Мінімізація кредитного ризику в процесі здійснення активних операцій банку

МІНІМІЗАЦІЯ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ В ПРОЦЕСІ ЗДІЙСНЕННЯ АКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

 

Бєлохонов В.О.

Україна, Херсонська область, м. Нова Каховка, ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»

Новокаховський Гуманітарний Інститут

 

В процесі розвитку фінансово-кредитного середовища головне завдання банківської діяльності полягає в пошуку дієвих шляхів мінімізації ризиків та отриманні достатніх прибутків для збереження коштів вкладників і підтримання життєдіяльності банку. Ризик притаманний усьому ринковому середовищу, і банківській сфері, зокрема, як головній ланці фінансового механізму.

Кредитний ризик – це найбільш важлива категорія з усіх банківських ризиків. Будь-який суб’єкт господарювання на ринку характеризується показниками прибутковості. Оскільки, кредитування виступає головною сферою банківських активних вкладень, його ризикованість має визначальний вплив на дохідність та стабільність комерційного банку. Для підвищення фінансової стійкості комерційного банку важливе значення має зростання банківський активів та рівня доходності за ними. Структура банківських доходів складається з доходів від проведення активних операцій;  доходів від комісійних операцій; інших доходів.

Суть кредитної політики банку і основна мета полягає в прийнятті ефективних рішень з врахуванням адекватного рівня ризику в процесі співпраці з певною категорією контрагентів банку. Рівень кредитного ризику кожного позичальника безпосередньо впливає на прибутковість активних операцій банку. Аналіз, оцінка та мінімізація рівня ризику – одна з найскладніших проблем, що виникає в процесі формування кредитного портфеля.[1]

Комерційні банки розробляють відповідні методики з метою мінімізації ризиків, на які наражається банківське середовище. Пошук оптимальної схеми управління кредитним ризиком, враховуючи специфіку його взаємозалежності з іншими ризиками на які наражаються фінансові інституції в процесі діяльності на ринку, виступає головним завданням як вітчизняних науковців, так і внутрішніх департаментів банківської установи. Незважаючи на вагомий доробок науковців, банківська сфера в процесі розвитку потребує уніфікованого механізму дієвого управління ризиками в кредитній діяльності. Враховуючи вимоги Національного банку України, комерційні банки найчастіше розробляють власні методики, виходячи з досвіду і рекомендацій зарубіжних банків-партнерів та комітетів з нагляду за банківською діяльністю. В процесі стабілізації українські банки поступово модернізують існуючі методи регулювання банківської діяльності, виходячи на міжнародні нормативи та стандарти.

Кредити є найприбутковішим банківським активом, створюючи, як правило, більшу частину доходів банку – близько 85%. В той же час кредитна діяльність – це і найбільш ризикований вид банківського бізнесу, оскільки, банк позичає частину власних чи залучених пасивів сторонньому підприємству, діяльність якого банку непідконтрольна. Якість кредитної політики, яку обрав банк можна оцінити в процесі аналізу сформованого кредитного портфеля. Головна мета процесу управління кредитним портфелем банку полягає в забезпеченні максимальної дохідності за певного рівня ризику. Його якість суттєво впливає на рівень надійності банку. [2]

Складність кредитної діяльності полягає в наявності невизначеності її результатів. Невизначеність спонукає банк трансформувати її шляхом аналізу наявної інформації в категорію ризику, яку можна вивчити та оцінити. Категорія ризику характеризується ймовірністю отримання таких небажаних результатів, як втрата прибутку і виникнення збитків внаслідок неплатежів, неповних платежів або несвоєчасних платежів за виданими кредитами. Щоб визначити рівень ризику, необхідно знати всі можливі наслідки окремої дії та ймовірність їх виникнення. Ризик ніколи не може бути зведений до нуля, а, отже, банк не може уникнути ризику. Він повинен його виявляти, аналізувати, оцінювати та прогнозувати для подальшої мінімізації. Одночасно, надлишкова обережність може позбавити банк прибуткових можливостей. З іншого боку надмірна, необдумана ризикованість складає для банку загрозу втрати не тільки прибутку у вигляді відсотків за кредитами, але і позичених коштів. Як правило, чим нижчий рівень ризику, тим нижча вірогідність отримання високого прибутку. 

Головним завданням комерційного банку в процесі управління кредитним ризиком є можливість вчасно його ідентифікувати, проаналізувати та оцінити його рівень. Управління ризиками здійснюється за допомогою прийомів фінансового менеджменту. Своєрідним механізмом управління виступає ризик-менеджмент. Його функції полягають в організації роботи відносно пошуку і обробки інформації, пошуку методів зниження міри ризику (його мінімізація), збільшення прибутку в невизначеній господарській ситуації, а також її прогнозування, регулювання, стимулювання та контроль.

В процесі розробки специфічних засобів управління ризиком можна зробити висновок, що легше просто уникнути ризику, шляхом відмови від проведення тієї чи іншої операції. Однак, відмова від ризику – це відмова від прибутку, і це в свою чергу спричиняє виникнення ризику втрачених економічних вигод.[3]

Банки повинні усвідомлювати необхідність ідентифікації, аналізу, оцінки, перевірки та здійснення контролю за кредитними ризиками. Використання різноманітних методів мінімізації кредитних ризиків в комплексі сприятиме формуванню якісного кредитного портфеля комерційним банком. Ідентифікацію та оцінку кредитного ризику необхідно здійснювати, починаючи з індивідуального підходу до кожного позичальника. Це, в свою чергу, допоможе попередити появу сумнівних та безнадійних кредитів в структурі банківського портфеля і забезпечить стабільність та надійність банківської структури на ринку фінансових послуг. Процес кредитування складається з декількох етапів, на кожному з яких виникає свій рівень ризику, відповідно, вчасна мінімізація ризику на початковому етапі дозволить зменшити акумульований ризик, яким управляють на завершальному. Необхідно виявляти та достовірно оцінювати ризик, використовуючи оптимальні схеми мінімізації задля попередження кризових ситуацій, які вплинуть на усю структуру банківського середовища.

 

Література:

1. Коршикова Т. Контроль та управління ризиками в кредитній діяльності банків// Вісник НБУ. – 2003. – № 1. – 24 с.

2. Банківський менеджмент: Навч. Посібник для вищих навч. закл. / О.Кириченко, І. Гіленко, А. Ятченко. – К.: Основи, 1999. – 671 с.

3. Корнієнко Т. Управління ризиками як складова управління активами і пасивами // Вісник НБУ. – 2003. – № 6. – 28 с.

 

Джерело: веб-сайт RUSNAUKA.COM:

http://www.rusnauka.com/16_NTP_2008/Economics/33310.doc.htm

автор: Бєлохонов В.О., Новокаховський гуманітарний інститут Університету "Україна"

видання: RUSNAUKA.COM, час видання: 2008

адреса видання: http://www.rusnauka.com/16_NTP_2008/Economics/33310.doc.htm


23/08/2013