Організаційне забезпечення рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств

Організаційне забезпечення рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств

 

Мальчик М.В.

 

УДК 338.2:005.7:519.86

 

У статті розкрито сутність організаційного забезпечення рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств. На базі ВАТ «Рівнесільмаш» завдяки проведеному аналізу функцій діючих на підприємстві підрозділів, що пов’язані з рефлексивним управлінням конкурентоспроможністю промислового підприємства, запропоновано створення координаційного центру рефлексивного управління даними процесами з урахуванням розробленої автором моделі узгодженості дій та координованості взаємодії служб центру рефлексивного управління з іншими підрозділами підприємства. Запропоновано виділення шести етапів розробки організаційного забезпечення рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств, що дозволить низькозатратними методами через введення додаткових функцій в діючих структурах підприємств забезпечити реалізацію рефлексивного механізму підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств.

Кількість бібліографічних посилань – 12, мова – українська.

Ключові слова: рефлексивне управління конкурентоспроможністю промислових підприємств, організаційне забезпечення рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств, центр рефлексивного управління на підприємстві, вплив на персонал.

 

Вступ

Економічні умови, в яких сьогодні функціонують промислові підприємства в Україні, характеризуються підвищеним ступенем нестабільності та змін. Обмеженість фінансових, інтелектуальних та часових ресурсів не дозволяє адекватно оптимізувати внутрішні виробничі процеси на підприємствах, модернізувати  виробництво, впроваджувати сучасні інформаційні технології, що є необхідними складовими для забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств. У цих умовах є актуальною задача пошуку низько затратних механізмів підвищення конкурентоспроможності. В основі такого механізму може бути покрадений рефлексивний підхід до управління. Передумови, що визначають ефективність рефлексивного підходу, сформульовані представниками неон інституціональної економічної теорії, частина з яких є лауреатами Нобелівської премії за дослідження в області психології прийняття рішень (Г.Саймон, О.Уільямсон, Д.Бюкенен, В.Сміт, Д.Канеман, А.Тверскі).

Що стосується теоретичних аспектів управління конкурентоспроможністю підприємств, то важливу роль у їх розробці відіграють праці відомих зарубіжних вчених: Р.Асселя, С.Брю, П.Дойля, Ф.Котлера, А.Маршалла, К.Макконела, Д.Сакса, М.Портера. Їх роботи містять основи теоретичного апарату дослідження питань конкуренції і конкурентоспроможності. Дослідження цих проблем на рівні як суб’єктів господарювання, так і національної економіки отримало своє відображення у працях вчених країн СНД: В.Диденка, Ю.Іванова, В.Артемової, Б.Маліцького, Ю.Макогона, С.Мочерного, Л.Гаєвської, В.Геєця, Л.Кобиляцького, М.Лепи, О.Поповича, І.Єгорова, А.Савченка, В.Соловйова, О.Чернеги. В їх працях розглядалися такі ключові  проблеми як взаємозв`язок конкурентної та промислової політики; конкурентне середовище країни; зв'язок конкурентоспроможності держави з її економічною безпекою, параметри конкурентоспроможності підприємств тощо. Перелік досліджуваних питань конкурентоспроможності на мікро та макро рівнях постійно розширюється. Вважаємо, що ще не достатньо вивчені механізми та передумови підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, враховуючи можливості застосування рефлексивного управління, ефективних рефлексивних методів впливу на суб’єктів, що співпрацюють з підприємством на певному ринку. Зокрема, пошук організаційних шляхів реалізації рефлексивного управління на промисловому підприємстві, що дозволить при мінімальних фінансових та часових затратах підвищувати конкурентоспроможність підприємства, є метою написання даної статті.

Організаційне забезпечення являє собою сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію персоналу в процесі здійснення рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств. Взаємодія характеризується відносною можливістю інтегрувати дії і впливи, саме тому являє собою досить складну форму управлінської діяльності [1]. Виходячи з цього, ефективність рефлексивного підходу до управління конкурентоспроможністю промислових підприємств залежить від налагодження раціональних зв’язків та взаємозв’язків  між ланками і рівнями управління, що вимагає своєчасного перерозподілу, оптимізації задач та функцій управління не лише між ланками та рівнями, але й між окремими виконавцями. Досягнення таких умов є можливим лише при правильних об’єднаннях, перерозподілах, узгодженнях один з одним та закріпленнях за окремими ланками і посадами нових управлінських функцій.

 

Результати дослідження

При рефлексивному управлінні конкурентоспроможністю промислових підприємств існує ймовірність того, що персонал всіх структурних підрозділів зіткнеться з нестачею, нечіткістю чи протиріччям інформації. Така ймовірність обумовлюється складностями формалізації та досліджень психології споживачів, постачальників і конкурентів. Звичайно, це може вносити деяку ситуацію «невизначеності», при якій спостерігається незавершеність при  сприйнятті чи пізнанні, а також багатогранність змісту чого-небудь. Найчастіше у науковій літературі невизначена інформація трактується як нова, складна і  не вирішувана; або як така, що має багаточисельні неоднозначні інтерпретації [2], [3]. В умовах невизначеності взаємодія між персоналом різних структурних підрозділів підприємства може мати неузгоджений характер. Взаємодія між людьми залежить від тонких нюансів сприйняття ними ситуації; тому поведінка її учасників буває важкопередбачуваною [4]. При здійсненні рефлексивного управління конкурентоспроможністю можливі варіанти неадекватного сприйняття не лише споживачів, постачальників та конкурентів, але й змін у внутрішньому середовищі підприємства: наприклад, появи нових функцій і структурних підрозділів, необхідності навчання персоналу. У процесі реалізації рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств у багатьох випадках взаємодії кількох осіб необхідною є не лише орієнтація в умовах ситуації, а й імітація та прогноз результатів розумової діяльності партнерів та противників, котрі у свою чергу імітують розумову діяльність як особи, що приймають рішення [5]. Саме тому рефлексивне управління конкурентоспроможністю промислових підприємств повинно здійснюватися при наявності відповідного його організаційного забезпечення. Воно покликано забезпечувати оптимізацію структури персоналу через перерозподіл нових функцій, регламентацію взаємодії персоналу нових служб та підрозділів в існуючій структурі управління, організацію підбору найбільш компетентного персоналу для реалізації функцій рефлексивного управління і мінімізацію опору персоналу нововведенням.  Наведена вище інформація слугувала аргументом до розробки організаційного забезпечення рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств.

В ролі бази для апробації запропонованого підходу до рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств вибране підприємство ВАТ «Рівнесільмаш». При реалізації основних положень даного підходу організаційне забезпечення спрямоване на вирішення таких важливих задач, як:

- впровадження нових методів управління,

- організація роботи та взаємодії персоналу,

- аналіз та контроль управління,

- розробка положень по удосконаленню організаційної структури управління.

Виходячи з цього, при розробці організаційного забезпечення рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств першочерговим завданням є дослідження існуючої організаційної структури підприємства (рис. 1). Структура підприємства представлена заводоуправлінням, а також такими провідними підрозділами, як: відділ маркетингу, відділ матеріально-технічного постачання, транспортний цех, відділ технічного контролю, технологічне і конструкторське бюро, енергомеханічний відділ, енергоремонтна дільниця, бухгалтерія, планово-економічний відділ, ремонтно-будівельна дільниця, відділ кадрів, господарчо-побутовий відділ, відділ пожежної охорони та режиму перепусток, відділ охорони праці, екології та пожежної безпеки.  Для реалізації рефлексивного механізму підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства необхідною є взаємодія комерційного директора зі співробітниками відділів маркетингу та збуту, планово-економічного відділу і відділу кадрів. Функціональні обов’язки співробітників даних підрозділів торкаються проблем планування і контролю виробничо-збутової діяльності підприємства, регулювання збуту продукції, техніко-економічного планування виробничо-господарської діяльності підприємства та управління  персоналом підприємства (табл. 1).

Проведений аналіз функцій діючих на підприємстві підрозділів, що пов’язані безпосередньо з рефлексивним управлінням конкурентоспроможністю промислових підприємств, засвідчує необхідність створення координаційного центру рефлексивного управління даними процесами. При цьому немає потреби у створенні додаткових відділів для реалізації рефлексивного механізму  підвищення конкурентоспроможності підприємства. Достатнім є здійснення перерозподілу нових функцій у рамках діючої структури.

 

Рис. 1 Схема організаційної структури промислового підприємства ВАТ «Рівнесільмаш»

 

Таблиця 1 Аналіз посадових інструкцій персоналу, що має відношення до рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислового підприємства ВАТ «Рівнесільмаш»

Структурний підрозділ

Посада

Функціональні обов’язки

Заступник Голови правління – комерційний директор

- керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємства з питань матеріально-технічного постачання, збуту продукції і т.п.;

- організація і контроль роботи підзвітних підрозділів;

- розробка проектів господарських договорів та комерційних контрактів;

- керівництво роботою по створенню дилерської мережі збуту продукції;

- маркетингові дослідження на ринку товарів і послуг;

- формування бази даних про товари і послуги, які цікавлять підприємство;

- контроль виконання плану реалізації продукції, матеріально-технічного забезпечення підприємства, плану по прибутку;

- розробка планів маркетингових досліджень;

- розробка планів щодо розширення господарської діяльності підприємства;

- контроль за дотриманням умов постачання продукції.

Відділ маркетингу та збуту продукції

Начальник відділу

- організація комплексного вивчення і аналізу вітчизняних та зарубіжних ринків продукції;

- розробка стратегій маркетингу;

- розробка рекомендацій щодо удосконалення асортименту та якості продукції;

- визначення стратегії і тактики збуту продукції;

- розробка заходів захисту від конкурентів;

- організація збуту продукції;

- участь відділу у підготовці планів виробництва продукції;

- розробка і втілення заходів щодо виконання планів реалізації продукції;

- контроль за виконанням підрозділами підприємства замовлень і договірних зобов’язань у встановлені строки;

- організація прийому готової продукції з виробничих підрозділів на склади;

- розробка і впровадження стандартів підприємства з організації збереження, збуту і транспортування готової продукції;

- організація своєчасного надходження коштів за реалізовану продукцію;

- участь у розгляді претензій споживачів продукції;

- облік виконання замовлень та договорів, участь в організації обслуговування реалізованої продукції;

- координація діяльності складів готової продукції.

Інженер з вивчення ринків збуту продукції – 1

- вивчення ринків збуту та споживчого попиту ;

- вивчення  потреб покупців;

- аналіз ефективності використання каналів збуту продукції;

- дослідження споживчих властивостей продукції, факторів, що впливають на попит, ринкової кон’юнктури.

Інженер по рекламі продукції – 1

- робота по рекламуванню продукції;

- формування рекламної стратегії;

- вибір форм і методів реклами в засобах масової інформації;

- контроль за розробкою і реалізацією договорів, контрактів по рекламуванню продукції;

- організація зв’язків з бізнес-партнерами, системи збору необхідної інформації та розширення зовнішніх зв’язків для удосконалення рекламної діяльності;

- аналіз мотивації попиту на вироблену продукцію;

- визначення спрямованості рекламних заходів.

Відділ маркетингу та збуту продукції

Завідувач складом готової продукції – 1

- очолює роботу складу з прийому, зберігання та відвантаження готової продукції, забезпечує її збереженість;

- організація роботи з укомплектування, упакування та підготовки продукції до  відвантаження;

- облік складських операцій;

- складує установлену звітність;

- участь у проведенні інвентаризації.

Відділ матеріально-технічного постачання

Начальник відділу - 1

- організація забезпечення підприємства усіма необхідними матеріальними ресурсами ;

- керівництво по розробці проектів і планів МТП;

- укладання договорів постачання;

- робота по підготовці претензій до постачальників у випадку порушень зобов’язань;

- керівництво розробкою нормативів попиту і виробничих запасів матеріальних ресурсів;

- керівництво по розробці і впровадженню заходів щодо підвищення ефективності використаних матеріальних ресурсів;

- організація роботи складського господарства;

- організація обліку операцій з постачання.

Провідний інженер з комплектування обладнання та матеріалів - 1

- розробка графіків постачання обладнання;

- підготовка проектів договорів з постачальниками замовлень на виготовлення нестандартизованого обладнання;

- контроль за своєчасною і повною реалізацією виділених фондів і планів матеріально-технічного забезпечення підприємства.

- складання актів і переписка по претензіям при порушенні постачальниками договірних зобов’язань;

- контроль правильності кількісного і якісного прийому обладнання.

Інженер з комплектування обладнання та матеріалів - 2

- робота по забезпеченню обладнанням і комплектуючими виробами підприємства;

- перевірка правильності визначених в заявках підрозділів підприємства потреб в обладнанні і комплектуючих виробів;

- виявлення понаднормативних запасів обладнання і комплектуючих виробів;

- підготовка даних для складання звіту про виконання плану МТП.

Завідуючий складом - 1

- керівництво роботою складу по прийому, зберіганню і відпуску товарно-матеріальних цінностей;

- додержання норм протипожежної безпеки;

- організація проведення робіт по відвантаженню продукції;

- розробка заходів по підвищенню ефективності функціонування складського господарства.


Заступник Голови правління – директор по персоналу

- керівництво розробкою планів комплектації підприємства кадрами з урахуванням перспектив розвитку;

- участь у роботі по прогнозуванню потреби підприємства в кадрах на основі планів соціального і економічного розвитку підприємства.

Відділ кадрів

Начальник відділу - 1

- робота  по забезпеченню підприємства кадрами;

- прийом працівників з питань найму, звільнення, переводу, контроль раціональності використання працівників у підрозділах;

- прийом, розміщення і розподіл молодих спеціалістів;

- вивчення ділових якостей та індивідуальних особливостей спеціалістів;

- участь у підвищенні кваліфікації спеціалістів;

- участь у роботі атестаційних комісій;

- контроль за виконанням керівниками структурних підрозділів наказів і розпоряджень з питань роботи з кадрами;

- застосування заходів з удосконалення форм і методів роботи з кадрами.

 

Старший інспектор з кадрів - 1

- облік штатного складу підприємства;

- оформлення прийому, переводу і звільнення персоналу;

- підготовка матеріалів для кваліфікаційних і атестаційних комісій;

- заповнення, облік і зберігання трудових книжок;

- записи в трудових книжках про заохочення і нагородження;

- занесення інформації про персонал у банк даних ;

- облік надання відпусток;

- оформлення карток пенсійного страхування;

- вивчення причин плинності кадрів та розробка заходів її зниження;

- контроль за дотриманням трудової дисципліни.

Планово-економічний відділ

Начальник відділу - 1

- керівництво роботою по економічному плануванню на підприємстві;

- підготовка проектів та складання планів;

- доведення показників планів до всіх підрозділів підприємства;

- розрахунок нормативів матеріальних і трудових затрат, цін на продукцію, сировину, матеріали і напівфабрикати підприємства;

- контроль за виконанням плану реалізації продукції, правильністю встановлення цін;

- ліквідація окремих збиткових видів продукції;

- удосконалення ціноутворення;

- контроль за дотриманням підрозділами планової дисципліни;

- участь в розробці раціональної планової і облікової документації;

- підготовка висновків за проектами гуртових цін на продукцію, яка надходить на підприємство.

 

Інженер з нормування праці ІІ кат. - 1

- робота по вдосконаленню організації і нормування праці;

- розробка заходів по підвищенню продуктивності праці;

- складання проектів планів по удосконаленню організації праці;

- розробка і запровадження науково обґрунтованих норм затрат праці;

- встановлення норм часу (відпрацювання) на роботи, що пов’язані з відхиленнями від технологічних процесів;

- виявлення ступеню та причин невідповідності між фактичними затратами часу та нормативними їх значеннями;

- аналіз діючих норм затрат праці та існуючих організаційно-технічних умов виробництва;

- робота по виявленню резервів росту продуктивності праці;

- виявлення і розповсюдження раціональних методів праці.

 

При складанні табл. 1 використані джерела [6], [7].

Центр рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислового підприємства передбачає організацію узгодженої взаємодії між комерційним директором, відділами маркетингу та збуту, матеріально-технічного постачання, планово-економічним відділом, директором по персоналу і відділом кадрів. При відділі маркетингу та збуту продукції доцільно сформувати службу конкурентної розвідки, рефлексивної інформаційної безпеки, а також PR-службу підприємства. Співробітниками даних підрозділів передбачається виконання набору нових функціональних обов’язків (табл. 2).

 

Таблиця 2 Перелік нових функцій персоналу, пов’язаних з рефлексивним управлінням конкурентоспроможністю промислового підприємства ВАТ «Рівнесільмаш» [6], [7]

Відділ (служба)

Посада

Функції

Заступник Голови правління – комерційний директор

Контроль ефективності рефлексивних впливів на конкурентів, споживачів і постачальників.

Відділ маркетингу та збуту продукції

Служба конкурентної розвідки

Начальник відділу маркетингу

Збір інформації про зовнішнє середовище (конкурентів, споживачів), а також виявлення їх реакцій на рефлексивні впливи;

Вивчення технології виробництва продукції конкурентів;

Виявлення цілей та стратегій розвитку конкурентів;

Формування власних конкурентних переваг та недоліків;

Зміна уявлень конкурентів про стан зовнішнього середовища.

Інженер по вивченню ринків збуту продукції

Оцінка суб’єктивних потреб конкурентів, постачальників, споживачів у здійсненні дій;

Виділення основних напрямків впливів на споживачів, конкурентів;

Визначення типу ринку продукції;

Здійснення рефлексивного управління вибором споживачів з урахуванням типу ринку;

Оцінка корисності продукції;

Дослідження потреб, інтенцій, купівельних властивостей споживачів.

Служба рефлексивної безпеки

Начальник відділу маркетингу

Виявлення рефлексивних впливів з боку конкурентів та передбачення рефлексивних атак;

Розробка заходів захисту від конкурентів;

Оцінка рівня змішуваності до здійснення дій, оцінка рівня готовності до реалізації дій, оцінка ймовірності реалізації дій;

Вибір стратегії управління конкурентами, постачальниками, споживачами;

Недопущення негативних наслідків рефлексивних впливів 1-го порядку з боку конкурентів, споживачів, постачальників.


Служба інформаційної безпеки

Інженер по захисту інформації

Проектування і впровадження засобів захисту інформації;

Розробка технічного забезпечення системи захисту інформації, технічне обслуговування засобів захисту інформації, розробка пропозицій щодо удосконалення та підвищення ефективності захисту інформації;

Попередження рефлексивних атак із зовнішнього середовища.

PR-служба підприємства

Інженер по рекламі продукції

Вплив на загальну свідомість окремих осіб, що приймають рішення;

Формування  у конкурентів, постачальників, інших виробників вигідного образу виробника;

Формування у конкурентів викривленого образу споживача;

Зміна уявлень споживачів про конкурентів;

Організація рефлексивних впливів;

Ідентифікація факторів прийняття рішень агентами зовнішнього середовища.

Відділ матеріально-технічного постачання

Начальник відділу

Рефлексивний вплив на постачальників при оформленні договорів та виконанні робіт по претензіях.

Провідний інженер з комплектування обладнання та матеріалів - 1

Формування бази даних про постачальників продукції, ціни на продукцію, умови доставки та якість сировини і комплектуючих.

Відділ кадрів

Начальник відділу кадрів

Розробка політики по управлінню опором працівників нововведенням на підприємстві.

Старший інспектор по кадрах

Зміна посадових інструкцій комерційного директора, начальника відділу маркетингу, інженера по рекламі продукції, інженера по вивченню ринків збуту продукції, начальника планово-економічного відділу та інженера по нормуванню праці II кат., начальника відділу матеріально-технічного постачання, провідного інженера з комплектування обладнання та матеріалів;

Розробка посадової інструкції інженера по захисту інформації.

Планово-економічний відділ

Начальник відділу

Вибір суб’єктів рефлексивних впливів;

Побудова аналітичних моделей рефлексії прийняття рішень;

Моделювання ефективності рефлексивних впливів;

Планування рефлексивних впливів.

Інженер по нормуванню праці II кат.

Встановлення норм часу на виконання нових видів робіт.

 

Ефективність реалізації рефлексивного механізму підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства визначається передусім узгодженістю і координованістю взаємодії служб центру рефлексивного управління з іншими підрозділами підприємства.

 При взаємодії структурних підрозділів ВАТ «Рівнесільмаш» в системі рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислового підприємства центр рефлексивного управління та відділ матеріально-технічного постачання підпорядковані комерційному директору, відділ кадрів підпорядкований директору по персоналу, а планово-економічний відділ – безпосередньо голові правління. Не дивлячись на це, дані структурні підрозділи здатні ефективно взаємодіяти, спираючись на наявність вертикальних зв’язків між керівниками структурних підрозділів та горизонтальних між керівництвом та директорами підрозділів. Перевага такої взаємодії полягає в забезпеченні узгодженості взаємодії персоналу різних структурних підрозділів та рівня підпорядкування у процесі рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств.

Ефективність взаємодії структурних підрозділів в системі рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислового підприємства прямо залежить від бажання персоналу виконувати нові функціональні обов’язки. Закономірним явищем у поведінці персоналу може стати його опір нововведенням, що пояснюється психологічними особливостями людей та їх поведінкою. В науковій літературі відомо багато підходів до управління опором персоналу [8, 9, 10], проте кожне окреме підприємство повинно адаптувати їх з урахуванням намічених задач і особливостей свого функціонування.

Для попередження опору з боку персоналу рефлексивному управлінню конкурентоспроможністю підприємства особливо важливою є позиція комерційного директора по цьому питанню. Успішний керівник повинен поєднувати у собі чотири управлінські ролі: виробника, адміністратора, підприємця та інтегратора [11]. Це означає, що він не тільки повинен орієнтуватися на виробництво, на кількісні показники, дотримуватись правил, норм, чіткого розкладу, але й генерувати нові ідеї, зменшувати кількість конфліктних ситуацій, займати позицію співпраці з персоналом. Адже, при прогнозуванні та прийнятті персональних рішень в ситуації з недостатністю інформації люди схильні орієнтуватися  на погляди своїх авторитетів. Так, при оцінці керівника на перший план виступають такі якості, як наявність рис лідера. Активність особистості в ситуації невизначеності визначається не стільки лідерськими якостями та впевненістю, скільки внутрішнім локусом контролю (інтернальністю). Нехтування при прогнозуванні останнім показником автоматично знижує можливість давати узгоджувані рішення [5].

Професійна діяльність співробітників служб конкурентної розвідки, рефлексивної та інформаційної безпеки, а також персоналу PR-служби здійснюється не лише за чітко визначеною програмою чи інструкцією, а включає елементи, що вимагають прийняття рішень і, відповідно, поведінки в умовах обмеженості інформації про конкурентів, постачальників, споживачів. Ефективність діяльності багато в чому залежить від індивідуальних особливостей персоналу. Важливим аспектом в такому випадку є вивчення особистісно-мотиваційного профілю спеціалістів, що професійно пов’язані з необхідністю приймати рішення та діяти в умовах неповної інформованості [12].

Таким чином, для ефективного управління опором персоналу до змін, що викликані реалізацією концепції рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислового підприємства, начальник відділу кадрів повинен проводити наступну роботу:

1. Інформувати персонал всіх служб та підрозділів про розширення функціональних обов’язків не пізніше, ніж за місяць до змін у посадових інструкціях;

2. Надавати працівникам інформацію стосовно переваг майбутніх змін для підприємства та персоналу, а також про можливі складності при виконанні нових функцій;

3. Організовувати семінари та тренінги з участю психологів і маркетологів для підвищення кваліфікованого рівня персоналу та розвитку у нього здібностей здійснювати рефлексивні впливи на зовнішніх агентів;

4. Складання особистісно-мотиваційного профілю працівників, що безпосередньо пов’язані з рефлексивним управлінням конкурентоспроможністю підприємства, з метою виявлення здібностей і бажання персоналу реалізовувати новий набір функціональних обов’язків;

5. Проведення роботи з комерційним директором та керівництвом щодо формування стратегії управління, що орієнтована не лише на виробництво та вирішення формальних задач, але й на персонал підприємства.

Реалізація рефлексивного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства ВАТ «Рівнесільмаш» не потребує значних додаткових витрат. Так, вартість одноразового проведення двох семінарів складе 12 тис. грн.  Метою таких семінарів є ознайомлення персоналу з основами рефлексивного управління, із сучасними технологіями психологічних впливів на агентів зовнішнього середовища, а також організація методичного забезпечення процесу навчання персоналу через надання та рекомендації літератури з питань рефлексивного управління. У подальшому, організація таких заходів для керівництва та персоналу повинна здійснюватися по мірі виникнення необхідності. Для забезпечення інформаційної безпеки підприємства є необхідним введення у штатний розпис підприємства посади інженера по захисту інформації. Це потребує додаткових щомісячних витрат підприємства у розмірі 5 тис. грн. Для цього слід розробити посадову інструкцію даної категорії персоналу. Захист інформації є однією з найбільш важливих складових механізму рефлексивного управління підвищенням конкурентоспроможності підприємства. Від неї прямо залежить рефлексивна безпека підприємства. Додавання нових функцій в діючу структуру підприємства повинно супроводжуватися коригуванням посадових інструкцій. А це не вимагає значних часових та фінансових витрат.

 

Висновки

Отже, розробка організаційного забезпечення рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств повинна враховувати послідовність таких етапів:

1 - аналіз організаційної структури підприємства;

2 - вивчення посадових інструкцій персоналу, що має відношення до реалізації рефлексивного управління;

3 - виділення нових функцій персоналу;

4 - створення координаційного центру рефлексивного управління;

5 - регламентація порядку взаємодії підрозділів підприємства;

6 - розробка заходів щодо управління опором з боку персоналу до нововведень;

7 - оцінка витрат на організаційне забезпечення рефлексивного управління;

8 - зміна посадових інструкцій персоналу.

Перевагами даного підходу до розробки організаційного забезпечення рефлексивного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств є його комплексність та можливість урахування не лише змін функціональних обов’язків персоналу, але й психологічних характеристик та особливостей його взаємодії. Це дозволить здійснювати підбір найбільш компетентного персоналу для виконання функцій служб конкурентної розвідки, рефлексивної та інформаційної безпеки, а також для PR-служби. Запропонований підхід надасть можливість мінімізувати опір персоналу до нововведень при мінімальних витратах на його реалізацію.

 

 

Перелік використаних джерел

 

1. Козлова О.В. Взаимодействие органов управления производством / О.В. Козлова, Г. Коциолека. – М.: Мысль, 1983. – 462 с.

2. Budner S. Intolerance of ambiguity as a personality variable / S. Budner // Personality. 1962. Vol. 30. P. 29–50.

3. McLain D. The MSTAT-1: a new measure of individual's tolerance for ambiguity / D. McLain // J. of Educational and Psychological Measurement. - 1993. - Vol. 53. - P. 183–189.

4. Гришина  Н.  В.  Психология  социальных  ситуаций  / Н.В. Гришина // Вопросы  психологии. – 1997. – №1. – С. 121–132.

5. Голубев А.М. Исследование связи личностных особенностей с особенностями поведения и оценки в ситуации неопределенности / А.М. Голубев // Человек в условиях неопределенности: сборник материалов Всероссийской конференции, 18-19 мая 2006 г. – Новосибирск, 2006. – С. 194 – 207.

6. Квалификационный справочник должностей руководителей, специалистов и других служащих. – М.: Приор, 2002. – 256 с.

7. Квалификационный справочник должностей руководителей, специалистов и служащих. – Харьков, 1998. – 208 с.

8. Тульчинский Г. Управление внутрифирменным сопротивлением / Г.Тульчинский // Персонал-Микс. – 2001. – №1(2). – С. 48-51.

9. Ноберт Т. Управление изменениями / Т. Ноберт // Проблемы теории и практики управления/. – 1997. – №3. – С. 45.

10. Ерохин Д.В. К вопросу управления сопротивлением изменениям в системе управления промышленного предприятия / Д.В. Ерохин, Е.Н. Скляр // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002. – №4. – С. 78-83.

11.Затримайлова О.Г. Выбор управленческой роли и толерантность к неопределенности / О.Г. Затримайлова // Человек в условиях неопределенности: сборник материалов Всероссийской конференции, 18-19 мая 2006 г. – Новосибирск, 2006. –  С. 244-248.

12. Кулагина Е. И. Мотивация, рациональность и готовность к риску риэлторов / Е.И. Кулагина, Т.В. Корнилова  // Вопросы психологии. – 2005. –  №2. –  С. 105-117.

автор: Мальчик М.В.

час видання: 2014


21/03/2014