Політико-правові аспекти прогресивного суспільства в концепції Вольтера

Політико-правові аспекти прогресивного суспільства в концепції Вольтера

МАТЕРІАЛИ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 2012 р.

КАФЕДР СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАУК, ГЛОБАЛІСТИКИ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ І МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»

«СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІО-КУЛЬТУРНІ

АСПЕКТИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

Секційні доповіді

 

Корольчук К. 

Університет «Україна». ІІ курс, група БО-21.

Науковий керівник: Бойко Т.І., канд. філос. наук, доцент.

 

Політичний та духовний стан українського суспільства вимагає повноцінного засвоєння таких принципів співжиття, як свобода, рівність, правова культура. Пройшло кілька століть з часу Просвітництва, а прогрес, розвиток людського співтовариства й надалі асоціюється з усвідомленням та раціональним сприйняттям цих понять як населенням, так і лідерами держави. Недарма, обґрунтовуючи упорядкування людського існування, Вольтер вдається до живої практики соціального життя. Філософ не заперечує наявність та навіть корисність егоїстичних приватних інтересів людей для розвитку підприємницької ініціативи та творчості, за яких громадське життя обумовлюється угодою, в якій кожен знайшов би вигоду для себе. Таким чином, європейський досвід засвідчує формування індивідуалістичних відносин, заснованих на раціональних засадах. Свобода у Вольтера в першу чергу – це свобода особистості, приватна свобода, а не свобода суспільства  в цілому, перш за все свобода волі. Згідно з поглядами філософа, на зміну деспотичному прояву прийде царство розуму та свободи, в якому кожній людині будуть надані природні права – право на особисту недоторканість, право приватної власності, свобода друку, свобода совісті та інше. Він зводив свободу до незалежності від свавілля: «Свобода складається з того, щоб залежати тільки від законів» [1, с. 364]. Звільнення від пережитків феодального, в сучасному українському суспільстві від тоталітарного та олігархічного безправного минулого, варто починати саме з індивідуальних воль та проявів захисту власної свободи – у питаннях гідності, праці, власності, від захисту власної позиції до судових практик.

У кожній спільноті, згідно з Вольтером, наявний поділ людей на два класи: «ті, які жертвують собою заради суспільства» та «сброд самозакоханих». Проте часто любов до себе сильніша, аніж жертовність та доброта. Через це жодне людське суспільство не може існувати жодного дня без правил. А оскільки благо суспільства є єдиною мірою добра і зла, і утримати людину від вчинення злочину проти суспільства може тільки страх покарання за законом, то необхідною стає впровадження політичної рівності людей перед законом і правом. Соціальну ж нерівність філософ вважав потрібною для збереження суспільної рівноваги і нормального розвитку суспільства.

Цим соціально- політичним концепціям вже багато років, але вони є актуальними й досі. Закладені ідеї часів Просвітництва до сих пір в ідеалі не напрацьовані. Наприклад, існує постійне недотримання принципу рівності усіх членів суспільства перед правом та законом. Чим вищий соціальний статус займає індивід у суспільстві, тим легше йому владнати «паперові» справи, тим частіше він уникає правосуддя. Але будь-яка дія отримує протидію – активну боротьбу проти хабарництва та нерівності індивідів перед законом.

Аналізуючи шляхи вдосконалення політичного устрою, Вольтер не бачить необхідності в існуванні монархів (або подібних правителів). Він вважав, наприклад, що форма правління в Англії (конституційна монархія) набагато прогресивніша, аніж у Франції. Таким чином, участь народу в управлінні державою стає запорукою прогресу, а нездатність правителів до ліберальних реформ «зверху» приводить до висновку: заради свободи народ має право на повстання і скинення тиранів [2]. Морально-правовий підтекст має і релігійна концепція Вольтера. Справа в тому, що розумна та освічена людина є свідомого і не буде робити злочинів проти країни, в якій живе. Однак закони безсилі проти таємних злочинів, і тому потрібно щоб був «Бог-месник», який карав би тих, хто вислизнув від людського правосуддя. Такими елементарними для нашого часу і такими новаторськими для часу Вольтера способами користуються і досі як наші політики так і цілі компанії (мережевий маркетинг).

Отже, для того щоб навести лад у країні, потрібно повернутись до витоків філософії минулого і трактувати її не в інтересах певної купки осіб, а на користь усього суспільства.

 

Список використаних джерел:

  1. История политических и правовых учений: учебник для вузов / под общ. ред. В. С. Нерсесянца. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 944 с.
  2. Демиденко Г.Г. Історія вчень про право і державу : навч. пос. / Г. Г. Демиденко – Харків: Консум, 2004. – 432 c.

 

Журнал "Освіта регіону: психологія, політологія, соціальні комунікації", № 4, 2012

автор: Корольчук К., Університет "Україна", ІІ курс, група БО-21. Науковий керівник: Бойко Т.І., канд. філос. наук, доцент

видання: Журнал "Освіта регіону: психологія, політологія, соціальні комунікації", № 4, 2012, час видання: 2012

адреса видання: http://www.social-science.com.ua/


08/04/2013