Зміст і структура навчального курсу „Лінгвістичні основи документознавства та інформаційної діяльності” (Документної лінгвістики)

ЗМІСТ І СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ „ЛІНГВІСТИЧНІ ОСНОВИ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ” (ДОКУМЕНТНОЇ ЛІНГВІСТИКИ)

 

К. пед. н. Поберезська Г.Г.

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Україна

 

Навчальна дисципліна «Документна лінгвістика» вперше викладалася у 70-х рр. ХХ ст. у Московському державному історико-архівному інституті для підготовки майбутніх документознавців. У центрі її уваги – мовне оформлення та особливості машинної обробки інформації адміністративних, наукових, виробничо-технічних, економіко-статистичних документів [1]. Науково-технічний прогрес, розвиток та інтеграція наукових знань у мовознавстві, документознавстві, зокрема потреба в удосконаленні організації змісту документа, уніфікації його інформаційної частини зумовили подальшу еволюцію змісту і структури документної лінгвістики.

Нині документну лінгвістику можна розглядати як мовознавчу дисципліну, яка досліджує внутрішню структуру тексту службового документа, його змістові категорії, мовностилістичну репрезентацію.

Об’єктом її вивчення є текст службових документів, а предметом – правила побудови та мовне оформлення уніфікованих текстів службових документів, виявлення категорій, які виражаються за цими правилами.

Мета дисципліни – формування системи знань про специфіку структурної та змістової організації текстів службових документів; вмінь моделювати тексти службових документів різних жанрів відповідно до певної комунікативної ситуації. Документолінгвістика має справу з письмовими документами, а саме: рукописними, надрукованими та письмовими електронними текстами.

Завдання дисципліни – вивчення правил побудови та мовного оформлення уніфікованих текстів службових документів, виявлення змістових категорій, які виражаються за цими правилами.

На сучасному етапі документолінгвістика як синтетична наука перебуває на стадії становлення, формується її понятійний апарат. Інтегрування теоретичних і практичних здобутків інших галузей мовознавства визначили основні напрями її розвитку:

Ø вивчення тексту як системи вищого рангу, основною ознакою якого є цільність і зв’язність;

Ø аналіз одиниць, що становлять текст;

Ø дослідження міжфразових зв’язків та відношень;

Ø уніфікація структурної організації текстів службових документів;

Ø виявлення особливих категорій службових документів та лінгвостилістичних засобів, які забезпечують реалізацію цих категорій у тексті.

Навчальний курс „Лінгвістичні основи документознавства та інформаційної діяльності” в Університеті „Україна” вивчається на завершальному етапі опанування мовознавчих дисциплін і нерозривно пов’язаний із такими дисциплінами: „Українська мова (за професійним спрямуванням)”, „Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів”, „Діловодство”, „Інформаційні технології у документознавстві”.

Структура курсу складається з чотирьох модулів.

Модуль 1 „Теоретико-методологічні засади розвитку документної лінгвістики” розглядає питання історичних витоків документної лінгвістики та її оформлення як теоретико-прикладної дисципліни, зокрема її теоретичні основи, місце серед інших галузей науки та навчальних дисциплін. Теорія тексту включає питання характеристики тексту як наукового поняття та основного об’єкта дослідження лінгвістики тексту – дефініція тексту, його основні ознаки та види. Текст розглядається у співвідношенні з іншими одиницями мови і мовлення – дискурсу, речення і висловлювання. Особливу увагу слід звернути на методи і прийоми дослідження текстів у лінгвістиці.

Модуль 2 „Основні поняття аналізу тексту в документній лінгвістиці” передбачає вивчення правил конструювання текстів службових документів: варіанти розміщення складників у тексті документа; загальні вимоги до створення текстів, особливості композиції та роль усталених мовних зворотів в організації змісту документа; методика оцінювання композиції тексту службового документа. Особливу увагу слід приділити мовностилістичній репрезентації категорій зв’язності, цілісності, дискретності (членування), інформативності, континууму в текстах документів.

У модулі 3 „Лінгвістичні норми текстів документів” студенти повинні опанувати основні мовні норми текстів документів: лексико-стилістичні (стилістична диференціація української лексики; поняття про термін та метамову; способи творення та особливості використання документознавчої термінології), орфографічні (вживання великої літери; правила скорочень у текстах документів; позначення цифрової інформації в документах; написання російських та інших слов'янських власних назв), морфологічні (написання і відмінювання власних особових назв, закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни тощо) та синтаксичні (текст як надфразова єдність або як складне синтаксичне ціле, засоби зв'язку між його компонентами; структурні типи надфразових єдностей).

У модулі 4 “Комп’ютеризація в документній лінгвістиці” розглядаються питання створення та редагування текстових електронних документів, розпізнавання текстів службових документів у програмі Fine Reader, а також засоби та види їх автоматичного перекладу.

Викладена вище структура курсу базується на сумі знань та вмінь, які студенти отримали із суміжних дисциплін – мовознавчих та документально-інформаційних. Для реалізації основних завдань курсу викладачеві необхідно ретельно добирати дидактичний матеріал, систематизувати його, вдумливо формулювати низку нових положень, що відповідають сучасному розвитку науки. Для визначення базових понять документолінгвістики стануть у пригоді лінгвістичні словники [2;3].

Таким чином, новий зміст і структура дисципліни „Лінгвістичні основи документознавства та інформаційної діяльності” покликані удосконалити лінгвістичну підготовку майбутніх документознавців, забезпечити комплекс знань і вмінь щодо конструювання текстів службових документів та здійснення їх лінгвістичного аналізу.

 

Література:

1. Дюженко Г.А. Документная лингвистика // Тр. МГИАИ. – М.,1972. – Т. 29. – С. 233-238.

2. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – 685 с.

3. Енциклопедичний словник для фахівців з теоретик.-гуманіст. дисциплін та гуман. інф-ти. – К.: АртЕк, 1998. – 336 с.

 

Джерело: веб-сайт RUSNAUKA.COM:

http://www.rusnauka.com/4._SVMN_2007/Philologia/19718.doc.htm

автор: Поберезська Г.Г., к. пед. н., Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

видання: RUSNAUKA.COM, час видання: 2007

адреса видання: http://www.rusnauka.com/4._SVMN_2007/Philologia/19718.doc.htm


19/04/2013