Перспективи вдосконалення фінансової звітності підприємства в Україні

ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ

 

Єлькіна О.А., Перкіна І.В.

Україна, м. Нова Каховка

Новокаховський Гуманітарний Інститут

ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»

 

Анотація

У статті наведені основні шляхи вдосконалення фінансової звітності на підприємствах. Висвітлені проблеми, які виникають під час складання звітності. Визначена актуальність і необхідність вдосконалення фінансової звітності.

 

Аннотация

В статье приведены Основные пути усовершенствования финансовой отчетности на предприятиях. Определены проблемы, которые возникают во время составления отчетности. Определена актуальность и необходимость ведения усовершенствования финансовой отчетности.

На сучасному етапі функціонування суспільства в Україні відбуваються істотні зрушення , що призводять до змін у веденні бухгалтерського обліку. Це насамперед пов’язано з намаганням наблизити облік до міжнародних стандартів і нестабільною законодавчою базою.

На протязі дев’яностих років йшла безперервна робота по вдосконаленню бухгалтерського обліку на Україні з застосуванням міжнародних стандартів прийнятих в міжнародному суспільстві фінансової звітності. Почали з розробки введення методики бухгалтерського обліку для спільних підприємств, що з’явились наприкінці восьмидесятих років. [1]

У 1992 році було запропоновано і прийнятий новий план рахунків бухгалтерського обліку. Спеціалісти пропонують перейти на європейську структуру планів рахунків; що складаються з десяти класів з трьохзначною нумерацією кодів синтетичних рахунків; двома-трьома резервними класами рахунків для організації управлінського, в тому числі калькуляційного обліку. Неприйнятна умова такого переходу повна зміна кодування тих синтетичних рахунків що використовуються, це призведе до необхідності перебудови комп’ютерних програм бухгалтерського обліку, дезорганізує роботу бухгалтерів, аудиторів, податкових інспекторів і інших зацікавлених осіб.

Робота над проектом Закону про бухгалтерський облік показала, що жорстке регламентування методології і організації бухгалтерського обліку неприйнятне. Необхідно переходити до нових регламентуючих документів і стандартів бухгалтерського обліку. Першим був затверджений стандарт про облікову політику підприємства, що містив загальні правила бухгалтерського обліку, що застосовуються в міжнародній практиці фінансового обліку і звітності. [2]

Ще одним необхідним елементом вдосконалення звітності вважаємо, що може бути прийняття стандарту бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність підприємства», який максимально наблизить її структуру і зміст до міжнародних правил, що застосовуються в Об’єднаній Європі та інших країнах. В цьому стандарті визначено, що достовірною вважається бухгалтерська звітність, заснована на системному бухгалтерському обліку, інформація якого формується виходячи з принципів і правил, викладених в документах системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні. Цей стандарт дасть поштовх для розвитку спільних підприємств.

В умовах нестабільності економічної ситуації більш гостро стоїть питання про стан бухгалтерського обліку на підприємстві так як багато підприємств виходять на міжнародний ринок, і це потребує швидшого вдосконалення нормативної бази бухгалтерського обліку і податкового законодавства. [3]

Інструкцією «Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства» зі змінами і доповненнями від 19 лютого 1998 року №37 дещо полегшено порядок заповнення балансу підприємства. Так внесеними змінами відмінено абзац, що був присвячений переходу до нової національної валюти. Інструкція в новій редакції враховує зміни, що відбулися в бухгалтерському обліку основних засобів з вступом в силу Інструкції по бухгалтерському обліку балансової вартості груп основних фондів від 20 липня 1997 року №159. В минулому варіанті балансова вартість ототожнюється з початковою, хоча в валюту балансу не попадала, а була лише точкою відліку для визначення остаточної вартості. Відмінено також вказівка на необхідність щомісячного відображення в інвентарних картках і на аналітичних регістрах суми нарахованого за місяць зносу основних фондів. Раніше по статті «Нематеріальні активи» відображались також права власності підприємства на окремі квартири в житлових будинках, що їм належать. Внесена стаття «Розрахунки та інші короткострокові пасиви» конкретизація в адресовані суми кредиторської заборгованості до 2 або 3 розділу пасиву в залежності від строку її погашення призвана скоротити свободу вибору, що дозволяла варіювати підсумкові значення того чи іншого розділу при розрахунку окремих узагальнених показників фінансового стану підприємства. Однією з важливих проблем обліку є те, що бухгалтерський облік розбігається з податковим, що ускладнює роботу бухгалтерів. [4]

Сучасний рівень розвитку наукових технологій змушує підприємства незалежно від форм власності застосовувати прикладні пакети бухгалтерських програм. Однією з негативних рис сучасного ринку бухгалтерських програм є те, що продавці не адаптують їх під конкретне підприємство, тому виникають певні труднощі при роботі з цими продуктами, і підприємства змушені залучати до роботи інженерів-програмістів для подальшої доробки і адаптації програми.

До складу фінансової (бухгалтерської) звітності підприємств у країнах з розвинутою ринковою економікою включають:

1. бухгалтерський баланс.

2. Звіт про прибутки.

3. Звіт про рух грошових коштів.

4. Додатки.

Річний звіт супроводжується пояснювальною запискою до фінансового звіту.

У багатьох країнах світу для малих підприємств, які мають невеликий господарський оборот, передбачено складання і подання так званих спрощених звітів.

У більшості країн фінансова звітність складається і подається для зовнішніх користувачів з річним інтервалом, тобто після закінчення календарного (або так званого фінансового) року. Але для внутрішніх потреб вона складається, здебільшого, з коротшим інтервалом (помісячно або поквартально).

Обов’язкова адреса, куди підприємства повинні подавати звітність, регулюється кожною державою.

Важливо розрізняти за суттю та змістом основні розділи балансу: оборотні активи, необоротні активи, короткострокові зобов’язання, довгострокові зобов’язання, власний капітал.[5]

Крім основних форм фінансової звітності, передбачається також додатки до звітності. Вони потрібні, щоб надати користувачам детальнішу аналітичну інформацію стосовно окремих статей звітності, а також додаткову інформацію для поглибленого розкриття фінансової і господарської політики підприємства. Питання змісту додатків до звітності здебільшого вирішується національним законодавством та національними стандартами обліку. Проте багато позицій може вирішуватися в міжнародному масштабі.

 

Література:

1. Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

2. Положення «Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні» від 3 квітня 1993 року № 250, з врахуванням змін і доповнень внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 року № 509, від 24 вересня 1993 року № 804, від 21 березня 1994 року № 175, від 26 квітня 1995 року № 307, від 14 серпня 1996 року № 951 і від 11 серпня 1997 року № 869.

3. Інструкція «Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства» від 18 серпня 1995 року № 139 зі змінами і доповненнями , внесеними 28 жовтня 1996 року № 231, від 17 листопада 1997 року № 247 і від 19 лютого 1998 року № 37.

4. В. Сопко – «Бухгалтерський облік у підприємстві». – Київ, 1995. 266 с.

5. П. Бабич – «Бухгалтерський облік на малих підприємствах». – Київ, 1995. 221с.

 

Джерело: веб-сайт RUSNAUKA.COM:

http://www.rusnauka.com/15_DNI_2008/Economics/33400.doc.htm

 

 

 

автор: Єлькіна О.А., Перкіна І.В., Новокаховський гуманітарний інститут Університету "Україна"

видання: RUSNAUKA.COM, час видання: 2008

адреса видання: http://www.rusnauka.com/15_DNI_2008/Economics/33400.doc.htm


23/08/2013