Рефлексивний підхід у дослідженнях економічних процесів

РЕФЛЕКСИВНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

 

Мальчик Мар'яна Василівна,

д.е.н., доцент,

Дубенська філія ВМУРоЛ «Україна» 

 

Класична та неокласична економічна теорія протягом майже всього 20 сторіччя займала домінуючі позиції в просторі вивчення проблем економічних відносин. Базою для цього слугували напрацювання про раціональність економічної людини. Багато науковців погоджуються з тим, що інструментарій неокласичної економічної теорії в області пояснення економічної поведінки людини уже себе вичерпав, хоча при цьому ряд процесів, що спостерігаються на практиці, залишаються без пояснень. Зокрема, обмеженість часових, інтелектуальних, інформаційних можливостей людини призводить до доведеної Г. Саймоном обмеженої раціональності [1]. Це є підґрунтям для спрощення у реальному житті процедур прийняття економічних рішень, в яких суттєве значення набуває досвід, інтуїція, а також ірраціональні фактори. Отримані рішення відрізняються від тих, що пояснює класична наука. Виникає необхідність застосування евристичних методів; їх використання неспроможне релевантно відобразити неусвідомлені інтенції людини.

Дослідження Д. Канемана та А. Тверскі довели, що більшість людей, схильних систематично приймати рішення, керуються не раціональними, а інтуїтивними міркуваннями, що формуються під впливом цілого ряду психологічних, інституціональних, ментальних факторів [2]. При цьому роль раціональних факторів не є ключовою. Ці результати піддають сумніву адекватність застосування неокласичної теорії очікуваної корисності для моделювання складних соціально-економічних систем і процесів, а також створюють підґрунтя для більш глибокої інтеграції економічної науки з психологією.

Перед сучасною економічною наукою постає декілька актуальних із позицій економіко-математичного моделювання проблем. По-перше, розробка когнітивних моделей людини, що дозволили б у досить простій формі формалізовано описати основні рушійні сили, які впливають на поведінку економічної людини та на її схильність до вибору тієї чи іншої альтернативи у процесі прийняття рішення. По-друге, розробка методологічного апарату рефлексивного управління економічним суб’єктом з метою використання поведінкових евристик людини для покращення ефективності діяльності як окремих економічних суб’єктів, так і економіки в цілому. І по-третє, розробка методологічного апарату, що дозволив би ідентифікувати небезпеки використання поведінкових евристик в корисних і протиправних цілях.

Набір існуючих методологічних підходів для опису та формалізації рефлексивних процесів досить обмежений. Проте на даний час характеризується інтенсивним розвитком. Системні напрацювання у цій області наукових досліджень представлені працями В. Лефевра, В. Лепського, Т. Таран, Д. Новікова, А. Чхартишвілі. Сучасні дослідження українських вчених [3], що проводяться в рамках досліджень ІЕП НАНУ дозволили обґрунтувати актуальність дослідження рефлексивних процесів в багатьох сферах економіки: в питаннях підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, в туристичному та страховому бізнесі, покращення привабливості продукції підприємства для споживача, при взаємодії з конкурентами, покупцями, дилерами, у питаннях підвищення якості процесів координації та планування на підприємствах та в корпоративних структурах.

Поточні наукові дослідження в питаннях застосування рефлексивного підходу до економічних процесів носять характер вузької спрямованості [4]. Універсального методологічного фундаменту моделювання рефлексивних процесів в економіці немає. Найбільш загальним методологічним інструментом є лише модель біполярного морального вибору В.Лефевра чи її модифікації [5]. Саме тому поточним перспективним завданням розвитку рефлексивних методів управління є розробка єдиного методологічного апарату для можливостей застосування до будь-яких рефлексивних процесів, незалежно від специфіки досліджуваних економічних процесів.

Розвиток рефлексивного підходу до досліджень поведінки економічних систем відкриває нові можливості для пояснення багатьох економічних процесів, дозволяє отримати більш адекватне уявлення про природу економічної поведінки та використовувати ці знання в розробці практичних інструментів підвищення ефективності функціонування інтелектуальних економічних систем.

 

Література

1. Саймон Г.А. Теория принятия решений в экономической теории и науке о поведении [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.portalus.ru/modules/economics/rus_readme.php?subaction=showfull&id=1102951561&archive=1120044309&start_from=&ucat=1&.

2. Канеман Д. Принятие решений в неопределенности: правила и предубеждения / Д. Канеман, П. Словик, А. Тверски. – Харьков: Гуманитарный Центр, 2005. – 632 c.

3. Лепа Р.Н. Модели рефлексивного управления в экономике: моногр. / Р.Н. Лепа; НАН Украины, Ин-т эк-ки пром-сти. – Донецк, 2012. – 380 с.

4. Мальчик М.В. Рефлексивное управление конкурентоспособностью промышленных предприятий: моногр. / М.В. Мальчик. – Донецк-Ровно: ЧП Лапсюк В.А., 2010. – 304 с.

автор: Мальчик Мар'яна Василівна, д.е.н., доцент, Дубенська філія Університету «Україна»

час видання: 2014


21/03/2014