Давайте заспіваєм, браття

«Давайте заспіваєм, браття»

 

Як можна проводити дозвілля? Відповідь проста і очевидна: "По-різному". Можна байдикувати або ж бути пасивним споживачем якогось дійства чи акції. А можна активно долучатися до прекрасного з тим, щоб пізніше передати його іншим людям. Ідеться про художню самодіяльність, яка завжди була притягальною силою для мільйонів людей у різні часи. До речі, навіть у не найкращі в економічному плані.

Заняття художньою самодіяльністю не мають вікових бар'єрів. І все ж молодь і тут іде попереду.

Нещодавно в нашому університеті створено Центр художньої творчості. Очолила його досвідчений фахівець Наталія Гаврилюк.

Чимало часу пішло на те, щоб підшукати приміщення. Багато допоміг Президент університету Петро Михайлович Таланчук, розповідає Наталія Василівна. Врешті, зупинилися на кращому, на мій погляд, варіанті. Учасники університетської художньої самодіяльності збираються на заняття в Ліцеї водного транспорту, що на Братській вулиці, 12. Це порівняно недалеко від нашого головного корпусу. З допомогою Петра Михайловича облаштували кімнати, придбали необхідне обладнання.

Додамо до цього: регулярні заняття самодіяльних колективів розпочалися в листопаді. А вже на новорічне свято свою майстерність і вміння продемонстрували театральний колектив і учасниці вокального гуртка. Вони виконали кілька пісень, зокрема щедрівок, колядок.

Самодіяльні співачки збираються на заняття двічі на тиждень. До речі, так само, тільки в інші дні, оволодівають висотами своїх видів мистецтва танцюристи і драмгуртківці.

І знову слово Наталії Василівні:

Здається, мені завжди щастило на таланти. Тому швидко знайшла вмілих у професійному відношенні керівників гуртків. Та й на здібних студентів університет багатий. Є кому співати, танцювати і у виставах грати.

Знайомлюсь з керівниками вокального колективу. Молоді, симпатичні жінки охоче розповідають про перші заняття, добре відгукуються про своїх підопічних. Випускниця Київського музичного училища імені Р. Глієра, студентка випускного курсу мистецької Академії Світлана Дудко, сама гарна співачка, охоче навчає правильному і красивому співу дівчат з кількох факультетів університету. До речі, на заняттях і перших виступах вокального колективу побували проректори, керівники окремих управлінь і відділів, ті працівники навчального закладу, яких цікавить самодіяльна творчість. І всі були одностайними у високій оцінці роботи молодих фахівців та їхніх підопічних. Крім уже названої С. Дудко з вокалістами займається Ольга Гуменюк. Вона, співачка і гарний концертмейстер, цього року завершує вищу музичну освіту в консерваторії.

Створення гуртків університетом, їх активна робота в ліцеї сприяє пожвавленню різних видів самодіяльності і в цьому навчальному закладі. Тут теж працює, і досить успішно, вокальний ансамбль із числа майбутніх секретарок керівників. Керує колективом аспірантка Національної музичної академії Інна Пахомова. Працює молодий фахівець також із вокальним ансамблем Університету "Україна".

Я побував на заняттях університетського і ліцейського вокальних колективів. Вразило, передусім, професійне та відповідальне ставлення і керівників, і їхніх підопічних до пісенної творчості, прагнення якнайкраще передати красу і зміст пісень, які вони включили до свого репертуару.

Серед найактивніших учасниць ансамблю - майбутні правознавці Майя Рябець, Діана Букатова, Олена Багрян, студентки кафедри міжнародної інформації Оксана Глива, Тетяна Безкішко, а також Анастасія Карук, Наталія Крощенко з факультету економіки та менеджменту, Ганна Рябова і Олена Походун з факультету соціальних технологій. До університету всі вони займались вокалом на любительському рівні. Але люблять пісню і прагнуть удосконалюватись у пісенній творчості. Так само, як і майбутній юрист, третьокурсниця Інесса Людвиченко. Вона в шкільні роки відвідувала паралельно Київську музичну школу 39, грала на бандурі. Тож зараз дівчині набагато легше, ніж окремим її колежанкам за вподобанням.

Ірина Шульга, котра мріє стати фахівцем із міжнародної інформації, до вступу в університет співала в народному хорі села Процева Бориспільського району, що на Київщині. Почувши про створення самодіяльного колективу у вищому навчальному закладі, дівчина вирішила, що не може залишитись осторонь. Бо любить співати.

Та й кого можуть залишити байдужим чудове виконання народної пісні "Місяць на небі" чи "Моєї України" (україномовної пісні кримських авторів) або ж "Журавки"? Дзвінко, по-молодіжному захоплено прозвучала джазова мелодія - англомовна "Be stell".

Запитую керівників вокального колективу і заодно присутню на занятті Наталію Гаврилюк:

А які шанси, що університет матиме свій хор?

Думаємо, що це реально, почув у відповідь. Головне залучити хлопців. А з дівчатами і репертуаром проблем не повинно бути.

Любителі театрального і танцювального мистецтва з числа студентів університету теж мають усі можливості продемонструвати свої таланти. Драмгуртківці, якими керує другий режисер театру "Браво" Андрій Лелюх уже виступили на новорічному святі з театралізованою виставою-концертом "Ніч перед Різдвом". До п'ятиріччя університету колектив має підготувати пантоміму "Єдність". На святковому концерті виступлять і танцюристи навчального закладу. Заняття у двох колективах - народних та бальних танців ведуть хореографи за фахом Борис Борисов і В'ячеслав Завражин. Близько двадцяти хлопців і дівчат сповнені бажання виступити якнайкраще перед вимогливими глядачами. І не лише на святкуванні ювілею навчального закладу.

З того, про що я дізнався, спілкуючись із найактивнішими учасниками художньої самодіяльності та їхніми керівниками, можна зробити висновок: зроблено лише перші кроки до справжньої масовості і високої майстерності. Але вони, ці кроки, впевнені і вражаючі.

 

Газета «Університет «Україна» №3, 2004


автор: Анатолій Урбан

видання: Газета «Університет «Україна», час видання: 2004


18/02/2010