Плагіат у діяльності ЗМІ

Плагіат у діяльності ЗМІ

 

Кравець Я.М.,

Байлема Т.М.

 

Проблема плагіату у діяльності ЗМІ є досить актуальною,адже сьогодні телебачення, засоби масової інформації розвивається все стрімкіше.  А з розвитком ЗМІ зростає поява такого явища як плагіат.

Визначення терміну “плагіат” вперше з’явилося в українських нормативних документах у липні 2001 року  в новій редакції Закону “Про авторське право та суміжні права”. Однак явище це само по собі має багатовікову історію. Факти існування плагіату датуються ще часами древньої Греції та Римської імперії. Так у трактаті Вітрувія “Про архітектуру” є навіть опис літературного змагання на честь Аполлона й Муз, які  традиційно проводилися в Олександрії. За свідченнями Вітрувія, суддя змагань, граматик Арістофан, присудив нагороду аж ніяк не ліпшому письменнику. На запитання про мотиви подібного рішення Арістофан відповів, що решта учасників змагання подали точні копії творів відомих на той час авторів. Після цього інциденту всі письменники, звинувачені у плагіаті були вигнані з Олександрії.[7]

Традиційно явище плагіату здебільшого співвідносять із літературними творами, але значно більша кількість фактів порушення відбувається у щоденному процесі створення інформації. І саме у журналістиці випадки привласнення чужих матеріалів здебільшого залишаються непоміченими. Причина – розкиданість творів у періодиці, величезна кількість джерел інформації та самих ЗМІ. Всі ці обставини ускладнюють виявлення плагіату. Важко говорити про передумови розповсюдження цього явища  у журналістиці, оскільки воно має глибоке моральне підґрунтя. Це своєрідний покажчик здоров’я нації. Підпорядковуючись комерційним важелям, засоби масової інформації, на думку провідного вченого франкфуртської школи теорії комунікації Юргена Габермаса, переживають часи “культурного зубожіння” та “деморалізації гуманістики”. [1]  Чи не сприятливе середовище для розгулу плагіату? На цьому тлі особливо актуально сьогодні постало питання журналістської етики. Але, як справедливо зазначає американський журналістикознавець Девід Рендалл, в основі журналіської етики лежать не лише моральні засади, а й “правова культура в цілому, від належного рівня розвитку якої залежить етичний фактор”. [2]

Причинами плагіату у діяльності ЗМІ є відсутність методологічної культури: етичної, правової через брак фахової журналістської освіти та відсутність високої моральної традиції в Інтернет-журналістів. Багатьом Інтернет-журналістам красти не соромно. Причини цього явища не тільки особисті, журналістські, редакційні, а й соціальні, психологічні 7

Плагіат проявляється у багатьох формах  та поділити його на різновиди можна  умовно за  обсягом привласненого матеріалу - повний та частковий плагіат; а також за ступенем автентичності (подібних або спірних) текстів - прямий та опосередкований.

Об’єктами плагіату у діяльності засобів масової інформації виступають не лише письмові твори, але й продукція організацій телерадіомовлення – фонограми та відеофонограми. Для останніх застосовують вже фоноскопічну експертизу, яка поряд із основними методами, має ряд додаткових параметрів оцінки. Зокрема, надзвичайно важливою для такого роду експертиз є синхронність тексту та зображення, що виключає можливість монтажу матеріалу сторонніми особами.

У випадку коли справа доходить до суду найдієвішою методикою доведення плагіату є проведення лінгвістичної експертизи. Нажаль довгий час цей захід вважався процесуальною надмірністю, частково в наслідок спрощеного побутового підходу до продукції засобів масової інформації. Сьогодні ж коли і автори і судді усвідомили важливість експертної оцінки, останні посилаються на нерозробленість методів цієї самої оцінки. Цей факт видається доволі дивним, адже про  існування  відповідної методології ще на початку ХХ століття свідчить  опублікована у 1915 році праця відомого лінгвіста Н.А. Морозова, в якій надана детальна розробка методів наукового аналізу авторства та розпізнання плагіату. Ґрунтується  він на статистичному встановленні індивідуального стилю автора. [6]

На жаль, в редакціях Інтернет-ЗМІ ще не використовують всі засоби саморегулювання плагіату. Відсутні редакційні кодекси, що містили б пункти про заборону плагіату. Мало в редакціях контрактів журналістів, де передбачено серйозну відповідальність за плагіат аж до звільнення з роботи.

В редакціях можна використати комп’ютерний спосіб пошуку плагіату в Інтернет-ЗМІ. Успішно працюють програми „Плагіат-Інформ”, що відслідковують плагіат у друкованих й інших Інтернет-ЗМІ. Виявити плагіат допоможуть також сервіси CopeScape.сom; Тhenticate, Turnitin, PlagarismDetect, Антиплагиат, Detector.

Сьогодні все більше й більше авторів та сайтів починають нагадувати про свої законні майнові права на інтелектуальну власність – запозичений контент, й вимагати гонорару. Це варто також включити до правових норм процесуальних кодексів України.

Загалом нагальну потребу регулювання авторських і суміжних прав, порушених в Інтернет-ЗМІ України треба вирішувати комплексно на всіх рівнях. Але найважливіше заповнити прогалини, розв’язати колізії в законодавстві України, що не дають можливості реально захистити інтелектуальні права. Законодавцям необхідно доповнити новими статтями Закон України „Про авторське право й суміжні права”, Цивільний, Кримінальний, відповідні процесуальні кодекси України, створивши дієву юридичну основу для регулювання плагіату в Інтернет-ЗМІ України.[8]

 

Література:

1. Habermas I.// The Theory of Communicative Action // transl. By Th. Mc Carthy // USA, 1999Девід Рендалл // Універсальний журналіст.- Міжнародний центр журналістики.- Москва, 1996 рік.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови// укладач В.Т. Бусел.-Київ, Ірпінь ВТ “Перун”.- 2002.-1440 с.

4. Батов В.И.// Существует ли формула авторства? - Число и мысль.- Выпуск 7, “Знание”, М., 1984 стр. 117-137.

5. Вул. С.М.// Теоретические и методические вопросы криминалистического исследования письменной речи.- Харьков, 1975, 112 cтор.

6. Морозов Н.А. //Лингвистические спектры. Стилеметрический метод.- 1915 рік, стор. 53.

7. Сприятливе середовище для свободних та незалежних ЗМІ// Монро Прайс, Пітер Круг// Центр соціально-правових досліджень Вульфсон-колледжу Оксфордського університету.- 2000 рік.

8. Плагіат в Інтернет-ЗМІ України: правове регулювання/ Олена Кузнецова, професор, докт. філол. Наук//Інтелектуальна власність. – 2004. – № 3. – С. 16-19.

автор: Кравець Я.М., Байлема Т.М.

час видання: 2012


26/12/2012