Олександр Захарчук: "Гроші українців все частіше переходять із "панчіх" у банківську систему"

Олександр Захарчук: "Гроші українців все частіше переходять із "панчіх" у банківську систему"

 

4 березня, 2013

Володимир ГАЛЕГА, журналіст.

 

Як відомо, Кабмін планує витратити понад 300 мільярдів гривень на реалізацію державної програми з активізації економіки. Водночас деякі аналітики застерігають уряд від можливого дефолту, навіть якщо не вдасться отримати черговий кредит від МВФ. Ситуацію у фінансовій сфері редакція інтернет-видання «Трибуна України» попросила прокоментувати завідувача кафедри банківської справи Університету «Україна» Олександра Захарчука.

 

– Що собою представляє вітчизняна банківська система, й чи не забагато маємо таких установ у бідній країні?

– Станом на 1 січня 2013 року в державному реєстрі України нараховувалося 176 ліцензованих банків, серед яких 53 – з іноземним капіталом. Загальні активи становили 1127,2 мільярди гривень, зобов’язання – 957,9 мільярдів, капітал –169,3 мільярди, а чистий торішній прибуток склав 4,9 мільярдів гривень. Багато це чи мало – сказати важко, бо процес їх становлення триває: маленькі банки не витримують конкуренції і потроху зникають або поглинаються більш потужними структурами. На мою думку, їхня оптимальна кількість мусить бути не більше сотні. В європейських країнах фінансових установ менше, але їхні активи більші за наші.

За даними НБУ, за останні п’ять років частка іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі зросла в 3,5-4 рази (сягає понад 33 відсотки). Як правило, на наш ринок прийшли «доньки» зарубіжних структур. Вважаю, в цьому немає нічого поганого, адже вони принесли додаткові інвестиції і справно виконують функції щодо кредитування населення.

Крім того, купуючи український банк, іноземці іноді підлаштовують структуру управління під свої стандарти, але не чіпають наших голів правлінь, менеджерів середньої ланки. Таким чином, у них є можливість запозичити сучасні технології ведення бізнесу.

Хоча, з іншого боку, деякі експерти вважають, що така експансія до добра не доведе. Мовляв, іноземні банки за цей час не змогли «накачати» нашу економіку «довгими» грошима: кредити видавали за високими ставками, здебільшого у валюті, що призвело до збільшення боргового навантаження на бізнес і проблем із обслуговування боргів. Причому постраждали також пересічні громадяни, котрі брали валютні кредити на придбання квартир і машин.

– Можливо, держава мусить жорсткіше контролювати діяльність «варягів»?

– Так, повинна. І зобов’язати їх поповнити статутні фонди загалом до декількох мільярдів доларів, тимчасово ввести штрафи за пасивність на ринку кредитування. Але водночас сприяти розвитку успішних вітчизняних банків.

– З чим, на вашу думку, пов’язаний зворотній процес – втеча деяких іноземних банків з України?

– Дійсно, за останній рік 6 чи 7 європейських фінустанов (зокрема, з австрійським, французьким, шведським капіталом) пішли з нашого ринку, на черзі ще дві структури. Причому власники продають філії дешевше, ніж їх придбали. Пояснити це можна, передусім, негараздами в самій Європі й надто повільним зростанням нашої економіки, засиллям тіньових схем, високим рівнем корупції та чималими політичними ризиками. Іноземці хотіли непогано заробити, але склалося не так, як гадалося. До кризи їхні активи щороку зростали в середньому до 80 відсотків, після 2008 року планували мати хоча б 30-35 відсотків. Але не досягли цього рівня і згорнули діяльність…

– Це сильно вдарило по фінансовій системі України?

– Я б так не сказав. Звичайно, були певні негативні наслідки, проте ринок потроху оговтався, а деякі вітчизняні банки показали непогані прибутки. Зросли щорічні вклади населення на старі депозитні рахунки, відкрилися нові. Тобто, гроші в країні є, і вони дедалі частіше переходять «з панчіх» у банківську систему.

На жаль, зворотна віддача мінімальна: банки поки що більше кредитують «швидкі» операції з купівлі-продажу, споживчий ринок. У європейських країнах споживчі настрої досить великі: фінустанови вкладають у цей сегмент до 80-90 відсотків власних коштів, а у нас – 40-50 відсотків. Але й ця цифра, на мою думку, завелика. Краще було б, якби пріоритетним напрямком у кредитуванні була не торгівля і споживчий ринок, а виробництво. Після того, як економіка досягла хоча б передкризового рівня, можна було б вкладати кошти в інші сектори.

Останнім часом, правда, намітилися позитивні зміни: банки почали більше цікавитися сільським господарством (торік аграрії отримали чималі пільгові позики під гарантії держави, яка компенсувала частину відсотків), інформаційними технологіями, сферою послуг. Продовжують традиційно фінансувати машинобудування і металургію.

– Банківська система є своєрідним лакмусовим папірцем для економіки?

- Так, вона чітко віддзеркалює ті негативні й позитивні процеси, що відбуваються в українській економіці. Оскільки сьогодні спостерігаємо стагнацію виробництва, капітал поводиться дуже обережно – фінансисти не хочуть ризикувати. В результаті економіці не вистачає обігових коштів для подальшого розвитку. Утворилося таке собі замкнуте коло, розірвати яке надзвичайно важко.

Зробити це можна за кількох умов: якщо буде розроблена стратегія уряду на майбутнє і чітка програма дій на найближчі кілька років, припиняться політичні баталії у парламенті, зменшиться податковий тиск на малий бізнес, запроваджуватимуться реальні стимули для виведення капіталу з «тіні». Адже за останні два роки українські банки перерахували в офшорні зони та на Кіпр 53 мільярди 397 мільйонів доларів (понад 400 мільярдів гривень). Тоді як державний минулорічний бюджет отримав доходів 367 мільярдів гривень. Назад у вигляді інвестицій повертається лише незначна частина. Решта на економіку не працює.

– Чому банки неохоче співпрацюють з малим і середнім бізнесом, який є міцним фундаментом економік в розвинутих країнах?

– Малий бізнес сьогодні – найбільш непрозора, відтак ризикована сфера. Тому банки неохоче кредитують його або позичають кошти новачкам під кабальні умови на рівні 25-30 відсотків річних. Причому вимагають цілі стоси документів: від копії ліцензій на діяльність чи свідоцтв – до квартальних звітів. А ще пропонують внести заставу і знайти авторитетних поручителів. Кредитори справедливо нарікають на неправильну бухгалтерську звітність дрібних і середніх підприємців, низьку частку власного капіталу (5-15 відсотків, тоді як потрібно мати не менше 30), відсутність портфельних, тим паче, стратегічних інвесторів. Тому, як правило, вони працюють з перевіреними клієнтами, деяким навіть зменшують ставки до 12 відсотків річних.

Серед галузей, що торік отримали позики в рамках бізнес-проектів від дрібних підприємців, лідерами стали переробна і харчова промисловість, оптова і роздрібна торгівля, фармація.

– Коли в Україні на повну потужність запрацює такий ефективний для будівельної галузі механізм, як іпотека?

– Іпотека дуже тісно пов’язана з будівельною галуззю. Але вона поки що не оговталася після 2008 року, тому запустити механізм досить важко. Маю на увазі «пільгову іпотеку», яку нещодавно ініціював глава держави: громадянин отримує позику під 16 відсотків річних, 13 відсотків з яких йому компенсує держава. Поки що нею скористалися менше сотні сімей, хоча розрахунок був на кілька тисяч.

Річ у тім, що уряд виставив надто багато жорстких умов, які відлякують позичальників. Скажімо, вік претендента має бути до 35 років, а середньомісячний дохід його та членів сім’ї – до 10 середньомісячних зарплат, тобто 29,42 тисячі гривень для регіонів України і 45,92 гривень для столиці. З іншого боку, участь у цій програмі повинні взяти банки. Сьогодні вони неохоче йдуть на співпрацю, бо й досі не отримали чітких гарантій від держави щодо компенсації 13 відсотків впродовж 15-20 років. Це не зафіксовано у жодному законодавчому акті.

Фінансисти розуміють, що така іпотека – надто витратна стаття для бюджету. Чи піде держава на такі серйозні щорічні збитки – невідомо. Тому пільгові кредити видають потроху лише деякі банки у рамках експерименту, інші – вивчають ситуацію. Крім того, програму гальмує повільна акредитація забудовників і їхніх об’єктів у банках. Нині цю процедуру пройшли 44 об’єкти з 149 у 13 регіонах…

 

ДО РЕЧІ

Банкіри констатують зростання депозитів у гривні через їх високу прибутковість

Банкіри пов’язують цю тенденцію із зниженням девальваційних очікувань і високою прибутковістю депозитів у гривні.

«З початку року, дійсно, ми спостерігаємо тенденцію до збільшення депозитів в гривні. За останні місяці в нашому банку трапився «перелом» – депозитів в національній валюті у нас тепер більше, тоді як раніше переважали валютні», – говорить заступник голова Єврогазбанку Роман Горбачов. На його думку, така тенденція пов’язана із прибутковістю за депозитами у гривні. «Незважаючи на падіння прибутковості за ставками і в гривні, і валюті, прибутковість за першими все одно достатньо висока. Вона перекриває будь-які інфляційні ризики. У той же час населення вже не вірить в міфи обвалу гривні», – говорить фахівець.

Начальник управління роздрібних продажів АТ «Ерсте Банк» Дмитро Гавріков констатує, що в цілому за січень 2013 року банківська система продовжила нарощувати гривневі депозити. «Всього за січень банківська система нарощувала гривневі депозити. Що стосується портфеля депозитів фізичних осіб в «Ерсте Банку», то він за грудень минулого року-січень нинішнього виріс на 11% від загального депозитного портфеля банку. Клієнти віддавали перевагу строковим депозитам терміном до 3 місяців», – зазначає фінансист.

Підтверджує тенденцію щодо збільшення депозитів у гривні директор департаменту казначейства і фінансових ринків АБ «Київська Русь» Костянтин Півень. «З початку року у нас приросту по валюті немає, в теж час як у гривні він спостерігається. В абсолютних цифрах це де мільйонів 50 гривень», – говорить банкір. За його словами, це пов’язано з більш високою, ніж по валютних вкладах, прибутковістю, а також зі зниженням девальваційних очікувань. Нагадаємо, в січні депозити населення в гривні виросли на 6 млрд дол., а валютні вклади – на 308,3 млн. дол..

 

Джерело: інтернет-видання «Трибуна України»:

http://ukrtribune.com/2013/03/oleksandr-zakharchuk-groshi-v-ukrainciv-vse-chastishe-perekhodyat-iz-panchikh-u-bankivsku-sistemu/

 

 

 

автор: ГАЛЕГА Володимир, журналіст

видання: Інтернет-видання "Трибуна України", час видання: 2013

адреса видання: http://ukrtribune.com/2013/03/oleksandr-zakharchuk-groshi-v-ukrainciv-vse-chastishe-perekhodyat-iz-panchikh-u-bankivsku-sistemu/


28/03/2013