Люди, які читають,
завжди будуть управляти тими, хто дивиться телевізор
(відгук)
ДЗЮБА Віра,
студентка 1 курсу денної форми навчання
спеціальності «Видавнича справа та редагування»
Тернопільського коледжу Університету «Україна»,
село Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область
У нашому житті є багато цікавих речей. Кожна людина є унікальною: з різними поглядами, думками, захопленнями тощо. Так само і для себе я відкрила щось нове, вступивши до Тернопільського коледжу Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на спеціальність «Видавнича справа та редагування». Тут я зустріла нових друзів, познайомилася з викладачами, вступила на першу сходинку дорослого життя, де відразу поринула у безкрайній океан науки та знань. Усі мої педагоги – дуже хороші та розумні люди, і предмети, які вони викладають, – теж цікаві.
Серед усіх мудрих предметів мені найбільше припало до душі літературознавство. А розповісти щось цікаве, мудре і вічне прекрасно вміє наш викладач літературознавства Богдан Іванович Мельничук. Він – лауреат багатьох премій, краєзнавець, письменник, редактор і просто людина з великої літери.
Після лекцій я ознайомилася з творчістю викладача, а саме прочитала його книгу «Суд без суду». Мені сподобалась уся його книга, а найбільше це такі новели, як: «За греблею», «Конкурс з родзинкою», «Несподіваний вбивця» тощо. Мені подобається стиль написання цих новел. У них є почуття гумору і життєва правда. Із цих новел можна дізнатися багато цікавого про наше буденне життя, з його радощами та переживаннями. Як часто ми помиляємось у своїх помислах і діях! Так робили і герої цих новел. Зокрема, у новелі «Несподіваний убивця» чоловіка пограбували бандити і, втікаючи, хотіли скинути сейф з гори, щоб заховати, але з необережності заплатили своїм життям. Потрібно знати, що кожне зло, поганий вчинок карається Богом, як і сталося.
Більшість новел ґрунтуються на реальних подіях та написані з реальних людей, що мені також дуже імпонує. На жаль, у даний момент я прочитала лише одну книгу Богдана Івановича, але на майбутнє планую прочитати більше, тому що я захоплююся цим автором. Давайте любити життя, читати книги, немовби безкрайнє море надій і добра, адже ті, які читають, завжди будуть управляти тими людьми, які дивляться телебачення.
Без книг я б не відкрила свого душевного світу, не могла б співпереживати зі своїми рідними, і взагалі моє життя перетворилося б на сіру буденність. Я щиро вдячна Богданові Івановичу за те, що він подарував мені можливість ознайомитись із такою цікавою творчістю.
автор: ДЗЮБА Віра, студентка 1 курсу денної форми навчання спеціальності «Видавнича справа та редагування» Тернопільського коледжу Університету «Україна», село Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область
час видання: 2012
11/12/2012
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське