По кому скучали?

По кому скучали?

 

27.08.2009

Автор: Галина Заремба

 

Вона, Лариса Денисенко, жінка-кориця, адвокат, журналіст і письменниця (яку ми знаємо по творах "Забавки з плоті та крові", "Кавовий присмак кориці", "Танці в масках" та ін.). Також вона відома нам культурологічною програмою «Документ» на каналі «1+1». Вона розмовляє з водою, їй подобається Карлсон. І, в неї вдосталь масок.

 

- Поділитеся враженнями від літнього відпочинку?

- В мене був дуже розмірений відпочинок: плавання, читання, спостереження, риболовля, сонячна терапія. Коли цілий рік живеш надзвичайно активним життям, не дуже багато спиш, натомість багато працюєш, хочеться поледарювати, хочеться спокійного відпочинку, так і склалося.

Втім, активний відпочинок сам мене знайшов, і на початку вересня я вирушаю на Шрі-Ланку, буду цейлонитися.

- По чому (кому) Ви скучали?

- Я майже ніколи не скучаю. Мені достатньо згадати людину, емоцію, місто, котрі зараз віддалені від мене, і я можу фізично відчути їхню присутність.

- Поза зоною досяжності часто буваєте? Чи не хочеться самотності?

- Можна знаходитися у вирі буремних подій та у колі галасливих людей, але навчитися відчувати себе, навчитися бути самотнім, тоді гостріше сприймаєш все, що відбувається у житті.

- Як повний Місяць на Вас впливає?

- Я кидаюся на хлопців і затягую їх у болота. Жартую, звичайно. Не помічала впливу Місяця на себе. Можливо, це тому, що в мене дуже рідко буває безсоння.

- Кому Ви заздрите?

- Слава Богу, він не вклав у мене компоненти цього почуття.

- Кому кажете «добраніч»?

- Зазвичай комп’ютеру, бо всі близькі вже сплять.

- Від чого мудрішою стаєте?

- Від життя, книг, віри та людей.

- Чому «кориця»? І на Вашому офіційному сайті теж вона.

- Я люблю спеції, кориця є однією з найулюбленіших.

- З якими спеціями ще товаришуєте?

- З усіма.

- Що таке «егоїзм», як вважаєте?

- Коли світ обертається навколо тебе, а тобі лінь поворушитися.

- Яку музику Ви обираєте?

- Джаз. Опера. Рок. Етно.

- Ваш улюблений нектар..?

- Я не люблю нектари.

- З чого Вам буває сумно?

- Інколи, з дуже смішних речей.

- Без чого Ви не можете обійтися?

- Без думок, пристрасті та захоплення.

- Чим Вам подобається Карлсон?

- Карлсон – дитина, а я люблю дітей.

- Яку комашку поважаєте?

- Дуже дивне запитання, це людей можна за щось поважати чи за щось зневажати, комахи мене цікавлять.

- Ви кандидат у майстри спорту з плавання. Що для Вас вода?

 - Улюблена стихія, я розмовляю з водою, захоплююся водою. Плаваю з чотирьох років, тому мені здається, що моє дитинство почалося зі знайомства з водою.

- Найближче Вам до серця століття..?

- Ніколи над цим не замислювалася. Мені здається, в будь-якому часі я займалася б тим самим: пошуком себе.

- А класик літератури..?

- Дуже багато письменницьких імен як у серці, так і в голові, неможливо виокремлити когось одного.

- За які речі Вам було соромно на «Коронації слова 2009»?

- Передовсім, за сценарій та його втілення.

- Якось Ви сказали, що Ваше життя дещо схоже з танцем. В якій «масці» танцюєте його?

- Мені здається, що кожне життя, а не конкретно моє, схоже з танцем, принаймні я одного разу бачила дуже переконливу документальну стрічку на цю тему. Масок у мене також вистачає.

- Ваше розуміння поняття «культура»..? Що Воно таке?

- Система координат.

- Вона красива, як жінка, метелик, квітка?

- Вона вродлива.

- Яке українське телебачення на смак-дотик? З чим його можна наразі порівняти?

- Частково з життям, частково з суспільством, частково – з коміксами.

- Воно розвивається взагалі, на Вашу думку?

- Про це краще запитувати телевізійних аналітиків. Я не відслідковую телевізійні процеси, я займаюся окремим проектом, розвиваю теми, на котрих, сподіваюся, розуміюся, і відкриваю глядачам нові емоції, нові відчуття, нові імена.

- Майбутнє «Документа». Яким Ви його бачите?

- Зараз я думаю над реальністю «Документа», мені цікаво його вдосконалювати і приємно думати, що така програма є на нашому телебаченні і мені пощастило займатися темами, що є цікавими для мене.

- На яке питання Ви б хотіли ще відповісти?

- На розумне, емоційне та живе.

- Дякую приємно.

 

Лариса Денисенко, 2005 р. Фото з офіційного сайту Лариси

 

Джерело: http://h.ua/story/220869/#ixzz1p2JmnuIO

автор: Галина Заремба

час видання: 2009

адреса видання: http://h.ua/story/220869/#ixzz1p2JmnuIO


20/03/2012