методи. Користуючись даними інструментами, підприємство може спрогнозувати найбільш вірогідну поведінку зовнішнього середовища, оцінити математичне очікування ключових економічних показників, вірогідність і масштаби їх можливих відхилень. Відповідно до цього підприємство прагне організувати свою діяльність так, щоб з одного боку функціонувати оптимально відповідно до очікуваних значень економічних показників, з іншого боку – мінімізувати можливі втрати, пов'язані з відхиленням цих показників від розрахованого (запланованого) рівня.

Така адаптація здійснюється за рахунок внутрішніх резервів підприємства і часто називається пасивною [2, 3]. Використання імовірнісних методів для моделювання управлінських рішень в цьому випадку не завжди дає задовільний з погляду підвищення конкурентоспроможності підприємства результат. Це пов'язано з дуалістичною природою витрат на адаптацію. З одного боку, для мінімізації втрат, пов'язаних з відхиленням показників від планового рівня, необхідно передбачати в плані підприємства коридори маневрування у вигляді резервів, запасів, і взагалі, надмірних можливостей будь-якого роду. З іншого боку, в детермінованих умовах, очевидно, ця надмірність буде незатребуваною, а значить, негативно віддзеркалиться на ефективності функціонування підприємства. Отже, ефективність пасивної адаптації тим вища, чим більш нестабільними є

умови функціонування підприємства. Проте, чим вищою є нестабільність, тим більше витрат на формування коридорів маневрування, на підтримкупотрібного рівня адаптивності.

Кардинальним вирішення даної проблеми бачиться не у вгадуванні рівня нестабільності середовища і адаптації до його можливих змін, а у впливі на дану вірогідність, в розвитку здатності підприємства понизити невизначеність середови- ща, ентропію його можливих станів. Для прикла- ду, хай діяльність підприємства залежить від вирішення деякого ринкового суб’єкта, який схильний ухвалити рішення А з вірогідністю 0.6 і Б з вірогідністю 0.4. Класична економічна теорія вимагає розробки такої стратегії підприємства, яка б мінімізувала його витрати з урахуванням цієї вірогідності настання подій А і Б, по суті передбачивши план пасивної адаптації. Проте, часто підприємство може вплинути на саму вірогідність. Якщо існує така інформаційна дія на суб'єкта ринку, яка може привести до того, що вірогідність зміниться, скажімо, до 0.8 (для А) і 0.2 (для Б), то, очевидно, план пасивної адаптації для такої ситуації буде набагато дешевший для підприємства, оскільки поведінка суб'єкта ринку стала більш передбаченою. При цьому витрати на інформаційнудію можуть нічого або майженічого не коштувати.

Твердження про те, що підприємство здатне зробити вплив на рішення зовнішніх ринкових суб'єктів базується на сучасних положеннях неоінституціональної економічної теорії і поведін- кової економіки, які доводять наявність ірраціо- нальності в поведінці економічного суб’єкта, вплив на його рішення цілого ряду неекономічних чинників, зокрема, різних норм поведінки: соці- альних, інституційних, моральних і т.д.

Таким чином, не дивлячись на те, що підприємство не може прямо управляти зовнішніми процесами, в певних випадках воно може управляти побічно, враховуючи обмежену раціональність людини і використовуючи для цього рефлексивні впливи, зокрема рефлексивно впливаючи на конкурентів і своє оточення, примушуючи їх добровільно виконувати дії, вигідні підприємству, і що дають йому конку- рентні переваги. Можна говорити, що викорис- тання методів рефлексивного управління є найважливішим інструментом активної адаптації підприємства, тобто такої адаптації, при якій перебудовується навколишнє середовище відповідно до інтересів підприємства.

Конкурентоспроможність як комплексна характеристика підприємства залежить від трьох чинників:

1)наявності у підприємства конкурентних переваг – унікальних важко копійованих ресурсів (матеріальних, людських, нематеріальних);

2)умов зовнішнього середовища, що формуються завдяки рішенням інших, зовнішніх суб'єктів, некерованих класичними способами з боку підприємства;

78


ЕКОНОМІКА:реалії часу

 

 

 

 

1(2),2012

 

 

 

 

ECONOMICS:time realities


3)

ефективного

управління

наявними

умовах будь-яка інформаційна провокація може


ресурсами в умовах зовнішнього середовища, що

вплинути на ухвалення вигідного для мані пуля-


пов'язане з ефективним цілевизначеннням,

тора рішення.

 

 

 

 

 

 

 


стратегією і тактикою досягнення цілей.

 

 

3)

Людина

схильна

мислити

шаблонно,


Більшість дослідників конкурентоспроможнос-

автоматично. У процесі еволюції у людини виро-


ті якраз акцентують увагу на 1-му і 3-му чин-

билися певні шаблони поведінки, що в цілому є


никах, оскільки ці чинники є в тому або іншому

корисними і допомагають швидко, автоматично


ступені

керованими

і

знаходяться

в

ухвалювати ефективні рішення без втрати часу на


методологічному полі

неокласичної економічної

їх усвідомлення і аналіз. Проте ці шаблони


теорії. У роботах по адаптивності економічних

можуть бути використані і маніпуляторами, які


систем у коло досліджень попадає і 2-й чинник

можуть створити умови для запуску подібного


конкурентоспроможності. Проте, як правило, він

роду шаблонів автоматичної поведінки. Назвемо


розглядається з позицій пасивної адаптації, при

основні з безлічі подібних шаблонів, якими часто


якій підприємство повинне пристосовуватися до

користуються досвідчені маркетологи (а також


чинника 2, що змінюється, знову ж таки за

різного родушахраї і шарлатани):

 

 

 


рахунок управління чинниками 1 і 3 [4]. Значення

принцип

взаємного

обміну: людина, що


ж чинника 2 вважається стохастичним або

отримала щось від когось «безоплатно»,


невизначеним. Застосовуючи методи рефлексив-

відчуває себе зобов'язаною надати у відповідь


ного управління, підприємство здатне управляти і

послугу. Одним з різновидів цього принципу є


чинником 2, зокрема, саме за рахунок цього

принцип взаємної поступки: якщо опонент в


досягати поліпшення своїх конкурентних позицій

чомусь поступився на користь іншого, то


на ринку.

 

 

 

 

 

інший опонент відчуває психологічну потребу


Таким чином, застосування методів рефлек-

теж піти на поступку, що може бути предме-


сивного управління конкурентоспроможністю під-

том маніпуляцій, якщо вимоги першої сторони


приємства пов'язане з можливістю впливу на

були спочатку необґрунтовано завищені;


прийняття рішень суб'єктами зовнішнього сере-

принцип контрастного сприйняття: одне і теж


довища, з якими підприємство вимушене

же число (кількість, сума) може здаватися


взаємодіяти. Таке застосування здатне сформувати

великим або малим залежно від того, яке число


для підприємства сприятливіші умови функціону-

було заявлене до цього (відповідно, набагато


вання і тим самим підвищити його конкуренто-

менше або набагато більше даного). Цим


спроможність.

 

 

 

 

 

принципом часто користуються продавці,


Для

обґрунтування

доцільності застосування

роблячи спочатку дорогу пропозицію, яка явно


рефлексивних методів впливу слід виділити

не задовольнить покупця, а потім пропозицію


найбільш важливі чинники, що впливають на

більш-менш збалансовану за ціною, яка


ірраціональність процесу прийняття рішень:

 

покупцеві в порівнянні з попередньою вже


1) Рішення приймаються людьми. Це завжди

здається вигідною. Інший спосіб реалізації


означатиме, що на результати рішень впливають

цього принципу – спочатку продати дорогий


не тільки об'єктивні (раціональні) чинники, але і

товар, а потім запропонувати на додаток до


суб’єктивні чинники, переважно пов’язані з

першого дешевші комплементи. Після істотних


психологією особи, котра приймає рішення.

 

витрат, пов'язаних з покупкою основного


2) Рішення ухвалюються в умовах обмеже-

товару, придбання набагато дешевших


ності часу, інформації, обчислювальних і аналі-

комплементів вже не здається таким витрат-


тичних можливостей. Як правило, більшість

ним, як могло бути спочатку;

 

 

 


рішень приймаються одразу або без детального

принцип послідовності: зайнявши одного разу


вивчення питання, особливо якщо ці рішення не

деяку позицію (узявши деяке зобов'язання),


принципові для економічної безпеки підприємст-

людина схильна бути послідовною в своїх діях


ва. У керівника просто немає часу на детальне

і погоджуватися з вимогами, які відповідають


вивчення питання, немає бажання і/або можли-

даній позиції. Крім того, людині важко


вості для пошуку додаткової інформації. І

визнавати себе неправою і йти «назад». Тому


навпаки, якщо такої інформації багато, немає

заохочуючи певні, вже здійснені людиною


бажання і/або можливості її обробляти і аналі-

вчинки, можна спровокувати її на серйозніші


зувати. Тут повною мірою спрацьовує твердження

дії, які є логічним наслідком вибраної раніше


Г. Саймона про те, що людина схильна

позиції. Особливо це актуально, коли вихідна


мінімізувати інтелектуальні зусилля. Дійсно, в

позиція була заявлена публічно;

 

 

 


таких умовах керівник схильний мінімізувати

принцип

соціального

доказу:

в

умовах


моральні, психоемоційні,

інтелектуальні витрати,

неповноти

інформації

людина,

приймаючи


а також

трансакційні

витрати,

пов'язані з отри-


рішення, схильна запозичувати рішення інших


манням додаткової інформації.

Часто особа,

що


людей. Причому чим більш масовим є запози-


приймає рішення, вважає за краще покладатися на


чене

рішення,

тим

більшою є

впевненість в


думку авторитетів (професіоналів) в даній області,


його

правильності.

Даний шаблон

поведінки


керуватися тільки тією

інформацією,

яка

є в


особливо ефективний у випадках, коли людина


наявності, використовувати прецеденти, ґрунтую-


не впевнена

в правильності

рішення, що


чись

на

своєму або

чужому

досвіді.

У таких


приймається. Цей принцип також носить назву


 

 

 

 

 

 

 

 

79

Інновації. Інвестиції. Конкурентоспроможність

Innovations. Investments. Competitiveness

«стадної поведінки» і його дію часто можна спостерігати під час панік на фінансових і валютних ринках;

принцип слідування за авторитетом: людині властиво відключати аналітичне мислення, коли вказівки йдуть від авторитетнішої особи. У деяких ситуаціях людина під впливом авторитету здатна свідомо йти на злочин і навіть завдавати прямої шкоди собі [5]. Часто авторитетність визначається непрямими симво- лами (одяг, марка машини, посада, титули), що може бути предметом маніпуляцій;

принцип дефіциту: сталий стереотип «дефіцит- не – означає цінне і корисне» може бути вико- ристаний маніпулятором шляхом обмеження в часі на прийняття рішення або шляхом ство- рення штучного ажіотажу. Не слід помилятися, що даний стереотип працює тільки на пост- радянському просторі як наслідок спогадів про дефіцит продукції в 80-х роках. Даний принцип властивий всім людям у всіх країнах і ґрунтується на страху безповоротно упустити деяку можливість. Саме страх не мати можливості в майбутньому отримати те, що можна отримати зараз, призводить до здійснення необдуманих дій, здійснення непотрібних покупок або покупок в обсязі, що

набагато перевищує реальні потреби. Наведений перелік шаблонів поведінки далеко

не повний. Проте, шаблони спрацьовують автоматично, і, як правило, практично не піддаються управлінню розумом. Відмовитися взагалі від подібних принципів поведінки, вочевидь, не можна, оскільки в більшості випадків вони дійсно приносять користь, дозволяючи швидко і «економічно» отримати правильне рішення, без витрат часу і зусиль. Проте для того, щоб уміти розмежувати, чи є автоматична поведінка природною або ж ініційована штучно, необхідно, щоб особа, яка приймає рішення, усвідомила, хто, як, за допомогою чого і з якою метою запустив інформацію. Як правило, тільки чітке уявлення про те, що здійснюється маніпуляція, здатне запобігти запуску механізму автоматичної поведінки. Інакше навіть при усвідомленні людиною нераціональності рішення і його суперечності внутрішнім бажанням важко чинити опір закладеним природою принципам автоматичного мислення.

4) Схильність агентів зовнішнього середовища до опортуністичної поведінки, коли реальні наміри суб'єктів зовнішнього середовища не співпадають з декларованими. Підприємству (особі, що його представляє) може надаватися свідомо помилкова інформація, використання якої може погіршити конкурентні і взагалі фінансово- економічні показники. Це актуально в умовах правового нігілізму і недієздатності судової системи сучасної України. А тому є актуальним використання рефлексії високих порядків для попередження негативних наслідків від подібного родудій з бокузовнішніх суб'єктів.

Слід відзначити, що вище були згадані тільки законні інструменти рефлексивних впливів на ухвалення рішень зовнішніми суб'єктами. Такі дії як шантаж, наклеп, чорний PR, погрози – по суті, теж є рефлексивними впливами. Їх використання істотно обмежене чинним законодавством і може здійснюватися тільки в дуже м'яких, завуальова- них формах.

Розглянуті аспекти ірраціональності процесу ухвалення рішень добре відомі бізнес-тренерам, підприємцям і практикуючим маркетологам. У роботах О. Левітаса, Д. Сороса, Ю.А. Дайновсько- го, Р. Чалдіні можна зустріти безліч прийомів інформаційного маніпулювання думкою ринкових суб'єктів. Проте ці роботи носять, в основному не науковий, а публіцистичний характер. Пропоно- вані ними прийоми не зведені в ранг методів і не мають теоретичного фундаменту. Однак, ці прийоми і інструменти виявлені за допомогою практичних спостережень і мають емпіричне підґрунтя, реальнупрактичнуефективність.

Таким чином, знаючи про те, як думає суб'єкт, яку інформацію він має в своєму розпорядженні, як він приймає рішення тощо шляхом рефлексивних впливів можна схилити суб'єкта, що взаємодіє з підприємством, до дій, які цьому підприємствубули б вигідні.

Отже, ставлячи завдання підвищення конку- рентоспроможності підприємства, можна досягти його вирішення не лише за рахунок оптимізації внутрішніх процесів, але і за рахунок зменшення невизначеності зовнішнього середовища. Останнє передбачає організацію рефлексивних впливів на суб’єктів зовнішнього середовища, що призводить до більш прогнозованої їх поведінки.

Список литературы:

1.Лефевр В.А. Конфликтующие структуры / В.А. Лефевр. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.:

Сов. радио, 1973. – 158 с.

2.Рапопорт Б.М. Оптимизация управленческих решений / Б.М. Рапопорт. – М.: Теис, 2001. – 364 с.

3.Лысенко Ю.Г. Экономическая кибернетика: учеб. пособие / Ю.Г. Лысенко, В.Л. Петренко, С. Бир. – Донецк: ДонГУ, 1999. – 397 с.

80

ЕКОНОМІКА:реалії часу

1(2),2012

ECONOMICS:time realities

4.Мирошник И.В. Нелинейное и адаптивное управление сложными динамическими системами/ И.В. Мирошник, В.О. Никифоров, А.Л. Фрадков. – СПб.: Наука, 2000. – 550 c.

5.Чалдини Р. Психология влияния / Р. Чалдини. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.

Надано до редакції 18.02.2012

Мальчик Марьяна Василівна / Maryana V. Malchik

Andr20076@yandex.ru

81

автор: Мальчик Мар'яна Василівна, Дубенська філія Університету «Україна»

видання: Економіка: реалії часу №1(2), час видання: 2012


21/02/2012