Гендерні аспекти політичного лідерства

Гендерні аспекти політичного лідерства

Загурська С.

Білоцерківський інститут економіки та управління, здобувач

 

Сьогодні жінки лідирують не тільки за чисельністю населення, а й домінують як працівники. Вони превалюють у таких життєво важливих сферах, як охорона здоров'я, освіта, соціальна робота, гуманітарні науки, культура, догляд за дітьми, сфера послуг та інформація. Але при цьому жінки не володіють тими самими можливостями, що й чоловіки. У сучасному світі жінки є традиційною соціальною меншиною в політиці і, як правило, не впливають на ухвалення рішень у питаннях економічного й політичного розвитку, безпеки держави, дипломатії. Існує гендерна асиметрія повсякденності - істотна нерівність шансів, явний перекос у соціальних позиціях і можливостях чоловіків і жінок.

Сучасне суспільство гостро потребує політичної модернізації. Одним з основних каталізаторів у цьому процесі стає незалежний жіночий рух. Жінки-політики підкреслюють пріоритетність таких проблем, як безпека суспільства, боротьба з корупцією, криміналом, соціальне забезпечення, освіта, охорона здоров'я, екологія, зайнятість і просування жінок по службі. І все це - загальна база для об'єднання всіх жінок незалежно від їхніх політичних та ідеологічних пріоритетів. В сучасній реальності жінки у владі здатні об'єктивно привнести нові елементи в політичну культуру взагалі, відстоюючи ідеї гендерного підходу у всіх сферах життя суспільства. Гендерний підхід заснований на ідеї побудови суспільства і взаємин у нім чоловіків і жінок з урахуванням інтересів, поглядів, потреб і жінок, і чоловіків. Гендерний підхід конструктивний і несе нову культуру взаємодії в ім'я досягнення соціальної гармонії.

Сьогодні «гендер» сприймається не тільки як нова наукова категорія, але і як альтернативна наукова парадигма в соціогуманітарних дослідженнях, а також як нова модель суспільних зв'язків і взаємодій. Особливістю цієї парадигми є її миротворчий і конструктивний характер, що консолідує пошук шляхів і методів співпраці жінок і чоловіків,  розвитку і процвітання людства.

Культурний внесок жінок як суб'єктів історії, жіноче бачення світу, їх досвід у вирішенні соціальних справ і вирішення конфліктних ситуацій мають допомогти у виході з кризового стану. Досвід світових спільнот свідчить, що за демократичного суспільства, відмінності в політичній поведінці чоловіків і жінок незначні. Щоб добитися партнерства в політиці, демократичним суспільствам необхідно розвивати нову модель соціального партнерства або новий соціальний контракт, який базується на тому, що чоловіки і жінки працюють разом, доповнюють і збагачують одне одного завдяки своїм відмінностям.

До кінця XX ст. проблема лідерства вивчалася недиференційовано, оскільки лідерська роль вважалася чоловічою. Сьогодні формується ролева модель жінки-лідера, в рамках якої створюється нове розуміння стилю політичного лідерства і політичного спілкування. Жінки-політики формують і демонструють новий стиль керівництва, неієрархічний відносно підлеглих і колег, неагресивний, націлений на співпрацю з виборцями, на задоволення їх повсякденних потреб. При вирішенні проблем жінки більшою мірою, ніж чоловіки, схильні до відвертості, гнучкості, до компромісів і діалогу, що може бути обумовлене як психологічними особливостями, так і процесами соціалізації, але у будь-якому разі ці поведінкові характеристики дають жінкам певні переваги.

Політичне лідерство жінок стає реальністю. Завдання сучасних соціальних досліджень полягає у вивченні цього процесу, у виробленні рекомендацій щодо формування у громадян дійсно демократичних уявлень про цілі і засоби політичного лідерства, що дозволить не тільки прогнозувати характер жіночого політичного лідерства, але і розробити заходи по його активізації в умовах сучасного суспільства. Зміни, що відбуваються в соціумі, стимулювали перегляд уявлень, що функціонували впродовж сторіч, про політичну культуру суспільства. Якщо традиційний гендерний порядок (патріархат) затверджує асиметричні культурні оцінки і очікування, що адресуються людям залежно від їх статі, то в суспільствах сучасного типу відбувається поступове подолання гендерної асиметрії. Ініціаторами зміни соціальних норм і правил виступають у першу чергу жінки. Їх прагнення брати участь в ухваленні політичних рішень викликане необхідністю справедливого розподілу ресурсів, володіння широкими можливостями соціальної дії і відповідальністю. Таким чином, участь жінок у суспільному житті країни привносить нові цінності в політичну культуру суспільства і об'єктивно виступає каталізатором змін.

Становленню жіночого політичного лідерства перешкоджають: особливості політичної соціалізації (соціалізація орієнтує чоловіків і жінок на різні ролі, різне ставлення до активної діяльності), соціальна структура суспільства, що склалася (нерівномірність у розподілі ресурсів, які чоловік і жінка можуть використовувати в політиці), специфіка стадій життя чоловіків і жінок (жінки приходять в політику в пізнішому віці порівняно з чоловіками, оскільки вік 18 - 30 років - оптимальний для народження дітей збігається з віком, коли відбувається процес отримання освіти, перепідготовки і підвищення кваліфікації). Проте всі ці причини можна вважати вторинними. Основною перешкодою для формування політичного лідерства жінок є патріархат - особливий гендерний порядок, що забезпечує чоловікам домінуюче положення в суспільстві.

Збільшенню жіночого представництва у владі сприяють такі чинники:

1) наявність усвідомленої політичної волі до збільшення числа жінок у всіх органах влади на місцевому, регіональному, федеральному і міжнародному рівнях;

2) створення законодавчої бази, що забезпечує гендерний паритет у списках кандидатів від партій;

3) зміна електоральної системи з мажоритарного на пропорційне представництво;

4) вдосконалення національного механізму з просування жінок у політику;

5) формування культури політичної коректності, зокрема, в гендерному аспекті.

 

Журнал "Освіта регіону: психологія, політологія, соціальні комунікації", № 4, 2012

 

 

автор: Загурська С., Білоцерківський інститут економіки та управління, здобувач

видання: Журнал "Освіта регіону: психологія, політологія, соціальні комунікації", № 4, 2012, час видання: 2012

адреса видання: http://www.social-science.com.ua/


02/04/2013